Справа № 462/6077/23 Головуючий у 1 інстанції: Ліуш А.І.
Провадження № 22-з/811/315/23 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
05 лютого 2024 рокуколегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Савуляка Р.В.,
суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.
за участі секретаря: Салати Я.І.
без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, за участі третьої особи: ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Львівської міської ради, за участі третьої особи: ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Рішенням Залізничного районного суду міста Львова від 19 вересня 2023 рок позов ОСОБА_1 до Львівської міської ради, за участі третьої особи: ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задоволено повністю.
Встановлено ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , - 2 /два/ місяці з моменту набрання рішенням законної сили.
Постановою Львівського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року апеляційну скаргу Львівської міської ради залишено без задоволення.
Рішення Залізничного районного суду міста Львова від 19 вересня 2023 року залишено без змін.
11 грудня 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся із заявою, в якій стверджує, що наявні підстави для ухвалення додаткової постанови у справі в частині вирішення питання про відшкодування ОСОБА_1 понесених нею судових витрат на правничу допомогу адвоката за час розгляду справи Львівським апеляційним судом.
Просить ухвалити додаткову постанову, якою вирішити питання про відшкодування ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7 000 грн.
25 січня 2024 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі.
Представник Львівської міської ради та третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, тому їх неявка, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, який проводиться за їх відсутності.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 25 січня 2024 року, є дата складення повного судового рішення - 05 лютого 2024 року.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку, що заяву про ухвалення додаткового рішення належить задовольнити частково з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору ( п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази:
1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо);
2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо);
3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.);
4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копію договору № 09/08-2023 про надання правової допомоги від 09 серпня 2023 року укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням «Справедливість», додаток № 1 до договору 09/08-2023 про надання правової допомоги від 09 серпня 2023 року та акт від 04 грудня 2023 року про надання правової допомоги за договором 09/08-2023 про надання правової допомоги від 09 серпня 2023 року.
Згідно вищезгаданого акту, у зв'язку з розглядом справи №462/6077/23 загальна вартість послуг наданих адвокатом по договору становить 7 000 грн. Загальна вартість вказаних послуг включає в себе:
1.Ознайомлення з матеріалами апеляційної скарги Львівської міської ради, підготовка та написання відзиву на апеляційну скаргу у справі № 462/6077/23;
2.Представництво інтересів клієнта в судовому засіданні 30 листопада 2023 року в Львівському апеляційному суді під час розгляду справи № 462/6077/23.
З матеріалів справи встановлено, що правову допомогу позивачці ОСОБА_1 у даній справі надавав адвокат Чайка Ю.Т.
Як установлено апеляційним судом та підтверджується матеріалами справи, на підтвердження повноважень на представництво ОСОБА_1 адвокатом Чайкою Ю.Т. в матеріалах справи міститься копія ордеру серії ВС № 1239423 від 02 листопада 2023 року.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що адвокат Чайка Ю.Т. надаючи правову допомогу позивачці, діяв на підставі договору про надання правничої допомоги № 09/08-2023 від 09 серпня 2023 року укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням «Справедливість».
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року (справа № 904/4507/18) вказує на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п.61 Постанови Верховного Суду від 24 жовтня 2019 у справі № 905/1795/18).
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Тож суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно керуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10 жовтня 2018 у справі № 910/21570/17, від 14 листопада 2018 у справі № 921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11 грудня 2018 у справі № 910/2170/18, від 10 жовтня 2019 у справі № 909/116/19, від 18 березня 2021 у справі № 910/15621/19, постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 у справі № 755/9215/15-ц), Постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19, Постанови КЦС ВС у справах №757/13974/21 -ц від 31 травня 2023 року та від 28 вересня 2023 року у справі №686/31892/19.
Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Колегія суддів, дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правову допомогу, враховуючи усі обставини спірних правовідносин у сукупності, не може погодитися із заявленою стороною позивачки сумою витрат на правову допомогу, яку понесено виключно на стадії апеляційного перегляду справи та вважає таку завищеною.
Зокрема суд звертає увагу, що предметом позову в даній справі є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Розгляд справи в суді апеляційної інстанції здійснювався за наявними ній доказами, без подавання нових.
Із матеріалів справи слідує, що на виконання умов договору про надання правової допомоги адвокат склав відзив на апеляційну скаргу Львівської міської ради, заяву про ухвалення додаткового рішення.
Крім того, адвокат Чайка Ю.Т. здійснював представництво інтересів позивачки ОСОБА_1 у одному судовому засіданні 30 листопада 2023 року в приміщенні Львівського апеляційного суду, яке фактично тривало 10 хвилин.
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи (складання відзиву, участь у одному судовому засіданні), враховуючи співмірність складності справи та обсягу виконаної адвокатом роботи, колегія суддів вважає, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу не відповідає критерію реальності адвокатських витрат, їх співмірності та розумності їхнього розміру, відтак, відсутні підстави для покладення на Львівську міську раду обов'язку з відшкодування понесених ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в заявленому розмірі.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви про стягнення із Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного провадження у розмірі 4 000 грн.
Керуючись ст. 270 ЦПК України, колегія суддів,-
Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Стягнути з Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 4 000 (чотири тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу.
В задоволенні решті вимог - відмовити.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст додаткової постанови складено 05 лютого 2024 року.
Головуючий: Савуляк Р.В.
Судді: Мікуш Ю.Р.
Приколота Т.І.