ЄУ № 712/1456/24
Провадження №3/712/763/24
06 лютого 2024 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі судді Проньки В.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Головного управління ДПС у Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , громадянина України, паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий Новоархангельським РВ УМВС у Кіровоградській області 15.12.2017, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП,
До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшов протокол № 36/23-00-24-05-01 про адміністративне правопорушення від 19.01.2024 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_1 19.01.2024 у м. Черкаси здійснив продаж товару (флешка USB), чим здійснив діяльність без державної реєстрації, п.1 ст. 58 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-ІV (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
При підготовці справи до розгляду в порядку ст. 278 КУпАП судом було встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та підлягає поверненню з наступних підстав.
Виходячи зі змісту ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та один із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У протоколі вказано, що правопорушення вчинено «19.01.2024 м. Черкаси».
Однак в порушення вказаної вище статті не зазначено місця вчинення правопорушення.
Не зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення місця вчинення правопорушення унеможливлює всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин правопорушення, і, як наслідок, здійснення розгляду справи про адміністративне правопорушення та прийняття у справі законного і об'єктивного судового рішення.
ОСОБА_1 інкриміновано порушення ч.1 ст. 164 КУпАП відповідно до якої адміністративна відповідальність настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Окрім протоколу № 36/23-00-24-05-01 про адміністративне правопорушення від 19.01.2024 до матеріалів справи не додано жодного іншого документу.
Отже, доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_1 здійснив продаж товару без державної реєстрації як суб'єкта господарської діяльності, при вказаних в протоколі обставинах, суду не надано.
Згідно зі ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В рішенні ЄСПЛ «Карелін проти Російської Федерації» (KARELIN v. RUSSIA), заява № 926/08, остаточне від 06.03.2017, суд дійшов висновку, що суддя не може самостійно відшукувати докази винуватості особи, адже це становитиме порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Вищезазначені недоліки, допущені при складенні та оформленні адміністративного матеріалу, позбавляють суд можливості здійснити всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин правопорушення. Таким чином, надані до суду матеріали унеможливлюють прийняття законного, обґрунтованого та мотивованого рішення у справі.
При виявленні недоліків в протоколі чи інших матеріалах, які перешкоджають або роблять неможливим об'єктивний розгляд справи, особа, що проводить підготовку до його розгляду, повертає ці матеріали органу, що порушив адміністративне провадження.
Постановою Пленуму Верховного Суду України за №14 від 23 грудня 2005 року визнано правильною практику судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без дотримання вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення. Крім того, врахована позиція ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладена у п.12 Постанови Пленуму від 17.10.2014 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справі справ про адміністративні правопорушення», згідно якої норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 цього Кодексу, вмотивованою постановою суду для належного оформлення.
З огляду на викладене, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164 КУпАП слід повернути до Головного управління ДПС у Черкаській області, для усунення недоліків та приведення його у відповідність до вимог чинного КУпАП.
Керуючись ст. 254, 256, 268, 279 КУпАП, суд
Адміністративний матеріал відносноОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення повернути до Головного управління ДПС у Черкаській області для усунення недоліків.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя : В.В. Пронька