Справа №585/1859/23 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/432/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - про застосування заходу стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери)
05 лютого 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
засудженого - ОСОБА_7 ,
захисників - ОСОБА_8 ,
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми кримінальне провадження за апеляційними скаргами засудженого ОСОБА_7 , захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05 травня 2023 року, якою переведено засудженого ОСОБА_7 до приміщення камерного типу строком на один місяць,-
До Роменського міськрайонного суду Сумської області надійшло подання начальника ДУ «Роменська ВК (№56)» про переведення до приміщення камерного типу засудженого ОСОБА_7 строком на один місяць, яке обґрунтовано безуспішністю застосування до останнього інших заходів впливу, як до особи, який за час відбування покарання характеризується негативно, має 94 стягнень, вперто та свідомо не бажає виконувати встановлений порядок відбування покарання, публічно демонструє зневажливе ставлення до цих вимог, підбурює до цих дій інших засуджених, не бажає працювати, неодноразово висловлював погрози представникам адміністрації.
Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05 травня 2023 року подання начальника ДУ «Роменська ВК (№56») було задоволено.
Переведено засудженого ОСОБА_7 до приміщення камерного типу строком на один місяць.
Своє рішення суд вмотивував тим, що поміщення засудженого ОСОБА_7 до приміщення камерного типу за скоєння ним порушення у зберіганні заточеної металевої пластини, буде адекватним стягненням за вчинене ним правопорушення.
Не погодившись з таким судовим рішенням, засуджений ОСОБА_7 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05 травня 2023 року та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що обшук його камери було проведено з порушенням вимог чинного законодавства. Так, не було застосовано відеофіксація обшуку, та не залучено понятих. Вище вказані дії працівників виправної колонії свідчать про їх упереджене відношення до нього та порушення ними його прав, як засудженого.
Захисник засудженого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_9 апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що подання начальника державної установи не містить належні докази, які б підтверджували факт вчинення засудженим порушення, а саме зберігання ним заборонених предметів у вигляді заточеної металевої пластини. Так, не надано жодного доказу на підтвердження проведення обшуку з фіксацією технічними засобами, що спростовує твердження про виявлення у засудженого ОСОБА_7 забороненого предмету.
Аналіз норм Кримінально-виконавчого Кодексу України свідчить, що переведення до приміщення камерного типу є найсуворішим видом стягнення. Таким чином, знаходження на поіменній перевірці засудженого ОСОБА_7 без одягу встановленого законодавством зразка не є підставою для застосування до останнього найсуворішого виду покарання.
Так, судом першої інстанції не надано належної оцінки показанням засудженого ОСОБА_7 , доводам захисту, що призвело до невірного висновку та необґрунтованого задоволення подання начальника ДУ «Роменська ВК (№56)» про поміщення засудженого до приміщення камерного типу на 01 місяць.
У доповненій апеляційній скарзі, захисник зазначає, що працівниками адміністрації не було дотримано принципу проведення поіменної перевірки засудженого, а відразу почався огляд та обшук камери, в той час як мало б місце просто відвідування камери. Тобто, працівниками установи без належних на те підстав було проведено огляд та обшук камери № 12 ДПК.
Крім того, відповідно до наявних в матеріалах справи рапортів ЧПНУ майора внутрішньої служби ОСОБА_10 та молодшого інспектора ВНіБ старшого сержанта внутрішньої служби ОСОБА_11 , вбачається, що саме ними було проведено технічний огляд та обшук камери засудженого, які відповідно до норм «Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань» є не уповноваженими посадовими особами.
Також захисник засудженого звертає увагу на те, що сама постанова начальника про накладення стягнення на засудженого від 04 травня 2023 року є незаконною, оскільки персоналом установи виконання покарання не доведено наявність в діях ОСОБА_7 , усіх ознак дисциплінарного проступку.
Враховуючи вищевикладене, захисник засудженого просить ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05 травня 2023 року про переведення засудженого ОСОБА_7 до приміщення камерного типу строком на 01 місяць, скасувати.
Заслухавши доповідь головуючого - судді щодо змісту оскаржуваного рішення, доводи засудженого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 , які підтримали подані апеляційні скарги та просили їх задовольнити, прокурора, який вважав рішення суду законним, обґрунтованим та просив залишити його без змін, а апеляційні скарги без задоволення, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Так, відповідно до п. 13-2) ч.1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про застосування заходу стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери).
Згідно із положеннями ч.1 ст. 132 КВК України, за невиконання покладених обов'язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися такий захід стягнення, як переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців.
Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 135 КВК України, питання про доцільність застосування стягнення до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи виконання покарань; поміщення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) проводиться за рішенням суду. У разі прийняття на засіданні дисциплінарної комісії рішення про поміщення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) адміністрація установи виконання покарань протягом двадцяти чотирьох годин направляє до суду відповідне клопотання (подання) разом із рішенням комісії.
Положеннями ч. 9 ст. 134 КВК України передбачено, що стягнення у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) накладається в разі безуспішного застосування інших заходів впливу.
Звертаючись до суду з поданням про поміщення засудженого ОСОБА_7 до приміщення камерного типу, начальник ДУ «Роменська виправна колонія (№56)» зазначав про те, що за час відбування покарання в установі засуджений ОСОБА_7 характеризується негативно, допускав порушення режиму утримання, за що 94 рази притягувався до дисциплінарної відповідальності, не заохочувався, вперто не бажає виконувати встановлений порядок відбування покарання. Допускає порушення встановленого порядку відбування покарання та злісні порушення, згідно ст. 133 КВК України, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності. 23 березня 2023 року рішенням дисциплінарної комісії ДУ, узгодженим зі спостережної комісією Роменської РДА в Сумській області був переведений до дільниці посиленого контролю, як засуджений, що систематично вчиняє злісні порушення установленого порядку відбування покарання, що загрожують безпеці персоналу, засуджених або інших осіб.
27 квітня 2023 року близько 10 год. 39 хв. під час ранкової поіменної перевірки ДІЗО, ДПК, ПКТ представниками адміністрації було виявлено, що засуджений ОСОБА_7 , який відбуває покарання в камері № 12 ДПК, при зустрічі із персоналом установи не привітався та знаходився на поіменній перевірці без одягу встановленого законодавством зразка, яким був забезпечений в повному обсязі.
При подальшому проведенні обшуку в камері № 12 вищевказаними співробітниками було виявлено та вилучено на спальному місці засудженого ОСОБА_7 , під одіялом у паперовому згортку, заточену металеву пластину. Засудженому було запропоновано надати письмові пояснення по факту вилучення забороненого предмету, проте останній в категоричній формі відмовився від написання пояснень, вступив зі співробітниками установи в суперечку, звертався до них на «ти», у своїй мові вживав жаргонні та нецензурні слова.
Такими діями засуджений ОСОБА_7 не виконав покладених на нього обов'язків та порушив заборони, передбачені абз. 1 п. 3 розділу II (виконувати встановлені законодавством обов'язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб) абз. 2 п. 3 розділу II (дотримуватись норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи виконання покарань) абз. 4 п. 3 розділу II, ( носити одяг встановленого законодавством зразка та нагрудні знаки, затверджені зразками поіменної картки та нагрудного розпізнавального знака для засуджених (додаток 2)), абз. 5. п.3 розділу II ( виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань), абз. 8 п. 3 розділу ІІ (ввічливо ставитися до адміністрації та персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених), Наказу МЮУ №2823/5 від 28.08.201 8 року «Про затвердження правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань» та абз. 1 пункту 3 ( дотримуватись норм, які визначають порядок і умови відбування покарання), абз. 3 пункту 3 (виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії), абз. 3 пункту 4 (придбавати, виготовляти, зберігати і використовувати гроші, цінності, предмети, речі, речовини і вироби, заборонені до використання в колонії), абз. 10 пункту 4 (вживати нецензурні та жаргонні слова), ст. 107 КВК України.
Із засудженим неодноразово проводились заходи виховного характеру, роз'яснювались порядок і умови відбування покарання, проте, незважаючи на всі застосовані до нього заходи виховного впливу та дисциплінарні стягнення, він вперто та свідомо продовжує порушувати встановлений порядок відбування покарання, ставиться до нього негативно, не намагається довести своє виправлення в період відбування покарання. До встановленого порядку відбування покарання ставиться негативно, має високу криміногенну зараженість та притаманність ознак послідовно-криміногенного типу особистості, що свідчить про високий ступінь соціально-педагогічної занедбаності, шантажно-демонстративний тип поведінки. Не бажає працювати на основному виробництві установи, не дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом, потребує постійного контролю з боку адміністрації установи. Не одноразово висловлював погрози представникам адміністрації.
Задовольняючи вимоги вказаного подання, суд дійшов висновку, що поміщення засудженого ОСОБА_7 до приміщення камерного типу за скоєння ним порушення та зберігання заточеної металевої пластини, як стягнення буде адекватним вчиненому ним правопорушення.
При цьому, судом першої інстанції було враховано причини, обставини і мотиви вчинення порушення, кількість і характер раніше накладених стягнень, а саме, що останній заохочень не має, натомість має 94 стягнень, за які застосовувалися різні види заходів стягнення, зокрема поміщення у карцер, в ДІЗО. Більшість стягнень накладені за порушення форми одягу, а також за вилучення заборонених предметів, погрозу застосування фізичної сили та порушення режимних вимог.
Так, свій висновок про задоволення подання начальника ДУ «Роменська ВК (№ 56)» про переведення засудженого ОСОБА_7 до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк 1 місяць, з яким погоджується і колегія суддів, суд мотивував дослідженими матеріалами подання та прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність факту вчинення засудженим вказаного порушення вимог режиму утримання при встановлених судом обставинах.
Доводи захисника про недоведеність зберігання засудженим забороненого предмета, заточену металеву пластину, не знайшли свого підтвердження, оскільки згідно матеріалів кримінального провадження, зокрема відеозапису з нагрудної камери працівника адміністрації, доданих до подання, вбачається, що в ході проведення співробітниками адміністрації обшуку камери № 12 ДПК, в якій відбуває покарання засуджений ОСОБА_7 , на спальному місці, під одіялом було виявлено та згодом вилучено, паперовий згорток із заточеною металевою пластиною. Жодних пояснень засуджений не надав, проте почав вести себе зухвало та некоректно по відношенню до персоналу колонії. Також не висловлював заперечення стосовно виявленого забороненого предмету в нього на ліжку, під одіялом.
Із наведеного, доводи захисника та засудженого про безпідставність застосування до останнього даного виду заходу стягнення є необґрунтованими, оскільки спростовуються письмовими доказами по справі, яким надана належна юридична оцінка і які як самі по собі, так і в своїй сукупності повністю доводять винуватість засудженого та необхідність застосування саме такого заходу стягнення.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, врахувавши безуспішність застосування до засудженого інших заходів впливу, оскільки кількість порушень, допущених засудженим під час відбування покарання, свідчить про їх систематичність, а негативна характеристика за місцем відбування покарання свідчить про те, що він у вчиненому не розкаявся, на шлях виправлення не став і цього не прагне, дійшов обґрунтованого висновку про застосування до ОСОБА_7 стягнення у виді переведення до приміщення камерного типу установи строком на 1 місяць.
Що стосується твердження захисника про те, що до засудженого можливо застосувати інші заходи у виді попередження, догани чи інші менш суворі заходи стягнення, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки наявність у ОСОБА_7 94 стягнень, у тому числі догани, суворої догани, ДІЗО, попередження карцер, свідчить про небажання останнього ставати на шлях виправлення, та свідомо продовжує порушувати встановлений порядок відбування покарання.
Враховуючи ту обставину, що засуджений неодноразово порушував режим утримання, має численні стягнення, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності застосування до засудженого ОСОБА_7 дисциплінарного стягнення саме у виді поміщення до приміщення камерного типу, оскільки застосовані інші заходи впливу не дали результату і поведінка засудженого не змінилась.
Відтак, на переконання колегії суддів, встановлене судом першої інстанції свідчить про те, що застосування щодо засудженого ОСОБА_7 попередніх заходів впливу - є безуспішними, а тому накладення у конкретному випадку стягнення у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) - є виправданим та доцільним.
Апеляційні доводи засудженого ОСОБА_7 та захисника про незаконність проведеного огляду та обшуку камери, не заслуговують на увагу.
Так, відповідно до Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затвердженого Наказом МЮ України від 28.08.2018 р. № 2823/5, з метою виявлення предметів, виробів, речей та продуктів харчування, не передбачених переліком, а також грошей, цінних паперів і речей, предметів, які заборонено використовувати в установах виконання покарань, приготувань до втечі з-під варти, розшуку засуджених, які переховуються, тощо проводяться обшуки та огляди засуджених, персоналу і громадян, які перебувають на території установ виконання покарань та прилеглій території, а також контрагентських об'єктах, їхніх речей і одягу, транспортних засобів, приміщень, територій житлових та виробничих зон.
Отже працівники адміністрації мали законні підстави провести обшук в камері відбування покарання засудженого ОСОБА_7 , у результаті якого було виявлено предмет, заборонений до використання в колонії. Залучення понятих до обшуку, про що зазначає засуджений у поданій апеляційній скарзі, вказаним підзаконним нормативно-правовим актом не передбачено.
Крім того, законність дій представників установи покарань жодним чином не була оскаржена засудженим в установленому законом порядку, що свідчить про визнання її законності самим засудженим.
У відповідності до п. 2 розділу ІІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених Наказом Міністерства юстиції України №2186/5 від 29 грудня 2014 року - засуджені, з-поміж іншого, зобов'язані: дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи виконання покарань, правомірні взаємовідносини з іншими засудженими, персоналом установи виконання покарань та іншими особами; виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу установи виконання покарань.
Відповідні обов'язки та заборони для засуджених встановлені також частинами 3 та 4 статті 107 КВК України.
Твердження захисника про те, що працівниками адміністрації не було дотримано принципу проведення поіменної перевірки, колегія суддів визнає необґрунтованими.
Згідно п. 2 Розділу VII Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затвердженого Наказом МЮ України від 28.08.2018 р. № 2823/5, перевірки наявності засуджених у виправних колоніях (секторах) максимального рівня безпеки з триманням засуджених у ПКТ, дільницях посиленого контролю, арештних домах, ПКТ (ОК) виправних колоній, а також у ДІЗО та карцерах організовуються покамерно. Перевірки проводяться з шикуванням засуджених та відвідуванням камер. Перевірки засуджених до довічного позбавлення волі здійснюються з відкриванням перших дверей камер та шикуванням засуджених.
Із долучених до матеріалів справи письмових рапортів молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки сержанта внутрішньої служби ОСОБА_11 та ЧПНУ майора внутрішньої служби ОСОБА_10 , вбачаться, що 27 квітня 2023 року о 10 год. 39 хв. при заході до камери № 12 ДПК, де відбуває покарання засуджений ОСОБА_7 , було помічено, що останній при зустрічі з персоналом не привітався та знаходився на поіменній перевірці без одягу встановленого законодавством зразка, яким був забезпечений в повному обсязі.
Відповідно, жодних порушень працівниками установи вимог щодо послідовності проведення перевірки наявності засуджених за поіменними картками, колегія суддів не вбачає, а доводи апелянта в цій частині зводяться лише до особистої думки без належного обґрунтування та без спростування належності долучених, до матеріалів кримінального провадження, службових документів установи виконання покарання, як доказів у кримінальному провадженні.
Посилання апелянта на відеозапис, як на підтвердження не дотримання працівниками установи принципу проведення поіменної перевірки засудженого, колегія суддів вважає не вірним, оскільки даний доказ фіксував, саме порядок проведення огляду та обшуку камери засудженого, у відповідності до вимог норм вище вказаного підзаконного нормативно-правового акту.
Згідно розділу XXIV Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, під час проведення обшуку та огляду жилого приміщення (камери), особистих речей та предметів засуджених зобов'язані бути присутніми начальник відділення або особа, яка виконує його обов'язки, старший днювальний гуртожитку, черговий по камері згідно з графіком чергування; побутового або іншого приміщення - особа з числа персоналу установи виконання покарань, відповідальна за приміщення; представник засуджених, які працюють або проживають у цьому приміщенні.
Отже, як вбачається з вище вказаної норми, під час проведення обшуку та огляду камери зобов'язані бути присутніми або начальник відділення або ж особа, яка виконує його обов'язки. Від так, підтверджень того, що ЧПНУ майор внутрішньої служби ОСОБА_12 та молодший інспектор ВНіБ старший сержант внутрішньої служби ОСОБА_13 не мали службових повноважень здійснювати огляд та обшук камери, захисником не надано.
Апеляційні доводи захисника про відсутність події дисциплінарного проступку спростовуються наявними у матеріалах провадження доказами, зокрема, письмовими рапортами працівників установи виконання покарання, протоколом вилучення від 27.04.2023 р., актом проведення обшуку від 27.04.2023 р., актом вилучення виявлених під обшуку речей від 27.04.2023 р., висновком за фактом порушення встановленого порядку відбування покарання засудженим ОСОБА_7 від 03.05.2023 р.
Вищевикладене спростовує доводи захисника про те, що засуджений ОСОБА_7 не порушував встановленого порядку відбування покарання.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції в повній мірі дотримався положень 132-135 КВК України та дійшов обґрунтованого висновку про переведення засудженого ОСОБА_7 , до приміщення камерного типу терміном на один місяць, у зв'язку з чим вищевикладені доводи апеляційних скарг не знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду, тому в задоволенні вимог апеляційних скарг слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05 травня 2023 року, якою засудженого ОСОБА_7 переведено до приміщення камерного типу строком на один місяць, залишити без змін, а апеляційні скарги засудженого ОСОБА_7 , захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4