06 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 278/4282/23
провадження № 61-1495ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 13 листопада 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю,
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю, посилаючись на, що він обробляє земельну ділянку, площею 0,10 га протягом 30 років.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 13 листопада 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 13 листопада 2023 року залишено без змін.
У касаційній скарзі, поданій 26 січня 2024 року ОСОБА_1 просить скасувати рішенняЖитомирського районного суду Житомирської області
від 13 листопада 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити
його позовні вимоги повністю, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
ОСОБА_1 порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що повний текст постанови Житомирського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року (повний текст складено 21 грудня 2023 року) отримано ним лише 11 січня2024 року, про що надано докази (копію конверту апеляційного суду та відомості про вручення кореспонденції).
Оскільки причину пропуску процесуального строку є підстави вважати поважною, строк на касаційне оскарження на підставі частини другої статті 390 ЦПК України
підлягає поновленню.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.
Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та справах з ціною позову, що не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах.
Конституційний Суд України у рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт2 частини третьої статті 389 Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи та переоцінки доказів, яким було надано належну оцінку судами попередніх інстанцій.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Заявником ціна позову у цій справі визначена в розмірі 100 000 грн, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на час подання касаційної скарги (250 х 3 028 грн = 757 000 грн).
Суд першої інстанції розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження.
Отже судові рішення у цій справі за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню. Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.
ОСОБА_1 зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах,а також, що не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки.
Верховний Суд, взявши до уваги предмет і ціну позову, встановлені судами попередніх інстанцій обставини та надану оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, а також оцінивши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявником аргументи не свідчать про наявність підстав для перегляду у касаційному порядку судових рішень у цій справі.
При вирішенні спору суди виходили з того, що власником спірної земельної ділянки є Березівська сільська рада Житомирського району Житомирської області, до якої зклопотанням про передачу земельної ділянки ОСОБА_1 не звертався. Незгода заявника з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами та правовою оцінкою наявних у матеріалах справи доказів, на підставі яких суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, не свідчить про фундаментальне значення вирішених у цій справіщодо визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю питань для формування єдиної правозастосовчої практики.
Отже, випадків, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено
Верховним Судом
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення, що згідно з положеннями ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною другою статті 390, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 13 листопада 2023 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 20 грудня
2023 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 13 листопада 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович