Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
06 лютого 2024 року № 520/34444/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив суд:
- визнати не правомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області в проведенні ОСОБА_1 , перерахунку та виплаті пенсії без врахування індивідуального коефіцієнту зарплати для обчислення пенсії, не проведення індексації середньої заробітної плати, не проведення індексації пенсії, не нарахування додаткової пенсії в розмірі 25%, не проведення індексації додаткової пенсії в розмірі 25%;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківської області з 01.03.2023 року перерахувати та виплатити ОСОБА_1 , пенсію з врахування індивідуального коефіцієнту зарплати для обчислення пенсії, провести індексацію середньої заробітної плати, провести індексацію пенсії, нарахувати додаткову пенсії в розмірі 25%. провести індексацію додаткової пенсії в розмірі 25%.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем, на думку позивача, вчинено неправомірні дії в проведенні ОСОБА_1 , перерахунку та виплаті пенсії без врахування індивідуального коефіцієнту зарплати для обчислення пенсії, не проведення індексації середньої заробітної плати, не проведення індексації пенсії, не нарахування додаткової пенсії в розмірі 25%, не проведення індексації додаткової пенсії в розмірі 25%.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію по інвалідності (2 група захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС) відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-ХІІ.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо проведення перерахунку та виплати пенсії без врахування індивідуального коефіцієнту зарплати для обчислення пенсії, не проведення індексації середньої заробітної плати, не проведення індексації пенсії, не нарахування додаткової пенсії в розмірі 25%, не проведення індексації додаткової пенсії в розмірі 25%, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Щодо позовних вимог в частині визнання не правомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області в проведенні ОСОБА_1 , перерахунку та виплаті пенсії без врахування індивідуального коефіцієнту зарплати для обчислення пенсії, не проведення індексації середньої заробітної плати, не проведення індексації пенсії та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області з 01.03.2023 року перерахувати та виплатити ОСОБА_1 , пенсію з врахування індивідуального коефіцієнту зарплати для обчислення пенсії, провести індексацію середньої заробітної плати, провести індексацію пенсії, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії.
Індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (частина п'ята статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").
Відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Згідно п.1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» №168 від 24 лютого 2023 р. № 168 встановлено, що з 1 березня 2023 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році” (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначено Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 (далі - Порядок № 124).
Відповідно до абзаців першого і другого пункту 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Згідно пункту 4-3 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VIII від 03.10.2017, з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Оскільки, пенсія позивачу була призначена у 2006 році, її перерахунок здійснюється із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки, збільшеної у подальшому на відповідний коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.
Згідно з даних, розміщених на вебсайті Пенсійного фонду України (http://www.pfu.gov.ua), середня заробітна плата за 2014 рік становила 3149,45 грн, за 2015 рік 3661,41 грн, за 2016 рік 4482,35 грн. Отже, середній показник становить 3764,40 грн. ((3149,45 грн + 3661,41 грн + 4482,35 грн) : 3 = 3764,40 грн).
Абзацом першим пункту 2 Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" та абзацом другим пункту 1 Постанови № 168 встановлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, відповідно з 1 березня 2023 року у розмірі 1,197.
Таким чином, при перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV і Порядку № 124 використовується показник середньої заробітної плати з 1 березня 2023 року 7405,03 грн (3764,40 грн Х 1,17 Х 1,11 Х 1,11 Х 1,14 Х 1,197 = 7405,03 гривні).
Відповідачем пенсію обчислено із середньомісячної заробітної плати 18251,70 грн. (яка розрахована шляхом: середня заробітна тата (доход) в Україні, з якої сплачено страхові внески 7405,03грн. *індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 2,46477).
З огляду на викладене, відповідач під час проведення індексації пенсії позивача вірно визначив показники, які були взяті під час проведення такого перерахунку.
Щодо посилань позивача на те, що середній заробіток позивача враховано в розмірі 18251,70 грн. без врахування індексації визначеної постановою №168, суд зазначає, що постановою КМУ від 24 лютого 2023 р. № 168 не передбачено індексацію середнього заробітку, а встановлено застосування коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.
Крім того, розмір пенсії позивача до проведення індексації пенсії з 01.03.2023 року відповідно до Постанови №168 та Порядку №124 складав з надбавками 5884,52 грн., а після склав 6932,10 грн.
Таким чином, відповідачем проведено індексацію пенсії та її розмір збільшився.
За таких обставин, пенсійним органом під час проведення індексації пенсії позивача не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у даній частині.
Щодо позовних вимог в частині визнання не правомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області щодо не нарахування додаткової пенсії ОСОБА_1 в розмірі 25%, не проведення індексації додаткової пенсії в розмірі 25% та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області нарахувати ОСОБА_1 додаткову пенсію в розмірі 25%, провести індексацію додаткової пенсії в розмірі 25%, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» (далі по тексту - Постанова № 1381) встановлено, що розміри пенсій особам з інвалідністю внаслідок війни, обчислені відповідно до статті 27 та частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, статей 13 і 21 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, з урахуванням індексації пенсії на визначений щороку Кабінетом Міністрів України коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, збільшуються на 25 відсотків.
Відповідно до п.4 Постанови № 1381 особам, які одночасно мають право на отримання надбавки, додаткової пенсії, підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до Законів України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, “Про жертви нацистських переслідувань” і “Про соціальний захист дітей війни”, таке підвищення провадиться за їх вибором за однією з підстав.
Відповідно протоколу з пенсійної справи позивача йому встановлено додаткову пенсію згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 227,76 грн.
Таким чином, позивач має право на отримання додаткової пенсії відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
При цьому, судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено того, що він звертався до пенсійного органу зі зверненням щодо отримання іншого підвищення пенсії замість додаткової пенсії передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210.
За таких обставин, у пенсійного органу були відсутні підстави для виплати позивачу додаткової пенсії в розмірі 25%, а відповідно індексації такої додаткової пенсії.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у даній частині спірних правовідносин відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у даній частині.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.