06 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 759/1836/23
провадження № 61-973 ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 ,в інтересах якої діє адвокат Семененко Володимир Павлович,на постанову Київського апеляційного суду від 20 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів,
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 18 квітня 2023 року провадження у цій справі закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.
Постановою Київського апеляційного суду від 20 червня2023 року ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 18 квітня 2023 року скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
До Верховного Суду 16 січня 2024 року засобами поштового зв'язку від імені ОСОБА_1 - адвокат Семененко В. П. подав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції після закінчення строку на касаційне оскарження, у якій просив її скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Згідно з положеннями частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Щодо пропуску строку на касаційне оскарження
Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Як на підставу пропущення строку заявник посилається на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки копію оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції отримав представник ОСОБА_1 - адвокат Семененко В. П. 20 грудня 2023 року, що підтверджується клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи.
Наведені заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення не можна визнати поважними з огляду на таке.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, суд має виходити з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об'єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою.
Водночас особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами.
Повний текст постанови Київського апеляційного суду від 20 червня2023 року складений 22 червня 2023 року та оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень 29 червня 2023 року. Доступ до цього реєстру є загальнодоступним та безкоштовним, отже, у ОСОБА_1 та її представника - адвоката Семененка В. П. не було перешкод у ознайомленні зі змістом прийнятої постанови і подачі касаційної скарги у розумний строк, однак касаційну скаргу подано 16 січня2024 року, тобто після спливу майже семи місяців з дня складення повного судового рішення.
Разом з тим, суд не може взяти до уваги посилання заявника на отримання оскаржуваного судового рішення саме 20 грудня 2023 року, оскільки воно отримано в суді першої інстанції, однаквідсутні будь-які належні та допустимі докази щодо порушення апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі (надсилання) копії судового рішення. Судуне надано логічного пояснення, які об'єктивні перешкоди заважали заявникуознайомитись із оскаржуваною постановою в суді або із Єдиного державного реєстру судових рішень, починаючи з 29 червня 2023 року та звернутись із касаційною скаргою в строки визначені ЦПК України.
Отже, наведені в клопотанні підстави поновлення процесуального строку не можна вважати поважними, оскільки вони не є такими, що об'єктивно унеможливили дотримання строків на подачу касаційної скарги, передбачених ЦПК України.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, на підставі частини третьої статті 393 ЦПК України касаційну скаргу слід залишити без руху та роз'яснити заявнику про необхідність надання доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку або навести інші підстави для поновлення строку та надати відповідні докази.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження постанови Київськогоапеляційного суду від 20 червня2023 року неповажними.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Семененко Володимир Павлович, на постанову Київського апеляційного суду від 20 червня 2023 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Білоконь