06 лютого 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/6448/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач-2), в якому просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення від 17 березня 2023 року № 241670050965, яке прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області;
- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 , в призначенні пенсії із зарахуванням до стажу в пільговому обчисленні періоду роботи електрозварщик тракторної бригади з 08.10.1990 р. - по 31.03.2000 року та з 05.04.2000 р. - по 08.01.2005 року.
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, ОСОБА_1 , 07.08.2023 року призначити пенсію та врахувати стаж в пільговому обчисленні періоду роботи електрозварщик тракторної бригади з 08.10.1990 р. - по 31.03.2000 року та з 05.04.2000 р. - по 08.01.2005 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що не погоджується із рішенням відповідача-1 №241670050965 від 17.03.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, вважає, що подані ним документи є достатніми для зарахування стажу роботи електрогазозварювальником до пільгового стажу та призначення пенсії за віком, так як вказаний період роботи підтверджується записами у трудовій книжці, а також архівними довідками та довідками, які надавалися до пенсійного органу.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачами подано відзив відповідно до змісту яких заперечують проти задоволення позовних вимог. Зазначають, що станом на дату звернення позивач досяг 55 віку, страховий стаж позивача становить 36 років 2 місяці 17 днів. Пільговий стаж роботи за списком №2 становить 4 роки 3 місяці 26 днів. Разом з тим, до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 08.10.1990 по 31.03.2000 та з 05.04.200 по 08.01.2005 згідно довідки № 1 від 10.03.2023, оскільки довідка не відповідає зразку. У зв'язку з наведеним, підстав для призначення пенсії на пільгових умовах не має.
Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.
Так, 10.03.2023 р. позивач звернувся до з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах у зв'язку з досягненням 55-річного віку.
За принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №241670050965 від 17.03.2023 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Вік заявника 55 років 7 місяців 3 дні. Страховий стаж становить 36 років 2 місяці 17 днів. Пільговий стаж роботи за списком №2 становить 4 роки 3 місяці 26 днів.
За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 08.10.1990 по 31.03.2000 та з 05.04.2000 по 08.01.2005, згідно довідки від 10.03.2023 р. №1, оскільки зазначено не повну підставу видачі та відсутні документи, що член ліквідаційної комісії має право підпису.
В матеріалах справи наявне рішення Вижницького районного суду Чернівецької області по справі №713/209/23 від 07.02.2023 року, згідно якого встановлено факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 правовстановлюючого документу, а саме архівної довідки №1/180-2 від 19.05.2022 року виданої комунальною установою "Об'єднаний трудовий архів Вижницького району" про трудовий стаж під час роботи в колгоспі "Пам'ять Ілліча", колгоспі "Світанок", за 1988-2004 роки.
Не погоджуючись з рішеннями відповідачів, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV (далі - Закон №1058), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу 30 років у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення пенсійного віку страхового стажу: з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок.
Працівникам, які мають не менше половини стажу на зазначених роботах пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Тобто підставами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є: досягнення певного віку, наявність загального і пільгового (спеціального) стажу роботи, наявність професій (посад) і виробництв у відповідному Списку, зайнятість працівника на цих роботах протягом повного робочого дня, а також підтвердження шкідливих умов роботи працівника безпосередньо на робочому місці за результатами атестації робочих місць за умовами праці.
Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 розділом ХХХІІІ "Загальні професії" передбачені посади: газозварники; електрогазозварники, зайняті на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки; електрозварювальники на автоматичних і напівавтоматичних машинах, зайняті зваркою в середовищі вуглекислого газу, на роботах з застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах; електрозварники ручного зварювання.
Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку №383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.
Як встановлено статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17, від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 25.04.2019 №159/4178/16-а.
Так, спірними в межах даної судової справи є пільгові періоди роботи позивача з 08.10.1990 по 31.03.2000 на з 05.04.2000 по 08.01.2005.
Згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач з 08.10.1990 по 08.01.2005 працював на посаді електрогазосварщика тракторної бригади.
Згідно рішення Вижницького районного суду Чернівецької області по справі №713/209/23 від 07.02.2023 року, встановлено факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 правовстановлюючого документу, а саме архівної довідки №1/180-2 від 19.05.2022 року виданої комунальною установою "Об'єднаний трудовий архів Вижницького району" про трудовий стаж під час роботи в колгоспі "Пам'ять Ілліча", колгоспі "Світанок", за 1988-2004 роки.
Отже, відповідачами не заперечується що у період з 08.10.1990 року по 08.01.2005 рік позивач працював електрогазозварщиком тракторної бригади в СТОВ "Світанок".
Згідно довідки №1 від 10.03.2023 р. про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній виданій позивачу СТОВ "Світанок", позивач в період з 08.10.1990 р. по 31.03.2000 р. та з 05.04.2000 р. по 08.01.2005 р. виконував електрогазозварювальні роботи при повному робочому дні по обслуговуванні сільськогосподарської техніки, за посадою електрогазозварювальника ручного зварювання.
За наведених обставин, зважаючи на додані до матеріалів судової справи докази, суд дійшов висновку, що у позивача наявний зарахований відповідачем загальний страховий стаж 36 років 2 місяці 17 днів, з яких на посаді, що дає право на пільгову пенсію понад 12 років.
При цьому суд критично оцінює підстави відмови в зарахуванні вказаних періодів роботи позивача в СТОВ "Світанок", та зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах, відтак суд не погоджується із діями відповідача-1 щодо не зарахування до страхового стажу з підстав неналежного оформлення довідок про підтвердження наявного трудового стажу.
Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.
Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
З огляду на встановлені судом обставини, на переконання суду, відповідач приймаючи оскаржене рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії діяв всупереч вимог вказаних вище норм законів, що спричинило порушення права позивача на соціальний захист та отримання пенсійних виплат. Відтак, вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Отже, суд зобов'язує відповідача-2 зарахувати до пільгового стажу роботи позивача періоди роботи з 08.10.1990 р. по 31.03.2000 р. та з 05.04.2000 р. по 08.01.2005 р.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком з дати виникнення права суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Виходячи із змісту заявлених позивачем вимог та висновків суду, в даному випадку слід застосувати положення ст. 9 КАС України, а саме, обрати інший спосіб захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права.
При цьому, суд зауважує, що статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Вказана позиція відповідає висновкам Верховного Суду у постанові від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17.
Таким чином, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії або рішення про відмову у призначенні пенсії, суд дійшов висновку, що в даному випадку, необхідно зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії та прийняти рішення відповідно до вимог Порядку № 22-1 з урахуванням висновків суду.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З метою ефективного захисту порушеного права, обираючи належний спосіб захисту порушеного права, суд у цій справі вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.03.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у даному судовому рішенні.
За наведених обставин, позов підлягає частковому задоволенню.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною 3 ст. 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 8 ст. 139 КАС України).
З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню в сумі 1073,60 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, оскільки саме внаслідок прийняття рішенням відповідачем-1 були порушені права позивача.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 241670050965 від 17 березня 2023 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи з 08.10.1990 р. по 31.03.2000 р. та з 05.04.2000 р. по 08.01.2005 р.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10 березня 2023 року про призначення пенсії за віком із прийняттям відповідного рішення з урахуванням висновків суду.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) у сумі 1073,60 грн.
6. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідачі - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, 58002, Код ЄДРПОУ 40329345)
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, Код ЄДРПОУ 13814885)
Суддя І.В. Маренич