30 січня 2024 року
м. Київ
справа № 127/17027/16-ц
провадження № 61-573ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Краснощокова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 11 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Денишенко Т. О., Голоти Л. О., Медвецького С. К. у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про захист прав споживача,
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» ( далі - АТ «Сенс Банк») про захист прав споживача.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13 вересня 2023 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року, клопотання ОСОБА_1 про застосування до відповідача заходів процесуального примусу, задоволено частково.
До АТ «Сенс Банк» застосовано захід процесуального примусу та стягнено з банку штраф у розмірі 2 684,00 грн у дохід державного бюджету. В іншій частині вимог ОСОБА_1 відмовлено.
ОСОБА_1 подав клопотання про виправлення описки в постанові Вінницького апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року.
Клопотання мотивовано тим, що допущені апеляційним судом описки у судовій постанові вплинули на висновки суду. Заявник зазначив, що:
апеляційний суд безпідставно змінив статус позивача-відповідача по зустрічному позову на статус відповідача, відповідача-позивача - на позивача;
вважає опискою зазначення апеляційним судом у постанові про участь адвоката Стеценка М. В. у справі протягом майже усього часу провадження у ній, оскільки цей учасник справи є восьмим із дев'яти адвокатів, залучених банком до участі у справі протягом семи років і понад два роки діє без підтвердження повноважень, що легітимізує цього адвоката;
апеляційний суд у постанові від 18 жовтня 2023 року неправильно зазначив викладені в апеляційній скарзі вимоги заявника щодо постановлення окремої ухвали, які стосувалися не банку, а суду першої інстанції;
виклад постанови апеляційного суду заявник вважає неуважністю, яку можливо виправити разом з опискою. Наявність у текстах постанов апеляційного суду від 03 лютого 2021 року, 18 жовтня 2023 року знаків переносу посеред рядків заявник вважає тривалим нехтуванням правилами граматики.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 11 грудня 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про внесення виправлень в судове рішення відмовлено.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що зміст постанови Вінницького апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року відповідає оскаржуваному судовому рішенню, доводи постанови суду відповідають аргументам викладеним у змісті апеляційної скарги, посилання ОСОБА_1 на виправлення описки щодо зазначення статусу сторін у справі та представником банку Стеценка М. В. виглядає для заявника як легітимізація адвоката є суб'єктивною думкою заявника, однак не є помилкою, постанова апеляційного суду винесена в межах розгляду апеляційної скарги та викладених в ній клопотань, разом з тим, посилання в заяві на наявність знаків переносу в тексті постанови не свідчать про внесення виправлень в судове рішення, такі розділові знаки відповідають українському правопису, отже підстав для внесення виправлень у змісті постанови від 18 жовтня 2023 року не встановлено.
10 січня 2024 року засобами електронного зв'язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалуВінницького апеляційного суду від 11 грудня 2023 року, справу передати на новий розгляд до апеляційного суду, постановити окрему ухвалу щодо недотримання апеляційним судом Конституції України, не застосування правових висновків Верховного Суду та порушення норм процесуального права.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення апеляційним судом норм процесуального права та неврахування ухвал Верховного Суду від 18 червня 2018 року у справі № 910/15163/17, від 21 травня 2018 року у справі № 908/1156/17, від 21 травня 2018 року у справі № 910/17213/17, від 25 травня 2018 року у справі № 922/3775/17, від 31 січня 2018 року у справі № 910/24418/16. Касаційна скарга мотивована тим, що представник АТ «Сенс Банк» Стеценко М. В. не підтвердив свої повноваження на участь у справі, в апеляційній скарзі містилися доводи щодо постановлення окремої ухвали внаслідок недотримання судом першої інстанції судового контролю за обов'язковістю виконання судових рішень, однак апеляційний суд зробив описку, чим знехтував порушеннями Конституції України, порушення правил правопису в тексті судового рішення шляхом проставлення розділових знаків (-) апеляційний суд виправдав тим, що розділові знаки містяться лише в електронних документах, що не відповідає дійсності.
Крім того, ОСОБА_1 посилаючись на статтю 420, частину десяту статті 262 ЦПК України, просить постановити окрему ухвалу про порушення судами нижчих інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до положень частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат.
Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям: 1) вона повинна бути технічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо); 2) таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом; 3) помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).
Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування діалектизмів тощо.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року в справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2021 року у справі № 22-ц/354/11 (провадження № 61-13870св20), зазначено, що: «описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки. Не є арифметичними помилками, а отже, не можуть бути виправлені застосування неправильних методик підрахунку та неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.
Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про відсутність підстав для внесення виправлень в зміст постанови Вінницького апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року, оскільки зазначені в заяві аргументи про внесення виправлень в судове рішення не вказують на наявність описок в судовому рішенні у розумінні статті 269 ЦПК України, а зводяться лише до незгоди ОСОБА_1 зі змістом постанови Вінницького апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року.
Посилання заявника на неврахування апеляційним судом ухвал Верховного Суду від 18 червня 2018 року у справі № 910/15163/17, від 21 травня 2018 року у справі № 908/1156/17, від 21 травня 2018 року у справі № 910/17213/17, від 25 травня 2018 року у справі № 922/3775/17, від 31 січня 2018 року у справі № 910/24418/16 про те, що представник АТ «Сенс Банк» - Стеценко М. В. не підтвердив свої повноваження на участь у розгляді цієї справи, є необґрунтованими, оскільки зазначені ухвали постановлені при вирішенні питання щодо прийняття процесуальних документів, що є відмінним від вирішення питання про внесення виправлень в судове рішення.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої ухвали апеляційного суду свідчить, що правильне застосовування судами норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.
У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).
Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів касаційної скарги та відмову у відкритті касаційного провадження, клопотання про постановлення окремої ухвали належить повернути заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 11 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про захист прав споживача.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков