Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про розподіл судових витрат
06 лютого 2024 року м. ХарківСправа № 922/4788/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
розглянувши заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі
за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків
до Фізичної особи-підприємця Упатова Юрія Васильовича, м. Харків
про стягнення 28576,26 грн.
Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Упатова Юрія Васильовича (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 28576,26 грн., а саме: заборгованості у сумі 25847,81 грн. та пені у сумі 2728,45 грн. за договором оренди № 4609 від 25.10.2011.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.11.2023 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Позивач 19.01.2024 за вх.№ 1725 надав до суду заяву про закриття провадження у справі, згідно якої просив суд закрити провадження у справі № 922/4788/23 у зв'язку із сплатою відповідачем заборгованості з орендної плати та пені за договором оренди № 4609 від 25.10.2011 у повному обсязі. Також, згідно заяви позивач просив суд повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради з державного бюджету судовий збір, сплачений при поданні позову, у сумі 2147,20 грн.; стягнути з Фізичної особи - підприємця Упатова Юрія Васильовича на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 11725,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 було закрито провадження у справі № 922/4788/23 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України; постановлено повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради з Державного бюджету 2147,20 грн. судового збору та вирішити питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 11725,00 грн. протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).
Згідно з ч. 3 статті 130 ГПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Тобто процедура розгляду заяви про розподіл судових витрат у випадку закриття провадження у справі має здійснюватися з урахуванням особливостей, визначених статтею 130 ГПК України, та з урахуванням загальної чи спрощеної процедури позовного провадження, яка застосовувалася щодо розгляду позовної заяви в конкретній справі. У такому випадку процесуальним законом позивачу надається право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, яким він може скористатись або не скористатись.
Ухвала суду про компенсацію судових витрат після закриття провадження у справі чи залишення позову без розгляду є судовим рішенням про розподіл судових витрат, яке приймається за наслідком розгляду відповідного клопотання з урахуванням принципів диспозитивності та змагальності сторін. Такий правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21.
Отже, з урахуванням наведеної правової позиції Великої Палати Верховного Суду, питання щодо компенсації здійсненних витрат, пов'язаних з розглядом справи, після закриття провадження у справі вирішується судом виключно на підставі відповідної заяви позивача чи відповідача у порядку, передбаченому частинами 3, 6 статті 130 ГПК України, тобто шляхом постановлення ухвали про розподіл судових витрат, а не ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до ч. 6 ст. 130 ГПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
Так, частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами за результатами розгляду справи. Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У даному випадку на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 11725,00 грн. матеріали справи містять та позивач долучив до клопотання про закриття провадження у справі наступні докази:
- договір про надання послуг з адвокатської діяльності № 27 від 22.09.2023, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Адвокатським бюро "Антона Новака";
- ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АХ № 1152428 від 09.10.2023 на адвоката Меркулову Н.А., виданий Адвокатським бюро "Антона Новака";
- ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АХ № 1165429 від 02.01.2024 на адвоката Меркулову Н.А., виданий Адвокатським бюро "Антона Новака";
- акт № 3 здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги) від 16.11.2023 за договором про надання послуг з адвокатської діяльності № 27 від 22.09.2023 відносно ФОП Упатова Юрія Васильовича на суму 8375,00 грн.;
- акт № 5 здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги) від 19.12.2023 за договором про надання послуг з адвокатської діяльності № 27 від 22.09.2023 відносно ФОП Упатова Юрія Васильовича на суму 3350,00 грн.;
- заявка Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради № 5995 від 20.10.2023;
- банківська виписка АТ ОТП БАНК за період з 01.12.2023 по 31.12.2023, платіжні інструкції № 185 від 21.11.2023 та № 229 від 22.12.2023.
З наданих доказів вбачається, що у зв'язку із розглядом справи № 922/4788/23 в суді першої інстанції позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11725,00 грн.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Відповідач 29.01.2024 за вх.№ 2592 надав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, згідно якого просить суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які заявлені до стягнення позивачем до розміру 9,9% від 8375,00 грн., що становить 829,13 грн. При цьому у клопотанні відповідач посилається неспівмірність заявлених до відшкодування витрат зі складністю справи, часом витраченим адвокатом, обсягом наданих адвокатом послуг та ненаданням позивачем належних доказів на підтвердження розміру заявлених витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині 4 статті 129 ГПК України, згідно приписів якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Разом з цим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України). Така правова позиція викладена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.11.2019 у справі № 908/2348/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі “East/West Alliance Limited” проти України” від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
З матеріалів справи вбачається, що позивач у відповіді на відзив (вх.№ 34881 від 19.12.2023) вказував, що на підставі рішення Харківської міської ради від 01 грудня 2023 року № 496/23 "Про деякі питання нарахування та сплати орендної плати за користування майном комунальної власності Харківської міської територіальної громади під час дії воєнного стану" відповідачу було здійснено перерахунок заборгованості з орендної плати за період з 24.02.2022 по 30.09.2022. Згідно акту взаєморозрахунків від 28.12.2023 за договором № 4609/2011 від 25.10.2011, складеного між сторонами, заборгованість відповідача за договором № 4609/2011 на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради становила 2830,49 грн. після здійсненого позивачем перерахунку. 28.12.2023 відповідачем було сплачено позивачу 2830,49 грн. за договором № 4609/2011 (платіжна інструкція № 0.0.3386583553.1 від 28.12.2023), у зв'язку з чим провадження у справі було закрито.
Таким чином, господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених у справі вимог позивача про стягнення 2830,49 грн., що складає 9,9% від заявленої у позові суми 28576,26 грн.
З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу до 1160,78 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 130, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково шляхом постановлення ухвали про розподіл судових витрат.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Упатова Юрія Васильовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , відомості про дату народження в матеріалах справи відсутні) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, місто Харків, майдан Конституції, 16; код ЄДРПОУ 14095412) 1160,78 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ.
В решті заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 255 - 257 ГПК України, до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання.
Ухвалу підписано 06.02.2024.
Суддя А.М. Буракова
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.