Справа № 500/7906/23
06 лютого 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі ВЧ НОМЕР_1 ), у якому просить:
визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі Постанова №168) за період перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, зокрема, за період з 01.03.2023 по 30.03.2023 у розмірі 100000 грн, за період з 04.04.2023 по 10.04.2023 (включно) у розмірі 23333,33 грн, за період з 04.05.2023 по 05.05.2023 (включно) у розмірі 6451,61 грн, за період з 03.06.2023 по 30.06.2023 у розмірі 93333,33 грн та за період з 01.07.2023 по 02.07.2023 у розмірі 6451,61 грн;
зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, за період перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, зокрема, за період з 01.03.2023 по 30.03.2023 у розмірі 100000 грн, за період з 04.04.2023 по 10.04.2023 (включно) у розмірі 23333,33 грн, за період з 04.05.2023 по 05.05.2023 (включно) у розмірі 6451,61 грн, за період з 03.06.2023 по 30.06.2023 у розмірі 93333,33 грн та за період з 01.07.2023 по 02.07.2023 у розмірі 6451,61 грн.
В обґрунтування позову вказує, що проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 з 14.05.2022 по 23.08.2023, цією датою виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. 25.12.2022 за обставин безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, позивач отримав поранення, не пов'язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, та яке не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Після цього тривалий час проходив лікування, перебував у відпустці за станом здоров'я.
22.11.2023 позивач отримав від відповідача письмове повідомлення про нараховане та виплачене йому грошове забезпечення при звільненні з військової служби, до якого було додано довідку про нарахування та утримання грошового забезпечення за період січень-вересень 2023 року та грошовий атестат від 15.11.2023 №2512. Ознайомившись із документами, позивач з'ясував про виплату не у повному обсязі грошового забезпечення, зокрема додаткової винагороди за період перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, у зв'язку з чим звернувся до суду.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою суду від 22.01.2024 у зв'язку з ненадходженням до суду відзиву на позовну заяву від відповідача та витребуваних судом ухвалою про відкриття провадження у справі від 13.12.2023 документів, постановлено повторно витребувати докази, необхідні для з'ясування обставин справи.
24.01.2024 на виконання вимог ухвали суду надійшла заява, у якій представник відповідача зазначила, що 18.12.2023 нею був поданий відзив на позовну заяву з додатками через електронний кабінет. Виконуючи ухвалу суду від 22.01.2024, ВЧ НОМЕР_1 дізналася, що відзив з додатками до суду не доставлений, можливо через збій програми, а тому просила прийняти відзив ВЧ НОМЕР_1 та вважати його поданим без пропущення строку. До такої заяви долучений відзив, зареєстрований у системі «Електронний суд» 18.12.2023, та квитанція про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС 18.12.2023.
У відзиві на позов відповідач проти позову заперечив, бо вважає, що ОСОБА_1 виплачене грошове забезпечення у повному обсязі. Позивач отримав поранення 25.12.2022, довідка про обставини травми №3099 складена 07.03.2023. Виплати проведені таким чином:
за період з 26.12.2022 по 31.12.2022 в розмірі 13548,39 грн, виплачені в березні 2023 року з розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку із отриманим пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини;
за період з 01.01.2023 по 31.01.2023 в розмірі 70000 грн, виплачені в березні 2023 року з розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку із отриманим пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, враховуючи що додаткова винагорода в розмірі 30000 грн на місяць пропорційно дням за січень 2023 року була виплачена в лютому 2023 року;
за період з 01.02.2023 по 28.02.2023 у розмірі 100000 грн, виплачені в квітні 2023 року (за дні перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку із отриманим пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини);
за період з 11.04.2023 по 30.04.2023 у розмірі 66666,67 грн, виплачені в липні 2023 року (з розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно дням перебування у відпустці за станом здоров'я);
за період з 01.05.2023 по 03.05.2023 та з 06.05.2023 по 31.05.2023 у розмірі 93548,39 грн, виплачені в липні 2023 року (з розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно дням перебування у відпустці за станом здоров'я);
за період з 01.06.2023 по 02.06.2023 у розмірі 6666,67 грн, виплачені в липні 2023 року (з розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно дням перебування у відпустці за станом здоров'я).
Також відповідач надав пояснення по окремих періодах стосовно перебування позивача на лікуванні, у відпустці чи у пункті постійної дислокації (далі ППД) військової частини. Щодо періоду з 01.03.2023 по 11.03.2023, то вказав, що позивач з лікарняного закладу вибув 28.02.2023, прибув до ВЧ 10.03.2023, наказ по стройовій про цей факт прийнятий №65 від 10.03.2023, період з 01.03.2023 по 10.03.2023 по наказах по стройовій за цей період не проходить.
Далі з 12.03.2023 по 30.03.2023 перебував у відпустці за станом здоров'я на підставі довідки ВЛК №671 від 27.02.2023. Відповідач вказує, що якщо у довідці ступінь важкості травми вказаний як «важкий», то виплата додаткової винагороди має проводитися з розрахунку 100000,00 грн на місяць (пропорційно).
З відпустки ОСОБА_1 прибув 31.03.2023, в наступну відпустку вибув з 11.04.2023 по 03.05.2023, відомості про перебування у період з 01.04.2023 по 10.04.2023 відсутні. Згідно наказу по стройовій №117 від 05.05.2023 прибув з відпустки 05.05.2023 і з 06.05.2023 знову вибув у відпустку. Ще одна відпустка надавалася з 03.06.2023 по 02.07.2023 за станом здоров'я на підставі довідки ВЛК №5077 від 01.06.2023. Відповідач знову ж вказує, що якщо у довідці ступінь важкості травми вказаний як «важкий», то виплата додаткової винагороди має проводитися з розрахунку 100000,00 грн на місяць (пропорційно).
Відповідач просить відмовити у позові (а.с.47-48).
З огляду на викладені представником відповідача обставини у заяві від 24.01.2024 та з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, суд прийняв до розгляду подані ВЧ НОМЕР_1 заяви по суті справи.
02.02.2024 надійшли додаткові пояснення представника відповідача щодо порядку надання відпустки військовослужбовцям та докази, витребувані судом (а.с.52-72).
Інших заяв по суті справи від учасників справи не надходило.
Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи письмовими доказами, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 був зарахований до списків особового складу Тернопільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та на всі види забезпечення та призначений на посаду старшого стрільця першого відділення охорони четвертого взводу охорони роти охорони Тернопільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з 28.02.2022 (а.с.30 зворот).
Позивач з 14.05.2022 був зарахований до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 та на всі види забезпечення, призначений на посаду номера обслуги 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону. Такі відомості підтверджуються даними військового квитка серії НОМЕР_2 від 13.11.1987 (а.с.12-14).
За змістом витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.08.2023 №216, позивача з 23.08.2023 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с.14 зворот).
Відповідно до довідки від 27.04.2023 №5003 про участь особи у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, позивач у період з 09.07.2022 по 16.07.2022, з 07.08.2022 по 22.08.2022, з 23.08.2022 по 12.10.2022, з 05.11.2022 по 25.12.2022 брав участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах Донецької, Луганської, Херсонської областей та в період здійснення зазначених заходів (а.с.15).
25.12.2022 за обставин безпосередньої участі позивача у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме під час мінометного обстрілу по позиціях підрозділів 2 стрілецького батальйону ВЧ НОМЕР_1 поблизу населеного пункту АДРЕСА_1 позивач отримав поранення, його було евакуйовано в комунальне некомерційне підприємство «Центральна міська клінічна лікарня» Дружківської міської ради м. Дружківка Донецької області.
Позивач отримав бойове травмування під час виконання ним обов'язків військової служби, під час захисту Батьківщини, не пов'язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, та яке не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, що підтверджується довідкою ВЧ НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №3099 від 07.03.2023 (а.с.26).
Згідно записів первинної медичної картки (форма 100) від 25.12.2022, позивач внаслідок порання отримав наступні ушкодження: ЗЧМТ, струс головного мозку, закрита травма хребта, сліпі вогнепальні осколкові поранення лівого плеча, передпліччя, правого стегна, лівого колінного суглобу, гіповолемічний шок ІІ-ІІІ ступеню.
У зв'язку з вищевказаним пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я:
з 26.12.2022 по 29.12.2022 у КНП «Міська клінічна лікарня №4» Дніпропетровської міської ради (м. Дніпро), відповідно до виписки з медичної картки №33140 стаціонарного хворого від 29.12.2022, діагноз основний: Мінно-вибухова травма (від 25.12.2022), вогнепально-осколкове сліпе поранення лівого колінного суглобу з переломом дистального епіметафізу стегнової кістки, наколінника і проксимального метафізу великогомілкової кістки зі зміщенням; вогнепально-осколкове сліпе поранення лівої стопи з переломом ІІ плюснової кістки з наявністю стороннього тіла; вогнепально-осколкове поранення правового стегна з наявністю стороннього тіла; вогнепально-осколкове поранення лівого плеча та передпліччя; СПО від 26.12.22; ПХО ран лівого плеча, лівого передпліччя, правого стегна, лівого колінного суглобу, лівої стопи. У виписці встановлено, що зазначені поранення є бойовою травмою, отриманою внаслідок захисту Вітчизни у зоні бойових дій. Хворий виписаний для продовження лікування в спеціалізованому медичному закладі;
з 29.12.2022 по 30.01.2023 у КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» (м. Черкаси), відповідно до виписки №54793 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 30.01.2023; основний діагноз: стан після мінно-вибухової травми (від 25.12.2022) у вигляді вогнепально-осколкових поранень лівого колінного суглобу з переломом дистального епіметафізу стегнової кістки, наколінника і проксимального метафізу великогомілкової кістки зі зміщенням; вогнепально- осколкових поранень лівої стопи з переломом ІІ плюснової кістки з наявністю стороннього тіла; вогнепально-осколкових поранень правового стегна з наявністю стороннього тіла; вогнепально-осколкових поранень лівого плеча та передпліччя;
з 30.01.2023 по 07.02.2023 у КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» (м. Черкаси), відповідно до виписки №2321 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 07.02.2023; основний діагноз: перелом дистального кінця стегнової кіски; вогнепальний застарілий перелом дентального кінця стегнової кістки; супутні захворювання: ушкодження внаслідок військових дій від інших вибухів та осколків. Рекомендовано після зняття швів ВЛК на 30 календарних днів;
з 07.02.2023 по 14.02.2023 у КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» (м. Черкаси), відповідно до виписки №3187 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 14.02.2023 основний діагноз: стан після мінно-вибухової травми (від 25.12.2022) у вигляді вогнепально-осколкових поранень лівого колінного суглобу з переломом дистального епіметафізу стегнової кістки, наколінника і проксимального метафізу великогомілкової кістки зі зміщенням; вогнепально-осколкових поранень лівої стопи з переломом ІІ плюснової кістки з наявністю стороннього тіла; вогнепально-осколкових поранень правового стегна з наявністю стороннього тіла; вогнепально-осколкових поранень лівого плеча та передпліччя. Пацієнт направлений для подальшого лікування в реабілітаційне відділення ЧОЛ ЧОР. Рекомендовано після закінчення реабілітації представити на ВЛК з приводу відпустки на 30 (тридцять) календарних днів;
з 14.02.2023 по 28.02.2023 у КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» (м. Черкаси), відповідно до виписки №3832 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 28.02.2023 основний діагноз: перелом надколінка, стан після мінно-вибухової травми (від 25.12.22) у вигляді вогнепально-осколкових поранень лівого колінного суглобу з переломом дистального епіметафізу стегнової кістки, наколінника і проксимального метафізу великогомілкової кістки зі зміщенням; вогнепально-осколкових поранень лівої стопи з переломом ІІ плюснової кістки з наявністю стороннього тіла; вогнепально-осколкових поранень правового стегна з наявністю стороннього тіла; вогнепально-осколкових поранень лівого плеча та передпліччя; виражений больовий синдром, тимчасове порушення функції опори та ходи (а.с.15 зворот-24).
27.02.2023 позивач проходив огляд Військово-лікарської комісії КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради», за результатами якої складена довідка ВЛК від 27.02.2023 №671. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення контузії. каліцтва): стан після мінно-вибухової травми (від 25.12.2022) у вигляді вогнепально-осколкових поранень лівого колінного суглобу з переломом дистального епіметафізу стегнової кістки, надколінника і проксимального метафізу великогомілкової кістки зі зміщенням; вогнепально-осколкових поранень лівої стопи з переломом ІІ плюснової кістки з наявністю стороннього тіла; вогнепально-осколкових поранень правового стегна з наявністю стороннього тіла; вогнепально-осколкових поранень лівого плеча та передпліччя. Поранення, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби (а.с.29 зворот).
У довідці ВЛК від 27.02.2023 №671 зазначено, що на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ ОСОБА_1 потребує відпустки за станом здоров'я на 30 (тридцять) календарних днів.
Така відпустка була надана у період з 12.03.2023 по 30.03.2023.
У подальшому позивач проходив огляд Військово-лікарської комісії Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, за результатами якого була складена довідка ВЛК від 03.04.2023 №2914. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення контузії. каліцтва): нестійка контрактура лівого колінного суглоба після вогнепального перелому (25.12.2022) дистального епіметафіза, надколінника та проксимального метафаза великогомілкової кістки з тимчасовим порушенням функції лівої нижньої кінцівки. Поранення, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби (а.с.30).
Також у цій довідці зазначено, що згідно класифікатора тяжкості отриманих травм дана травма відноситься до тяжких (наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007), а на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ визначено, що ОСОБА_1 потребує відпустки за станом здоров'я на 30 (тридцять) календарних днів.
У відпустці позивач перебував з 11.04.2023 по 03.05.2023, прибув з відпустки 05.05.2023.
Згідно довідки військово-лікарської комісії Військово-медичного клінічного центру Західного регіону від 02.05.2023 №4056 встановлено причинний зв'язок захворювання (травми, поранення контузії. каліцтва): незміцнілий кістковий мозоль лівої стегнової кістки після операції 31.01.2023: МОС лівої стегнової кістки з приводу їх вогнепального перелому 25.12.2022 з тимчасовим порушенням функції кінцівки. Поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини (довідка №3099 від 07.03.2023).
В довідці ВЛК зазначено, що згідно класифікатора тяжкості отриманих травм дана травма відноситься до тяжких (наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007), на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ позивач потребує лікування у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону терміном шістдесят календарних днів (а.с.24 зворот).
У довідці виданій Військово-лікарською комісією Військово-медичного клінічного центру Західного регіону 03.05.2023 №4058 вказаний той самий діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення контузії. каліцтва). Знову ж зазначено, що згідно класифікатора тяжкості отриманих травм дана травма відноситься до тяжких (наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007) та вказано, що на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ ОСОБА_1 потребує відпустки за станом здоров'я на 30 (тридцять) календарних днів (а.с.25).
З 06.05.2023 позивач вибув у відпустку по 02.06.2023.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії Військово-медичного клінічного центру Західного регіону від 01.06.2023 №5077 встановлено причинний зв'язок захворювання (травми, поранення контузії. каліцтва): незміцнілий кістковий мозоль лівої стегнової кістки після операції 31.01.2023: МОС лівої стегнової кістки з приводу їїх вогнепального перелому 25.12.2022 з тимчасовим порушенням функції кінцівки. Поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини (довідка №3099 від 07.03.2023). Згідно класифікатора тяжкості отриманих травм дана травма відноситься до тяжких (наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007). У довідці ВЛК зазначено про потребу у відпустці за станом здоров'я на 30 (тридцять) календарних днів на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ (а.с.25 зворот).
Позивач перебував у відпустці з 03.06.2023 по 02.07.2023.
Згідно з свідоцтвом про хворобу №7572 від 07.08.2023, (додаток 11 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ від 14.08.2008 №402 зі змінами), позивач внаслідок отриманих поранень, які, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини (довідка про обставини травми №3099 від 07.03.2023) та згідно класифікатора тяжкості отриманих травм дана травма відноситься до тяжких (наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007), на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб визнаний непридатним до військової служби з переоглядом через шість місяців (а.с.26 зворот-27).
Позивач вважає, що у період з 01.03.2023 по 01.07.2023 перебував у відпустках для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії та набув право на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі 100000 грн пропорційно із розрахунку на місяць, проте відповідач таку винагороду виплатив не в повному обсязі, а тому позивач звернувся до суду з цим позовом.
Стосовно питання дотримання строків звернення до суду, то суд зауважує, що такі не порушені позивачем виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї ж статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина пята статті 122 КАС України).
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі, стосуються бездіяльності ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати позивачу при звільненні всіх сум грошового забезпечення, зокрема передбачених Постановою №168.
Положення статті 122 КАС України не містять норм, які б врегульовували строки звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців). Водночас такі строки встановлені Кодексом законів про працю України (далі КЗпП України).
