31 січня 2024 року справа №320/32972/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Будпостач» до Черкаської митниці, за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м. Черкаси Черкаської області про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «Будпостач» (далі - позивач та/або ПП «Будпостач) з позовом до Черкаської митниці (далі - відповідач та/або митний орган) за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м. Черкаси Черкаської області (далі - третя особа та/або УДКС України у м. Черкаси Черкаської області) та просить суд:
- визнати протиправною відмову Черкаської митниці від 10.05.2023 за №7.27-1/15-01/13/1620 у поверненні надміру сплачених митних платежів приватному підприємству «Будпостач», код ЄДРПОУ 0024267110;
- зобов'язати Черкаську митницю підготувати висновки та направити до Державної казначейської служби України для повернення надміру сплачених митних платежів:
- у митній декларації від 04.12.2020 №UA100670/2020/107501 мито в розмірі 16199,43 грн.; ПДВ в розмірі 3239,89 грн.;
- у митній декларації від 22.02.2021 №UA100670/2021/101179 мито в розмірі 2014,42 грн.; ПДВ в розмірі 402,88 грн.;
- у митній декларації від 12.04.2021 №UA100670/2021/102279 мито в розмірі 36861,88 грн.; ПДВ в розмірі 7372,37 грн.;
- у митній декларації від 03.02.2022 №UA902080/2022/800646 мито в розмірі 93036,45 грн.; ПДВ в розмірі 18607,29 грн.;
- у митній декларації від 17.02.2022 №UA902080/2022/800877 мито в розмірі 8809,05 грн.; ПДВ в розмірі 1761,81 грн.;
- у митній декларації від 19.04.2022 №UA902080/2022/801149 мито в розмірі 7273,88 грн.; ПДВ в розмірі 1454,78 грн.,
всього мито на загальну суму 164195,11 грн., ПДВ на загальну суму 32839,02 грн., а всього митних платежів на загальну суму 197034,13 грн.
Мотивуючи позовні вимоги представник позивача стверджує про помилковість застосування відповідачем пункту 4 частини 5 статті 301 Митного кодексу України та наполягає на тому, що подання ним додаткових декларації до тимчасових митних декларацій не є внесенням змін до декларації, в розумінні положень статті 269 Митного кодексу України, відтак положення частини 6 статті 301 Митного кодексу України застосуванню не підлягають.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.10.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м. Черкаси Черкаської області.
22.11.2023 в Київському окружному адміністративному суді зареєстровано пояснення третьої особи, в яких представник УДКС України у м. Черкаси Черкаської області повідомив про доцільність заміни останнього на Головне управління Державної казначейської служби у Черкаській області, адже з 04.05.2020 повноваження щодо повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені в Черкаській області здійснює на Головне управління Державної казначейської служби у Черкаській області (т. 1, а.с. 55-59).
Також представник УДКС України у м. Черкаси Черкаської області вказав, що надати запитувані судом документи згідно ухвали від 17.10.2023 надати не можливо та наголошено, що надання довідки (підтвердження) про надходження коштів до державного бюджету, органами Казначейства здійснюється на підставі оригіналу або копії розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції, тощо), який підтверджує перерахування до відповідного бюджету.
23.11.2023 в Київському окружному адміністративному суді зареєстровано відзив на позовну заяву, поданий представником митного органу через систему «Електронний суд». У відзиві на позовну заяву представник відповідача щодо задоволення вимог заперечив, вказавши, що звернення ПП «Будпостач» від 27.04.2023 №М933-22/23, №М728-21/23, №102279-21/23, №М89-20/23, №М843-22/23, №101179-21/23 подані поза межами строку, встановленого пунктом 6 статті 301 Митного кодексу України, відтак відмова Черкаської митниці від 10.05.2023 за №7.27-1/15-01/13/1620 у поверненні надміру сплачених митних платежів Приватному підприємству «Будпостач» є правомірною.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 у задоволенні клопотання представника відповідача Тернопільської митниці від 11.10.2023 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Приватне підприємство «Будпостач» (місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9Е, кім. 314, ідентифікаційний код 24267110) зареєстроване в якості юридичної особи 07.03.1996, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зроблено запис №1 067 120 0000 000680 від 27.09.2004.
04.12.2020 Черкаською митницею оформлено електронну митну декларацію ІМ-40 ДТ №UA100670/2020/107501, у графі 47 по товару №2 за способом класифікації розрахунку (способи розрахунку, що застосовуються у разі повернення сум митних платежів « 99» (сума податку, що підлягає поверненню) визначено суми платежів, які підлягають поверненню по виду « 020» (мито) - 16199,43 грн.; « 028» (ПДВ) - 3239,89 грн. (т. 1, а.с. 11-14).
27.04.2023 ПП «Будпостач» подано заяву вих. №М89-20/23 про повернення митних платежів надміру сплачених до Державного бюджету України по електронній митній декларації ІМ-40 ДТ №UA100670/2020/107501 від 04.12.2020 у розмірі (мито) - 16199,43 грн.; (ПДВ) - 3239,89 грн. (т. 1, а.с. 15).
Окрім цього, судом встановлено, що 22.02.2021 митним органом оформлено електронну митну декларацію ІМ-40 ДТ №UA100670/2021/101179, у графі 47 по товару №2 за способом класифікації розрахунку (способи розрахунку, що застосовуються у разі повернення сум митних платежів « 99» (сума податку, що підлягає поверненню) визначено суми платежів, які підлягають поверненню по виду « 020» (мито) - 2 014,42 грн.; « 028» (ПДВ) - 402,88 грн. (т. 1, а.с. 16-18).
27.04.2023 ПП «Будпостач» подано заяву вих. №101179-21/23 про повернення митних платежів надміру сплачених до Державного бюджету України по електронній митній декларації ІМ-40 ДТ №UA100670/2021/101179 від 22.02.2021 у розмірі (мито) - 2 014,42 грн.; ПДВ) - 402,88 грн. (т. 1, а.с. 19).
12.04.2021 митним органом оформлено електронну митну декларацію ІМ-40 ДТ №UA100670/2021/102279, у графі 47 по товару №1 за способом класифікації розрахунку (способи розрахунку, що застосовуються у разі повернення сум митних платежів « 99» (сума податку, що підлягає поверненню) визначено суми платежів, які підлягають поверненню по виду « 020» (мито) - 36 861,88 грн.; « 028» (ПДВ) - 7 372,37 грн. (т. 1, а.с. 20-23).
27.04.2023 ПП «Будпостач» подано заяву вих. №102279-21/23 про повернення митних платежів надміру сплачених до Державного бюджету України по електронній митній декларації ІМ-40 ДТ №UA100670/2021/102279 від 12.04.2021 у розмірі (мито) - 36 861,88 грн.; (ПДВ) - 7 372,37 грн. (т. 1, а.с. 23).
Також, 03.02.2022 митним органом оформлено електронну митну декларацію ІМ-40 ДТ №UA902080/2022/800646, у графі 47 за способом класифікації розрахунку (способи розрахунку, що застосовуються у разі повернення сум митних платежів « 99» (сума податку, що підлягає поверненню) визначено суми платежів, які підлягають поверненню по виду « 020» (мито) - 93 036,45 грн.; « 028» (ПДВ) - 18 607,29 грн. (т. 1, а.с. 24-25).
27.04.2023 ПП «Будпостач» подано заяву вих. №М728-21/23 про повернення митних платежів надміру сплачених до Державного бюджету України по електронній митній декларації ІМ-40 ДТ №UA902080/2022/800646 від 03.02.2022 у розмірі (мито) - 93 036,45 грн.; (ПДВ) - 18 607,29 грн. (т. 1, а.с. 26).
17.02.2022 митним органом оформлено електронну митну декларацію ІМ-40 ДТ №UA902080/2022/800877, у графі 47 за способом класифікації розрахунку (способи розрахунку, що застосовуються у разі повернення сум митних платежів « 99» (сума податку, що підлягає поверненню) визначено суми платежів, які підлягають поверненню по виду « 020» (мито) - 8809,05 грн.; « 028» (ПДВ) - 1761,81 грн. (т. 1, а.с. 27-29).
27.04.2023 ПП «Будпостач» подано заяву вих. №М933-22/23 про повернення митних платежів надміру сплачених до Державного бюджету України по електронній митній декларації ІМ-40 ДТ №UA902080/2022/800877 від 17.02.2022 у розмірі (мито) - 8809,05 грн.; (ПДВ) - 1761,81 грн. (т. 1, а.с. 30).
19.04.2022 митним органом оформлено електронну митну декларацію ІМ-40 ДТ №UA902080/2022/801149, у графі 47 за способом класифікації розрахунку (способи розрахунку, що застосовуються у разі повернення сум митних платежів « 99» (сума податку, що підлягає поверненню) визначено суми платежів, які підлягають поверненню по виду « 020» (мито) - 7273,88.; « 028» (ПДВ) - 1454,78 грн. (т. 1, а.с. 31-32).
27.04.2023 ПП «Будпостач» подано заяву вих. №М843-22/23 про повернення митних платежів надміру сплачених до Державного бюджету України по електронній митній декларації ІМ-40 ДТ №UA902080/2022/801249 від 19.04.2022 у розмірі (мито) - 7273,88.; (ПДВ) - 1454,78 грн. (т. 1, а.с. 33).
Тут і надалі електронні декларації.
Листом від 10.05.2023 №7.27-1/15-01/13/1620, за результатами розгляду заяв позивача від 27.04.2023 про повернення митних платежів надміру сплачених до Державного бюджету України №М933-22/23, №М728-21/23, №102279-21/23, №М89-20/23, №М843-22/23, Черкаська митнця повідомила заявника, що окреслені заяви подані з порушенням термінів, передбачених частиною 6 статті 301 Митного кодексу України та вказано, що сплачені митні платежі поверненню не підлягають.
ПП «Будпостач» вважає відмову митного органу щодо повернення надміру сплачених митних платежів протиправною, з огляду на що звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.
Згідно із частиною 1 статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
У відповідності до частини 1 статті 258 МК України під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим. Оформлення митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку, є випуском товарів у заявлений митний режим.
За правилами частини 1 статті 260 МК України якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.
Оформлення митним органом тимчасової митної декларації є випуском товарів у заявлений митний режим. Якщо під час митного оформлення товарів митним органом бралися проби (зразки) цих товарів для проведення їх дослідження (аналізу, експертизи), випуск таких товарів до одержання результатів відповідних досліджень (аналізу, експертиз), якщо вони не підпадають під дію встановлених законодавством України заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, може бути здійснений митним органом за тимчасовою митною декларацією у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 260 МК України).
Митний орган не має права відмовити в прийнятті тимчасової або періодичної митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом (ч. 8 ст. 260).
При цьому, оформлення митним органом тимчасової або періодичної митної декларації передбачає необхідність виконання вимог цього Кодексу, передбачених для поміщення товарів в обраний митний режим та сплати митних платежів або забезпечення їх сплати відповідно до розділу X цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 стаття 261 МК України у разі подання відповідно до статей 259-260-1 цього Кодексу попередньої, тимчасової, спрощеної або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати митному органу додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою, спрощеною або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.
У разі відсутності інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості товарів, яка стане відомою після випуску товарів у вільний обіг та сплати роялті, ліцензійних платежів, інших складових вартості, які визначаються залежно від обсягів продажу або прибутку від продажу, декларант або уповноважена ним особа має право подати додаткову декларацію протягом 180 днів з дати випуску товарів.
Як вказує відповідач та не заперечується позивачем, заявлені до повернення останнім надміру нарахованих митних платежів були сплачені ПП «Будпостач» при оформленні тимчасових митних декларацій: від 07.02.2022 № UA902080/2022/800722, від 24.01.2022 № UA902080/2022/800459, від 10.03.2021 № UA100670/2021/101610, від 09.02.2021 № UA100670/2021/100902, від 05.11.2020 № UA100670/2020/106837, від 17.02.2022 № UA902080/2022/800893 (далі - тимчасові митні декларації).
Суд наголошує, що Черкаська митниця не заперечує обставин розміру надміру сплачених ПП «Будпостач» митних платежів, однак вказує, що заява про їх повернення подана останнім поза межами строків, встановлених частиною 6 статті 301 МК України.
Перевіряючи такі твердження митного органу, у взаємозв'язку із оцінкою підстав позову, які покладені в основу позовної заяви, поданої ПП «Будпостач», суд вказує про таке.
Відповідно до частини 1 статті 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (ч. 3 ст. 301 МК України).
Частиною 5 статті 301 МК України регламентовано, що повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо:
1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом;
2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим;
3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі;
4) митну декларацію змінено або визнано недійсною;
5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом "а" пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу;
6) платником податків подано митному органу документи, які підтверджують наявність у нього на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.
Повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів (ч. 6 ст. 301 МК України).
Згідно із частиною 8 статті 301 МК України повернення не здійснюється:
1) якщо сума митних платежів, що підлягає поверненню, не перевищує 20 гривень;
2) в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.
У той же час, згідно із пунктом 43.1 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов'язань та пені платникам податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПК України).
Разом з цим, процедури під час повернення суб'єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюють Держмитслужба та митниці Держмитслужби, та пені, у тому числі у випадках, зазначених у частинах дев'ятій, десятій статті 55, частині шостій статті 244, частині п'ятій статті 299, частинах третій, п'ятій статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, частині першій статті 9 глави V Додатка A до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), частині третій статті 11 глави II Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року визначає Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.10.2019 №454), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.08.2017 за №976/30844 (далі - Порядок №643).
Згідно із пунктом 1 розділу III Порядку №643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.
Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 301 Митного кодексу України, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.
Платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Граничні строки для подання заяви підлягають продовженню керівником митниці Держмитслужби (його заступником) за письмовим запитом платника податків у випадках, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України (п. 2 р. III Порядку №643).
Аналізуючи вказані обставини, суд приходить до висновку, що як ПК України так МК України встановлено 1095-денний строк для подання платником (декларантом) заяви про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені.
При цьому, повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 301 Митного кодексу України, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.
У свою чергу, пунктом 4 частини 5 статті 301 МК України передбачено, що повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо митну декларацію змінено або визнано недійсною.
Отже, звідси слідує, що у разі, якщо митну декларацію змінено або визнано недійсною, заява про повернення надміру сплачених митних платежів може бути подано декларантом (платником) протягом річного терміну з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів, тобто дня зміни або визнання недійсною декларації.
Суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 затверджено Положення про митні декларації (далі - Положення №450), яке визначає вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами та громадянами, або іншого документа, що відповідно до законодавства може використовуватися замість митної декларації або її замінює, а також порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними, підтвердження відомостей про вивезення товарів за межі митної території України.
Згідно із пунктом 29 Положення №450 декларування партії товарів, ввезених на митну територію України, або партії товарів, що вивозяться за межі митної території України, може бути здійснено з використанням тимчасової митної декларації за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи у разі, коли декларант не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, зокрема коли:
точні відомості про код товару згідно з УКТЗЕД або характеристики, які впливають на оподаткування товару, зокрема особливими видами мита, можуть бути встановлені після проведення їх дослідження;
у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару згідно з УКТЗЕД виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, розв'язання яких вимагає додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо;
відомості про кількісні характеристики товарів можуть бути встановлені після навантаження товарів на транспортний засіб або вивантаження товару з транспортного засобу;
ціна товарів визначається за формулою.
Якщо в рамках процедур митного контролю та оформлення товарів, ввезених на митну територію України, за поданою митною декларацією за формою єдиного адміністративного документа посадовою особою митного органу відбиралися проби (зразки) товарів, за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи декларування таких товарів може бути здійснено з використанням тимчасової митної декларації. Випуск таких товарів до одержання результатів відповідних досліджень (аналізу, експертиз) здійснюється митним органом за таких умов:
товари не підпадають під дію встановлених законодавством заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України відповідно до частини двадцять першої статті 356 Митного кодексу України;
усі митні платежі, що можуть підлягати сплаті під час поміщення товарів у митний режим, сплачені за найбільшими ставками з тих, під які може підпадати товар, відповідно до частини третьої статті 260 Митного кодексу України, без урахування податкових пільг у разі, коли результати досліджень можуть вплинути на застосування таких пільг;
якщо митним органом не визнано заявленої митної вартості товарів згідно із частиною третьою статті 54 Митного кодексу України, митному органу надається відповідно до розділу X Митного кодексу України забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою виходячи з найбільшої величини вартості таких товарів, час імпорту яких в Україну збігається з часом імпорту задекларованих товарів або є максимально наближеним до нього, що визначається митним органом на підставі наявних відомостей відповідно до статті 308 Митного кодексу України.
У разі прийняття митним органом рішення про відмову у митному оформленні у зв'язку з неправильним розрахунком суми фінансової гарантії інформація про найбільшу величину вартості таких товарів, час імпорту яких в Україну збігається з часом імпорту задекларованих товарів або є максимально наближеним до нього, для розрахунку такої суми зазначається митним органом у рішенні про відмову у митному оформленні згідно із статтею 256 Митного кодексу України.
Тимчасова митна декларація підтверджує взяття декларантом або уповноваженою ним особою зобов'язання подати митному органу додаткову декларацію у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.
Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до однозначного висновку, що у разі подання декларантом тимчасової декларації в порядку статті 260 МК України та пункту 29 Положення №450, останній зобов'язаний подати митному органу додаткову декларацію у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.
У відзиві на позовну заяву митний орган вказує, що у тимчасових митних деклараціях позивачем був зазначений код способу сплати « 01» в графі 47 тимчасових митних декларацій, що означає «сплату митних платежів у безготівковій формі через рахунки, відкриті на ім'я митних органів в територіальних органах Державної казначейської служби».
Натомість в додаткових електронних деклараціях зазначені кошти, які сплачені по тимчасовим деклараціям, з кодом способу сплати « 70» в графі 47, що означає «сума податку, що була сплачена за попередньою, тимчасовою, періодичною, додатковою декларацією, або декларацією, заповненою у звичайному порядку», за кодом способу сплати « 99» зазначається сума податку, що підлягає поверненню.
На переконання Черкаської митниці дані зміни є внесенням змін до митної декларації, відтак по таким деклараціям ПП «Будпостач» мав право подати заяву про повернення надміру сплачених митних платежів у річний термін, з дня зміни таких декларацій.
Суд не погоджується із такою позицією відповідача, виходячи із наступного.
Так, положеннями частин 1-4 статті 269 МК України встановлено, що за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу митний орган зобов'язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.
Внесення змін до митної декларації, прийнятої митним органом, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.
Якщо після випуску у вільний обіг товарів, митний контроль яких здійснювався без проведення митного огляду, декларантом виявлені товари, переміщені через митний кордон України і не зазначені в митній декларації, за письмовим зверненням декларанта та з дозволу митного органу допускається внесення до митної декларації змін щодо збільшення кількості товарів, випущених у вільний обіг на митній території України, у зв'язку з виявленням незадекларованих товарів.
Внесення до митної декларації змін, які впливають на застосування до товарів заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, здійснюється за умови дотримання таких заходів.
Порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 7 ст. 269).
Разом з цим, пунктом 33 Положення №450 передбачено, що за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в поданій митному органу митній декларації, можуть бути змінені, зокрема шляхом доповнення, або митна декларація може бути відкликана.
У заяві за формою згідно з додатком 3, підписаній декларантом або уповноваженою ним особою, зазначаються причини зміни або відкликання митної декларації. Якщо відповідні нові відомості або причини відкликання митної декларації підтверджуються документами, що не подавались під час декларування, до заяви додаються завірені в установленому порядку копії таких документів.
Дозвіл митного органу на зміну або відкликання митної декларації, митне оформлення якої не завершено, надається посадовою особою митного органу, яка здійснює оформлення цієї митної декларації, в усній формі.
В силу вимог пункту 36 Положення №450 зміни до митної декларації на паперовому носії, оформлення якої митним органом не завершене, вносяться до всіх аркушів цієї декларації шляхом перекреслення помилкових i зазначення правильних відомостей (або відомостей, якими доповнюється митна декларація) кульковою ручкою чорного, синього або фіолетового кольору.
Кожна зміна засвідчується підписом особи, яка подала митну декларацію, та скріплюється печаткою декларанта або уповноваженої ним особи. В електронній копії митної декларації на паперовому носії такі зміни відображаються посадовою особою митного органу, яка здійснює оформлення цієї митної декларації.
Внесення змін до поданої митному органу електронної митної декларації здійснюється шляхом її відкликання.
Заява декларанта або уповноваженої ним особи щодо відкликання електронної митної декларації надсилається декларантом митному органу у складі засвідченого електронним цифровим підписом електронного повідомлення.
Відповідно до пункту 37 Положення №450 після завершення митного оформлення зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом:
подання з метою сплати митних платежів у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової декларації та оформлення її митним органом;
подання з метою продовження строку тимчасового ввезення товарів з частковим звільненням від оподаткування митними платежами, для сплати рівними частинами податку на додану вартість у разі надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устаткування та обладнання на підставах, визначених Податковим кодексом України, а також у випадках, визначених Митним кодексом України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової митної декларації та оформлення її митним органом;
заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4.
Внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа шляхом оформлення аркуша коригування здійснюється в порядку, що встановлюється Мінфіном. Після оформлення аркуша коригування його електронний примірник засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, вноситься до локальних баз даних митного органу і Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України посадовою особою митного органу, що його оформила, та передається спеціалізованим митним органом до відповідного органу державної податкової служби згідно з пунктом 32 цього Положення.
Оформлений митним органом аркуш коригування є невід'ємною частиною відповідної митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.
Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі:
необхідності виправлення відомостей, пов'язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв'язку із скасуванням рішення митного органу;
необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей, пов'язаних з коригуванням ціни товару, що вивозиться за межі митної території України, для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, якщо таке коригування не призведе до зменшення суми податків, що підлягає сплаті до бюджету;
необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи помилково зазначених в оформленій митній декларації на бланку єдиного адміністративного документа відомостей про товари, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією;
необхідності відображення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей про товари, що стали відомі після закінчення митного оформлення товарів, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа.
Електронні копії аркушів коригування зберігаються в локальних базах даних митних органів та Єдиній автоматизованій інформаційній системі митних органів України окремо від електронних копій відповідних митних декларацій (електронних митних декларацій), без внесення змін до таких електронних копій митних декларацій (електронних митних декларацій).
Аналізуючи наведені положення, суд вказує, що відомості, зазначені декларантом у митній декларації, можуть бути змінені за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу.
При цьому, внесення змін до митної декларації, прийнятої митним органом, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.
Разом з цим, аналіз наведених норм права свідчить, що подання декларантом додаткової декларації в порядку частини 1 статті 260 МК України є його обов'язком, який виникає у зв'язку із поданням ним тимчасової декларації.
Суд нагадує, що частинами 2, 3 стаття 269 МК України передбачено внесення змін до митної декларації до завершення митного оформлення, які стосуються лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації, а після випуску у вільний обіг товарів, митний контроль яких здійснювався без проведення митного огляду допускається митницею виключно в частині внесення до митної декларації змін щодо збільшення кількості товарів, випущених у вільний обіг на митній території України, у зв'язку з виявленням незадекларованих товарів.
Суд відмічає, що ПП «Будпостач» додатковими митними деклараціями від 04.12.2020 №UA100670/2020/107501, від 22.02.2021 №UA100670/2021/101179, від 12.04.2021 №UA100670/2021/102279 від 03.02.2022 №UA902080/2022/800646, від 17.02.2022 №UA902080/2022/800877 від 19.04.2022 №UA902080/2022/801149 не вносились зміни до тимчасових митних декларації в частині збільшення кількості товарів, випущених у вільний обіг на митній території України, у зв'язку з виявленням незадекларованих товарів. Про вказані обставини відповідач під час розгляду даної адміністративної справи не зазначав.
Резюмуючи викладене, суд вважає, що подання ПП «Будпостач» додаткових митних декларацій від 04.12.2020 №UA100670/2020/107501, від 22.02.2021 №UA100670/2021/101179, від 12.04.2021 №UA100670/2021/102279 від 03.02.2022 №UA902080/2022/800646, від 17.02.2022 №UA902080/2022/800877 від 19.04.2022 №UA902080/2022/801149 не є змінами в тимчасові митні декларації, відтак відсутні підстави для застосування митним органом положень частини 6 статті 301 МК України.
Крім цього, в матеріалах справи відсутні як заяви позивача про внесення змін до тимчасових митних декларацій так і дозвіл митного органу на їх внесення.
Отже, строк на повернення надміру сплачених платежів по вказаним вище митним деклараціям становить 1095 днів.
Суд нагадує, що заяви №М933-22/23, №М728-21/23, №102279-21/23, №М89-20/23, №М843-22/23, №101179-21/23 про повернення з Державного бюджету України надміру сплачених митних платежів подані ПП «Будпостач» до митного органу 27.04.2023, тобто в межах 1095 днів з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що Черкаська митниця, відмовляючи позивачу у поверненні надміру сплачених митних платежів, діяла не у порядку, не у спосіб, встановлений законом, що має своїм наслідком висновок суду про протиправність відмови митного органу, яка оформлена листом від 10.05.2023 за №7.27-1/15-01/13/1620 у поверненні надміру сплачених митних платежів приватному підприємству «Будпостач».
З огляду на вказане адміністративний позов в цій частині є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
Вирішуючи позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача вчинити певні дії, суд зазначає таке.
Як вже було вказано судом вище, абзацом 3 пункту 1 розділу III Порядку №643 передбачено, що платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Згідно із пунктом 3 розділу III Порядку №643 у заяві зазначаються: 1) сума коштів до повернення за кожним видом митних, інших платежів та пені;2) причини виникнення такої суми коштів;3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);4) напрям перерахування суми коштів: на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на єдиний рахунок або на відповідний депозитний рахунок митниці Держмитслужби; на банківський рахунок (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету;5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачено суми митних платежів.
До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці Держмитслужби, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).
В силу вимог пункту 4 розділу III Порядку №643 після надходження до митниці Держмитслужби заява, подана за допомогою засобів ІТС Держмитслужби в електронній формі, автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Реєстру опрацювання заяв на повернення (далі - Реєстр), який ведеться за допомогою засобів АСМО.
Внесення до Реєстру інформації щодо заяви, поданої платником у паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі, здійснює працівник Підрозділу.
Реєстр містить дані, зазначені в заяві, та дані, внесені Підрозділом.
Заяву платника, внесену до Реєстру, розглядають відповідні структурні підрозділи митниці Держмитслужби, за визначенням керівника митниці.
У той же час, положеннями пункту 5 розділу III Порядку №643 регламентовано, що підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО.
Співробітник Підрозділу до Реєстру вносить дату сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код за ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства).
Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що Порядком №643 врегульовано порядок подання заяви про повернення надміру та/або помилково сплачених митних платежів, відомості, які мають бути зазначені в останній та документи, які підлягають долученню до такої заяви.
