Справа №705/6983/23
2/705/988/24
06 лютого 2024 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко В.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_2 є батьком їхнього спільного сина ОСОБА_4 . Відповідно до Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07.12.2012 з відповідача стягувалися аліменти на утримання сина ОСОБА_4 до його повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . На даний час син навчається на державній денній формі навчання в Державному навчальному закладі «Уманський професійний ліцей», з терміном навчання з 01.09.2023 по 28.06.2024, за професією «Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів, водій автотранспортних засобів». У зв'язку із навчанням він не має можливості працевлаштуватися та потребує фінансової допомоги, проте, позивач одноособово не в змозі забезпечити всім необхідним сина, тому з даним позовом звернулася до суду.
Ухвалою судді від 28.12.2023 у справі відкрито спрощене позовне провадження, а також роз'яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред'явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Позивачу направлено копію ухвали про відкриття провадження, а відповідачу копію ухвали та копію позову з додатками рекомендованими повідомленнями.
Станом на 06.02.2024 відзиву від відповідача не надходило.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно 10.01.2012.
Відповідно до Довідки № 476 від 25.12.2023, що видана Державним навчальним закладом «Уманський професійний аграрний ліцей», ОСОБА_3 дійсно навчаєтьсяна державній денній формі навчання в Державному навчальному закладі «Уманський професійний ліцей», з терміном навчання з 01.09.2023 по 28.06.2024, за професією «Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів, водій автотранспортних засобів».
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).
Згідно ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Із аналізу положень зазначеної норми права вбачається, що обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують вчитися виникає лише при наявності в сукупності таких юридичних фактів: досягнення дитиною 18 років але не більше 23 років; продовження навчання; потреба у матеріальній допомозі у зв'язку із навчанням; наявність можливості у батьків надавати допомогу.
При цьому, суд враховує, що, особи, які досягли 18 років є повнолітніми, отримують повну дієздатність і можуть самостійно піклуватися про себе, якщо це потрібно. Тому законодавець і передбачив, з одного боку, обов'язок батьків утримувати повнолітніх сина або доньку, які продовжують навчання, оскільки це дозволить їм отримати освіту, але передбачив, що такий обов'язок виникає лише тоді, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу, оскільки було б нерозумним ставити в скрутне матеріальне становище одну повнолітню людину в цілях утримання іншої повнолітньої працездатної людини. У контексті обставин цієї справи, суд враховує можливість утримання й матір'ю повнолітнього сина.
Верховний Суд у постанові від 29.01.2018 у справі № 622/373/16-ц зазначив, що положеннями статей 180, 183, 185, 193, 198, 199 Сімейного кодексу України визначаються декілька видів виконання обов'язку утримувати дитину, зокрема утримання неповнолітньої дитини, що стягується у частках або твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо) (стаття 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому закладі, у разі якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193); батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними двадцяти трьох років, за умови якщо батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198).
Також, суд враховує положення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі. Навчання дитини має бути її основним заняттям, отже якщо дитина навчається на заочному відділенні і має можливість працювати та заробляти собі на життя, обов'язку батьків утримувати таку дитину не виникає; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Тобто батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину.
Відповідно до частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1)стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2)стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4)інші обставини, що мають істотне значення.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про можливість стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, з урахуванням матеріальної спроможності відповідача надавати таку допомогу його синові на період навчання.
Крім того, посилаючись на те, що вибір способу стягнення аліментів віднесено до права стягувача відповідно до ст. 184 СК України, тому в даному випадку суд вважає за необхідне стягувати аліменти в розмірі 1/4 частини зі всіх доходів відповідача, як просить у своєму позові позивач.
Відповідно до положень ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Тому, з урахуванням вищевикладеного позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 79, 180, 181, 184, 191 СК України, ст.ст. 11, 77, 89, 141, 258, 264-265 ЦПК України, суд,
Позов - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 28.12.2023, до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення ним 23-х років.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір в сумі 1073 грн. 60 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Копію рішення направити сторонам.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.Л. Гудзенко