"26" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2932/23
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
при секретарі судового засідання Арнаутовій А.С.,
розглянувши справу № 916/2932/23
за позовом Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" (03150, м. Київ, вул. В. Васильківська. 100; код ЄДРПОУ 23494714)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю-ГАЗ" (65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 19; приміщення № 103; код ЄДРПОУ 30194498)
про розірвання договорів;
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю-ГАЗ" до Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" про стягнення 127 074 274,07 грн;
представники сторін:
від позивача - Шевченко В.В. (в режимі відеоконференції),
від відповідача - Боровицька Л.О.,
Позивач, Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» (попереднє найменування юридичної особи - Акціонерне товариство «Альфа-Банк»), звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-ГАЗ» (попереднє найменування юридичної особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ГАЗ"), в якому просить суд:
1) розірвати форвардний контракт без поставки базового активу № Ф-29/2020-37/БП від 07.10.2021 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ГАЗ» та Акціонерним товариством «Альфа-Банк»;
2) розірвати форвардний контракт без поставки базового активу № Ф-29/2020-38/БП від 11.10.2021 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ГАЗ» та Акціонерним товариством «Альфа-Банк»;
3) розірвати форвардний контракт без поставки базового активу № Ф-29/2020-39/БП від 12.10.2021 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ГАЗ» та Акціонерним товариством «Альфа-Банк».
В обґрунтування позову посилається на істотну зміну обставин, якими сторони керувались при укладенні спірних договорів. Стверджує, що у зв'язку з істотною зміною обставин, якими на думку позивача є повномасштабна військова агресія РФ проти України, встановлені постановою Кабінету Міністрів України № 187 від 03.03.2022 заборони щодо діяльності позивача та різке збільшення курсу долара США по відношенню до гривні, порушуються майнові інтереси сторін і Банк позбавлений того, на що він розраховував при укладенні таких договорів.
Ухвалою від 17.07.2023 позовну заяву Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду належних доказів відправлення позовної заяви з додатками відповідачу листом з описом вкладення (відповідно до вимог даної ухвали).
21.07.2023 до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків.
Ухвалою від 26.07.2023 позовну заяву (вх. № 3422/23 від 11.07.2023) Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/2932/23, яку з урахуванням абз. 2 ч. 3 ст. 12 ГПК України вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.08.2023, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив.
04.08.2023 до суду надійшла заява представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яка ухвалою від 18.08.2023 була задоволена.
22.08.2023 за вх. № 28583/23 на електронну пошту суду (23.08.2023 - до канцелярії суду поштою) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю-ГАЗ" надійшов відзив на позовну заяву (Т. 1, а.с. 74-85; Т. 2, а.с. 4-9), згідно якого відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та недоведеними належними й допустимими доказами, просить відмовити у задоволенні позову. У відзиві відповідач зазначає, що позов реально направлений не на захист порушених прав Банку, а на односторонню відмову від виконання взятих на себе зобов'язань та на безпідставне намагання Банку отримати прибуток за рахунок позивача внаслідок односторонньої відмови від виконання власних зобов'язань. Також підставами для відмови у задоволенні позовних вимог Відповідач вважає наступне: укладення форвардного контракту, в тому числі без поставки базового активу (валюти), є одним із інструментів запобігання (мінімізації) валютним ризикам для осіб, які здійснюють імпортування товару із-за кордону та реалізовують його в Україні. При цьому, відповідач зазначив, що результат форвардних договорів для кожної із сторін може розраховуватись як позитивний, так і негативний, оскільки у разі зростання курсу валюти банк зобов'язаний перерахувати клієнту кошти, а у разі падіння курсу валюти, клієнт повинен перерахувати банку кошти. Також Відповідач вказав, що ризик зміни курсу валют притаманний форвардним контрактам і є однією із підстав при прийнятті рішення щодо їх укладення, більш того саме від коливання курсу пар валют на дату виконання залежить його виконання Сторонами. Водночас кожна із сторін контракту несе такий ризик.
Того ж дня за вх. № 4174/23 (23.08.2023 - поштою до канцелярії суду) до суду надійшла зустрічна позовна заява (Т. 2, а.с. 91-101; Т. 3, а.с. 1-6)) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю-ГАЗ" до Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" про стягнення сум результату за форвардними контрактами, в якій відповідач просив стягнути на користь позивача:
1) суму результату за форвардним контрактом без поставки базового активу № Ф-29/2020-37/БП від 07.10.2021 р. у загальному розмірі 39 527 500,00 грн, 3% річних 805 711,23 грн, інфляційні втрати 1 850 125,31 грн;
2) суму результату за форвардним контрактом без поставки базового активу № Ф-29/2020-38/БП від 11.10.2021 р. у загальному розмірі 39 286 000,00 грн, 3% річних 781 414,68 грн, інфляційні втрати 1 552 949,01 грн;
3) суму результату за форвардним контрактом без поставки базового активу № Ф-29/2020-39/БП від 12.10.2021 р. у загальному розмірі 39 721 500,00 грн, 3% річних 832 519,11 грн, інфляційні втрати 1 859 205,68 грн.
В обґрунтування зустрічного позову відповідач посилається на невиконання АТ «СЕНС БАНК» зобов'язань за форвардними контрактами в розмірі 118 535 000,00 грн. (суми результату за форвардними контрактами без поставки базового активу).
23.08.2023 до суду надійшло клопотання відповідача про залучення до матеріалів справи документів, а саме копії Додаткової угоди № 1 від 08.07.2022 до Генеральної угоди про загальні умови та порядок здійснення операцій на умовах «форвард» № Ф-29/2020 від 02.03.2020. В обґрунтування клопотання відповідач зазначив до зустрічної позовної заяви було надано додатки, в тому числі копію Генеральної угоди про загальні умови та порядок здійснення операцій на умовах «форвард» № Ф-29/2020 від 02.03.2020, проте, через технічну помилку не було долучено Додаткову угоду № 1 від 08.07.2022 до вказаної Генеральної угоди , яка має істотне значення для розгляду справи, так як в ній доповнено розділ «Визначення термінів», які використовуються при здійсненні розрахунків. Вказаний доказ судом залучено до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою від 23.08.2023 відкладено підготовче судове засідання на 09.10.2023, встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - до 15.09.2023, а відповідачу - для надання заперечень - до 06.10.2023.
Ухвалою від 25.08.2023 прийнято зустрічний позов (вх. № 4174/23 від 22.08.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю-ГАЗ" до Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" про стягнення 126 216 925,02 грн до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 916/2932/23.
18.09.2023 за вх. № 32457/23 від Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" до суду надійшла відповідь на відзив (Т. 3, а.с. 77-82), в якій позивач заперечує проти доводів ТОВ «Ю-ГАЗ» та вважає, що діяльність на валютному ринку для балансування валютної позиції з метою дотримання нормативів НБУ не стосується предмету та підстав спору через те, що Банк просить розірвати спірні форвардні контракти у зв'язку з істотною зміною обставин, де не фігурує валютна позиція. При цьому, АТ «СЕНС БАНК» зазначає, що його націоналізація жодним чином не впливає на підстави позову та правову кваліфікацію спірних відносин, адже дія заборон (мораторію) на здійснення певних видів банківської діяльності, яка була з 03.03.2022 по 26.07.2023, є обставиною яку сторони не могли передбачити під час укладання форвардних контрактів, та якби банк знав про такі обставини, він би не укладав форвардні договори на таких умовах. Також Банк посилається на аномальну зміну курсу долара США, як на одну із істотних обставин, так як Банк, як професійний учасник валютного ринку, не міг передбачити повномасштабне вторгнення та запровадження воєнного стану.
28.09.2023 за вх. № 33970/23 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю-ГАЗ" в порядку ст. 167 ГПК України надійшли заперечення на відповідь на відзив (Т. 3, а.с. 88-93), де відповідач зазначав, що спірні форвардні контракти, використовувались Банком як інструмент регулювання відкритої валютної позиції. При цьому виконання форвардних контрактів не спричиняє збитків для Банку, а відмова від виконання зобов'язань взятих на себе Банком за такими угодами призводить до значних прибутків Банку. Також ТОВ «Ю-ГАЗ» зазначило, що в період дії для Банку мораторію та коли вже тривала повномасштабна військова агресія РФ проти України Банком двічі було виконано форвардні контракти, що були укладені та дата виконання яких припадала на період дії Постанови КМУ № 187.
06.10.2023 до суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення підготовчого судового засідання.
Протокольною ухвалою від 09.10.2023 суд, задовольнивши клопотання представника позивача, відклав підготовче судове засідання на 25.10.2023.
24.10.2023 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшов відзив (вх. № 37957/23) Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" на зустрічну позовну заяву (Т. 4, а.с. 1-11), в якому позивач просить відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог відповідача.
Аналогічний відзив, який надійшов до канцелярії суду поштою 30.10.2023, зареєстровано за вх. № 38787/23 (Т. 4, а.с. 58-64).
У відзиві на зустрічну позовну заяву Банк посилається на обставини, що попередньо ним були викладені в позовній заяві, а також на неможливість виконати спірні форвардні контракти через обмеження здійснення окремих виді здійснюваних АТ «СЕНС БАНК» операцій відповідно до рішення Національного банку України від 27.02.2023р., зокрема з пов'язаними з банком особами, а також визнання ТОВ «Ю-ГАЗ» пов'язаною з АТ «СЕНС БАНК» особою.
25.10.2023 представник відповідача у судовому засіданні повідомив, що не отримував відзив на зустрічну позовну заяву та просив надати можливість підготувати відповідь на відзив. Протокольною ухвалою від 25.10.2023 відкладено підготовче судове засідання на 30.10.2023.
30.10.2023 за вх. № 38877/23 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю-ГАЗ" до суду надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву (Т. 4, а.с. 94-96), в якій відповідач зауважив, що в порушення нормативних актів Національного банку України, його не було повідомлено про визнання ТОВ «Ю-ГАЗ» пов'язаною з банком особою, не було повідомлено про застосування НБУ обмежень, щодо обмеження здійснення операцій. Визнання пов'язаними особами, як вказав відповідач, якщо і мале місце, було здійснено після фактичного прийняття Національним банком України рішення про обмеження операцій з пов'язаними особами; пов'язаність була визнана після багаторічних правовідносин з ТОВ «Ю-ГАЗ» як на корить банку, так і на користь клієнта; ТОВ «Ю-ГАЗ» визнали пов'язаним з Банком після невиконання та прострочення Банком зобов'язань за форвардними контрактами. При цьому ТОВ «Ю-ГАЗ» вважає що все вищеперераховане може свідчити про намагання Банку штучно створити умови для невиконання або відстроченні в виконанні власних зобов'язань за форвардними контрактами.
30.10.2023 у судовому засіданні представник позивача просив надати час для отримання відповіді на відзив та підготовки заперечень. Протокольною ухвалою від 30.10.2023 з урахуванням клопотання представника позивача відкладено підготовче судове засідання на 15.11.2023.
14.11.2023 за вх. № 41551/23 до суду надійшла заява відповідача про збільшення розміру зустрічних позовних вимог (Т. 4, а.с. 117-121). У заяві відповідач з посиланням на п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, з огляду на збільшення тривалості прострочення позивачем виконання зобов'язань по розрахунках за форвардними контрактами, збільшив позовні вимоги в частині 3% річних й відповідно з урахуванням вказаної заяви просить суд стягнути з Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" на свою користь:
- суму результату за форвардним контрактом без поставки базового активу №Ф-29/2020-37/БП від 07.10.2021 р. у загальному розмірі 39 527 500,00 грн., 3% річних 1 091 608,77 грн; інфляційні втрати 1 850 125,31 грн.
- суму результату за форвардним контрактом без поставки базового активу №Ф-29/2020-38/БП від 11.10.2021 р. у загальному розмірі 39 286 000,00 грн., 3% річних 1 065 565,48 грн., інфляційні втрати 1 552 949,01 грн.
- суму результату за форвардним контрактом без поставки базового активу №Ф-29/2020-39/БП від 12.10.2021 р. у загальному розмірі 39 721 500,00 грн., 3% річних 1 119 819,82 грн.; інфляційні втрати 1 859 205,68 грн.
Приписами п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України передбачено право позивача на збільшення позовних вимог до закінчення підготовчого засідання.
Враховуючи подання відповідачем заяви про збільшення позовних вимог до закінчення підготовчого засідання, суд задовольнив дану заяву, у зв'язку з чим зустрічна позовна заява розглядається з урахуванням заяви про збільшення зустрічних позовних вимог.
15.11.2023 за вх. № 41630/23 від представника Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву (Т. 4, а.с. 127-131), де позивач зазначає, що пов'язаність ТОВ «Ю-ГАЗ» із АТ «СЕНС БАНК» повинна розглядатись у іншому судовому процесі, не стосується даної справи та відповідно до рішення НБУ та накладеного мораторію Банк не може виконати протягом строку дії мораторію умови спірних форвардних контрактів, що, на думку позивача, є підставою для відмови в задоволенні зустрічного позову.
15.11.2023 за вх. № 41715/23 до суду надійшло клопотання відповідача про приєднання до матеріалів справи Висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи вих. № 14/11-2023 від 14.11.2023 (Т. 4, а.с. 168-169).
В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що вказаний висновок експерта доводить позицію ТОВ «Ю-ГАЗ» щодо реальної фінансової спроможності позивача виконати спірні форвардні контракти. Вказує, що результати проведеної експертизи доводять наявність у АТ «СЕНС БАНК» можливості у повному обсязі виконати взяті на себе зобов'язання за форвардними контрактами, що, на переконання відповідача, нівелює доводи Банку про істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні контрактів.
У клопотанні відповідач також просить вважати поважними причини неподання експертного висновку разом із заявами по суті справи, обґрунтовуючи вказані обставини специфікою правовідносин у даній справі, яка побудована на форвардних контрактах, що не є широко розповсюдженими у діловій практиці в Україні, а також тим, що ініціатором спору був саме Банк й відповідно ТОВ «Ю-ГАЗ» було обмежено у часі щодо пошуку та замовлення відповідної експертизи та об'єктивно не мало можливості подати висновок раніше.
Протокольною ухвалою від 15.11.2023 відкладено підготовче судове засідання на 28.11.2023.
27.11.2023 представником позивача подано до суду письмові заперечення (Т. 4, а.с. 188-192) проти клопотання відповідача про приєднання до матеріалів справи експертного висновку, де позивач зазначає про відсутність поважних причин пропуску відповідачем строку для подачі доказу.
Протокольною ухвалою від 28.11.2023 суд з урахуванням доводів відповідача щодо причин пропуску строку на подачу доказів задовольнив клопотання (вх. № 41715/23 від 15.11.2023) та залучив до матеріалів справи висновок експерта.
Протокольною ухвалою від 28.11.2023 відкладено підготовче судове засідання на 06.12.2023.
Судове засідання, призначене на 06.12.2023, не відбулося у зв'язку з несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду та здійсненням рандомної спам-розсилки фішингових повідомлень з вірусами серед підприємств, установ, організацій і громадян, з огляду на що у період з 30.11.2023 до 07.12.2023 комп'ютерна мережа суду була відключена та здійснювалось відновлення бази даних Автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" на іншому серверному обладнанні.
Наказом "Про введення особливого режиму роботи Господарського суду Одеської області" № 46 від 07.12.2023 відновлено розгляд справ у судових засіданнях з 15.12.2023, секторам суддів та відділам Господарського суду Одеської області, окрім залів судових засідань, відновлено роботу в КП "ДСС" та електронній комп'ютерній мережі суду з 08.12.2023.
Враховуючи вищенаведені обставини, з метою продовження судового розгляду суд ухвалою від 12.12.2023 повідомив сторін про те, що підготовче судове засідання призначено на 18.12.2023.
Протокольною ухвалою від 18.12.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.12.2023.
26.12.2023 до суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, що було обґрунтовано укладенням позивачем договору про надання правової допомоги з іншим адвокатом, який має необхідність в ознайомленні з матеріалами справи для належної підготовки та представництва інтересів позивача. У цьому ж клопотання представник позивача просив дозволити йому приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Протокольною ухвалою від 27.12.2023 судове засідання відкладено на 08.01.2024.
04.01.2024 відповідач у заяві (вх. № 483/24) повідомив суд про зміну свого найменування з ТОВ "ЮГ-ГАЗ» на ТОВ «Ю-ГАЗ», надавши суду Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (Т. 4, а.с. 239-240).
У п. 12 постанови Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 910/18692/21 зазначено, що сама лише зміна найменування юридичної особи, її місцезнаходження не означають її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи.
За таких обставин, судом було враховано зміну найменування відповідача при подальшому розгляді справи.
08.01.2024 до суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з намірами врегулювати спір на підставі взаємних поступок та направленням відповідачу оферти щодо змін до форвардних контрактів.
У судовому засіданні, яке відбулось 08.01.2024, представник позивача просив відкласти розгляд справи з метою отримання надісланої позивачем оферти щодо внесення змін до форвардних контрактів керівництвом ТОВ «Ю-ГАЗ».
Після завершення стадії дослідження доказів, суд з урахуванням доводів представника позивача та з метою дотримання приписів ч. 5 ст. 196 ГПК України стосовно сприяння примиренню сторін, протокольною ухвалою відклав судове засідання на 11.01.2024.
11.01.2024 до суду надійшло клопотання відповідача про продовження розгляду справи, в якому відповідач, серед іншого, звернув увагу суду на надсилання позивачем непідписаних з боку останнього проєктів змін до форвардних контрактів, що, на думку відповідача, не виражає беззаперечний намір Банку вважати себе пов'язаним за запропонованими зміненими умовами контрактів.
11.01.2024 від ТОВ «Ю-ГАЗ» в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України надійшла заява, в якій повідомлено про намір подати докази понесення судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення.
Судове засідання, призначене на 11.01.2024 о 14:00, не відбулося у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги.
11.01.2024 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з повітряною тривогою.
Ухвалою від 11.01.2024 повідомлено сторін про те, що судове засідання відбудеться 18.01.2024.
18.01.2024 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з проведенням між сторонами переговорів щодо врегулювання предмета спору, в якому суд було повідомлено, зокрема, про видачу в.о. Голови правління Банку Розпорядження № 57 від 17.01.2024 «Про створення робочої групи переговорного процесу». У клопотанні позивач зауважив, що вказані обставини він вважає беззаперечними підставами для відкладення розгляду справи.
Судове засідання, призначене на 18.01.2024 о 12:00, не відбулося у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги.
18.01.2024 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з повітряною тривогою.
Ухвалою від 18.01.2024 повідомлено сторін про те, що судове засідання відбудеться 24.01.2024.
24.01.2024 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з проведенням сторонами переговорів щодо врегулювання предмета спору.
24.01.2024 до суду надійшло клопотання ТОВ «Ю-ГАЗ» про продовження розгляду справи по суті, в якому відповідач зазначив, що отримав від позивача лист № 1064-09.3/2024 від 08.01.2024 з додатками у вигляді проєктів змін до форвардних контрактів. Разом з тим, відповідач підкреслив, що вказані проєкти змін не містили підписів уповноваженої особи позивача, у зв'язку з чим не вважаються пропозицією (офертою) змінити форвардні контракти. Звернув увагу, що відсутність або наявність переговорного процесу не впливає на можливість суду здійснювати розгляд справи.
У судовому засіданні, яке відбулось 24.01.2024, представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитися з клопотанням відповідача від 24.01.2024 про продовження розгляду справи по суті.
Протокольною ухвалою від 24.01.2024 оголошено перерву у судовому засіданні до 26.01.2024, покладено на відповідача обов'язок направити клопотання від 24.01.2024 позивачу та надати до суду докази такого направлення.
25.01.2024 до суду надійшло клопотання відповідача про продовження розгляду справи по суті, а також заява з доказами направлення позивачу клопотання від 24.01.2024 про продовження розгляду справи по суті.
У судовому засіданні, яке відбулось 26.01.2024, представник позивача просив задовольнити первісні позовні вимоги про розірвання форвардних контрактів та відмовити у задоволенні зустрічного позову. Представник відповідача просив задовольнити зустрічні позовні вимоги про стягнення сум результату за форвардними контрактами та відмовити у задоволенні вимог за первісним позовом.
26.01.2024, після виходу з нарадчої кімнати, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Щодо клопотань позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з проведенням сторонами переговорів щодо врегулювання предмета спору.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.01.2024 року представником АТ «СЕНС БАНК» було подано клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 08 січня на 14.00 год., у зв'язку із направленням відповідачу оферти (пропозиції внесення зміни до форвардних контрактів). Подібні клопотання були заявлені позивачем 18.01.2024 та 24.01.2024.
В подальшому відповідач повідомив, що дійсно йому надійшов лист позивача за вих. №1064-09.3/2024 від 08.01.2024 - оферта про внесення змін до форвардних контрактів відповідно до ст. 652 ЦК України. В додатках до листа №1064-09.3/2024 від 08.01.2024р. містилися додані позивачем паперові проекти змін до форвардних контрактів без поставки базового активу, які водночас не містили підписів уповноважених осіб АТ «СЕНС БАНК» та не містили печатку АТ «СЕНС БАНК».
У відповідь на зазначену оферту відповідач надіслав позивачу листа за вих. № 185 від 10.01.2024, в якому вказано, що лист № 1064-09.3/2024 від 08.01.2024р. та додані паперові проєкти змін до форвардних контрактів без поставки базового активу, в яких не міститься підпис уповноваженої особи АТ «СЕНС БАНК» ТОВ «Ю-ГАЗ», не вважає та не розглядає як пропозицію змінити форвардні контракти (оферту).
Відтак, посилаючись на несприйняття листа позивача у якості оферти, відповідач своїми клопотаннями (вх. № 1210/24 від 11.01.2024, № 3122/24 від 24.01.2024, № 3162/24 від 25.01.2024) просив суд продовжити розгляд справи по суті.
Водночас, згідно з ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Таким чином, Господарським процесуальним кодексом не передбачено такої підстави для відкладення розгляду справи як проведення сторонами переговорів щодо врегулювання предмета спору.
Водночас, за приписами ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Частиною 5 ст. 196 ГПК України визначено, що під час розгляду справи по суті суд сприяє примиренню сторін, у зв'язку з чим, з моменту першочергового заявлення позивачем відповідного клопотання, суд неодноразово відкладав судове засідання.
Натомість відповідач зі свого боку виразив позицію про відсутність станом на час розгляду справи наміру вирішувати спір на підставі взаємних поступок шляхом укладення мирової угоди, неодноразово просив продовжити розгляд справи по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі "Осман проти Сполученого королівства" та від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").
"Розумність" строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі "G. B. проти Франції"), тощо. Отже, поняття "розумний строк" є оціночним, суб'єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.
Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
З метою виконання передбачених ст. 2 ГПК України завдань господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, з огляду на необхідність забезпечити сторонам ефективний захист їх прав та інтересів, з урахуванням основних засад господарського судочинства та практики Європейського суду з прав людини, суд відхилив клопотання позивача та продовжив розгляд справи по суті.
При цьому господарський суд зазначає, що за ч. 2 ст. 192 ГПК України сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
Приписами ст. 330 ГПК України передбачено можливість сторін укласти мирову угоду і в процесі виконання рішення.
Таким чином, у разі якщо сторони все ж таки дійдуть згоди щодо мирного шляху врегулювання спору, вони не позбавлені права вчиняти для цього відповідні дії і після ухвалення судового рішення по справі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
02.03.2020 року між Акціонерним товариством "Альфа-Банк" (після перейменування - Акціонерне товариство "Сенс Банк") (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ГАЗ" (після перейменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю-ГАЗ») (клієнт) укладено Генеральну угоду про загальні умови та порядок здійснення операцій на умовах форвард №Ф-29/2020 (надалі - Генеральна угода).
