Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
06 лютого 2024 р. № 520/35000/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії відділу призначення пенсії управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 30.10.2023 номер справи 101650005391 прийняте Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Код ЄДРПОУ: 14099344; місцезнаходження юридичної особи: 61022, Харківська обл., м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт громадянина України, серія номер НОМЕР_1 , виданий Обухівським РВ ГУ МВС України в Київській області, 6 травня 1998 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ); зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Код ЄДРПОУ: 14099344; місцезнаходження юридичної особи: 61022, Харківська обл., м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх) зарахувати до періодів страхового стажу періоди роботи всі періоди роботи відповідно до відомостей з трудової книжки НОМЕР_3 , зокрема з 11.09.1980 по 18.01.1996, та призначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт громадянина України, серія номер НОМЕР_1 , виданий Обухівським РВ ГУ МВС України в Київській області, 6 травня 1998 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсію за віком з 24.10.2023.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що рішення відповідача щодо відмови зарахувати до періодів страхового стажу періоди роботи відповідно до відомостей з трудової книжки НОМЕР_3 з 11.09.1980 по 18.01.1996, є протиправними та такими, що порушують її право на належний соціальних захист.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Відповідачем також зазначено, що до страхового стажу зараховано періоди роботи за даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. До страхового стажу не зараховано: періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_3 від 16.09.1980 з 11.09.1980 по 18.01.1996, оскільки відсутня інформація щодо реорганізації підприємства.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 24.10.2023 звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком.
На заяву про призначення пенсії за віком позивачу було направлено рішення про відмову у призначенні пенсії від 30.10.2023 номер справи 101650005391, винесене Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач).
У рішенні про відмову у призначенні пенсії за віком від 30.10.2023 №101650005391, відповідачем було зазначено наступне:
«... Необхідний вік становить: 60 років.
Вік заявниці: 61 років.
Необхідний страховий стаж становить: 29 років.
Страховий стаж заявниці: 14років 06місяців 16 днів.
Додатковий коментар: у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на призначення пенсій за віком після досягнення віку 65 років мають особи за наявності страхового стажу: з січня 2027 року по грудень 2017 від 15 до 24 років.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
До загального страхового стажу не зараховано період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_3 від 16.09.1980 з 11.09.1980 по 18.01.1996, оскільки відсутня інформація щодо реорганізації підприємства.
Враховуючи зазначене, вирішено: відмовити в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»...».
Відповідно до записів в трудовій книжці позивача НОМЕР_3 від 16.09.1980, вбачається наступне:
Навчання з 01.09.1977 по 11.07.1980 Диплом Б № 9812066 від 09.07.1980;
запис №1 з 11.09.1980 - прийнята в цех №4 маляром 3 розряду;
запис №2 21.08.1986 - присвоєно четвертий розряд маляра;
запис №3 01.09.1987 - у зв'язку з новими тарифними умовами оплати праці/ЕТКС, випуск №3, рік видавництва 1986/встановлений третій розряд маляра;
запис №4 - присвоєно четвертий розряд маляра;
запис №5 по 03.07.1996 - звільнена з роботи відповідно до ст. 38 КЗОТ України (за власним бажанням).
Відповідно до записів у трудовій книжці вбачається назва підприємства, на яке була працевлаштована позивач 11.09.1980 (Київенергоспецремонт), разом з тим відповідно до відбитку печатки, яка поставлена на записі про звільнення від 18.01.1996 - зазначено Державна акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» України, Київенергоспецремонт м. Київ (Трипільський цех).
