Справа № 569/16224/23
1-кп/569/689/24
06 лютого 2024 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівне кримінальне провадження №12023186010000321 від 14.03.2023 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України,
У провадженні Рівненського міського суду перебуває кримінальне провадження №12023186010000321 від 14.03.2024 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні прокурор подав письмове клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, оскільки ризики, визначені ст. 177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу, не відпали, а продовжують існувати. Вказує, що обвинувачений ОСОБА_6 , усвідомлюючи те, що його протиправну діяльність викрито, розуміючи реальність покарання, може переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності. ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які він вчинив під час іспитового строку, будучи засудженим за тяжкий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби. Крім ього, з метою уникнення відповідальності ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків, які ще не допитані судом. Строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується, однак завершити розгляд даного кримінального провадження до цієї дати неможливо.
Потерпіла ОСОБА_4 та представник потерпілої адвокат ОСОБА_5 підтримали клопотання та просили його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 заперечили щодо задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, зазначивши, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою є необґрунтованим та безпідставним. ОСОБА_6 має постійне місце проживання, намірів ухилятися від суду, впливати на потерпілу та свідків, а також перешкоджати встановленню істини по справі не має, а тому підстав для продовження строку тримання під вартою немає.
Заслухавши думку учасників судового провадження, кожного зокрема, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 КПК України.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини "Тейс проти Румунії", автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Суд вважає, що з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м'який запобіжний захід, а наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та вмотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не змінилися.
Зважаючи на те, що ОСОБА_6 зокрема обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який згідно з ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання до 8 років позбавлення волі, раніше неодноразово судимий, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень під час іспитового строку встановленого відповідно до статті 75 КК України, на даний час в рамках кримінального провадження не завершено судовий розгляд, не допитані свідки, запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, на думку суду, неможливо, а тому, з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити та продовжити щодо ОСОБА_6 застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Водночас, будь-яких відомостей щодо неможливості подальшого перебування обвинуваченого під вартою суду не надано.
Як визначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає доцільним визначити розмір застави у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка буде достатньою у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу обвинуваченого, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 331 КПК України суд,-
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зірне, Березнівського р-ну, Рівненської обл., українця, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів - з 06 лютого 2024 року до 05 квітня 2024 року включно.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , утримувати в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
Одночасно визначити ОСОБА_6 розмір застави у межах 50 (п'ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 134 200 (сто тридцять чотири тисячі двісті) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Отримувач коштів ТУ ДСА в Рівненській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26259988, IBAN №UA048201720355229002000010559.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого у разі внесення застави обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
У разі внесенні застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_6 , прокурору, та направити для відома та виконання начальнику ДУ "Рівненський слідчий ізолятор".
Строк дії ухвали та покладених обов'язків, у разі внесення застави - до 05 квітня 2024 року включно.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1