Частина друга статті 233 КЗпП України (в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»), чинній з 19.07.2022 передбачає, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Судом встановлено, що повідомлення про суми нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення надано лише на адвокатський запит 22.11.2023, незважаючи на його звільнення 23.08.2023. Разом з повідомленням відповідачем надіслано грошовий атестат від 15.11.2023 року №2512, фактично кореспонденцію направлено 20.11.2023.
З цим позовом позивач звернувся до суду через систему «Електронний суд» 07.12.2023.
З огляду на такі обставини, суд вважає, що тримісячний строк на звернення до суду позивачем не пропущено.
До спірних правовідносин суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-XII).
Відповідно до частин першої-другої статті 9 цього Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина четверта статті 9 цього Закону).
У зв'язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, № 734/2023 від 06.11.2023, затвердженими відповідними законами України, продовжувався строк дії воєнного стану в Україні, востаннє продовжено з 05:30 16.11.2023 строком на 90 діб, тобто до 14.02.2024.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» №168, пунктом 1 якої встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 Постанови №168 (в редакції після 19.07.2022 року) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2023 №836 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» (далі - Постанова №836) змінено редакцію пункту 1 Постанови №168 та доповнено останню пунктами 1-1 та 1-2.
Відповідно до пункту 3 Постанови №836, вона набирає чинності з моменту її опублікування та застосовується у частині виплати додаткової винагороди з 1 червня 2023 року. Дата опублікування Постанови №836 11.08.2023.
Згідно з пунктом 1-1 Постанови №168 військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до абзацу першого пункту 1-2 Постанови №168, виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Згідно з абзацом третім зазначеного пункту, відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Крім того, відповідно до пункту 7 окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/в/29 (на який звертає увагу представник відповідача), до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень належить включати військовослужбовців, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядження військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини.
Отже, враховуючи наведені вище положення нормативно-правових актів та фактичні обставини справи, слід прийти до висновку, що позивач має право на нарахування і виплату додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн на місяць, як такий, що отримав поранення 25.12.2022, пов'язане із захистом Батьківщини, за такий час:
за всі періоди перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), оскільки лікування пов'язане саме з отриманим пораненням 25.12.2022, та
за всі період перебування у відпустці для лікування після цього ж тяжкого поранення за висновком (постановою) ВЛК.
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону №2232-ХІІ та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402, тут і надалі в редакції, чинній на час спірних правовідносин).
Згідно пункту 1.1 глави 1 розділу І цього Положення військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до визначення, закріпленого у пункті 1.2 цієї глави військово-лікарська експертиза це, зокрема, визначення ступеня придатності до військової служби.
Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 закріплено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Порядок проведення медичного огляду військовослужбовців врегульований нормами глави 6 розділу ІІ Положення №402.
Згідно пункту 6.5 зазначеної глави для вирішення питання про потребу у відпустці за станом здоров'я або звільненні від виконання службових обов'язків (у тому числі і повторно) військовослужбовець може направлятися на медичний огляд начальником відділення або профільним головним (провідним) фахівцем військового лікувального закладу, у якому він знаходиться на стаціонарному або амбулаторному лікуванні, про що робиться запис в історії хвороби (медичній книжці), який завіряється підписом відповідної посадової особи.
Пунктом 6.11 передбачено, що постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров'я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження).
Положеннями пункту 6.14 закріплено, що загальний термін безперервного перебування військовослужбовців на лікуванні у військових (цивільних) лікувальних закладах, включаючи і відпустку за станом здоров'я, у мирний час не повинен перевищувати 4 місяці, а для хворих на туберкульоз 12 місяців.
Згідно пункту 6.35 Положення №402 у воєнний час лікування військовослужбовців має бути закінчене у військовому лікувальному закладі (солдатів, матросів, сержантів і старшин у батальйонах (командах) видужуючих). У виняткових випадках військовослужбовцям може бути надана відпустка за станом здоров'я на 30 календарних днів. За постановою ВЛК відпустка за станом здоров'я може бути продовжена на такий самий строк, а за відповідних медичних показань повторно продовжена ще на 30 календарних днів. Постанова ВЛК про продовження відпустки за станом здоров'я записується в книгу протоколів засідань ВЛК та в довідку ВЛК, на підставі якої була надана перша відпустка за станом здоров'я, і підписується головою, членами комісії (не менше двох), секретарем комісії та скріплюється гербовою печаткою.
Якщо після продовження відпустки за станом здоров'я військовослужбовець не може приступити до виконання службових обов'язків, то він оглядається ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби.
У цій справі судом встановлено, що відповідно до відомостей довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), виданої ВЧ НОМЕР_1 07.03.2023, головний сержант ОСОБА_1 , 25.12.2022 за обставин безпосередньої участі позивача у бойових діях отримав бойове травмування під час виконання ним обов'язків військової служби, під час захисту Батьківщини, не пов'язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Відповідно до довідок ВЛК від 03.04.2023 №2914, від 02.05.2023 №4056 від 03.05.2023 №4058 від 01.06.2023 №5077 згідно Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості (затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України №370 від 04.07.2007) дана травма відноситься до тяжких. Позивач потребував після закінчення лікування відпусток за станом здоров'я. Такі відпустки ОСОБА_1 надавалися командиром ВЧ НОМЕР_1 за відповідним висновком ВЛК.
У позовній заяві позивач визначив часові рамки щодо невиплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у період перебування у відпустках за станом здоров'я з 01.03.2023 по 30.03.2023, 04.04.2023 по 10.04.2023, з 04.05.2023 по 05.05.2023 (включно), з 03.06.2023 по 30.06.2023, з 01.07.2023 по 02.07.2023, а тому суд надає оцінку діям відповідача сама за такий спірний період.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує інші періоди перебування позивача у відпустці за станом здоров'я (вказуючи їх з огляду на прийняті накази), ніж ті, на які вказує представник позивача у позовній заяві (який їх обчислює від дати висновку ВЛК, вважаючи висновок документом, що дає право на відпустку). А тому суд для з'ясування цих обставин має надати відповідь на питання, який порядок надання такого виду відпустки?
Відповідно до частини одинадцятої статті 10-1 Закону №2011-ХІІ (в редакції на час спірних правовідносин) у зв'язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою не повинен перевищувати 4 місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).
Після закінчення встановленого безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність його до військової служби.
Після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби відпустка для лікування у зв'язку з хворобою не надається.
Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі Положення №1153/2008). Відповідно до пункту 180 розділу VIII «Відпустки» військовослужбовці мають право на відпустки. Надання військовослужбовцям відпусток та відкликання з них здійснюється відповідно до порядку, встановленого Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються, серед інших, соціальні відпустки, зокрема, відпустка для лікування у зв'язку з хворобою. Після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби відпустка для лікування у зв'язку з хворобою не надається.
Згідно з пунктом 259 розділу XIV «Особливості проходження військової служби, служби в резерві та виконання військового обов'язку в запасі в особливий період» лікування військовослужбовців повинно бути закінчено у закладі охорони здоров'я. У виняткових випадках на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії командиром (начальником) військової частини, а в разі виключення зі списків особового складу військової частини - начальником військово-лікувального закладу може бути надано відпустку для лікування у зв'язку з хворобою на 30 календарних днів. Після закінчення цього строку за висновком (постановою) військово-лікарської комісії відпустку для лікування у зв'язку з хворобою може бути продовжено на такий самий строк, а за відповідними медичними показниками - продовжено ще раз. Відпустка для лікування у зв'язку з хворобою не повинна перевищувати 4 місяців. Після закінчення відпустки для лікування у зв'язку з хворобою військово-лікарська комісія надає висновок про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби.
Пунктами 8.1, 8.11, 8.14 розділу VIII Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України №170 від 10.04.2009, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.2009 за №438/16454, передбачено, що щорічні основні та додаткові відпустки військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) надаються командирами (начальниками) за підпорядкованістю. Про вибуття військовослужбовців у відпустку, відкликання із щорічних основних відпусток у випадках, визначених пунктом 192-1 Положення, та їх повернення з відпустки оголошується в наказі командира військової частини по стройовій частині.
У зв'язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Після закінчення встановленого безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою військовослужбовець підлягає обстеженню військово-лікарською комісією для визначення придатності до військової служби. Після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби відпустка для лікування у зв'язку з хворобою не надається.
Стаття 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, (далі Статут) визначає, що довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).
Відповідно до статті 262 Статуту начальник військового закладу охорони здоров'я зобов'язаний за п'ять днів до виписки військовослужбовців повідомити про це командира військової частини, з якої вони прибули. У день виписки із військового закладу охорони здоров'я військовослужбовцям видаються відповідні документи і вони самостійно (якщо не прибув супроводжуючий із військової частини) направляються до військової частини, з якої прибули. Після повернення до військової частини і доповіді безпосередньому командирові (начальникові) військовослужбовці направляються до медичного пункту військової частини, де здають медичні документи; інші документи здаються сержантові із матеріального забезпечення (старшині) роти.
В особливий період медичні та інші документи направляються у електронному вигляді до військової частини закладом охорони здоров'я або територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. У разі неможливості направлення таких документів у електронному вигляді обов'язок по направленню документів у паперовому вигляді покладається на заклад охорони здоров'я або територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Порядок направлення медичних та інших документів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
В особливий період військовослужбовці, які згідно з висновком військово-лікарської комісії мають право на відпустку для лікування у зв'язку з хворобою або для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) чи визнані непридатними до військової служби, направляються до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для отримання документів з військової частини щодо надання відпустки або звільнення з військової служби у порядку, встановленому Міністерством оборони України. Військовослужбовці також мають право особисто подавати документи для оформлення відпустки для лікування у зв'язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), а також для оформлення звільнення з військової служби у порядку, встановленому Міністерством оборони України.
З наведеного суд висновує, що відпустку за станом здоров'я військовослужбовцю надає командир військової частини, де він проходить службу, на підставі постанови ВЛК. Процедура отримання такої відпустки як і вирішення інших питань здійснюється через подання рапорту безпосередньому командиру (начальнику). Якщо після відпустки за станом здоров'я військовослужбовець не може приступити до виконання службових обов'язків, то він проходить огляд ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби.
Судом на підставі наказів командира ВЧ НОМЕР_1 по стройовій частині встановлено, що ОСОБА_1
10.03.2023 прибув з Черкаської обласної лікарні Черкаси і приступив до виконання службових обов'язків (наказ від 10.03.2023 №65), зарахований на продовольче забезпечення,
з 10.03.2023 по 11.03.2023 перебував у ВЧ НОМЕР_1 ,
з 12.03.2023 по 30.03.2023 перебував у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (наказ від 11.03.2023 № 66, підстава наказу: рапорт військовослужбовця від 11.03.2023, довідка ВЛК №671 від 27.02.2023),
31.03.2023 прибув з відпустки для лікування у зв'язку з хворобою і приступив до виконання службових обов'язків, зарахований на продовольче забезпечення (наказ від 31.03.2023 №85, підстава: відпускні квитки),
з 31.03.2023 по 10.04.2023 перебував у ВЧ НОМЕР_1 ,
з 11.04.2023 по 03.05.2023 перебував у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (наказ від 10.04.2023 № 94, підстава наказу: рапорт військовослужбовця від 10.04.2023, довідка ВЛК №3914 від 03.04.2023),
05.05.2023 прибув з відпустки для лікування у зв'язку з хворобою і приступив до виконання службових обов'язків, зарахований на продовольче забезпечення (наказ від 05.05.2023 №117, підстава: відпускні квитки),
05.05.2023 перебував у ВЧ НОМЕР_1 ,
з 06.05.2023 по 02.06.2023 перебував у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (наказ від 05.05.2023 № 117, підстава наказу: рапорт військовослужбовця від 05.05.2023, довідка ВЛК №4058 від 04.05.2023),
02.06.2023 прибув з відпустки для лікування у зв'язку з хворобою і приступив до виконання службових обов'язків, зарахований на продовольче забезпечення (наказ від 02.06.2023 №142, підстава: відпускні квитки),
02.06.2023 перебував у ВЧ НОМЕР_1 ,
з 03.06.2023 по 02.07.2023 перебував у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (наказ від 02.06.2023 № 142, підстава наказу: рапорт військовослужбовця від 02.06.2023, довідка ВЛК №5077 від 01.06.2023),
03.07.2023 прибув з відпустки для лікування у зв'язку з хворобою і приступив до виконання службових обов'язків, зарахований на продовольче забезпечення (наказ від 03.07.2023 №171, підстава: відпускний квиток) (а.с.65-70).
