Справа № 562/308/24
провадження №2-з/562/3/24
"06" лютого 2024 р.
Здолбунівський районний суд Рівненської області
у складі головуючого судді Кушніра О.Г.,
з участю секретаря судового засідання Парфенюк Т.А.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за їх позовом до ОСОБА_3 про відшкодування збитків та моральної шкоди, -
У поданій в суд 31 січня 2024 рокузаяві позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просять визнати протиправною відмову відповідачки ОСОБА_3 від виконання зобов'язання в частині укладення між ними договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , та стягнути на їх користь 346146 грн. матеріальних збитків та 70000 грн. моральної шкоди.
Одночасно з позовом позивачі подали заяву про забезпечення позову шляхом накладання арешту на належне відповідачу нерухоме майно, мотивуючи тим, що невжиття заходів про забезпечення позову може ускладнити ефективний захист їх прав, що ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду.
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 02 лютого 2024 року заяву судді Ковалика Ю.А. про самовідвід в даній справі задоволено та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим в даній справі визначено суддю Кушніра О.Г.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до таких висновків.
Заява про забезпечення позову відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно положень частин 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Згідно з п.10 ці заходи мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
З аналізу вказаних правових норм слідує, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Із заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом позову є стягнення з відповідача на користь позивачів матеріальних збитків в сумі 346146 грн. та моральної шкоди в сумі 70000 грн., а всього на загальну суму 416146 грн., завданих їм відмовою ОСОБА_3 від виконання зобов'язання в частині укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Зважаючи на наявність між сторонами спору, на характер спірних правовідносин, суть заявлених позовних вимог та беручи до уваги, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, суд приходить до висновку про те, що є всі підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може суттєво порушити права та охоронювані інтереси позивача, утруднити чи зробити неможливим виконання у майбутньому рішення суду у випадку його винесення на його користь, а тому клопотання підлягає частковому задоволенню.
З огляду на викладене та керуючись 149-153, 351-355 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволити частково.
Забезпечити цивільний позов шляхом накладення арешту на належне ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) нерухоме майно в межах суми боргу 416146 (чотириста шістнадцять тисяч сто сорок шість) грн.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Суддя: