01 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 161/2526/23
провадження № 61-15990ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія якості «Линник», поданою адвокатом Огородник Богданою Володимирівною, на постанову Волинського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія якості «Линник», третя особа - директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія якості «Линник» Карпюк Оксана Петрівна, про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
09 листопада 2023 року ТОВ «Імперія якості «Линник» через систему «Електронний суд» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Волинського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року, у якій просить скасувати оскаржену постанову апеляційного суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2023 року касаційну скаргу ТОВ «Імперія якості «Линник» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, зокрема, для подання касаційної скарги у новій редакції, з визначенням передбачених статтею 389 ЦПК України підстав, які відповідають вимогам статті 392 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Імперія якості «Линник» про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження постанови Волинського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року. Продовжено ТОВ «Імперія якості «Линник» строк для усунення недоліків касаційної скарги, встановлений ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2023 року.
Одною з підстав, на якій подається касаційна скарга, ТОВ «Імперія якості «Линник» зазначає, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 199/8766/18, який був застосований судом апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга підлягає поверненню у цій частині з таких мотивів.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Тлумачення вказаних норм ЦПК України дозволяє зробити висновок, що при касаційному оскарженні судових рішень на підставі пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України, в касаційній скарзі має бути мотивовано необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Аналіз касаційної скарги свідчить, що у ній відсутнє вмотивоване обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 199/8766/18. Сама по собі вказівка на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах не свідчить про обґрунтування особою, яка подала касаційну скаргу, підстав касаційного оскарження та не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України). Тому ТОВ «Імперія якості «Линник» не виконано вимог ЦПК України при поданні касаційної скарги щодо наведення підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 389 ЦПК України, і згідно пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України, касаційна скарга у цій частині підлягає поверненню.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Керуючись статтями 260, 389, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія якості «Линник» на постанову Волинського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року в частині підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 389 ЦПК України, повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков