Справа № 569/22133/23
1-кс/569/384/24
17 січня 2024 рокум. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2
заявника - ОСОБА_3
представника заявника адвокат - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засідання в м.Рівне клопотання представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна,-
До Рівненського міського суду з клопотання про скасування арешту майна звернувся представник власника майна ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 .
Просить суд скасувати арешт автомобіля HYUNDAI Terracan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний ОСОБА_3 ,згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Заявник ОСОБА_3 та його представник адвокат - ОСОБА_4 в судовому засіданні своє клопотання підтримали в повному обсязі та просили його задоволити.
Слідчий в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву в якій просить розглядати клопотання у його відсутність з приводу скасування арешту майна заперечує, однак не заперечує з приводу передачі транспортного засобу на відповідальне зберігання.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слід прийти до висновку, що клопотання підлягає до задоволення частково.
Судом встановлено, що 10.11.2023 у ході огляду місця ДТП оглянуто і вилучено пошкоджені автомобіль HYUNDAI Terracan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та велосипед Ardis, яким керував ОСОБА_5 , на територію спеціального майданчика для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Рівненській області, що за адресою: с. Городок Рівненського району Рівненської області, вул. Б. Штейнгеля, 90.
11.11.2023 автомобіль HYUNDAI Terracan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та велосипед Ardis, яким керував ОСОБА_5 , визнано та прилучено до матеріалів кримінального провадження як речові докази.
Власником автомобіля HYUNDAI Terracan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , являється ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 .
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 20 листопада 2023 року накладено арешт на майно - автомобіль HYUNDAI Terracan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 , шляхом заборони будь-якій особі користуватись та розпоряджатися майном у будь який спосіб до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні №12023180000000425 від 11.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Місцем зберігання автомобіля HYUNDAI Terracan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , залишити територію спеціального майданчика для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Рівненській області, що за адресою: с. Городок Рівненського району Рівненської області, вул. Б. Штейнгеля, 90, до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні №12023180000000425 від 11.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до частини першої статті 174 Кримінального процесуального кодексу України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як встановлено в судовому засіданні, що у кримінальному провадженні №12023180000000425 від 11.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України підозра ОСОБА_3 не оголошувалась, а отже застосування арешту майна до даного майна є безпідставним та нічим не обґрунтованим.
Ст. 17 Загальної декларації прав людини, проголошує право приватної власності як основне і невідчужуване право людини. Конвенція про захист прав і основоположних свобод є міжнародним договором, який закріплює певний перелік найбільш важливих для людини суб'єктивних прав. Складовою цієї Конвенції є окремі протоколи, які доповнюють та розвивають її положення. Статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції встановлено, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальним принципам міжнародного права».
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (ВгопіолУБкі) проти Польші» від 22.06.2004р.).
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно вимог ст. 321 ЦПК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», а саме частиною 3 пункту 1 зазначено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, в справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 р., для з"ясування наявності порушення цього положення ЄСПЛ має встановити, чи було забезпечено справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід"ємним принципом всієї Конвенції, що відбито в структурі ст. 1 Протоколу №1 Європейської конвенції з прав людини.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях в тому числі щодо України констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами ( див. п. 46 рішення у справі «Устименко проти України», п.п. 51,52 рішення у справі «Рябих проти Росії», п. 31 рішення у справі «Марушин проти Росії», п. 61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії»).
Основною метою ст. 1 Першого протоколу до конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини ( рішення у справах «Sperrong and Lonnroth v Sweden» від 23.09.82, «Новоселецький проти України» від 11.03.2003, «Федоренко проти України» від 1.06.2006).
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З урахуванням викладеного, в цілях не порушення гарантованого права власності особи, слідчий суддя приходить до переконання, про необхідності в повернення автомобіля на відповідальне зберігання без зняття арешту, а тому клопотання підлягає до задоволення частково.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 170, 171,174 КПК України, -
Клопотання представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна - задоволити частково.
Зобов'язати слідчого в провадженні якого перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023180000000425 від 11.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України повернути безоплатно на відповідальне зберігання, із правом користування, без права відчуження, автомобіль HYUNDAI Terracan, реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати ОСОБА_3 , на першу вимогу слідчого, в якого знаходиться кримінальне провадження надавати автомобіль HYUNDAI Terracan, реєстраційний номер НОМЕР_1 для проведення слідчих дій та призначених експертиз.
Ухвала , відповідно до ст.309 КПК України, оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1