Також судом встановлено, що позивачу у 2023 році виплачено грошову допомогу з розрахунку 100 000 грн, передбачену Постановою №168:
за період з 01.01.2023 по 31.01.2023 у сумі 100000 грн, у тому числі в розмірі 30000 грн - в лютому 2023 року, решта 70000 грн - у березні 2023 року,
за період з 01.02.2023 по 28.02.2023 у розмірі 100000 грн, виплачено в квітні 2023 року;
за період з 11.04.2023 по 30.04.2023 у розмірі 66666,67 грн, виплачено в липні 2023 року (з розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно дням перебування у відпустці за станом здоров'я);
за період з 01.05.2023 по 03.05.2023 та з 06.05.2023 по 31.05.2023 у розмірі 93548,39 грн, виплачені в липні 2023 року (з розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно дням перебування у відпустці за станом здоров'я);
за період з 01.06.2023 по 02.06.2023 у розмірі 6666,67 грн, виплачено в липні 2023 року (з розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно дням перебування у відпустці за станом здоров'я) (а.с.46).
Разом з тим, суд встановив, що ВЧ НОМЕР_1 не проведено нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком ВЛК у період з 12.03.2023 по 30.03.2023 та з 03.06.2023 по 02.07.2023 у розмірі по 100000 грн пропорційно із розрахунку на місяць. А тому не проводячи виплату за цей період додаткової грошової винагороди у належному розмірі відповідач допустив бездіяльність.
З приводу пояснень відповідача про можливість провести виплату у підвищеному розмірі за ці періоди в залежності від ступеня тяжкості травми, то суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що тяжкість травми позивача вперше була встановлена довідкою від 03.04.2023 №2914, яка представлена до чергового рапорту військовослужбовця про надання відпустки. Якщо отримане 25.12.2022 поранення ОСОБА_1 було у квітні 2023 року класифіковане як важке, то й до цього часу воно не могло змінити свого складу. Роблячи перерахунок виплати додаткової грошової винагороди за березень, червень-липень 2023 року відповідач мав би самостійно врахувати такі обставини, не чекаючи пред'явлення позову, а тому допустив протиправну бездіяльність.
При цьому не підлягає виплаті додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, у розмірі 100000 грн на місяць пропорційно за період, коли позивач знаходився чи мав знаходитися у військовій частині (ППД), а саме: з 01.03.2023 по 11.03.2023, з 31.03.2023 по 10.04.2023, з 04.05.2023 по 05.05.2023. Постанова №168 не передбачає виплати грошової допомоги у підвищеному розмірі на час перерви між відпустками для лікування у зв'язку з хворобою, перебування в цей час у пункті постійної дислокації військової частини чи поза її межами. Правові підстави для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за ці періоди відсутні.
Суд зауважує, що підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за час відпустки для лікування у зв'язку з хворобою є саме наказ командира військової частини про вибуття у відпустку для лікування у зв'язку з хворобою, а не висновок ВЛК, який лише надає право на отримання такої, яке в подальшому реалізується військовослужбовцем через подання відповідного рапорту та видання наказу командиром військової частини по стройовій частині.
Беручи до уваги встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про допущену протиправну бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком ВЛК у період з 12.03.2023 по 30.03.2023 та з 03.06.2023 по 02.07.2023 у розмірі по 100000,00 грн пропорційно із розрахунку на місяць (крім періоду знаходження у військовій частині).
Також наявні підстави для задоволення у відповідній частині і похідної позовної вимоги та зобов'язання ВЧ НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, у розмірі по 100000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць з урахуванням попередньо виплачених сум додаткової винагороди за такі періоди з 12.03.2023 по 30.03.2023 та з 03.06.2023 по 02.07.2023 включно. При цьому саме відповідач має провести відповідний розрахунок сум додаткової винагороди.
У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, бо решта періоду стосуються перебування позивача за місцем дислокації військової частини або перебування позивача поза межами військової частини, але й не у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (з 01.03.2023 по 11.03.2023, з 31.03.2023 по 10.04.2023, з 04.05.2023 по 05.05.2023).
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Судовий збір позивачем не сплачувався, бо він звільнений від його сплати, а тому такий не підлягає розподілу між сторонами.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за період з 12.03.2023 по 30.03.2023 та з 03.06.2023 по 02.07.2023 у розмірі по 100000,00 грн пропорційно із розрахунку на місяць, з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за період перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за період з 12.03.2023 по 30.03.2023 та з 03.06.2023 по 02.07.2023 у розмірі по 100000,00 грн пропорційно із розрахунку на місяць, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 07652444).
Повний текст рішення складено та підписано 06 лютого 2024 року.
Суддя Чепенюк О.В.