05 лютого 2024 року м. Київ № 320/1601/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративного позову Головного управління Державної податкової служби у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної податкової служби у Київській області (РНОКПП: 44096797, адреса: вул. Святослава Хороброго, буд. 5а, м. Київ, 03151) з позовом до ОСОБА_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), у якому просить суд стягнути з громадянина ОСОБА_1 в рахунок погашення податкового боргу по транспортному податку з фізичних осіб у розмірі 12500,00 грн.
Згідно з положеннями частини 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 26 Кодексу адміністративного судочинства України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що Кодекс адміністративного судочинства України встановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місця проживання чи місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).
В нашому випадку застосовується загальна підсудність відповідно до ч. 2 ст. 26 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача згідно з Єдиним державним демографічним реєстром.
Як встановлено судом, предметом позову є стягнення податкового боргу.
Відтак, у даному випадку, застосуванню підлягають положення частини 1 статті 26 Кодексу адміністративного судочинства України (загальна територіальна підсудність справи).
Суд зазначає, що для цілей визначення територіальної підсудності даної справи до уваги слід брати відомості щодо зареєстрованого у встановленому законом порядку місцезнаходження юридичної особи, як того вимагає частина 1 статті 26 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з матеріалами позовної заяви та відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру від 20.01.2014 відповідь № 413390 зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_2 .
Отже, в даному випадку, підлягає застосуванню загальна територіальна підсудність і відповідач має зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання у Рівненській області.
Тому, вирішення спору за місцезнаходженням відповідача має здійснюватися окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на Рівненську область.
Підстави, передбачені ст. 27 Кодексу адміністративного судочинства України, для застосування виключної підсудності відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 318 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Враховуючи зареєстроване місцезнаходження відповідача, беручи до уваги положення статей 20, 22, 25-28, 318 Кодексу адміністративного судочинства України, позицію позивача щодо суб'єктного складу даної справи, що викладена у позовній заяві, з метою дотримання засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом шляхом забезпечення гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, тобто розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону у становище суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону, забезпечення фактичної змагальності, процесуальної рівності суд дійшов висновку про наявність правових підстав для передачі даної справи за підсудністю до Рівненського окружного адміністративному суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з частиною 6 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини 1 цієї статті, суд вирішує ухвалою, яка може бути оскаржена.
Керуючись статтями 29, 48, 52, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративну справу № 320/1601/23 передати за підсудністю до Рівненського окружного адміністративного суду.
2. Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
3 . Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Панченко Н.Д.