Суд звертає увагу на те, що у листі від 10.05.2023 за №7.27-1/15-01/13/1620 митний орган не вказував щодо невідповідності поданих ПП «Будпостач» заяв від 27.04.2023 №М933-22/23, №М728-21/23, №102279-21/23, №М89-20/23, №М843-22/23, №101179-21/23 вимогам пункту 3 розділу III Порядку №643.
При цьому, ані у відзиві на позовну заяву, ані в окресленому листі Черкаська митниця не вказувала про відсутність у позивача надміру сплачених митних платежів у розмірі, який заявлений ним до повернення.
Згідно із пунктом 6 розділу III Порядку №643 якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів.
На кожний сформований електронний висновок, за яким прийнято рішення про повернення, накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що сформував електронний висновок, керівника (заступника керівника) митниці Держмитслужби та кваліфікована електронна печатка такого органу.
Відповідно до пунктів 7-11 розділу III Порядку №643 сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками митниці Держмитслужби у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви до митниці Держмитслужби в автоматичному режимі надсилають до Казначейства для виконання.
Електронні висновки про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального), надсилають до Казначейства для виконання за умови їх погодження з відповідними місцевими фінансовими органами.
У разі якщо заявник не виконав вимог пунктів 1-3 цього розділу, надав недостовірні дані та/або має податковий борг (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається йому письмова (в паперовому вигляді або електронній формі) обґрунтована відмова, у тому числі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби.
Казначейство до 12:00 робочого дня, наступного за днем отримання електронних висновків, забезпечує їх автоматичну обробку після перевірки таких висновків за допомогою засобів антивірусного захисту інформації.
Під час автоматичної обробки Казначейство здійснює перевірку кваліфікованих електронних підписів посадових (уповноважених) осіб, кваліфікованої електронної печатки відповідної митниці Держмитслужби, повноти та/або правильності (в частині бюджетних рахунків) платіжних реквізитів електронних висновків.
На кожний отриманий електронний висновок у строк, визначений в абзаці першому цього пункту, Казначейство формує та надає Держмитслужбі електронне повідомлення про отримання та результати обробки такого електронного висновку з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової (уповноваженої) особи.
Електронні висновки, які не пройшли перевірки кваліфікованих електронних підписів посадових (уповноважених) осіб, кваліфікованої електронної печатки відповідної митниці Держмитслужби, повноти та/або правильності (в частині бюджетних рахунків) платіжних реквізитів, до виконання Казначейством не приймаються. Казначейство інформує Держмитслужбу про відмову у прийнятті електронних висновків та про причини такої відмови шляхом надсилання відповідного електронного повідомлення.
Митниця Держмитслужби за результатами опрацювання електронних висновків, які не пройшли здійсненої Казначейством перевірки кваліфікованих електронних підписів посадових (уповноважених) осіб та кваліфікованої електронної печатки відповідної митниці Держмитслужби, наступного робочого дня після отримання електронного повідомлення з відмовою накладає справжні та дійсні кваліфіковані електронні підписи, кваліфіковані електронні печатки та надсилає такі електронні висновки повторно.
Митниця Держмитслужби за результатами опрацювання електронних висновків, які не пройшли здійсненої Казначейством перевірки повноти та/або правильності (в частині бюджетних рахунків) платіжних реквізитів, наступного робочого дня після отримання електронних повідомлень з відмовою формує електронні висновки з повними та правильними (в частині бюджетних рахунків) платіжними реквізитами, необхідними для перерахування помилково та/або надміру сплачених сум.
Такі повторно сформовані електронні висновки підлягають надісланню до Казначейства з урахуванням вимог цього розділу.
У разі якщо за результатами опрацювання електронних висновків, які не пройшли здійсненої Казначейством перевірки повноти платіжних реквізитів, не можна встановити відповідних платіжних реквізитів, митниця Держмитслужби готує та надсилає платнику податків письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.
Електронні висновки, які пройшли перевірку кваліфікованих електронних підписів посадових (уповноважених) осіб, кваліфікованої електронної печатки відповідної митниці Держмитслужби, повноти та правильності (в частині бюджетних рахунків) платіжних реквізитів, Казначейство приймає до виконання.
Про прийняття електронного висновку до виконання Казначейство інформує Держмитслужбу шляхом надсилання відповідного електронного повідомлення.
Повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюють територіальні органи Казначейства протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття електронного висновку митниці Держмитслужби.
Про повернення коштів платнику на підставі прийнятого до виконання електронного висновку Казначейство інформує Держмитслужбу шляхом надсилання відповідного електронного повідомлення не пізніше ніж 11:00 робочого дня, наступного за днем виконання такого висновку.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 5 КАС України регламентовано, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 9 КАС України).
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Зважаючи на те, що в ході розгляду даної адміністративної справи встановлено протиправність відмови Черкаської митниці у поверненні ПП «Будпостач» надміру сплачених митних платежів та враховуючи відсутність обставин не відповідності поданих позивачем заяв про повернення надміру сплачених митних платежів пунктам 1-3 розділу III Порядку №643, у тому числі відсутність заперечень митного органу щодо наявності обставин надміру сплачених ПП «Будпостач» митних платежів, у розмірі, який заявлений останнім до повернення, суд вважає за можливе зобов'язати митний орган підготувати електронні висновки та направити їх до органів Державної казначейської служби України для повернення надміру сплачених митних платежів по митним деклараціям від 04.12.2020 №UA100670/2020/107501 мито в розмірі 16199,43 грн.; ПДВ в розмірі 3239,89 грн.; від 22.02.2021 №UA100670/2021/101179 мито в розмірі 2014,42 грн.; ПДВ в розмірі 402,88 грн.; у митній декларації від 12.04.2021 №UA100670/2021/102279 мито в розмірі 36861,88 грн.; ПДВ в розмірі 7372,37 грн.; від 03.02.2022 №UA902080/2022/800646 мито в розмірі 93036,45 грн.; ПДВ в розмірі 18607,29 грн.; від 17.02.2022 №UA902080/2022/800877 мито в розмірі 8809,05 грн.; ПДВ в розмірі 1761,81 грн.; від 19.04.2022 №UA902080/2022/801149 мито в розмірі 7273,88 грн.; ПДВ в розмірі 1454,78 грн.
Отже, позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають до задоволення.
Додатково в цій частині слід вказати, що ПП «Будпостач» в прохальній частині зазначає позовні вимоги шляхом зазначення загальної суми надміру сплачених митних платежів, однак, враховуючи те, що електронний висновок про повернення надміру сплачених платежів формується (подається) митним органом щодо кожної заяви платника (декларанта), суд вважає за необхідне викласти резолютивну частину рішення у спосіб, який зазначений вище.
З приводу клопотання представника третьої особи щодо заміни Управління Державної казначейської служби України у м. Черкаси Черкаської області на Головне управління Державної казначейської служби України у м. Черкаси Черкаської області, суд вказує, що посилаючись на обставини зміни структури органів Казначейства з 04.05.2020 та передачу повноважень щодо повернення помилково та/або надміру сплачених сум, митних платежів та пені в Черкаській області Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Черкаси Черкаської області, заявник не надає жодних належних та достатніх доказів, які б підтверджували зазначене.
Відтак, суд не вбачає наявність підстав для задоволення такого клопотання представника третьої особи та вважає за можливе викласти зазначене у рішенні, прийнятому за результатами розгляду справи по суті.
Відповідно до положень частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову в цілому.
Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Частиною 1 статті 139 КАС України регламентовано, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме копії платіжної інструкції №6417595739 ПП «Будпостач» сплачено судовий збір у розмірі 2956,00 грн. (т. 1, а.с. 10).
Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення, то сума сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2956,00 грн. підлягає стягненню з Черкаської митниці на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною відмову Черкаської митниці, яка оформлена листом від 10.05.2023 №7.27-1/15-01/13/1620 у поверненні надміру сплачених митних платежів приватному підприємству «Будпостач» (ідентифікаційний код 24267110).
3. Зобов'язати Черкаську митницю підготувати електронні висновки та направити до органів Державної казначейської служби України для повернення надміру сплачених митних платежів по митним деклараціям:
- від 04.12.2020 №UA100670/2020/107501 мито в розмірі 16199,43 грн.; ПДВ в розмірі 3239,89 грн.;
- від 22.02.2021 №UA100670/2021/101179 мито в розмірі 2014,42 грн.; ПДВ в розмірі 402,88 грн.;
- від 12.04.2021 №UA100670/2021/102279 мито в розмірі 36861,88 грн.; ПДВ в розмірі 7372,37 грн.;
- від 03.02.2022 №UA902080/2022/800646 мито в розмірі 93036,45 грн.; ПДВ в розмірі 18607,29 грн.;
- від 17.02.2022 №UA902080/2022/800877 мито в розмірі 8809,05 грн.; ПДВ в розмірі 1761,81 грн.;
- від 19.04.2022 №UA902080/2022/801149 мито в розмірі 7273,88 грн.; ПДВ в розмірі 1454,78 грн.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці (місцезнаходження: 18007, м. Черкаси, вул. Остафія Дашковича, б. 76, ідентифікаційний код ВП 44005652) на користь Приватного підприємства «Будпостач» (місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, б. 9-Е, кім. 314, ідентифікаційний код 24267110) судовий збір у розмірі 2956,00 грн. (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят шість грн. 00 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.