За цією Генеральною угодою з врахуванням умов Договору на комплексе банківське обслуговування суб'єкта господарювання № 270171 від 06.08.20018р. Банк зобов'язується здійснювати для клієнта операції з купівлі-продажу іноземної валюти на умовах "форвард" згідно з форвардним контрактом, умови якого передбачають виконання операцій пізніше, ніж на другий день після укладення форвардного контракту (п. 1.1 Генеральної угоди).
Згідно п. 3.2 Генеральної угоди форвардний контракт повинен містити всі погоджені сторонами істотні умови операції на умовах "форвард". Попереднє погодження істотних умов форвардного контракту здійснюється шляхом переговорів уповноважених представників сторін.
Якщо дата здійснення платежів, передбачених кожним окремим форвардним контрактом, не є банківським днем, то такий платіж виконується в перший за ним банківський день (п. 3.4 Генеральної угоди).
Пунктом 6.1 Генеральної угоди передбачено, що при настанні дати фіксингу, зазначеної у форвардному контракті без поставки базового активу, Банк розраховує курс фіксингу, згідно якого розраховується сума еквіваленту базового активу угоди та розраховується позитивний або негативний результат за певним форвардним контрактом для кожної із сторін. Результатом за форвардним контрактом (R) є різниця між сумою еквіваленту базового активу угоди по ціні виконання (форвардному курсу) (EFrwd) і сумою еквіваленту базового активу угоди про курсу фіксингу (Efix).
R=EFrwd-Efix
При купівлі клієнтом базового активу (валюти):
- R
- R>0 - клієнт оплачує банку суму R;
При продажі базового активу (валюти):
- R>0 - банк зараховує клієнту суму R на поточний рахунок;
- R
Відповідно п. 6.2 Генеральної угоди в дату фіксингу банк відправляє клієнту інформаційне повідомлення згідно Додатку №7 до цієї Генеральної угоди, де зазначається курс фіксингу, результат за форвардним контрактом (R) та повідомляє про необхідність забезпечення на поточному рахунку результату за форвардним контрактом (R), якщо за результатом по операції клієнт повинен оплатити банку суму R.
Пунктом 6.3 Генеральної угоди визначено, що при настанні дати валютування (дати розрахунків) за певною операцією на умовах "форвард" без поставки базового активу: в разі позитивного результату від операції для клієнта банк перераховує клієнту на вказаний у форвардному контракті поточний рахунок суму результату за форвардним контрактом (R); в разі негативного результату від операції для клієнта, клієнт повинен не пізніше 13:00 сплатити банку або з метою подальшого договірна списання забезпечити наявність суми R, що зазначена у Додатку №7 до цієї Генеральної угоди щодо відповідної операції на умовах "форвард", на своєму поточному рахунку або транзитному рахунку банку.
Ця Генеральна угода набуває чинності з дати її підписання сторонами і скріплення печатками сторін, якщо це вимагає законодавство або внутрішні положення сторін, та діє до повного виконання сторонами взятих на себе згідно Генеральної угоди зобов'язань (п. 11.1 Генеральної угоди).
У пункті 11.2 Генеральної угоди сторони домовились, що кожна із сторін має право розірвати цю Генеральну угоду відповідно до чинного законодавства, письмово попередивши іншу сторону не пізніше ніж за 20 банківських днів до передбаченої дати розірвання.
У пункті 11.3 Генеральної угоди вказано, що форвардні контракти, укладені на підставі цієї Генеральної угоди і не виконані на день її розірвання, продовжують діяти і регулюються відповідними положеннями цієї Генеральної угоди до моменту належного виконання сторонами зобов'язань за такими форвардними контрактами або їх припинення з інших підстав.
В межах вказаної Генеральної угоди сторонами було укладено наступні форвардні контракти:
- форвардний контракт без поставки базового активу №Ф-29/2020-37/БП від 07.10.2021, предметом якого є купівля базового активу у сумі 5 000 000,00 доларів США за ціною виконання (курсу) 28,6631 з датою фіксингу та датою валютування - 13.12.2022;
- форвардний контракт без поставки базового активу №Ф-29/2020-38/БП від 11.10.2021, предметом якого є купівля базового активу у сумі 5 000 000,00 доларів США за ціною виконання (курсу) 28,7114 з датою фіксингу та датою валютування - 19.12.2022;
- форвардний контракт без поставки базового активу №Ф-29/2020-39/БП від 12.10.2021, предметом якого є купівля базового активу у сумі 5 000 000,00 доларів США за ціною виконання (курсу) 28,6243 з датою фіксингу та датою валютування - 06.12.2022;
При дослідженні судом спірних форвардних контрактів встановлено, що вказані форвардні контракти не передбачали встановлення розміру максимального допустимого перевищення зміни між курсами валют - курсом переоцінки та ціною виконання (курсом виконання), про що прямо вказано у цих контрактах. Також як встановлено судом жоден з перелічених вище контрактів не містив умов щодо одностороннього розірвання.
Листом вих. №47199-52 від 27.10.2022 Акціонерне товариство "Сенс Банк" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю-ГАЗ" з повідомленням, про неможливість виконання спірних форвардних контрактів та їх одностороннє розірвання, мотивуючи своє рішення зміною істотних обставин, якими керувались сторони при укладенні спірних правочинів.
Листом вих. №53257-33 від 01.12.2022 Акціонерне товариство "Сенс Банк" повторно звернулось до ТОВ «Ю-ГАЗ» з проханням розірвати спірні форвардні договори та підписати відповідні додаткові угоди.
Листом вих. № 1737 від 14.12.2022р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю-ГАЗ" повідомило Акціонерне товариство "Сенс Банк" про відсутність підстав для припинення форвардних контрактів та просило банк виконати свої зобов'язання за ними.
Спір у справі виник у зв'язку з вимогою Акціонерного товариства "Сенс Банк" розірвати спірні форвардні контракти без поставки базового активу у зв'язку з зміною істотних обставин, якими сторони керувались при їх укладенні, якими, на думку позивача, є повномасштабна військова агресія РФ проти України та встановлені постановою Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 заборони щодо діяльності позивача та різке збільшення курсу долара США по відношенню до гривні.
Згідно з частинами першою, третьою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом статей 525, 526 цього Кодексу одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною четвертою статті 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Відповідно частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Щодо правових підстав у розумінні ст.652 Цивільного кодексу України для розірвання форвардних контрактів суд зазначає таке.
У ч.2 ст.652 Цивільного кодексу України вказано, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Таким чином, наведені законодавчі положення пов'язують можливість розірвання чи зміни договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з одночасною наявністю чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що, укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте, під час виконання договору можуть виявлятись обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін. При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватись будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну чи розірвання договору. Зміна обставин вважається істотною, тільки якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (постанова Верховного Суду від 16.02.2022 у справі №910/13557/21).
Верховний Суд у постановах від 26.02.2022 по справі №905/83/21, від 07.09.2022 по справі №910/9911/21 вказав, що істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у зміні договірного зобов'язання таким чином, що його виконання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків.
З викладеного вбачається, що при вирішенні питання про наявність підстав для розірвання договору в судовому порядку на підставі статті 652 Цивільного кодексу України необхідним є з'ясування усіх обставин, якими сторони керувались, укладаючи цей договір, а також надання їм правової оцінки щодо обставин, які істотно змінились, та наслідком чого може бути зміна умов договору. При цьому обов'язковому встановленню підлягає наявність визначених частиною другою вказаної статті умов та передбачених частиною четвертою цієї статті виняткових випадків для внесення відповідних змін до договору. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 904/9906/17, від 10.12.2019 у справі № 911/537/19 та від 18.02.2020 у справі №902/364/19.
Верховний Суд у постанові від 01.08.2022 по справі № 910/16784/20 наголосив, що застосування статті 652 Цивільного кодексу України є відображенням у договірних правовідносинах справедливості, добросовісності, розумності як загальних засад цивільного судочинства з огляду на ті обставини, що на стабільність договірних відносин можуть вплинути непередбачувані фактори, що істотно порушують баланс інтересів сторін та суттєво знижують очікуваний результат для кожної зі сторін договору. Вказана правова позиція викладена у постанові.
Верховний Суд у постановах від 01.08.2022 по справі № 910/16784/20, від 27.02.2018 у справі № 910/5110/17, від 23.07.2019 у справі № 910/13249/17 вказав, що першою умовою для розірвання договору у порядку ст.652 Цивільного кодексу України є умова про те, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. Відповідно до даної умови, події, що нібито викликали ускладнення у виконанні договору і які можна назвати "істотною зміною обставин" повинні мати місце або стати відомими заінтересованій стороні після укладення договору. Названа умова є відсутньою якщо буде встановлено, що заінтересована у розірванні договору сторона, знала про ці події і могла прийняти їх до уваги в момент укладення договору, а не легковажно ігнорувати їх. Легковажно проігноровані події, які і створили ускладнення, або іншими словами "істотну зміну обставин", створюють неможливість для сторони, яка заінтересована розірвати договір, покладатися на ускладнення.
Друга умова, яка є необхідною для встановлення підстав розірвання договору, відповідно до частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України, це є умова про те, що зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися. Отже, для належного обґрунтування вказаної умови судам знову ж таки необхідно було належним чином проаналізувати умови укладеного сторонами договору та встановити належним чином обставини, що свідчили б про те, що сторона договору дійсно не може усунути обставини, які для неї істотно змінились.
Третьою і четвертою необхідними умовами для розірвання договору, визначеними у частині 2 статті 652 Цивільного кодексу України, є те, що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору та, що із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Акціонерне товариство "Сенс Банк" вважає, що істотною зміною обставин в тому числі є значне (аномальне) коливання курсу валют, яке відбулось після повномасштабної військової агресії проти України.
Відносини, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків регулюються Законом України "Про банки і банківську діяльність". Положення цього Закону та нормативно-правові акти Національного банку України застосовуються як до банків, так і до філій іноземних банків (ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про банки і банківську діяльність").
Структура валютного ринку України, загальний порядок та умови торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України встановлені Положенням про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України, затвердженим Правління Національного банку України від 02.01.2019 №1 (надалі - Положення №1).
Згідно наведених у п. 2 Положення №1 визначень термінів:
- валютна операція на умовах "форвард" - валютна операція за форвардним договором (контрактом), умови якого передбачають виконання цієї операції пізніше ніж на другий робочий день після дня укладення договору;
- форвардний договір (контракт) - двосторонній деривативний контракт грошового ринку, на підставі якого виникають обов'язки у сторін цього договору щодо купівлі, продажу, обміну в майбутньому іноземної валюти/банківських металів у строк та за курсом іноземної валюти/банківського металу, встановленими під час укладення такого договору. Умови форвардного договору (контракту) можуть передбачати поставку базового активу (іноземної валюти/банківських металів) шляхом його відчуження або здійснення розрахунків за таким договором без поставки базового активу.
Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5 (надалі - Положення №5), визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.
Згідно п.п. 32, 33 Положення №5 клієнти банків здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти за гривні на умовах "форвард" (з поставкою іноземної валюти або без її поставки) виключно через банки.
Банкам забороняється здійснювати операції з продажу клієнтам іноземної валюти за гривні на умовах "форвард" (з поставкою іноземної валюти або без її поставки) та операції на умовах маржинальної торгівлі щодо продажу клієнтам іноземної валюти/банківських металів за гривні, за винятком:
1) операцій з клієнтами-резидентами (юридичними особами та фізичними особами-підприємцями) для хеджування клієнтами ризику зміни курсу іноземної валюти за операціями:
- з експорту та імпорту товару (продукції, робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу/оплатної передачі);
- за кредитними договорами (договорами позики) резидентів-позичальників про залучення коштів від нерезидентів або від банку;
2) операцій з клієнтами - фізичними особами.
Термін хеджування використовується у банківській, біржовій та комерційній практиці для позначення різних методів страхування ризиків (на ринку валют чи товарів).
З наведених приписів нормативно-правових актів Національного банку України вбачається, що форвардний договір (контракт) за своєю суттю є спеціально запровадженим НБУ для суб'єктів господарювання, які здійснюють експорт та імпорт товарів, робіт, послуг, тощо, інструментом страхування/компенсації ризиків зміни курсу іноземної валюти за операціями.
Тобто, форвардні договори укладаються саме з метою мінімізації ризиків національних імпортерів та експортерів, пов'язаних із валютними коливаннями.
Судом встановлено, що ТОВ «Ю-ГАЗ» є товариством, зареєстрованим відповідно до чинного законодавства України, а кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Ю-ГАЗ» є громадянка України ОСОБА_1 .
Настання такого ризику (задля уникнення якого було укладено форвардний договір/контракт) не може вважатись істотною зміною обставин, оскільки при укладенні такого договору сторони передбачали коливання курсу валют та саме для мінімізації наслідків такого коливання і укладались спірні правочини.
Таким чином, суд виходить з того, що в момент укладення спірних форвардних контрактів сторони виходили з того, що така зміна обставин (зміна курсу валют) настане, та в залежності від того, в який бік таке коливання відбулось в певну визначену сторонами дату, у сторін виникали права та обов'язки (у разі укріплення гривні, відповідач повинен був сплачувати кошти банку, а у разі девальвації - банк повинен був виплачувати кошти відповідачу).
Щодо посилань АТ «СЕНС БАНК» на неможливість передбачити коливання валюти, в тому числі яке на думку Банку є аномальним, то такі доводи суд вважає необґрунтованими, оскільки в Україні за роки незалежності неодноразово виникали випадки девальвації гривні протягом року.
АТ «СЕНС БАНК» не було позбавлене можливості погодити у форвардних договорах розмір максимально допустимого перевищення зміни між курсами валют, проте у всіх спірних контрактах було вказано, що така умова "не застосовується". Тобто Акціонерне товариство "Сенс Банк", як професійний суб'єкт фінансової діяльності, міг встановити межу коливання валюти у спірних контрактах, проте не скористався такою можливістю.
Суд встановив, що коливання курсу валют передбачалось спірними форвардними контрактами саме як одна із умов для розрахунку результату за форвардним контрактом та сплати коштів однією із сторін на користь іншої.
Щодо тверджень АТ «СЕНС БАНК», про те, що в момент укладання спірних форвардних контрактів Банк не міг передбачити військову агресію РФ, введення військового стану та як наслідок законодавчої заборони на здійснення певних видів банківської діяльності суд зазначає наступне.
24.02.2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан.
За приписами п.20 ч.1 ст.7 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк визначає особливості функціонування банківської системи України, діяльності небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк, здійснення нагляду, в тому числі валютного, за такими особами у разі введення воєнного стану чи особливого періоду, здійснює мобілізаційну підготовку системи Національного банку.
24.02.2022 року Постановою №18 Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами та доповненнями) встановлено роботу банків з урахуванням обмежень, визначених цієї Постановою.
Пунктом 2 Постанови встановлено заборону Банкам проводити операції, що порушують визначені цією постановою обмеження.
Судом встановлено, що Постановою Національного банку України №18 від 24.02.2022 року «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» не було введено обмежень на здійснення операцій з виконання форвардних контрактів на купівлю іноземної валюти без поставки базового активу. Відсутні такі обмеження і на момент розгляду справи.
На підтвердження відсутності встановлених НБУ заборон на виконання форвардних контрактів в період запровадженого воєнного стану судом встановлено, що 11 липня 2022 р. АТ «СЕНС БАНК» на користь ТОВ «ЮГ-ГАЗ» було направлено Інформаційне повідомлення (щодо курсу фіксингу та Результату за форвардним контрактом без поставки базового активу № Ф-29/2020-40/БП від 13.10.2021 р.), яким повідомив, про результат за форвардним контактом згідно п.6.1 Генеральної угоди про загальні умови та порядок здійснення операцій н умовах «форвард» №Ф-29/2020 від 02 березня 2020 р. 8 383 500, 00 грн.; 11 липня 2022 р. АТ «СЕНС БАНК» на користь ТОВ «ЮГ-ГАЗ» було направлено Інформаційне повідомлення (щодо курсу фіксингу та Результату за форвардним контрактом без поставки базового активу № Ф-29/2020-41/БП від 18.10.2021 р.), яким повідомив, про результат за форвардним контактом згідно п.6.1 Генеральної угоди про загальні умови та порядок здійснення операцій н умовах «форвард» №Ф-29/2020 від 02 березня 2020 р. 8 411 500, 00 грн. Згідно наявною в матеріалах справи виписки за рахунками за 11.07.2022 року АТ «СЕНС БАНК» було перераховано на рахунок ТОВ «Ю-ГАЗ» результати форвардних контрактів без поставки базового активу за №Ф-29/2020-41 від 18.10.2021 - 8411500,00 грн. та за №Ф-29/2020-40 від 13.10.2021 - 8383500,00 грн.
Суд при наданні оцінці факту повномасштабного військового вторгнення РФ на територію України виходить із того, що жодна із Сторін форвардних контрактів зокрема та і взагалі господарюючі суб'єкти при належній обачності в момент укладання договорів та контрактів не могли очікувати та передбачити такі настання таких обставин, але суд зауважує, що наслідки повномасштабної військової агресії стосуються в рівній мірі як позивача, так і відповідача.
Щодо посилання АТ «СЕНС БАНК» на встановлені постановою Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 заборони суд відзначає наступне.
22 липня 2023 року Міністерство фінансів України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб уклали договір купівлі продажу 100 % акцій АТ «СЕНС БАНК». Таким чином, 100 % акцій перейшло у власність держави Україна в особі Міністерства фінансів України. Вказане свідчить про те, що обмеження встановлені постановою Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 з липня 2023 року для Акціонерного товариства "Сенс Банк" припинили свою дію, оскільки єдиним власником Банку є держава України в особі Міністерства фінансів.
