30 січня 2024 року
м. Київ
справа № 360/2114/18
провадження № 61-36ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Краснощокова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , підписану представником Хуторненком Ігорем Миколайовичем , на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І. у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 18 грудня 2018 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів задоволено.
Змінено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до рішення Бородянського районного суду Київської області від 12 квітня 2012 року. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 вересня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнено з ОСОБА_1 в дохід бюджету судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Не погоджуючись з цим рішенням суду, ОСОБА_1 через свого представника Хуторненка І. М. подав апеляційну скаргу разом із викладеним у ній клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Клопотання мотивував тим, що:
про рішення Бородянського районного суду Київської області від 18 грудня 2018 року відповідачу стало відомо у вересні 2023 року від державного виконавця Бородянського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), який надав боржнику ОСОБА_1 постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 15 лютого 2022 року за виконавчим провадженням № 58340422.
18 вересня 2023 року відповідач ОСОБА_1 уклав з адвокатом Хуторненком О. А. договір про надання правової допомоги № 18/09-23.
Повний текст оскаржуваного рішення Бородянського районного суду Київської області від 18 грудня 2018 року представник відповідача - адвокат Хуторненко О. А. отримав наручно в архівному відділі Бородянського районного суду Київської області після ознайомлення з матеріалами справи 02 жовтня 2023 року, що підтверджується письмовою заявою про отримання судового рішення.
Відповідач вважав, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, оскільки відповідач не був присутній у судовому засіданні в день проголошення даного судового рішення, та не отримував в період з 18 грудня 2018 до 02 жовтня 2023 повного тексту судового рішення, що підтверджується відповідним поштовим відправленням про відсутність вручення відповідачу конверту з Бородянського районного суду Київської області з судовим рішенням, та викликами в судове засідання.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 грудня 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 рішення Бородянського районного суду Київської області від 18 грудня 2018 року відмовлено.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що зазначену справу було призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання. Ухвала суду про відкриття провадження надсилалася судом за адресою зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 . Конверт із процесуальними документами суду повернуто без вручення адресату, причину повернення зазначено, що адресат за вказаною адресою не проживає, мати від отримання поштового відправлення відмовилася. Про судове засідання призначене на 18 грудня 2018 року ОСОБА_1 повідомлявся відповідно до частини одинадцятої статті 128 ЦПК України на офіційному веб-сайті судової влади України, оскільки суду не було відомо місцезнаходження відповідача, за місцем реєстрації він не проживав.
Повний текст рішення Бородянського районного суду Київської області від 25 жовтня 2018 року надіслано судом до реєстру 19 грудня 2018 року, оприлюднено 21 грудня 2018 року. Повний текст судового рішення надсилався відповідачу та ним отримано не було, конверт повернуто до суду без вручення із відміткою адресат за адресою не проживає, мати від отримання поштового відправлення відмовилася.
Апеляційний суд зазначив, що у позовній заяві вказано адресу відповідача для листування: АДРЕСА_1 . Зазначена адреса є і зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання ОСОБА_1 , а отже, суд вірно викликав його в судове засідання призначене на 27 листопада 2018 року, за місцем його реєстрації, а у судове засідання призначене на 18 грудня 2018 року шляхом розміщення оголошення на офіційному веб - сайті судової влади України. Таким чином відповідно до вимог ЦПК України, ОСОБА_1 вважається повідомленим належним чином про дату, час і місце проведення судового засідання 18 грудня 2018 року.
Апеляційний суд вважав, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність оскарженого рішення суду, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, суд супровідним листом від 22 січня 2019 року № 360/2114/18/719/2019 направив до виконавчої служби виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 судового збору в розмірі 704,80 грн в дохід держави. Крім того, на довідковому листі до справи міститься запис позивача ОСОБА_3 про те, що вона отримала виконавчий лист про стягнення аліментів 08 лютого 2019 року. На виконанні у виконавчій службі перебували з 2019 року два виконавчих листа про стягнення з ОСОБА_1 судового збору і аліментів у розмірі частини його заробітку (доходу), а відповідно ОСОБА_1 не міг не знати про ухвалення судового рішення 18 грудня 2018 року. Винятків, передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України, при розгляді клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду не встановлено.
30 грудня 2023 року засобами поштового зв'язку адвокат Микитенка О. А. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 01 грудня 2023 року, справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху, заявнику надано строк для усунення її недоліків, а саме сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, які усунуто.
Згідно із частиною першою статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Касаційна скарга подана в строк, передбачений частиною першою статті 390 ЦПК України, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не перевірив фактичні обставини справи, не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм оцінку, ОСОБА_1 не був обізнаний про судовий розгляд справи, судові повістки не отримував, що підтверджується повернутими поштовими відправленнями. З 2014 року по даний час проживає за іншою адресою: АДРЕСА_2 разом з дружиною ОСОБА_5 без реєстрації за місцем проживання. Про інформацію розміщену на офіційному веб-сайті судової влади України відповідачу відомо не було.
Ухвала апеляційного суду необґрунтована, оскільки відповідач дізнався про наявність оскарженого рішення суду лише у вересні 2023 року від державного виконавця. Після укладення договору про надання правової допомоги з адвокатом, отримав його повний текст лише 02 жовтня 2023 року в архіві суду. Необізнаність відповідача про наявність оскарженого рішення суду підтверджується поверненими поштовими повідомлення про відсутність вручення судових повісток, рішення суду. Оскарженим судовим рішенням порушені його права на справедливий розгляд справи.
Адвокат відповідача також зазначив, що відповідач не погоджується з рішенням суду про збільшення розміру аліментів та порядком його ухвалення, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з частиною третьою статті 357 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).
У частині шостій статті 272 ЦПК України визначено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
Апеляційний суд встановивши, що відповідач належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи (ухвала суду про відкриття провадження у справі і розгляд її в порядку спрощеного провадження надсилалась відповідачу за його зареєстрованим місцем проживання, але повернулась неврученою з відміткою на конверті «адресат за адресою не проживає», що відповідно до пункту 5 частини шостої статті 272 ЦПК України прирівнюється до вручення цього судового рішення), мати від отримання поштового відправлення відмовилася, дійшов обґрунтованого висновку про дотримання судом першої інстанції вимог статті 272 ЦПК України щодо порядку вручення судових рішень.
Обставин непереборної сили, заявник у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, окрім неповідомлення про розгляд справи та невручення судового рішення, не навів, доводи касаційної скарги теж таких не містять.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчується розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування.
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , підписану представником Хуторненком Ігорем Миколайовичем , на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков