Р. С. З. № 60
про відкриття провадження у цивільній справі
06 лютого 2024 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області А. І. Костенко, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до Маньківської селищної ради смт. Маньківка Уманського району Черкаської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.
На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Добра, Уманського району, Черкаської області у віці ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , про що 13.09.2022 року складено відповідний актовий запис за № 305, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 13.09.2022 року Маньківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Довідка виконавчого комітету Маньківської селищної ради Уманського району Черкаської області від 31.01.2024 року № 14, видана ОСОБА_1 , підтверджує, що дійсно ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Добра, Уманського району, Черкаської області помер ОСОБА_2 , який проживав в АДРЕСА_1 , і був зареєстрований, проживав одиноко. Також дана довідка інформує, що від імені ОСОБА_2 було посвідчено заповіти: від 23.01.2015 року за р.№ 1, спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_3 , від 26.08.2015 року за р.№ 9, спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_1 , від 13.05.2016 року за р.№ 68, спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_1 , від 04.07.2019 року за р.№ 13, спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_4 . Спадкоємцями за заповітами залишились: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , інформацією про інших спадкоємців виконавчий комітет Маньківської селищної ради не володіє. Таким чином, за життя спадкодавець ОСОБА_2 зробив заповітні розпорядження, якими на випадок своєї смерті розподілив належне йому майно вказаним спадкоємцям за окремими заповітами. Заповітом від 26.08.2015 року за р.№ 9 спадкодавець ОСОБА_2 зробив заповітне розпорядження, яким Державний акт на право приватної власності на землю серія ЧР-11-7-1325 від 29.03.2001 розміром 2,8458 га, кадастровий номер 7123182000:00:03:178 заповів ОСОБА_1 (позивачу по справі). Заповітом від 13.05.2016 року за р.№ 68 спадкодавець ОСОБА_2 зробив заповітне розпорядження, яким земельну ділянку площею 2,8458 га, яка згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори від 22.04.2016 року належить ОСОБА_2 , кадастровий номер якої 7123182000:02:003:0317, заповів ОСОБА_1 (позивачу по справі). При цьому, позивач має право на спадкування земельних ділянок, які є об'єктами згідно предмету даного позову за заповітом спадкодавця від 26.08.2015 року за р.№ 9, та від 13.05.2016 року за р.№ 68, інше заповідане спадкодавцем майно його не стосується, так само як не стосується дане заповідане майно інших спадкоємців, тому відношення до даної справи вони мають, що крім іншого підтверджується інформацією, наведеною у постанові приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Завірюхи О.В., від 30.01.2024. Наявність заповіданого спадкового майна підтверджується копією вказаного державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР-11-7-1325 від 29.03.2001, повідомленням державного кадастрового реєстратора відділу № 3 Управління надання адміністративних послуг від 25.10.2023 року про зміну кадастрового номера земельної ділянки, витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Після смерті ОСОБА_2 позивач прийняв спадщину, про що подав відповідну заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Завірюхи О.В. В процесі здійснення дій, направлених на оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_2 , позивач звернувся до приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Завірюхи О.В., за місцем заведення спадкової справи із заявою щодо видачі свідоцтва на право на спадщину за заповітом на заповідане майно - земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8458 га, яка розташована в межах Добрянської сільської ради Маньківського району Черкаської області, належну спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР-11-7-1325 від 29.03.2001 та на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8458 га, кадастровий номер якої 7123182000:02:003:0317, яка розташована в межах Добрянської сільської ради Маньківського району Черкаської області, належну спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори від 22.04.2016 року. 31.01.2024 року приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Завірюхою О.В., позивачу видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом у спадковій справі № 186/2022, зареєстроване в реєстрі за № 162. Даним свідоцтвом нотаріусом посвідчено, що на підставі заповіту, посвідченого Добрянською сільською радою Маньківського району Черкаської області 13 травня 2016 року, зареєстрованого у реєстрі за № 68, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 2,8458 га, кадастровий номер: 7123182000:02:003:0317, місцезнаходження якої: адмінмежі Добрянської сільської ради Уманського (колишнього Маньківського) району Черкаської області, яка належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Маньківською державною нотаріальною конторою Черкаської області 22 квітня 2016 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2-545. Право власності на оформлене вказане спадкове майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 31.01.2024 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 3640000947 від 31.01.2024. Тобто, заповідане майно згідно заповіту спадкодавця від 13 травня 2016 року, зареєстрованого у реєстрі за № 68, оформлено в нотаріальному порядку, видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, що є підтвердженням відсутності спору між спадкоємцями за заповітами та підтвердженням розподілу спадщини згідно визначених заповітів, інші спадкоємці не претендують на вказане спадкове майно. Разом з тим, в процесі оформлення спадщини виявилось, що оформити в нотаріальному порядку заповідане інше спадкове майно згідно заповіту від 26.08.2015 року за р.№ 9, немає можливості. Постановою від 03.10.2023 року приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Завірюхою О.В., відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку після смерті ОСОБА_2 . Даною постановою повідомлено, що на підставі заяв ОСОБА_1 , ОСОБА_4 і ОСОБА_3 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Завірюхою О.В., відкрита спадкова справа № 186/2022 від 06 грудня 2022 року. На момент заведення спадкової справи виявлено заповіти, посвідчені виконавчим комітетом Добрянської сільської ради Маньківського району Черкаської області 23 січня 2015 року, 26 серпня 2015 року, 30 травня 2016 року та 04 липня 2019 року зареєстровані у реєстрі за № 1, № 9, № 68, № 13 відповідно, від імені спадкодавця. Факт смерті ОСОБА_2 і час відкриття спадщини підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Маньківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 13 вересня 2022 року, актовий запис № 305. Згідно пункту 4.12 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 (надалі - Порядок), свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Спадкоємцем надано заповіт, посвідчений виконавчим комітетом Добрянської сільської ради Маньківського району Черкаської області 26 серпня 2015 року, зареєстрований у реєстрі за № 9, з порушенням вимог щодо його оформлення. Згідно статті 1257 п. 1 Цивільного кодексу України, а саме: заповіт складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. Оскільки спадкоємцем надано нотаріусу заповіт з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, а саме: заповіт посвідчено не на земельну ділянку, а на документ - державний акт на право приватної власності на землю серія ЧР-11-7-1325. У зв'язку з помилкою, допущеною в заповіті, нотаріусом постановлено відмовити ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, яке належало ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки вчинення такої дії суперечить законодавству України. При цьому наданою постановою підтверджується відсутність спору між спадкоємцями щодо складу та долі заповіданого майна, вказано лише на помилку, допущену при вчиненні заповіту. Згідно ч. 3 пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися за оформленням права на спадщину за правилами позовного провадження. Таким чином, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посилаючись на дефект правочину - заповіту, з роз'ясненням права на оформлення спадкових прав в судовому порядку, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.
Керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суддя, -
Відкрити провадження в цивільній справі №701/169/24 за позовом ОСОБА_1 до Маньківської селищної ради смт. Маньківка Уманського району Черкаської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.
Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.
Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.
Проведення підготовчого засідання призначити на 21 лютого 2024 року о 09 годині 45 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області).
Роз'яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України, звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.
Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.
Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.
Зобов'язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.
У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім'я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 21 лютого 2024 року.
Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 21 лютого 2024 року, попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.
Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.
Роз'яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п'ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов'язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім'ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов'язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов'язати учасника справи надати відповідь.
Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Роз'яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв'язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.
Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.
Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
У разі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://mn.ck.сourt.gov.ua/sud2312.
Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Суддя А. І. Костенко