06 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 910/15398/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Студенець В.І.,
розглянувши заяву ОСОБА_1
про відвід колегії суддів
у справі №910/15398/18
за позовом ОСОБА_2
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - ОСОБА_1
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: 1) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Юрія Назіровича, 2) Товариства з обмежено відповідальністю "Аніс Плюс", 3) ОСОБА_3 , 4) територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради
про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, визнання недійсним правочину передачі майна до статутного капіталу, скасування запису про проведення державної реєстрації права власності,
17.01.2024 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №910/15398/18.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 18.01.2024 визначено колегію суддів у складі: Кролевець О.А. (головуючий), Губенко Н.М., Студенець В.І.
05.02.2024 до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Кролевець О.А., Губенко Н.М., Студенця В.І. від розгляду справи №910/15398/18.
У вказаній заяві ОСОБА_1 посилається на п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Заява про відвід обґрунтована тим, що є обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів. В заяві ОСОБА_1 зазначає, що визначення складу суду для розгляду поданої касаційної скарги безпідставно здійснено шляхом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, оскільки, на думку скаржника, наявна помилка в налаштуваннях автоматизованої системи діловодства суду при автоматизованому розподілі справи №910/15398/18, а тому 18.01.2024 було порушено порядок визначення складу суду для розгляду справи №910/15398/18.
За приписами частин третьої, сьомої, восьмої статті 39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.
Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов'язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.
Надаючи оцінку доводам заявника стосовно порушення порядку визначення складу суду для розгляду справи №910/15398/18, колегія суддів зважає на таке.
Відповідно до частин другої та третьої статті 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Положеннями частин першої та другої статті 39 ГПК України, передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Розглянувши подану заяву про відвід колегії суддів у складі: Кролевець О.А. (головуючий), Губенко Н.М., Студенець В.І., Верховний Суд дійшов висновку про її необґрунтованість та безпідставність з огляду на таке.
Положеннями пункту 5 частини 1 статті 35 ГПК України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення у справі від 24.05.1989 у справі "Хаушильд проти Данії").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що у кожній окремій справі необхідно вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Отже, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, в тому рахунку надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Частинами першою, другою, третьою статті 32 ГПК України встановлено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
Згідно з частинами першою, другою, третьою статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Відповідно до підпункту 17.4 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.
Керуючись частиною четвертою статті 37, пунктом 2 частини п'ятої статті 128 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статтею 32 ГПК України, пунктом 2.3.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затвердженими постановою Пленуму Верховного Суду від 14.12.2017 № 8, зборами суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду прийнято рішення від 31.01.2022 №3, яким вирішено передавати раніше визначеному для розгляду конкретної справи складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів) касаційні скарги, що надійшли до Касаційного господарського суду після визначення судді-доповідача у цій справі, крім випадків надходження судової справи після нового її розгляду судом нижчої інстанції, після її розгляду палатою, об'єднаною палатою та Великою Палатою.
Відтак касаційні скарги, які надійшли в межах однієї справи після здійснення автоматизованого розподілу судової справи вперше та визначення судді-доповідача у цій справі, передаються на розгляд саме визначеному судді-доповідачу, крім зазначених вище випадків.
Частиною другою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Згідно із частиною четвертою статті 15 цього ж Закону визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному процесуальним законом.
За змістом частини шістнадцятої статті 32 ГПК України результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.
Тобто законодавець передбачив формування колегії суддів для розгляду справ, так само як і заміну судді, який з поважних причин не може брати участі у розгляді справи (перебування судді у відпустці, на лікарняному, у відрядженні чи закінчення терміну повноважень), із залученням інших суддів цього суду, виключно автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності.
Із наведеного вище вбачається, що судді не мають будь-яких нормативно встановлених механізмів формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як вбачається із комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", 02.12.2019 ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 у справі №910/15398/18.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 02.12.2019 для розгляду справи №910/15398/18 визначено колегію суддів у складі: Кролевець О.А. (головуючий), Губенко Н.М., Вронська Г.О.
Ухвалою Верховного Суду від 12.12.2019 (у складі колегії суддів: Кролевець О.А., Губенко Н.М., Вронська Г.О.) у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 у справі №910/15398/18 відмовлено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
21.01.2020 ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з клопотанням про повернення судового збору, сплаченого при поданні касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 у справі №910/15398/18.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 21.01.2020 для розгляду вказаного клопотання у справі №910/15398/18 визначено колегію суддів у складі: Кролевець О.А. (головуючий), Губенко Н.М., Вронська Г.О.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду №29.3-02/150 від 23.01.2020 у зв'язку із перебуванням судді Вронської Г.О. у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №910/15398/18.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 23.01.2020 для розгляду справи №910/15398/18 визначено колегію суддів у складі: Кролевець О.А. (головуючий), Губенко Н.М., Студенець В.І.
Ухвалою Верховного Суду від 27.01.2020 (у складі колегії суддів: Кролевець О.А. (головуючий), Губенко Н.М., Студенець В.І.) задоволено клопотання ОСОБА_2 про повернення судового збору, повернуто ОСОБА_2 з Державного бюджету України судовий збір у сумі 3842,00 грн, сплачений відповідно до квитанції №38843 від 01.12.2019.
Оскільки справа №910/15398/18 вже перебувала у провадженні колегії суддів у складі: Кролевець О.А. (суддя - доповідач, головуючий), Губенко Н.М., Студенець В.І. та враховуючи, що ухвалою Верховного Суду від 12.12.2019 було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 у справі №910/15398/18 та ухвалою Верховного Суду від 27.01.2020 повернуто судовий збір за подання вказаної касаційної скарги, то з урахуванням вищенаведеного вона має бути розподілена шляхом передачі судової справи раніше визначеному складу суду.
Враховуючи вищевикладене, розподіл справи №910/15398/18 між суддями 18.01.2024 був здійсненний відповідно до положень ГПК України і Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями).
Оцінивши доводи, які викладені в заяві про відвід, враховуючи положення статті 35 ГПК України, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що заявлений ОСОБА_1 відвід колегії суддів у складі Кролевець О.А., Губенко Н.М., Студенця В.І. від розгляду справи №910/15398/18 є необґрунтованим.
Заявником не доведено наявності обставин, які б свідчили про упередженість суддів Кролевець О.А., Губенко Н.М., Студенця В.І. стосовно заявника або їх зацікавленість у певному рішенні в цій справі та необ'єктивне ставлення до сторін у справі.
Згідно з частиною 3 статті 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
З огляду на обставини заявлення відповідного відводу, Суд вважає за необхідне відповідно до частини 3 статті 39 ГПК України передати матеріали справи №910/15398/18 на автоматичний розподіл для визначення судді з розгляду заяви у порядку, встановленою частиною 1 статті 32 цього Кодексу.
На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1.Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Кролевець О.А., Губенко Н.М., Студенця В.І. від розгляду справи №910/15398/18 визнати необґрунтованою.
2.Передати матеріали справи на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Кролевець О.А., Губенко Н.М., Студенця В.І. від розгляду справи №910/15398/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді Н.М. Губенко
В.І. Студенець