про залишення позовної заяви без руху
06 лютого 2024 року справа № 580/1158/24
м. Черкаси
Cуддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Третього відділу Уманського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
01 лютого 2024 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Третього відділу Уманського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просить:
1) визнати протиправним розпорядження начальника Третього відділу Уманського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Р.Ковриги про призов ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації;
2) зобов'язати Третій відділ Уманського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надати ОСОБА_1 відстрочку від призову за мобілізацією згідно ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України і підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
Згідно із пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Способи захисту прав та інтересів позивача у публічно-правовому спорі визначені у частині першій статті 5 КАС України, якою передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Разом із тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно вищезазначеної ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
Так, обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі № 826/16958/17.
Як вбачається зі змісту позовних вимог (прохальна частина позову п. 1) позивач зокрема просить суд визнати протиправним розпорядження начальника Третього відділу Уманського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Р. Ковриги про призов ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації.
З урахуванням викладеного, позивачу необхідно подати до суду уточнену позовну заяву, в якій уточнити зміст даної позовної вимоги №1, а саме зазначити дату, номер спірного розпорядження та надати його до суду, оскільки позивачем надано суду лише лист від 23.01.2024 №136, в якому позивачу роз'яснено, що за результатом розгляду поданих ним документів 18.01.2024 він не підпадає під категорію осіб, які мають право скористатися положенням абзацу 11 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169, 256, 294 КАС України, суддя
ухвалив:
Позовну заяву залишити без руху.
Надати позивачу десять днів з дня, наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків зазначених у мотивувальній частині даної ухвали.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Суддя Валентина ТИМОШЕНКО