Справа № 159/7317/23
Провадження № 2/168/57/24
06 лютого 2024 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі
головуючого судді - Хаврони О.Й.,
з участю: секретаря Островерхої Т.С.,
розглянувши в смт. Стара Вижівка в залі суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.06.1997 р. між позивачем та відповідачем був укладений шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану Франківського району м.Львова, актовий запис за №264. В період перебування шлюбі у них народилися діти: дочка ОСОБА_2 , 2006 р.н., дочка ОСОБА_3 , 2009 р.н., син ОСОБА_4 2012 р.н. Протягом останніх років сімейні стосунки між подружжям поступово погіршувались, що призвело до фактичного їх припинення. Сторони разом не проживають з 2021 року та спільне господарство не ведуть. Строк на примирення їм не потрібний, оскільки вони вже вичерпали всі можливі заходи щодо примирення, які не дали результатів. Подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим. На підставі викладеного просить даний шлюб розірвати.
В судове засідання позивач не з'явилася, подала заяву в якій вказує, що позов підтримує в повному обсязі, та просить справу розглядати за її відсутності, після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
Відповідач у судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій вказує, що крім дітей, які зазначила позивач у позовній заяві він з позивачем має, ще четверо повнолітніх дітей, позовні вимоги визнає та просить справу розглядати без його участі.
Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, суд розглядає справу в порядку, встановленому ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.
За змістом ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч.1 ст.55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
За змістом ч.3 та 4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до положень ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст.110 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Встановлено, що сторони з 19.06.1997 р. перебувають у шлюбі, який зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану Франківського району м.Львова, актовий запис за №264 (а.с. 36).
Під час шлюбу у сторін народилося семеро дітей, троє з яких є неповнолітніми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 23-25).
Позивач та відповідач погоджуються на розірвання шлюбу, з огляду на вказані заяви сторони не можуть бути примушені до збереження шлюбу, що відповідає вимогам ст. 56 СК України.
Відповідно до положень ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
За таких обставин, а також враховуючи фактичні взаємини подружжя, те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя сторін як подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам, а тому шлюб між ними слід розірвати та залишити відповідачці прізвище - ОСОБА_5 .
На підставі викладеного, ст.ст. 24, 55, 56, 104, 105, 110, 112, 113 СК України та керуючись ст.ст. 206, 247, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 19.06.1997 р. Відділом реєстрації актів громадянського стану Франківського району м.Львова, актовий запис за №264, розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище позивачки залишити « ОСОБА_5 ».
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне рішення складено 06.02.2024 р.
Суддя О. Й. Хаврона