Постанова
Іменем України
31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 346/5515/22
провадження № 61-15115св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Крата В. І., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»,
заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 липня 2023 року у складі судді Яремин М. П. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Фединяка В. Д., Пнівчук О. В., Бойчука І. В.,
Описова частина
Короткий зміст вимог
У липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду із заявою про заміну стягувача в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (далі - АТ «Райффайзен Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що заочним рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 квітня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк» заборгованість за кредитним договором від 16 жовтня 2020 року у розмірі 100 426,76 грн. Вказане рішення не виконане та заборгованість за кредитним договором не сплачена.
У АТ «Райффайзен Банк» відсутнє право вимоги до боржника та право на отримання виконавчого документа у цій справі, оскільки 13 квітня 2023 року між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-58, відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі й до ОСОБА_1 .
Посилаючись на те, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржника, заявник просив замінити стягувача з АТ «Райффайзен Банк» на ТОВ «Кредит-Капітал» у правовідносинах у справі № 346/5515/22 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк» заборгованості за кредитним договором від 16 жовтня 2020 року № 010/5507/82/917104
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 липня 2023 року в задоволенні заяви ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження - АТ «Райффайзен Банк» на ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» в цій справі відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що кредитор у спірних правовідносинах вибув ще до моменту ухвалення 17 квітня 2023 року заочного рішення суду про задоволення позову АТ «Райффайзен Банк», а саме 13 квітня 2023 року на підставі договору про відступлення права вимоги, а, отже, на час ухвалення такого рішення АТ «Райффайзен Банк» фактично було неналежним позивачем та не мало права вимоги до відповідача і його заміна після ухвалення рішення по суті спору на стадії виконання судового рішення чинним процесуальним законодавством не передбачена.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 липня 2023 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з судовим рішенням суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, вважав його законним та обґрунтованим у не вбачав підстав для скасування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
17 жовтня 2023 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд.
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування матеріального права та порушення норм процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, які подали касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні заяви.
Суди не врахували, що згідно положень законодавства заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися не лише у відкритому виконавчому провадженні, оскільки процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з вибуттям попередника після ухвалення щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником.
Доводи інших учасників справи
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області справу № 346/5515/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» про заміну стягувача, заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2023 року справу № 346/5515/22 призначено до судового розгляду.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Суди встановили, що заочним рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 квітня 2023 року в цивільній справі № 346/5515/22 задоволено позов АТ «Райффайзен Банк» та стягнуто із ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором від 16 жовтня 2020 року в сумі 100 426,76 грн та 2 481,00 грн судових витрат.
Згідно з договором про відступлення права вимоги від 13 квітня 2023 року № 114/2-58, укладеним між АТ «Райффайзен Банк» (первісний кредитор) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (новий кредитор), на умовах, встановлених цим договором та відповідно до статей 512-519 ЦК України первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (портфель заборгованості).
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 18 квітня 2023 року до договору відступлення права вимоги від 13 квітня 2023 року №114/2-58 вказано боржника ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) за договором від 16 жовтня 2020 року № 010/5507/82/917104 на загальну суму заборгованості 127 382,93 грн.
Згідно з платіжним дорученням від 13 квітня 2023 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» здійснило оплату коштів в сумі 12 720 706,62 грн, отримувач - АТ «Райффайзен Банк», призначення платежу - плата за відступлення права вимог згідно договору відступлення права вимоги від 13 квітня 2023 року.
Звертаючись із заявою, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просило замінити сторону стягувача/кредитора його правонаступником у цивільній справі № 346/5515/22 - з АТ «Райффайзен Банк» на ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).
Підставою касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій є посилання заявника на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Позиція Верховного Суду
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У статті 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Зміна кредитора в зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України, частиною першою якої встановлено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Тобто процесуальне правонаступництво передбачає перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв'язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи -правонаступника.
Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.
Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.
Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Проте разом із тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.
Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.
До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) та Верховний Суд, зокрема у постановах від 31 серпня 2022 року у справі № 2-190/12 (провадження № 61-1684св22), від 05 липня 2023 року у справі № 712/8159/15 (провадження № 61-14995св21).
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У пунктах 73-75 постанови Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 зазначено, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов'язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.
На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п'ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.
Відповідно до змісту частини п'ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п'ятої статті 26, частини п'ятої статті 37 Закону про виконавче провадження поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.
У наведених вище постановах Великої Палати Верховного Суду акцентовано увагу на встановленні дійсної процесуальної мети правонаступництва.
У справі, яка переглядається, суди встановили, що 17 квітня 2023 року Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області ухвалив заочне рішення у справі № 346/5515/22, яким задовольнив позов АТ «Райффайзен Банк» та стягнув із ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором від 16 жовтня 2020 року.
На підставі договору про відступлення права вимоги від 13 квітня 2023 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги відносно осіб, які є боржниками АТ «Райффайзен Банк», у тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором від 16 жовтня 2020 року, у зв'язку з чим ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просило суд замінити стягувача у справі № 346/5515/22 з АТ «Райффайзен Банк» на ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
Виконавче провадження у цій справі на момент звернення ТОВ «ФК Кредит- Капітал» до суду з заявою про заміну стягувача не відкрито.
У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.
Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони у справі на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, а тому потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.
Ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони у справі (стягувача у виконавчому документі), є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.».
Вирішуючи заяву про заміну стягувача у цій справі, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для заміни сторони (стягувача) виконавчого провадження - АТ «Райффайзен Банк» на ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», виходячи з того, що договір відступлення права вимоги укладений між АТ «Райффайзен Банк» на ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ухвалення судового рішення 17 квітня 2023 року, тому на час його ухвалення первісний кредитор АТ «Райффайзен Банк» не був неналежним позивачем та не мав права вимоги до відповідача.
Погодившись із висновком суду першої інстанції та залишаючи без змін судове рішення місцевого суду, апеляційний суд не звернув увагу на те, що заочне рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 квітня 2023 року в цивільній справі № 346/5515/22 набрало законної сили, а тому є обов'язковим до виконання відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України, а заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.
Крім того, статтею 204 ЦК України визначено презумцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Верховний Суд враховує, що на момент ухвалення судових рішень та їх касаційного оскарження договір про відступлення прав вимоги від 13 квітня 2023 року № 114/2-58, укладений між АТ «Райффайзен Банк» (первісний кредитор) та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», не визнано недійсним.
Верховний Суд зазначає, що вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язку виконання рішення суду. Без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні новий кредитор не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
З огляду на те, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло всіх прав кредитора за зобов'язаннями ОСОБА_1 , які виникли за кредитним договором від 16 жовтня 2020 року, та враховуючи, що звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та Закону України «Про виконавче провадження», висновок апеляційного суду про залишення без змін ухвали суду першої інстанції, якою відмовлено у задоволенні заяви щодо заміни позивача у справі з підстав, що кредитор у спірних правовідносинах вибув ще до моменту ухвалення 17 квітня 2023 року заочного рішення суду про задоволення позову АТ «Райффайзен Банк» на підставі договору про відступлення права вимоги й на час його ухвалення АТ «Райффайзен Банк» не було неналежним позивачем та не мало права вимоги до відповідача, є передчасним.
Таким чином, оскаржена постанова апеляційного суду не може вважатись законною і обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржене судове рішення апеляційного суду постановлене без додержання норм процесуального права. За таких обставин, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова апеляційного суду - скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції.
Щодо судових витрат
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки розгляд справи не закінчено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» задовольнити частково.
Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді:Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
В. І. Крат
М. Ю. Тітов