Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
06 лютого 2024 р. № 520/12747/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність органу ПФУ в рамках виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України по справі №520/12747/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою, в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 та ухвал Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2021, від 19.05.2021,19.01.2022, 23.02.2023, 28.09.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області негайно виконати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 в повному обсязі, у спосіб встановлений ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2021 та інших ухвал суду по даній справі;
- направити окрему ухвалу в порядку ст. 249 КАС України на адресу Пенсійного фонду України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 9) та/або Головного управління Національної поліції в Харківській області (вулиця Жон Мироносиць, 5, м. Харків) у зв'язку з системними порушеннями вимог чинного законодавства, а саме: ст. 129 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 372 КАС України та багато інших.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 та ухвали у справі №520/12747/19 не виконано відповідачем.
Так, матеріалами справи встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 по даній справі адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо ненарахування та невиплати пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з березня 2018 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за період з березня 2018 року. Звернуто до негайного виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць.
Вказане рішення набрало законної сили 21.01.2020 та позивачу видано виконавчий лист, що підтверджується даними програми "Діловодство спеціалізованого суду ДСС".
З листа відповідача від 18.03.2020 вбачається, що пенсію за період з 01.04.2018 по 31.01.2020 (момент поновлення) позивачу нараховано, але не сплачено, оскільки постановою КМУ від 25.11.2014 №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» передбачено окремий порядок для виконання рішень національних судів.
Таким чином, судове рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області виконано не в повному обсязі.
Ухвалою суду від 30.04.2021 заяву ОСОБА_1 про встановлення порядку та способу виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Змінено спосіб і порядок виконання рішення у справі №520/12747/19, шляхом його зміни на зобов'язання Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату нарахованої ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), проте не виплаченої суми пенсії за період з 01.04.2018 по 31.01.2020 однією сумою з урахуванням раніше виплачених сум.
ГУ ПФУ у Харківській області листом від 11.05.2021 №2000-0212-8/63677 повідомило позивача, що на виконання рішення суду №520/12747/19 від 20.12.2019 позивачу нараховано 182722,79 грн за період з 01.03.2018 по 31.01.2020, з них в межах негайного виконання за березень 2018 року у розмірі 7368,37 грн виплачено у лютому 2020 року. Залишок заборгованості складає 175354,42 грн за період з 01.04.2018 по 31.01.2020. Виплату пенсій за визначений судом період буде здійснено з урахуванням вимог пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05.11.2014 №637 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету міністрів України від 21.08.2019 №788) після прийняття Кабінетом Міністрів України передбаченого вказаною нормою окремого Порядку.
Ухвалою суду від 19.05.2021 заяву ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною під час виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України по справі №520/12747/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 та ухвал Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2021, від 19.05.2021 по справі №520/12747/19. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області негайно виконати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 в повному обсязі, у спосіб встановлений ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2021 та ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 по справі №520/12747/19.
Ухвалою суду від 19.01.2022 заяву ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною під час виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України по справі №520/12747/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 та ухвал Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2021, від 19.05.2021 по справі №520/12747/19. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області негайно виконати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 в повному обсязі, у спосіб встановлений ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2021 та ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 по справі №520/12747/19.
Ухвалою суду від 10.08.2022 заяву ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною під час виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України по справі №520/12747/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 та ухвал Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2021, від 19.05.2021, 19.01.2022 по справі №520/12747/19. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області негайно виконати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 в повному обсязі, у спосіб встановлений ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2021, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2021, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 по справі №520/12747/19.
Ухвалою суду від 10.08.2022 заяву ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною під час виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України по справі №520/12747/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 та ухвал Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2021, від 19.05.2021, 19.01.2022 по справі №520/12747/19. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області негайно виконати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 в повному обсязі, у спосіб встановлений ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2021, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2021, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 по справі №520/12747/19.
Ухвалою суду від 28.09.2023 заяву ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною під час виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України по справі №520/12747/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 та ухвал Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2021, від 19.05.2021, 19.01.2022, 23.02.2023 по справі №520/12747/19. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області негайно виконати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 в повному обсязі, у спосіб встановлений ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2021, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2021, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2022, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2023 по справі №520/12747/19.
В матеріалах справи наявні доказі того, що з метою примусового виконання рішення суду позивач звернувся до державної виконавчої служби.
Матеріалами справи підтверджується, що виконавче провадження №61524567 було закінчено 30.07.2020, державним виконавцем були здійснені усі можливі заходи спрямовані на примусове виконання рішення суду (накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн, повторне накладення штрафу на боржника в розмірі 10200,00 грн, звернення до Головного управління Національної поліції у Харківській області, про вчинення боржником кримінального правопорушення).
Дослідивши матеріали справи та подану заяву, суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
При цьому в положеннях частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України наголошується на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Отже, зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
За змістом ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи.
Згідно з положеннями ч. 1, ч. 6 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З системного аналізу вищезазначених норм, суд вказує, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
При цьому, в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.
Представником відповідача було подано до суду заперечення на заяву позивача про визнання протиправною бездіяльність органу ПФУ в рамках виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України по даній справі, в яких він зазначає, що механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати довічних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсації, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365 «Про призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».
Відповідно до вищевказаної постанови, виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо перемішеним особам» від 05.11.2014 року №637 (далі - Постанова №637) впроваджено механізм призначення, відновлення та продовження виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам.
Згідно з п. 1 Постанови №637 (у редакції, із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 року №266), суми пенсії, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території» від 10.11.2021 року №1165 (далі - Постанова №1165) впроваджено механізм призначення, відновлення та продовження виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам.
Відповідно до пункту 1 Постанови №1165 визначено механізм виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) з урахуванням надбавок, підвищень, компенсації втрати частини доходу, грошової допомоги та інших пов'язаних із ними виплат, які не виплачено за період до місяця відновлення їх виплати (далі - пенсійні виплати за минулий період) внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, в тому числі недоотриманої пенсії) у зв'язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб та осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території, відповідно до статті 52 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та статті 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - отримувачі).
Пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.
Відповідно до пункту 2 Постанови №1165 облік сум пенсійних виплат за минулий період ведеться територіальними органами Пенсійного фонду України, в яких особи перебувають на обліку як одержувачі пенсій, в базах даних одержувачів пенсій (електронних пенсійних справах) на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України про відновлення виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), а також про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб або осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території (за наявності нарахованих сум, що підлягають виплаті за період до місяця відновлення виплати пенсій або до місяця смерті особи) (далі - рішення), та у сформованому на їх підставі переліку отримувачів виплат за минулий період.
Відповідно до пункту 4 Постанови №1165 пенсійні виплати за минулий період згідно з цим Порядком проводяться щомісяця отримувачам, яких включено до переліку станом на 1 січня відповідного року. На забезпечення пенсійних виплат за минулий період щомісяця спрямовується частина бюджетних призначень, передбачених абзацом другим пункту 1 цього Порядку, відповідно до бюджетного розпису.
Розмір пенсійної виплати за минулий період отримувачам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, визначається в сумі, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому здійснюється пенсійна виплата за минулий період, але не може бути більшим від належної до виплати отримувачу суми, що обліковується в переліку отримувачів.
У разі недостатності бюджетних призначень для забезпечення пенсійної виплати за минулий період у розмірі, передбаченому абзацом другим цього пункту, виплата проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділення на пенсійні виплати за минулий період бюджетним призначенням, але не більшій належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів.
В даному випадку, відповідно до пункту 4 Постанови №1165 та з урахуванням наявних бюджетних призначень заявнику в листопаді 2022 року було виплачено 530,00 грн., в грудні 2022 року 2,18 грн.
Крім цього, Головним управлінням в березні 2023 року направлено до Пенсійного фонду України лист №2000-0502-5/38329 від 24.03.2023 щодо фінансування виплати нарахованої заборгованості за період з 01.04.2018 по 31.01.2020 в загальній сумі 175354 грн. 42 коп. для негайного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 №520/12747/19 в повному обсязі. Відповідь не надходила.
В жовтні 2023 року Головним управлінням направлено до Пенсійного фонду України запит від 27.10.2023 №2000-0502-5/153474 щодо виділення коштів на виплату ОСОБА_1 залишку заборгованості в загальній сумі 170868 грн. 92 коп.
Листом Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України від 24.11.2023 №2800-030202-9/66520 повідомлено, що кошти нараховані ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 у справі №520/12747/19 підлягають виплаті на умовах Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплат, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1165.
Таким чином, рішення суду в частині зобов'язання здійснити нарахування пенсії фактично виконане, що заявником не заперечується.
Із поданої заяви та матеріалів справи судом встановлено, що заявник не надав до суду доказів протиправності рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень. Зазначеними доказами можуть виступати рішення, оформлені листом, протоколом, з яких вбачається, що відповідач проігнорував висновки суду та (або) відмовився від виконання рішення суду повністю або частково.
При цьому, на переконання суду, затримка виконання судового рішення на період, що є необхідним для вирішення проблем публічного порядку, може у виняткових випадках бути виправдана.
Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами).
Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Відповідно до частини першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
За змістом пунктів 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету без відповідних бюджетних асигнувань чи з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.
Таким чином, нарахована позивачеві сума пенсії має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України та проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.
Суд наголошує на тому, що невиконання судового рішення відповідачем в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а.
Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також, Конституційний Суд України в своєму рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011 зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересам всього суспільства.
У даному випадку судом не встановлено свідомого невжиття відповідачем залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення та порушення у зв'язку з цим прав заявника.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у спірних відносинах відсутні протиправна бездіяльність управління щодо невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 у справі №520/12747/19.
Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи - позивача, суд залишає заяву без задоволення.
Отже, оскільки правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого закріплений у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача, суд вважає, що підстави для задоволення заяви представника позивача, поданої в порядку статті 383 КАС України, відсутні.
Щодо вимог направити окрему ухвалу в порядку ст. 249 КАС України на адресу Пенсійного фонду України та/або Головного управління Національної поліції в Харківській області у зв'язку з системними порушеннями вимог чинного законодавства, а саме: ст. 129 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 372 КАС України та багато інших, суд зазначає, що вони є похідними, а отже, також не підлягають задоволенню.
Оскільки на момент розгляду заяви про визнання протиправною бездіяльність органу ПФУ в рамках виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України по справі №520/12747/19 заявником не доведена протиправність рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, то суд приходить до висновку про залишення заяви без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 370, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність органу ПФУ в рамках виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України по справі №520/12747/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.М.Панов