31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 752/21285/21
провадження № 61-14877св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Крата В. І., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Печерської окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради,
відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Авантум», Товариство з обмеженою відповідальністю «МВВ Груп»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Голосіївського районного суду м. Києва в складі судді Шевченко Т. М. від 31 січня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Мельника Я. С., Матвієнко Ю. О., Гуля В. В. від 07 вересня 2023 року,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року прокурор в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантум» (далі - ТОВ «Авантум»), Товариства з обмеженою відповідальністю «МВВ Груп» (далі - ТОВ «МВВ Груп»), у якому просив:
- скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю літ. «А» площею 98,2 кв.м. по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1631942580000) за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), що проведена 28 серпня 2018 року за рішенням державного реєстратора комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» Подолякою І.П. за № 42749072;
- скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю літ. «А» площею 98,2 кв.м. по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1631942580000) за ТОВ «Авантум», що проведена 27 вересня 2018 за рішенням державного реєстратора комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» Подолякою І.П. за № 43236173;
- скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю літ. «А» площею 98,2 кв.м. по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1631942580000) за ТОВ «МВВ ГРУП», що проведена 29 вересня 2018 року за рішенням державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М. за № 43256591.
В обґрунтування позову зазначав про те, що в ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020101060000196 Печерською окружною прокуратурою міста Києва виявлено порушення майнових прав та інтересів територіальної громади міста Києва під час реєстрації права власності на вказане нерухоме майно.
Установлено, що первинна реєстрація права власності на вказану нежитлову будівлю була здійснена 28 серпня 2018 року за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 07 грудня 1998 року № 2107-Б/811, виданого Українською біржою «Десятинна». Зі змісту вказаного договору вбачається, що продавцем нерухомого майна виступав ОСОБА_2 , який став його власником на підставі договору купівлі-продажу від 06 вересня 1996 року, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації за реєстровим номером 357 від 06 вересня 1996 року. Однак, згідно з інформацією КП «КМБТІ» за даними реєстрових книг підприємства по нежитловому фонду на АДРЕСА_1 , нерухоме майно на праві власності не реєструвалось, а інвентаризаційна справа за вказаним об'єктом відсутня.
За даними Державного архіву міста Києва у документах фонду «Товарна біржа «Українська біржа «Десятинна» договору купівлі-продажу від 07 грудня 1998 року № 2107-Б/811 не було виявлено.
У подальшому вказану нежитлову будівлю ОСОБА_1 було передано до статутного фонду ТОВ «Авантум» на підставі рішення засновника від 26 вересня 2018 року № 1, про що державним реєстратором КП з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» Подолякою І.П. 27 вересня 2018 року проведено державну реєстрацію права власності ТОВ «Аантум», а 28 вересня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва Кударенко В.М. право власності на вказану вище нежитлову будівлю зареєстровано за ТОВ «МВВ ГРУП».
Під час проведення державної реєстрації ТОВ «МВВ ГРУП» було надано технічний паспорт на спірну нежитлову будівлю, розроблений ТОВ «Бюро технічної інвентаризації, оформлення землі та нерухомості», однак ТОВ «Бюро технічної інвентаризації листом від 11 травня 2021 року було спростовано видачу технічного паспорта на спірну нежитлову будівлю.
Також встановлено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки загальною площею 1,5 га по АДРЕСА_1 департаментом не видавались.
Крім того, ТОВ «МВВ ГРУП» до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру подано пакет документів, серед яких і технічний паспорт від 23.10.2018 року, складений ТОВ «Бюро технічної інвентаризації, оформлення землі та нерухомості», згідно якого вказана нежитлова будівля має бетонний фундамент, цегляні стіни, підлога вкрита плиткою, покрівля вкрита рулоном, складається з трьох кімнат: основного приміщення, площею 50 кв.м., і двох підсобних приміщень: площею 23,9 кв.м. та 24,1 кв.м. відповідно. Однак, Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) проведено обстеження земельної ділянки, площею 1,5 га по АДРЕСА_1 та складено акт обстеження земельної ділянки від 14 червня 2021 року, відповідно до якого земельна ділянка вільна від забудови, на земельній ділянці розташована лише дерев?яна будівля невстановленого призначення.
За вказаних обставин позивач зазначає, що первинна державна реєстрація права власності за ОСОБА_1 була проведена на неіснуюче нерухоме майно та на підставі неіснуючих документів, у зв'язку із чим вона підлягає скасуванню.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 31 січня 2022 року позов залишено без задоволення.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами необхідність захисту інтересів держави у даній справі саме прокурором, а також необґрунтовано підстави звернення до суду від імені суб?єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, з наданням відповідних доказів, які б підтверджували наявність підстав, передбачених статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року апеляційну скаргу заступника керівника Печерської окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задоволено частково. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 31 січня 2022 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 31 січня 2022 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що земельна ділянка площею 1,5 га по АДРЕСА_1 знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Києва, а відтак відсутні правові підстави для задоволення вимог прокурора про скасування державної реєстрації права власності на неіснуюче нерухоме майно, яке у правовстановлюючих документах значиться, що розташоване на вказаній земельній ділянці, позаяк обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним, оскільки не призведе до захисту порушеного права, яке, як стверджує прокурор, може виникнути в майбутньому. Крім того позивач не надав, а матеріали справи не містять будь-яких доказів того, які ж саме права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачами державною реєстрацією права власності на нежитлову будівлю, за захистом яких позивач звернувся до суду.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
Заступник керівника Київської міської прокуратури 16 жовтня 2023 року звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 31 січня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 03 серпня 2022 року в справі № 645/3067/19, від 17 серпня 2022 року в справі № 450/441/19, від 22 серпня 2022 року в справі № 597/977/21, від 24 травня 2022 року в справі № 918/264/21, від 21 грудня 2022 року в справі № 263/18985/19, від 05 жовтня 2021 року в справі № 920/754/19, від 04 листопада 2020 року в справі № 910/7648/19, від 16 вересня 2020 року в справі № 352/1021/19, від 07 жовтня 2020 року в справі № 911/2574/18, від 27 травня 2020 року в справі № 442/2771/17, від 03 березня 2021 року в справі №915/161/20, від 21 січня 2021 року в справі № 921/266/18, від 05 серпня 2020 року в справі № 766/46/19 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року в справі № 914/2350/18, від 19 травня 2020 року в справі № 916/1608/18, від 04 грудня 2018 року в справі № 910/18560/16, від 04 червня 2019 року в справі № 916/3156/17, від 22 червня 2021 року в справі № 200/606/18, від 29 червня 2021 року в справі № 916/964/19, від 31 серпня 2021 року в справі № 903/1030/19, від 26 жовтня 2021 року в справі № 766/20797/18, від 23 листопада 2021 року в справі № 359/3373/16-ц, від 14 грудня 2021 року в справі № 643/21744/19, від 25 січня 2022 року в справі № 143/591/20, від 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року в справі № 569/17272/15-ц, від 02 липня 2019 року в справі № 48/340, від 09 лютого 2021 року в справі № 381/622/17, від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20, від 26 січня 2021 року в справі № 522/1528/15-ц, від 22 вересня 2020 року в справі № 910/3009/18, від 19 січня 2021 року в справі № 916/1415/19, від 16 лютого 2021 року в справі № 910/2861/18, від 28 листопада 2018 року в справі № 504/2864/13-ц, від 12 червня 2019 року в справі № 487/10128/14-ц, від 07 квітня 2020 року в справі № 372/1684/14-ц, від 15 вересня 2020 року в справі № 469/1044/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник посилається на порушення судами норм процесуального права, а суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Узагальнені доводи відзивів на касаційну скаргу
У грудні 2023 року до Верховного Суду від ТОВ «МВВ Груп» надійшли відзиви на касаційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури, у якому заявник просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року без змін. Зазначає, що наведені в касаційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди скаржника з висновками суду першої та суду апеляційної інстанцій.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 752/21285/21 з Голосіївського районного суду м. Києва.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2023 року справу вказану справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач оскаржує державну реєстрацію права власності нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. «А» площею 98,2 кв.м. по АДРЕСА_1 .
Матеріали цивільної справи містять копію договору купівлі-продажу від 07 грудня1998 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , за умовами якого ОСОБА_1 набуто у власність нежитлове приміщення АДРЕСА_1 . Вказаний договір купівлі-продажу зареєстровано Товарною біржою «Українська біржа «Десятинна» за реєстраційним номером 2107-Б/811.
Судом установлено, що 28 серпня 2018 року державним реєстратором Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» Подолякою І.П. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 42749072, про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на об?єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю літ. «А», загальною площею 98,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу № 2107-Б/811 від 07 грудня 1998 року.
У подальшому 27 вересня 2018 року державним реєстратором Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» Подолякою І.П. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43236173 про реєстрацію права власності за ТОВ «Авантум» на об?єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю літ. «А», загальною площею 98,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення засновника (учасника) № 1 від 26 вересня 2018 року.
28 вересня 2018 року між ТОВ «Авантум» та ТОВ «МВВ ГРУП», укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого ТОВ «МВВ ГРУП» набуто у спільну часткову власність частку нежитлової будівлі літ. «А», загальною площею 98,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенком В.М. за реєстровим номером 2439.
28 вересня 2018 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенком В.М. проведено державну реєстрацію права власності ТОВ «МВВ ГРУП» на об?єкт нерухомого майна - частку нежитлової будівлі літ. «А», загальною площею 98,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 139560125 від 28.09.2018 року.
Крім того, 28 вересня 2018 року між ТОВ «Авантум», як продавцем, та ТОВ «МВВ ГРУП», як покупцем, укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого ТОВ «МВВ ГРУП» набуто у спільну часткову власність частку нежитлової будівлі літ. «А», загальною площею 98,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенком В.М. за реєстровим номером 2443 (а.с. 42-43).
28 вересня 2018 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенком В.М. проведено державну реєстрацію права власності ТОВ «МВВ ГРУП» на об?єкт нерухомого майна - частку нежитлової будівлі літ. «А», загальною площею 98,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 139567044 від 28 вересня 2018 року.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового інтересу.
Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначає, що первинна державна реєстрація права власності на вказаний вище спірний об?єкт нерухомого майна проведена за ОСОБА_1 на підставі неіснуючих документів та на неіснуючий об'єкт нерухомого майна.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності (див., зокрема, пункт 123 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20)).
Державна реєстрація права власності не породжує права власності, в силу державної реєстрації право власності не виникає, вона визначає лише момент, з якого право власності виникає, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.
Факт набуття права власності має передувати державній реєстрації, оскільки юридичний зміст державної реєстрації полягає у визнанні і підтвердженні державою цього факту.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що пред'явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права; після початку відображення таких відомостей (записів) у цьому реєстрі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпують свою дію (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, пункт 100), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, пункт 10.29)), від 23 листопада 2021 року № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21, пункт 152), від 29 листопада 2023 року (провадження № 513/879/19 (провадження № 14-49цс22, пункт 55).
Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що позивач пред'явивши позов до ОСОБА_1 обрав спосіб захисту своїх прав який не є ефективним, оскільки після відчуження останньою спірного майна запис в реєстрі про її право власності вичерпав свою дію, такі вимоги не призведуть до відновлення прав позивача, зазначене є самостійною підставою для відмови в позові в цій частині.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову в цій частині, проте помилились щодо мотивів відмови, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що оскаржувані судові рішення в цій частині слід змінити, виклавши їх мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Щодо позовних вимог заступника керівника Печерської окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради пред'явлених до ТОВ «Авантум» та ТОВ «МВВ Груп» слід зазначити наступне.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За змістом частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, передбачені статтею 20 ГПК України.
Згідно з пунктами 1, 6, 15 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що спір стосується визнання протиправним і скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна за ТОВ «Авантум» та ТОВ «МВВ Груп».
Спір у цій справі в частині наведених у цьому розділі позовних вимог є спором про стверджувальне порушення цивільного права та законного інтересу позивача як власника землі з боку юридичних осіб, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, державної реєстрації такого права.
З огляду на викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що з огляду на суб'єктивний склад сторін справа в частині наведених вище позовних вимог віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.
Подібний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2023 року у справі № 676/7428/19 від 12 червня 2023 року.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Частинами першою та другою статті 414 ЦПК України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтею 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.
Оскільки суди попередніх інстанцій не встановили правову природу спірних правовідносин, що виникли між сторонами, у зв'язку з чим порушили норми цивільного процесуального законодавства щодо визначення предметної юрисдикції та розглянули в порядку цивільного судочинства справу, яка підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
На виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК України Верховний Суд роз'яснює Печерській окружній прокуратурі м. Києва, що розгляд справи в частині позовних вимог до ТОВ «Авантум» та ТОВ «МВВ Груп» про скасування державної реєстрації права власності віднесено до юрисдикції господарського суду. Протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови вони можуть звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Керуючись статтями 255, 400, 414, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 31 січня 2022 року та постанову Київського апеляційного від 07 вересня 2023 року в частині позовних вимог заступника керівника Печерської окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності змінити, виклавши їх мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 31 січня 2022 року та постанову Київського апеляційного від 07 вересня 2023 року в частині позовних вимог заступника керівника Печерської окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантум» та Товариства з обмеженою відповідальністю «МВВ Груп» про скасування державної реєстрації права власності скасувати.
Провадження у справі за позовом заступника керівника Печерської окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантум» та Товариства з обмеженою відповідальністю «МВВ Груп» про скасування державної реєстрації права власності - закрити.
Роз'яснити прокурору, що розгляд справи в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантум» та Товариства з обмеженою відповідальністю «МВВ Груп» про скасування державної реєстрації права власності віднесено до юрисдикції господарського суду та протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення, вона може звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
У решті вимог оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді:Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
В. І. Крат
М. Ю.Тітов