Справа № 161/13722/23
Провадження № 2-др/161/12/24
05.02.2024 Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Пушкарчук В.П.
при секретарі - Швед Н.В.
з участю: представника позивача - Лащук Ю.В.
відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Луцьку заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про захист прав споживачів,
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.01.2024 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про захист прав споживачів було відмовлено у повному обсязі.
17.01.2024 року відповідачка звернулась до суду із заявою щодо стягнення з позивачки витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
У судовому засіданні представник позивачки просила відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки сторона відповідача не подала до суду попереднього розрахунку витрат і не заявила про необхідність розподілу судових витрат до закінчення судових дебатів.
Відповідачка заяву про ухвалення додаткового рішення підтримала та просила її задовольнити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи та заяву про ухвалення додаткового рішення, суд приходить до наступних висновків.
Нормами ч.ч. 1-3 ст. 246 ЦПК України передбачено, що у разі якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 430 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Проте, як слідує з матеріалів справи, стороною відповідача до закінчення судових дебатів чи до закінчення розгляду справи не було подано суду відповідних доказів, які підтверджують розмір витрат, які сторона сплатила або мала сплатити у зв'язку з розглядом справи, а також відповідна заява з цього приводу зроблена не була.
Зокрема, у своєму відзиві на позовну заяву відповідачка не заявляла вимоги про стягнення з позивачки судових витрат, пов'язаних з розглядом даної справи, а також до закінчення розгляду справи не зробила заяви про те, що нею чи її предстаником протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду будуть подані докази щодо розміру відповідного роду витрат.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу
На підставі ст. 270 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про захист прав споживачів - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення ухвали відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала у повному обсязі складена 06 лютого 2024 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області В.П. Пушкарчук