про повернення позовної заяви
02 лютого 2024 року м. Київ № 320/35314/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві адміністративний позов Головного управління Національної поліції у Київській області до гр. ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Національної поліції у Київській області з позовом до гр. ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою у розмірі 3601, 03 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дати вручення копії ухвали.
Зі змісту ухвали суду 16.10.2023 слідує, що підставою для прийняття такого рішення суду є невідповідність позовної заяви вимогам статті 122, 160, 161 КАС України.
Позивачу надано строк, протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків та запропоновано усунути недоліки позовної заяви, шляхом, зокрема, подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтованими поясненнями та доказами на їх підтвердження що свідчать про існування обставин, які об'єктивно, а не суб'єктивно перешкоджали особисто позивачу або його представнику звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені процесуальним законодавством.
Позивачем на виконання вимог ухвали суду подано заяву про поновлення строку звернення до суду.
Дослідивши клопотання про поновлення процесуального строку, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень (абзац другий частини другої статті 122 КАС України).
Залишаючи позовну заяву без руху, суд зазначив, що предметом позову у даній справі є вимога про стягнення з відповідача вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких ще не закінчився.
Предметом позову є вимога стягнути з відповідача вартість предметів однострою. Відповідача звільнено 09.03.2022. Таким чином, з цієї дати починається перебіг процесуального строку для звернення з позовом до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Перебіг процесуального строку для звернення до суду з даним позовом починається 09.03.2022 року, а останнім днем для подання позовної заяви є 09.06.2022 року.
До Київського окружного адміністративного суду позивач звернувся 16.10.2023, тобто з пропущенням строку звернення до суду.
У клопотанні про поновлення процесуального строку позивач просить суд поновити строк звернення до суду з позовною заявою, посилаючись на дію на території України воєнного стану та на покладення на органи Національної поліції додаткових завдань по наданню відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації, з привод чого суд зазначає таке.
У зв'язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.
У подальшому Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє і на теперішній час.
Верховний Суд в ухвалі від 22 червня 2022 року у справі №640/12494/20 зазначив, що введення з 24.02.2022 воєнного стану в країні, безумовно, є поважною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий причинний зв'язок.
Верховний Суд в ухвалах від 23.06.2022 у справі №380/7251/21, у справі №520/8674/2020 та у справі №440/2822/20 зазначив, що питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.
Суд зазначає, що позивачем не додано до позовної заяви доказів на підтвердження неможливості своєчасного звернення до суду з даним позовом через воєнний стан.
Фактично, позивач посилається на запровадження воєнного стану як на достатню підставу для поновлення пропущеного строку, проте жодним чином не пояснює, як саме встановлення в країні воєнного стало вплинуло на можливість своєчасного звернення до суду.
У той же час, як було вказано вище, за правовими висновками Верховного Суду само по собі запровадження воєнного стану та покладенням на органи Національної поліції під час дії воєнного стану додаткових завдань по наданню відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації не є достатньою та безумовною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки заявник має довести наявність зв'язку між порушенням строку та запровадженням воєнного стану.
Позивач не надав ані доказів, ані пояснень наявності такого прямого зв'язку. При цьому, суд вважає непереконливими посилання позивача на переведення органів Національної поліції України на посилений варіант несення служби, оскільки позивачем так само не надано доказів наявності зв'язку між запровадженням такого варіанту несення служби та пропуском строку звернення до суду. Зокрема, позивач не надав доказів на підтвердження кількості працівників юридичного відділу, їх залучення до виконання інших завдань, окрім юридичного супроводження справ органів Національної поліції України в судах тощо.
Таким чином, враховуючи, що позивач не обґрунтовує, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку звернення до суду та не надає суду доказів на обґрунтування такої позиції, суд вважає, що наведені у клопотанні про поновлення процесуального строку твердження не свідчать про наявність у позивача поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на невиконання позивачем вимог ухвали суду від 16.10.2023, суд вважає за необхідне позовну заяву повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.
Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Головного управління Національної поліції у Київській області до гр. ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Лапій С.М.