Справа № 463/236/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/99/24 Доповідач: ОСОБА_2
01 лютого 2024 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
заявника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 19 січня 2024 року
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 19 січня 2024 року відмовлено в задоволені скарги ОСОБА_7 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР.
На ухвалу слідчого судді ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, прийняти нову ухвалу, якою зобов'язати уповноважену особу ТУ ДБР, розташованого у м. Львові внести відомості в ЄРДР, та визнати бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м. Львові протиправною щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 12.12.2023.
В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_7 покликається на те, що 12.12.2023 надіслав повідомлення до ТУ ДБР, розташованого у м. Львові про вчинення кримінального правопорушення слідчим ОСОБА_8 .
Вважає, що у повідомлені ним зазначено про незаконність дій слідчого, які вказували на наявність у його діях ознак кримінального правопорушення, однак слідчий суддя зазначив, що заява є його суб'єктивною думкою та самостійною оцінкою дій слідчого, що вважає порушенням.
Крім того, ст. 214 КПК України покладає на дізнавача, слідчого, прокурора обов'язок невідкладно протягом 24 годин після отримання заяви внести відповідні відомості до ЄРДР, чого зроблено не було.
ОСОБА_7 , який брав участь в розгляді апеляційної скарги в режимі відеоконференції апеляційну скаргу підтримав, просив ї задоволити.
Прокурор ОСОБА_6 в суді апеляційної інстанції заперечив апеляційну скаргу, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_7 , думку прокурора щодо законності оскарженого рішення, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Статтею 303 КПК України визначений перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Підсудність скарг, які подаються в порядку ст. 303 КПК України, положеннями глави 26 цього Кодексу, («Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування»), не врегульовані.
Разом з цим, згідно з ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Правила про підсудність випливають із основних засад судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, засад кримінального провадження, визначених у главі 2 КПК України, а також засад організації судової влади, окреслених розділом 1 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». Вони безпосередньо ґрунтуються на принципах побудови системи судів загальної юрисдикції, встановлених ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», а саме територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Статтями 32, 218 КПК України визначено порядок місця проведення досудового розслідування та територіальну підсудність. Зокрема, частиною 1 статті 218 КПК України передбачено, що досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
З системного аналізу норм кримінального процесуального закону можливо дійти висновку, що скарги, клопотання на стадії досудового розслідування подаються до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює відповідне розслідування.
Водночас, відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування, повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
На переконання колегії суддів, вказаних вимог кримінального процесуального закону слідчим суддею дотримано не було.
Так, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_7 звертався із заявою до ТУ ДБР, розташованого у м. Львові про внесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення слідим ОСОБА_8 .
Водночас, як вбачається з долучених до матеріалів провадження заперечень керівника четвертого слідчого відділу (із дислокацією у м. Тернополі) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові ОСОБА_9 від 18.01.2024 за результатами розгляду заяв ОСОБА_7 прийнято рішення про їх скерування на адресу Головного слідчого управління ДБР для розгляду в межах компетенції та в межах досліджуваних обставин під час проведення досудового розслідування кримінального провадження №42023000000002032 від 22.12.2023.
11.01.2024 до Личаківського районного суду м. Львова надійшла скарга ОСОБА_7 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
19.01.2024 слідчим суддею Личаківського районного суду м. Львова було відмовлено у задоволенні вказаної скарги.
Що ж до повноважень слідчого судді, апеляційний суд наголошує, що останній не інакше, як на підставі скарги учасника кримінального провадження може давати оцінку правомірності рішень, дій чи бездіяльності органу досудового розслідування чи прокурора та не може будь-яким чином підміняти сторони провадження.
Разом з тим, з оскарженої ухвали вбачається, що слідчий суддя встановив факт подання ОСОБА_7 заяви про вчинення кримінального правопорушення від 12 грудня 2023 року до ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, та зі змісту заяви зробив висновок, що скарга задоволенню не підлягає.
Однак, слідчий суддя, розглядаючи вказану скаргу по суті, не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи письмовим запереченням, з яких вбачається, що органом досудового розслідування, який відмовив у внесені відомостей до ЄРДР є четвертий слідчий відділ (із дислокацією у м. Тернополі) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, та не встановив чи відноситься розгляд скарги до територіальної юрисдикції Личаківського районного суду м. Львова, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому ухвала підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_7 й скасування ухвали слідчого судді та направленням справи до суду першої інстанції для прийняття рішення у порядку глави 26 КПК України.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 19 січня 2024 року про відмову в задоволені скарги ОСОБА_7 скасувати.
Призначити в Личаківському районному суді м. Львова новий розгляд слідчим суддею скарги ОСОБА_7 на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м. Львові щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 12.12.2023 в порядку глави 26 КПК України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 .