05 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 759/18939/22
провадження № 61-1010ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
розглянув касаційну скаргу державного підприємства «Антонов» на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 05 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Антонов» про скасування наказу щодо накладення дисциплінарного стягнення про оголошення догани,
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до державного підприємства «Антонов» (далі - ДП «Антонов») про скасування наказу щодонакладення дисциплінарного стягнення про оголошення догани.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 05 червня 2023 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ в. о. генерального директора ДП «Антонов» Гаврилова Є. П. від 25 жовтня 2022 року № 6350к про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягненняу виді догани.
Постановою Київського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року апеляційну скаргу ДП «Антонов» залишено без задоволення, рішення Святошинського районного суду міста Києва від 05 червня 2023 року залишено без змін.
18 січня 2024 року через систему «Електронний Суд» представник ДП «Антонов» - адвокат Солодовнік А. О. подала касаційну скаргу на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 05 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року (повний текст складено 08 грудня 2023 року) у цивільній справі № 759/18939/22.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Безпосередньо в касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке підлягає задоволенню, оскільки вказаний строк пропущений з поважних причин.
Разом з тим, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідач реалізував своє право на апеляційний перегляд справи
№ 759/18939/22.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення
(res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
За змістом частини дев'ятої статті 19 ЦПК України прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову у розглядуваній справі є скасування наказу щодо накладення дисциплінарного стягнення про оголошення догани.
З огляду на характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, справа № 759/18939/22 є малозначною, як справа незначної складності.
У касаційній скарзі заявник посилається на те, що справа має виняткове значення для ДП «Антонов».
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у тому числі не встановлено, що справа має виняткове значення для особи, яка подала скаргу.
Сама по собі кількість працівників, які перебувають у трудових відносинах із відповідачем, не свідчить про виняткове значення розглядуваної справи для ДП «Антонов», оскільки судами вирішено індивідуальний трудовий спір, зважаючи на обставини, встановлені у конкретній справі та докази надані сторонами.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідачем не було надано належних та допустимих доказів на спростування документів, наданих позивачем, щодо належного виконання ним своїх службових обов'язків; підприємству не було завдано збитків, а крім того відповідачем не було дотримано порядок складання документів, які свідчать про порушення трудової дисципліни.
Відповідач мав можливість доводити свої заперечення проти позову в судах двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору.
Сама по собі незгода із встановленими судами обставинами та наданою оцінкою доказам не свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.
Доводи касаційної скарги переважно спрямовані на необхідність переоцінки доказів Верховним Судом, однак встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у малозначній справі; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору; відповідач реалізував своє право на апеляційний перегляд; наявність випадків, передбачених підпунктами а) - г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, колегією суддів не встановлено, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, статтею 390, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Поновити державному підприємству «Антонов» строк на касаційне оскарження рішення Святошинського районного суду міста Києва від 05 червня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року у справі № 759/18939/22.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою державного підприємства «Антонов» на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 05 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року в справі № 759/18939/22.
Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Шипович
О. М. Осіян
Є. В. Синельников