запис № 6 з 20.05.1996 - надано виплату по безробіттю;
запис №7 по 19.11.1996 - закінчено виплату по безробіттю;
запис №8 з 30.03.1997 - початок виплати допомоги по безробіттю;
запис №9 по 29.06.1997 - закінчення виплати допомоги по безробіттю;
запис №10 - з 25.17.1997 - початок виплати допомоги по безробіттю;
запис №11 по 17.03.1998 - припинено виплату допомоги по безробіттю;
запис №12-з 18.03.1998 - прийнята на роботу маляром;
запис №13 - по 03.02.1999 - звільнена за власним бажанням...;
запис № 14 з 06.11.1999 - розпочата виплата допомоги по безробіттю...;
запис №15 по 03.08.2000 - припинена виплата допомоги по безробіттю...;
запис №16 з 16.09.2000 - поновлена виплата допомоги по безробіттю;
запис №17 по 30.10.2000- закінчена виплата допомоги по безробіттю;
запис №18 з 01.02.2001 - прийнята на роботу барменом...;
запис №19 по 24.07.2004 - звільнена з роботи за власним бажанням...;
запис №20 з 30.07.2004 - прийнята на роботу барменом...;
запис №21 по 01.02.2005 - звільнена за власним бажанням ...;
запис №22 з 19.03.2008 - прийнята на посаду продавця продовольчих товарів;
запис №23 по 03.11.2008 - звільнена за згодою сторін...;
запис №24 з 01.02.2013 - прийнята на посаду медичної молодшої сестри (санітарки);
запис №25 по 01.10.2013 - звільнена за згодою сторін...;
запис №26 з 19.12.2013 - прийнята на роботу на посаду продавця-консультанта згідно трудового договору;
запис №27 по 04.04.2014 - звільнена з роботи за згодою сторін...;
запис №28 з 02.07.2014 - розпочаті виплати допомоги по безробіттю...;
запис №29 по 28.03.2015 - скорочено виплату допомоги по безробіттю...
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, вважаючи його протиправним та таким, що прийняте всупереч чинного законодавства, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача, звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Суд зазначає, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також врегульовано порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі - Закон №1058-ІV).
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісячно сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальних страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв, будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
Статтею 62 Закону №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 затверджено порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, зміст наведених норм дає підстави стверджувати, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи.
Суд зазначає, що за загальним правилом відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Водночас, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, а тому вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист в частині призначення пенсії за віком.
Аналогічний правовий висновок був викладений Верховним Судом у Постанові від 30.09.2021 по справі № 300/860/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, позивачу протиправно не зараховано до її страхового стажу спірний період з 11.09.1980 по 18.01.1996, оскільки він підтверджений трудовою книжкою НОМЕР_3 .
Також суд зазначає, що постановою правління ПФУ №22-1 визначено, що електронну пенсійну справу формує той структурний підрозділ органу, якому за принципом екстериторіальності передається до розгляду заява про призначення пенсії. Та вже після її призначення така електронна пенсійна справа передається до пенсійного органу за місцем фактичного проживання особи-пенсіонера для здійснення її виплати.
Заяву про призначення пенсії за віком відповідно Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, подану позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, за принципом екстериторіальності було передано ГУ ПФУ в Харківській області, за результатами розгляду якої в призначенні позивачу пенсії за віком було відмовлено.
Оскільки електронну пенсійну справу позивача сформовано Головним управлінням ПФУ в Харківській області, пенсію позивачу не призначено, відповідно, не передано електронну пенсійну справу до ПФУ за місцем фактичного проживання позивача (до Головного управління ПФУ в Київській області) для її виплати, доказів перебування позивача на обліку в указаному територіальному органі ПФУ матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про зобов'язання Головного управління ПФУ в Харківській області зарахувати до страхового стажу позивача період її роботи з 11.09.1980 по 18.01.1996 та наявність підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Суд зазначає, що предметом спірних правовідносин є зарахування до стажу позивача період роботи з 11.09.1980 по 18.01.1996, спору про зарахування відповідачем інших періодів роботи не виникало.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд зазначає, що рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області від 30.10.2023 номер справи 101650005391 є протиправним та наявні підстави для виходу за межі позовних вимог відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України та скасування зазначеного рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії позивачу.
Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення відділу призначення пенсії управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344; місцезнаходження юридичної особи: 61022, Харківська обл., м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх) від 30.10.2023 номер справи 101650005391 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344; місцезнаходження юридичної особи: 61022, Харківська обл., м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх) зарахувати до періодів страхового стажу період роботи відповідно до відомостей з трудової книжки НОМЕР_3 з 11.09.1980 по 18.01.1996 та призначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсію за віком з 24.10.2023.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в загальному розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов