31 січня 2024 року справа №320/31093/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Будпостач» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «Будпостач» (далі - позивач та/або ПП «Будпостач) з позовом до Тернопільської митниці (далі - відповідач та/або митний орган) та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці від 23.08.2023 №UA403070/2023/000136/1 про коригування митної вартості товарів.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що при митному оформленні товару за митною декларацією ІМ40ДЕ №23UA403070003050U4 від 22.08.2023, який ввозився на митну територію України, ним було визначено його митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту). ПП «Будпостач» зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару надало митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному в частині 2 статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), підтверджують митну вартість товару та містять об'єктивні відомості про складові митної вартості товару, подані документи не містять розбіжностей.
Позивач стверджує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв'язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядних методів.
Відповідачем, на переконання ПП «Будпостач», неправомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 3.08.2023 №UA403070/2023/000136/1, яким скориговано заявлену позивачем митну вартість товару в митній декларації ІМ40ДЕ №23UA403070003050U4 від 22.08.2023, незважаючи на подані позивачем необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару за ціною, заявленою декларантом.
Позивач не погодився із рішенням митного органу, але з метою випуску задекларованого товару у вільний обіг подав до митного органу нову митну декларацію, в якій скоригував митну вартість товару з урахуванням рішення митного органу, сплатив митні платежі й перерахував на депозитний рахунок державного казначейства різницю між сумою митних платежів (гарантійне зобов'язання), обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, і сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.
23.11.2023 в Київському окружному адміністративному суді зареєстровано відзив на позовну заяву, поданий представником відповідача через систему «Електронний суд».
У відзиві на позовну заяву представник митного органу вказує, що подані позивачем документи для митного оформлення містили розбіжності, а саме в договорі про перевезення від 14.02.2022 №A00072649 в пункті 5 зазначено, що замовник зобов'язаний здійснювати попередню оплату за послуги, надані згідно з підпунктами 2.2, 4.5, 6.3.1 у доларах США у розмірі 100% від суми виставленого перевізником рахунку.
Представник відповідача акцентує увагу суду на тому, що до митної декларації декларантом не надано банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг. Наведене, у свою чергу, зумовило наявність підстав для витребування у ПП «Будпостач» додаткових документів на підставі пункту 2 частини 5 статті 54 Митного кодексу України, однак листом від 22.08.2023 №М175-23-1 декларант повідомив про надання всіх документів на підтвердження митної вартості товарів, а надати інші документи немає можливості.
У зв'язку із викладеним та відповідно до вимог Митного кодексу України вартість товару була визначена Тернопільською митницею самостійно за резервним методом.
23.11.2023 в Київському окружному адміністративному суді зареєстровано клопотання Тернопільської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 у задоволенні клопотання представника відповідача Тернопільської митниці від 11.10.2023 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Приватне підприємство «Будпостач» (місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9Е, кім. 314, ідентифікаційний код 24267110) зареєстроване в якості юридичної особи 07.03.1996, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зроблено запис №1 067 120 0000 000680 від 27.09.2004.
Судом встановлено, що 01.09.2021 між позивачем (як покупцем) та компанією LINYI YASEN INTERNATIONAL TRADE CO., LTD., Китай (як продавцем) укладено контракт №1390, відповідно до якого продавець виробляє та продає, а покупець купує з доставкою на територію України морським транспортом (доставка на умовах FOB будь-який китайський порт згідно правил Інконтермс 2000), товари (ручні інструменти та/або набори ручного інструменту, приладдя, далі - товар) згідно з Проформою-Інвойсом чи Інвойсом, які оформлюються на кожну партію товару і визначають асортимент, кількість, загальну вартість товару, строк поставки товару і порядок розрахунків. Проформа-інвойс чи Інвойс є невід'ємною частиною даного контракту (далі - контракт) (т. 1, а.с. 11-22).
Відповідно до додаткової угоди від 30.05.2023 до контракту №1390 від 01.09.2021, у зв'язку зі зміною рівня цін на ринку Китаю, сторони прийшли до взаємної згоди про зменшення ціни товару для покупця.
Нові ціни на товару зазначені у Додатку до даної Додаткової угоди (т. 1, а.с. 24).
Додаткова угода №3/1 вступає в силу з моменту підписання і є невід'ємною частиною Контракту №1390 від 01.09.2021 (т. 1, а.с. 23).
Тут і надалі додаткова угода №3/1.
Як вказує ПП «Будпостач», з метою перевезення товару ним попередньо укладено договір транспортного експедирування №UA00072711 від 24.02.2020 з ТОВ «Мерск Україна Лтд» (т. 1, а.с. 206-209).
14.02.2022 для перевезення товарів позивач уклав з компанією «Maersk (Данія) договір перевезення зовнішньоторговельних вантажів UA00072649 (т. 1, а.с. 194-205).
25.05.2023 на підставі контакту від 01.09.2021 №1390 платіжною інструкцією №93 ПП «Будпостач» перерахував продавцю кошти, як передоплату за товари в розмірі 80234,11 доларів США.
30.05.2023 продавець виписав позивачу комерційний інвойс №СХВUD2302-1 на суму 80243,11 доларів США.
13.06.2023 на товари, що вказані в комерційному інвойсі, був виписаний сертифікат походження С23МА3РРСJPХ034.
15.06.2023 продавець передав товари перевізнику для доставки в Україну та одержав, як підтвердження передачі товарів, коносамент №227390947.
28.07.2023 позивачу були виписані рахунок фактура №5653243562, інвойси №5653243563, №5653243564 для оплати наданих транспортних та експедиційних послуг.
04.08.2023 на товари, що вказані в комерційному інвойсі, був виписаний супровідний документ TI №№23PL322080NS62E0S0, 23PL322080NS6E370, як митна гарантія, що застосовується для товарів, що перетинають територію Євросоюзу транзитом та для гарантії доставки товару від кордону ЄС до митниці в Україні.
07.08.2023 експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав довідку про транспортні витрати №18 для підтвердження витрат на транспортування товарів та що товари не страхувалися.
10.08.2023 продавець надав лист стосовно номеру інвойсу, що був зазначений в коносаменті.
Відповідно до залізничної накладної УМВС від 15.08.2023 №03779 товари були доставлені до Тернопільської митниці.
22.08.2023 ПП «Будпостач» подав митному органу митну декларацію ІМ40ДЕ №23UA403070003050U4 для митного оформлення товарів, у якій митну вартість товарів визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 80243,11 доларів США.
Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації ІМ40ДЕ №23UA403070003050U4 від 22.08.2023 декларант додав передбачені статтею 53 Митного кодексу України документи, які вказав у графі 44 митної декларації. Доказами надання документів є також відомості у картці відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні №UA403070/2023/000226 від 24.08.2023, виписаної відповідачем, а саме (т. 1, а.с. 52-55):
- рахунок-фактура (інвойс) № CXBUD2301-1 від 30.05.2023;
- коносамент № 227390947 від 15.06.2023;
- накладна УМВС № 03779 від 15.08.2023;
- супровідний документ Т1 № 23PL322080NS62E0S0 від 04.08.2023;
- супровідний документ Т1 № 23PL322080NS62E370 від 04.08.2023;
- сертифікат про походження товару № C23MA3PPCJPX1034 від 13.06.2023;
- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 23UA403070003041U9.001 від 21.08.2023;
- картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2023/000221 від 21.08.2023;
- банківський платіжний документ, що стосується товару №93 від 25.05.2023;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 5653243562 від 28.07.2023;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 5653243563 від 28.07.2023;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 5653243564 від 28.07.2023;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 18 від 07.08.2023; - прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 30.05.2023;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 27.02.2023;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3/1 від 30.05.2023;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 1390 від 01.09.2021;
- договір (контракт) про перевезення № UA00072649 від 14.02.2022;
- договір (контракт) про перевезення № UA00072711 від 24.02.2020;
- інші некласифіковані документи - видаткові накладні: №32000014006 від 02.06.2023, №77000002595 від 13.06.2023, №КР000024461 від 09.06.2023, №КР000029296 від 06.07.2023;
- інші некласифіковані документи - інформація з джерел інтернету №б/н від 21.08.2023;
- інші некласифіковані документи - комерційна пропозиція № б/н від 30.05.2023;
- інші некласифіковані документи - інвойс № СXBUD2301-1 від 30.05.2023;
- інші некласифіковані документи - лист про помилку № б/н від 10.08.2023;
- копія митної декларації країни відправлення №421320230000089692 від 08.06.2023;
- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №23UA403070003050U4 від 22.08.2023.
Розглянувши подані ПП «Будпостач» документи для підтвердження заявленої в митній декларації ІМ40ДЕ №23UA403070003050U4 від 22.08.2023 митної вартості товарів, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення від 22.08.2023 (далі - повідомлення від 22.08.2023) (т. 1, а.с. 110), у якому вказав про документальне не підтвердження числових значень складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а саме фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювались).
Посилаючись на положення частини 2 статті 53 МК України, митний орган витребував від позивача наступні додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованих товарів: - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять інформацію про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо рахунок сплачено; - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
22.08.2023 у відповідь на електронне повідомлення ПП «Будпостач» направив до митного органу лист №М175-23-1 (т. 1, а.с. 121-122), у якому заявив, що категорично не згідний з вимогами митниці про надання додаткових документів, оскільки в повідомленні не зазначено жодних доказів, жодних підстав, які б свідчили про наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки чи інші підстави для витребування додаткових документів.
У наведеному листі декларант вказав, що митному органу разом з митною декларацією ІМ40ДЕ №23UA403070003050U4 від 22.08.2023 було надано довідку про транспортні витрати ТОВ «Мерск Україна ЛТД» від 07.08.2023 №18, у якій зазначено, що вантаж не страхувався. Аналогічні пояснення були надані стосовно і надання транспортних документів та наголошено на тому, що разом з митною декларацією надано митному органу платіжну інструкцію №93 від 25.05.2023 про оплату товару.
23.08.2023 Тернопільська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2023/000136/1 (т. 1, а.с. 49-51), яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів:
Товар 1. «Інструменти ручні з недорогоцінних металів: Сокира кована, арт. 44013 -3000шт; Сокира кована, арт. 44019 -5496шт; Сокира кована, арт. 44039 -996шт; Сокира-колун, арт. 44054 -4572шт. Виробник - LINYI YASEN INTERNATIONAL TRADE CO.,LTD. Країна виробництва - CN Торговельна марка - СТАЛЬ» на рівні 2,5106 доларів США/кілограм. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості згідно митного оформлення ЕМД №UA500080/2023/006025 від 29.07.2023.
Товар 2. «Інструменти ручні з недорогоцінних металів: молотки: т.м. «СТАЛЬ»: Молоток слюсарний, арт. 44026 -1740шт; Молоток слюсарний, арт. 44027 -1944шт; Молоток-цвяходер, арт. 44038 -504шт; Молоток-цвяходер, арт. 44007 -720шт; т.м. «СВІТЯЗЬ»: Молоток слюсарний, арт. 44061 -6000шт; Молоток слюсарний, арт. 44068 -1560шт. Виробник - LINYI YASEN INTERNATIONAL TRADE CO.,LTD. Країна виробництва - CN Торговельна марка - СТАЛЬ, СВІТЯЗЬ» на рівні 2,5183 доларів США/кілограм. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості згідно митного оформлення ЕМД №UA110130/2023/0108 від 01.06.2023.
Товар 3. «Інструменти ручні з недорогоцінних еталів: Лом-цвяхотяг, арт. 44014 Документ сформований в системі «Електронний суд» 11.10.2023 8 -1728шт; Лом-цвяхотяг, арт. 44015 -5010шт; Лом-цвяхотяг, арт. 44056 -696шт. Виробник - LINYI YASEN INTERNATIONAL TRADE CO.,LTD. Країна виробництва - CN Торговельна марка - СТАЛЬ» на рівні 2,51 доларів США/кілограм. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості згідно митного оформлення ЕМД №UA403070/2023 від 01.06.2023.
Товар 4. «Вироби з вулканізованої гуми не медичного призначення: Киянка гумова, арт. 44073 -1188шт; Киянка гумова, арт. 44074 -1188шт; Киянка гумова, арт. 44009 -2208шт; Киянка гумова, арт. 44010 -3384шт; Киянка гумова, арт. 44011 -3168шт. Виробник - LINYI YASEN INTERNATIONAL TRADE CO.,LTD. Країна виробництва - CN Торговельна марка - СТАЛЬ» на рівні 1,42 доларів США/кілограм. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості згідно митного оформлення ЕМД №UA403020/2023/012719 від 15.08.2023.
Далі - спірне та/або оскаржуване рішення.
В графі 33 спірного рішення митний орган, серед іншого, вказав наступне:
«митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним мотором визначення митної вартості у зв'язку з тим, що декларантом заявлено не повні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг.
…не надано платіжні документи, що передбачено рахунком-фактурою на оплату транспортних витрат від 28.07.2023 №5653243562;
- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації оцінюваного товару.»
Окрім цього митним органом винесено картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №UA403070/2023/000226 від 24.08.2023 (т. 1, а.с. 52-55).
Позивачем, з урахуванням оскаржуваного рішення, заявлено товари за митною декларацією №23U403070003100U9 (т. 1, а.с. 56-58) по якій сплатив митні платежі: мито 74610,17 грн., ПДВ - 164142,38 грн., всього 238752,55 грн.
Приватне підприємство «Будпостач» категорично не погоджується із оскаржуваним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернулось до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увага на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, пов'язані зі справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Згідно з пунктом 34-1 статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України), органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.
Відповідно до положень статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч. 2 статті 52 МК України).
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 статті 52 МК України).
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. (ч.ч. 8, 9 статті 52 МК України).
Відповідно до частини 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
- розрахунок ціни (калькуляцію).
Частинами 1 та 2 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодекс (ч. 3 статті 54 МК України).
Відповідно до частини 12 статті 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.
Згідно з частиною 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч. 7 статті 55 МК України).
Згідно з частиною 8 вказаної статті МК України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
Відповідно до частини 9 статті 55 МК України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до частини 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частини 5-8 статті 58 МК України).
Згідно з приписами пункту 6 Розділу ІІ вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п'ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.
При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Розділу ІІ Методичних рекомендацій).
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція щодо витребування митницями додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості товару викладена Верховним Судом в постановах від 04.04.2018 у справі №826/27058/15, від 13.10.2021 у справі №804/15600/15.
Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України, а саме статтею 53, заборонено.
Водночас, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17, від 21.04.2021 у справі №809/1838/15.
Відтак, суд зазначає, що наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Разом з тим, в силу частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Частиною 3 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.
Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові 23.10.2020 у справі №820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні цього рішення, обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.
Наведені вище положення митного законодавства зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Як вбачається з матеріалів справи, в електронному повідомленні від 22.08.2023 (т. 1, а.с. 110) відповідач не навів жодних підстав для витребування додаткових документів, жодних доказів того, що надані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Суд вказує, що ПП «Будпостач» при здійсненні митного оформлення товарів разом з митною декларацією ІМ40ДЕ №23UA403070003050U4 від 22.08.2023 було надано довідку про транспортні витрати ТОВ «Мерск Україна ЛТД» від 07.08.2023 №18, у якій зазначено, що вантаж не страхувався.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.
В даному випадку, суд зазначає, що довідка про транспортні витрати ТОВ «Мерск Україна ЛТД» від 07.08.2023 №18 підтверджує обставини не здійснення ПП «Будпостач» страхування вантажу, що виключає наявність можливості надати страхові документи.
Таким чином, вказуючи у повідомленні від 22.08.2023 про відсутність документального підтвердження числових значень складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчислені, таких як, зокрема витрати на страхування, митний орган залишив поза увагою надану позивачем довідку про транспортні витрати ТОВ «Мерск Україна ЛТД» від 07.08.2023 №18, у якій зазначено, що вантаж не страхувався та фактично не обґрунтовано витребував вказані документи.
Стосовно зазначення у спірному рішенні про не надання декларантом банківського платіжного документа, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг, суд відмічає, що у повідомленні від 22.08.2023 щодо вказаних обставин митним органом нічого зазначено не було. Документи на підтвердження оплати транспортно-експедиційних послуг у декларанта відповідачем не витребовувались.
Також з приводу посилання відповідача в оскаржуваному рішенні про ненадання декларантом банківського платіжного документа, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до умов договору перевезення від 14.02.2022 №A00072649 та платіжні документи, що передбачено рахунком-фактурою на оплату транспортних витрат від 28.07.2023 №5653243562, суд відмічає наступне.
По-перше, як вже було вказано судом вище, жодних документів на підтвердження оплати транспортно-експедиційних послуг у декларанта згідно з повідомленням від 22.08.2023 митним органом не витребовувалось.
У той же час, відповідно до рахунку-фактури №5653243562 від 28.07.2023 ТОВ «Мерск Україна Лтд (т. 1, а.с. 33-34) розмір транспортних витрат становить 88629,57 грн.
Згідно із довідкою №18 від 07.08.2023 експедиційні послуги включені у вартість транспортних витрат.
При цьому, як вказує ПП «Будпостач» на 5 аркуші позовної заяви (т. 1, а.с. 5) зазначені у довідці витрати додані до ціни товарів, а отже включені до митної вартості товарів.
У той же час, заперечуючи щодо задоволення адміністративного позову, митним органом не надано належних та достатніх доказів, які б спростовували зазначене. Також представником відповідача не наведено жодних аргументів щодо заниження ПП «Будпостач» розміру транспортних витрат.
Суд відмічає, що відповідно до пункту 2.2 контракту №1390 ціна товару встановлюється в доларах США і включає в собівартість тари, маркування, упаковки, отримання всієї товаро-супроводжуюючої документації, передбаченої умовами контракту, і необхідної для ввозу товару в Україну, навантаження товару в транспортний засіб, транспортування згідно умов поставки, вказаних в Проформі-Інвойсі та/або Інвойсі.
Стосовно посилання відповідача в оскаржуваному рішенні щодо ненадання декларантом інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації оцінюваного товару, суд вказує, що ПП «Будпостач» було надано митному органу копію платіжної інструкції №93 від 25.05.2023, у відповідності до якої позивачем сплачено на користь продавця кошти у розмірі 80243,11 доларів США з призначенням платежу згідно контракту №1390 від 01.09.2021 (т. 1, а.с. 170-171).
Сума вказана в платіжній інструкції №93 від 25.05.2023 відповідає сумі, зазначеній в рахунку-фактурі (інвойсі) № CXBUD2301-1 від 30.05.2023.
Отже, аналізуючи наведене, суд вважає, що у митного органу були наявні всі документи, які в повній мірі підтверджують митну вартість оцінюваного товару.
Стосовно відомостей в оскаржуваному рішенні про те, що «у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою», то такі обставини не передбачені у частині 3 статті 53 МК України, як підстави для витребування додаткових документів.
Крім цього, згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 05.09.2019 у справі №819/1020/17, визначено, що «формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування митницею методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом та не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним у декларації».
Як вже було вказано судом вище, відповідач у спірному рішенні зазначив, що митну вартість визначено за резервним методом щодо таких імпортованих позивачем товарів:
Товар 1. «Інструменти ручні з недорогоцінних металів: Сокира кована, арт. 44013 -3000шт; Сокира кована, арт. 44019 -5496шт; Сокира кована, арт. 44039 -996шт; Сокира-колун, арт. 44054 -4572шт. Виробник - LINYI YASEN INTERNATIONAL TRADE CO.,LTD. Країна виробництва - CN Торговельна марка - СТАЛЬ» на рівні 2,5106 доларів США/кілограм. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості згідно митного оформлення ЕМД №UA500080/2023/006025 від 29.07.2023.
Товар 2. «Інструменти ручні з недорогоцінних металів: молотки: т.м. «СТАЛЬ»: Молоток слюсарний, арт. 44026 -1740шт; Молоток слюсарний, арт. 44027 -1944шт; Молоток-цвяходер, арт. 44038 -504шт; Молоток-цвяходер, арт. 44007 -720шт; т.м. «СВІТЯЗЬ»: Молоток слюсарний, арт. 44061 -6000шт; Молоток слюсарний, арт. 44068 -1560шт. Виробник - LINYI YASEN INTERNATIONAL TRADE CO.,LTD. Країна виробництва - CN Торговельна марка - СТАЛЬ, СВІТЯЗЬ» на рівні 2,5183 доларів США/кілограм. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості згідно митного оформлення ЕМД №UA110130/2023/0108 від 01.06.2023.
Товар 3. «Інструменти ручні з недорогоцінних еталів: Лом-цвяхотяг, арт. 44014 Документ сформований в системі «Електронний суд» 11.10.2023 8 -1728шт; Лом-цвяхотяг, арт. 44015 -5010шт; Лом-цвяхотяг, арт. 44056 -696шт. Виробник - LINYI YASEN INTERNATIONAL TRADE CO.,LTD. Країна виробництва - CN Торговельна марка - СТАЛЬ» на рівні 2,51 доларів США/кілограм. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості згідно митного оформлення ЕМД №UA403070/2023 від 01.06.2023.
Товар 4. «Вироби з вулканізованої гуми не медичного призначення: Киянка гумова, арт. 44073 -1188шт; Киянка гумова, арт. 44074 -1188шт; Киянка гумова, арт. 44009 -2208шт; Киянка гумова, арт. 44010 -3384шт; Киянка гумова, арт. 44011 -3168шт. Виробник - LINYI YASEN INTERNATIONAL TRADE CO.,LTD. Країна виробництва - CN Торговельна марка - СТАЛЬ» на рівні 1,42 доларів США/кілограм. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості згідно митного оформлення ЕМД №UA403020/2023/012719 від 15.08.2023.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №98, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, визначено, що «у рішенні про коригування митний орган поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу до того ж зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні».
Згідно з пунктом 3.2. узагальнення Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2 «суди повинні мати на увазі, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу».
Відповідно до пункту 3.4. узагальнення Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 № 2 «при обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів митний орган повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів. У ситуації з рішенням про коригування митної вартості товарів митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів, та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості".
Проте, відповідач у спірному рішенні не виконав вимоги Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 та не вказав пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії подібних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Суд наголошує, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були прийняті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19.06.2018 у справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).
Між тим, як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення, у ньому зазначено лише дати та номери вказаних митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
У той же час, на переконання суду, митним органом не було враховано обставини укладання сторонами додаткової угоди №3/1, якою зменшено ціну імпортованих товарів.
До того ж, відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу XII Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, посадові особи митних органів (їх структурних підрозділів) під час застосування СУР зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти винятково відповідно до Митного кодексу України та інших законів України, інших нормативних актів та вимог цього Порядку.
Спрацювання системи управління ризиками АСАУР, є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС Держмитслужби України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 25.02.2020 у справі №260/718/19.
Окрім цього, суд зауважує, що відповідач в електронному повідомленні від 22.08.2023 зобов'язав позивача надати додаткові документи, проте, не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити, чим необґрунтовано обмежив позивача в можливості довести митному органу правильність визначення митної вартості товару за основним методом.
Відповідно до частини 4 статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо ії конфіденційності.
Згідно із Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" вказуються відомості про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації фіксуються у графі».
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, зазначеною у постанові від 22.10.2013 у справі №21-32613, обов'язковою умовою правомірності дій митниці щодо визначення митної вартості товарів є дотримання встановленої законом процедури, зокрема проведення консультацій, у ході яких може бути здійснено обмін наявною у митниці та декларанта інформацією, та обґрунтування неможливості застосування попередніх п?яти методів визначення митної вартості товарів.
Відповідач у графі 33 спірного рішення навів неправдиві відомості про те, що «митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару». Проте, жодних консультацій відповідач не проводив, жодних електронних повідомлень з питань проведення консультацій позивачу не направляв.
Отже, не проведення процедури консультацій свідчить про неправомірність дій митниці при прийнятті спірного рішення, оскільки порушено вимоги частини 4 статті 57 МК України, а також вимоги наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, яким затверджено Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів.
При цьому, суд вказує, що Тернопільська митниця, всупереч надання декларантом документів, які регламентовані частиною 2 статті 53 МК України, витребувала у декларанта додаткові документів, які вже були надані останнім і в повній мірі підтверджували заявлену ним митну вартість товару.
Митним органом у повідомленні від 22.08.2023 про необхідність надання додаткових документів вказано про документальне не підтвердження числових значень складової митної вартості, які є обов'язковим при її обчислення, а саме фактурну вартість та витрати на страхування, однак, як вже було зазначено судом вище, запитувані відповідачем документи були надані декларантом разом з митною декларацією.
Відтак, проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що ПП «Будпостач» було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що в документах, поданих ним до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
Зі змісту спірного рішення слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.
Водночас, матеріалами справи підтверджується, що визначена ПП «Будпостач» у відповідній митній декларації митна вартість товару базується на об'єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 77 КАС України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, а відтак є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, відтак адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3581,29 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції №64175997851 від 30.08.2023 (т. 1, а.с. 10).
Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення, сплачений ПП «Будпостач» судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці від 23.08.2023 №UA403070/2023/000136/1 про коригування митної вартості товарів.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (місцезнаходження: 46020, м. Тернопіль, вул. Текстильна, б. 38, ідентифікаційний код ВП: 43985576) на користь Приватного підприємства «Будпостач» (ідентифікаційний код 24267110, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9Е, кім. 314) судовий збір у розмірі 3581,29 грн. (три тисячі п'ятсот вісімдесят одна грн. 29 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.