Провадження номер 3/741/51/24
Єдиний унікальний номер 741/2202/23
іменем України
02 лютого 2024 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Крупини А.О.,
з участю секретарів судового засідання Багмута О.С.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення (протокол серії ААД № 188969), передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює,
04 листопада 2023 року о 15 год. 52 хв. на а/д Ніжин-Носівка водій ОСОБА_1 керував автомобілем Peugeot 406, н/з НОМЕР_2 , не маючи права керування даним т/з, не маючи взагалі посвідчення водія відповідної категорії «В», та вчинив дане правопорушення повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.1А Правил дорожнього руху України.
Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, заперечень суду не надав, не повідомив суд про причини неявки та не надав доказів на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання, у зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності за наявними матеріалами.
Також інформація про дату, час та місце розгляду справ перебуває у відкритому доступі на офіційному сайті суду за режимом доступу: https://court.gov.ua/fair/sud2516, а відтак, останній мав цікавитися долею справи, добросовісно користуватися наданими йому процесуальними правами.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пономарьов проти України" (Заява № 3236/03) вказано: ... сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Окрім цього, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справи про адміністративні правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З огляду на це, ураховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд робить висновок про можливість розгляду справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, всебічно, повно й об'єктивно дослідивши всі обставини справи, керуючись законом і правосвідомістю, суд робить нижченаведений висновок.
Так, згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, Правила відповідно до Закону України Про дорожній рух встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Згідно з п. 2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Положеннями ч. 5 ст. 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, у тому числі і за повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Аналізуючи докази по справі, суд уважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами, а саме:
- обставинами, указаними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 188969 від 04 листопада 2023 року, копія якого вручена ОСОБА_1 , що підтверджується його підписом, та в якому містяться власноручні пояснення ОСОБА_1 про те, що він керував автомобілем без посвідчення водія (а. с. 2);
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 836206 від 04 листопада 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 126, ст. 125 КУпАП, та застосованого щодо нього стягнення у виді 425 грн. штрафу (а. с. 4);
- розпискою ОСОБА_2 про те, що він отримав від працівників поліції автомобіль Пежо, н. з. НОМЕР_2 , та зобов'язується доставити його до місця проживання (а. с. 6);
- витягом із бази даних «Армор», із якого вбачається, що 20 березня 2023 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн., що підтверджує повторність вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, ОСОБА_1 протягом року (а. с. 7);
- витягом із бази даних «Армор», із якого вбачається, що 19 квітня 2023 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн., що підтверджує повторність вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, ОСОБА_1 протягом року (а. с. 7);
- переглянутим у судовому засіданні відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який міститься на оптичному диску, що додано до матеріалів справи, на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 автомобілем, факт зупинки працівниками поліції автомобіля Пежо під керуванням ОСОБА_1 .
Оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд уважає, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протокол складено у відповідності до вимог законодавства, а вина особи безумовно «поза розумним сумнівом» доведена та підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі, і повністю встановлена під час судового розгляду.
Отже, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
При накладенні адміністративного стягнення судом не враховуються обставини, викладені в частині 2 статті 33 КУпАП, оскільки стягнення накладається за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Із матеріалів справи вбачається, що гр. ОСОБА_1 не має посвідчення водія.
Отже, він не є водієм в розумінні ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» та п. 1.10 ПДР України, а, отже, на нього не може бути накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Згідно з вимогами ст. 28 КУпАП оплатне вилучення предмету як стягнення може застосовуватися лише до власника предметів.
До протоколу про адміністративне правопорушення не додано доказів того, що ОСОБА_1 є власником автомобіля Peugeot 406, н/з НОМЕР_2 , тому у суду відсутні правові підстави для оплатного вилучення транспортного засобу у ОСОБА_1 .
Вивчивши й дослідивши матеріали справи, ураховуючи характер вчинених правопорушень, суд робить висновок, що достатнім та необхідним для виховання правопорушника й запобігання вчиненню нових правопорушень як ним, так і іншими особами, буде призначення стягнення в мінімальних межах санкції, встановленої за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, із ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір.
Керуючись п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 12, 13, 33-35, 40-1, 126, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Носівський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Анатолій КРУПИНА