06 лютого 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/154/24-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до 31 прикордонного загону імені генерала-хорунжого Олександра Пилькевича Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до 31 прикордонного загону імені генерала-хорунжого Олександра Пилькевича Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з жовтня 2015 року по день фактичної виплати 29 серпня 2023 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з жовтня 2015 року по день фактичної виплати 29 серпня 2023 року.
Ухвалою суду від 11 січня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено строк для подання заяв по суті справи.
Ухвалою суду від 25 січня 2024 року клопотання 31 прикордонного загону імені генерала-хорунжого Олександра Пилькевича Державної прикордонної служби України про залишення позову без розгляду задоволено частково. Позовну заяву ОСОБА_1 до 31 прикордонного загону імені генерала-хорунжого Олександра Пилькевича Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Представником позивача подано до суду заяву про усунення недоліків, в якій останній просив продовжити розгляд справи.
В обґрунтування поданої заяви вказано, що згідно позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21, від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22, від 27 квітня 2023 року у справі №420/14777/22 та від 28 вересня 2023 року по справі №140/2168/23 до спірних правовідносин підлягає застосуванню та редакція частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, яка діяла на момент звільнення позивача з військової служби, яка, в свою чергу, не обмежувала будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Розглянувши подану представником позивача заяву, перевіривши матеріали справи, враховуючи наведені у заяві обставини, беручи до уваги практику Верховного Суду саме у цій категорії справ (постанови від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21, від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22, від 27 квітня 2023 року у справі №420/14777/22 та від 28 вересня 2023 року по справі №140/2168/23), а також зважаючи на позицію Сьомого апеляційного адміністративного суду щодо застосування статті 233 Кодексу законів про працю України у подібних правовідносинах (постанови від 17 січня 20224 року по справі №240/25589/23 та від 22 грудня 2023 року по справі №560/16391/23), суд приходить до висновку про те, що заява представника позивача підлягає задоволенню.
Крім цього, вирішуючи подану заяву, суд враховує, що згідно з частиною першою статті 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Згідно практики Європейського Суду з прав людини, у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Таким чином, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
З огляду на викладене та керуючись статтями 121, 241, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
1.Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до 31 прикордонного загону імені генерала-хорунжого Олександра Пилькевича Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
2.Продовжити розгляд справи №600/154/24-а за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лелюк