За позицією АТ «СЕНС БАНК» ефект запровадженого мораторію, якого зазнав Банк, важко окремо обрахувати, та ще й в короткостроковій перспективі, проте відсутність кредитування під забезпечення істотно вплинула на фінансові показники банківської установи. На підтвердження вказаного банк в порівнянні наводить Основні показники АТ «СЕНС БАНК» за звітний 2022 рік і попередній 2021 рік та зауважує, що всі основні показники за результатми 2022 року погіршились у порівнянні із попереднім звітним періодом. Так, прибуток 3,3 млрд. грн. у 2021 році, переріс у збиток 6,9 млрд грн. у 2022 році.
За позицію ТОВ «Ю-ГАЗ» викладеною в заявах по суті справи був відсутній реальний вплив обставин (заборон, мораторій), на які посилається АТ «СЕНС БАНК», як на істотну зміну обставин, про що свідчить включення Національним банком України АТ «СЕНС БАНК» до Переліку системно важливих банків.
Судом залучено до матеріалів справи висновок експерта Вих. 14/11-2023 від 14.11.2023 за результатами проведення судової економічної експертизи у господарській справі №?916/2932/23 (Т. 4, а.с. 171-181).
На вирішення експертизи, замовленої ТОВ «Ю-ГАЗ», були поставлені питання:
1. Як основні економічні показники (ліквідності, платоспроможності і прибутковості тощо) фінансово-господарського стану АТ «СЕНС БАНК» на дату фіксингу/валютування - 13.12.2022, згідно з Форвардним контрактом №Ф-29/2020-37/БП від 07.10.2021, укладеним в рамках Генеральної угоди про загальні умови та порядок здійснення операцій на умовах «форвард» №Ф-29/2020 від 02.03.2020 між АТ «АЛЬФА-БАНК» (нове найменування- АТ?«СЕНС БАНК»), та ТОВ «ЮГ-ГАЗ», характеризують господарсько-фінансову діяльність АТ «СЕНС БАНК»?
2. Чи мав фінансову можливість Банк перерахувати на користь ТОВ «ЮГ-ГАЗ» суму 39?527?500,00 грн позитивного результату Форвардного контракту №Ф-29/2020-37/БП від 07.10.2021 на дату фіксингу/валютування - 13.12.2022 року та чи на дату подання зустрічного позову 21.08.2023 у справі № 916/2932/23?
3. Як основні економічні показники (ліквідності, платоспроможності і прибутковості тощо) фінансово-господарського стану АТ «СЕНС БАНК» на дату фіксингу/валютування - 19.12.2022, згідно з Форвардним контрактом №Ф-29/2020-38/БП від 11.10.2021, укладеним в рамках Генеральної угоди про загальні умови та порядок здійснення операцій на умовах «форвард» №Ф-29/2020 від 02.03.2020 між АТ «АЛЬФА-БАНК» (нове найменування- АТ?«СЕНС БАНК»), та ТОВ «ЮГ-ГАЗ», характеризують господарсько-фінансову діяльність АТ «СЕНС БАНК»?
4. Чи мав фінансову можливість Банк перерахувати на користь ТОВ «ЮГ-ГАЗ» суму 39?286?000,00 грн позитивного результату Форвардного контракту №Ф-29/2020-38/БП від 11.10.2021 на дату фіксингу/валютування - 13.12.2022 року та чи на дату подання зустрічного позову 21.08.2023 у справі № 916/2932/23?
5. Як основні економічні показники (ліквідності, платоспроможності і прибутковості тощо) фінансово-господарського стану АТ «СЕНС БАНК» на дату фіксингу/валютування - 06.12.2022, згідно з Форвардним контрактом №Ф-29/2020-39/БП від 12.10.2021, укладеним в рамках Генеральної угоди про загальні умови та порядок здійснення операцій на умовах «форвард» №Ф-29/2020 від 02.03.2020 між АТ «АЛЬФА-БАНК» (нове найменування- АТ?«СЕНС БАНК»), та ТОВ «ЮГ-ГАЗ», характеризують господарсько-фінансову діяльність АТ «СЕНС БАНК»?
6. Чи мав фінансову можливість Банк перерахувати на користь ТОВ?«ЮГ-ГАЗ» суму 39?721?500,00 грн. позитивного результату Форвардного контракту №Ф-29/2020-39/БП від 12.10.2021 на дату фіксингу/валютування - 13.12.2022 року та чи на дату подання зустрічного позову 21.08.2023 у справі № 916/2932/23?
Згідно висновку експерта основні економічні показники ліквідності та платоспроможності, виражені через розмір регулятивного капіталу та економічні нормативи АТ «СЕНС БАНК», що є обов'язковими до виконання всіма банками, характеризують його ліквідним та платоспроможним станом на дати фіксингу/валютування - 06.12.2022р, 13.12.2022р., 19.12.2022, за спірними форвардними контрактами укладеними в рамках Генеральної угоди про загальні умови та порядок здійснення операцій на умовах «форвард» №Ф-29/2020 від 02.03.2020 між АТ «АЛЬФА-БАНК», нове найменування АТ «СЕНС БАНК», та ТОВ?«Ю-ГАЗ», а отже, здатним своєчасно і в повному обсязі розраховуватися за своїми зобов'язаннями. Документально підтверджується фінансова можливість АТ «СЕНС БАНК» перерахувати на користь ТОВ «ЮГ-ГАЗ» суми позитивного результату за спірними форвардними контрактами як на дату валютування за кожним спірним форвардним контрактом, так і дату подання зустрічного позову 21.08.2023 у справі № 916/2932/23.
Оцінюючи доводи учасників справи враховує, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).
У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
В контексті наведених засад господарського судочинства суд звертає увагу на приписи ст.79 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд зауважує, що стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, на які посилається скаржник).
Отже, суд дійшов висновку, що наведені банком обставини та надані докази в сукупності не свідчать про істотну зміну обставин після укладення спірних форвардних контрактів, у зв'язку з чим у задоволенні первісного позову АТ «СЕНС БАНК» до ТОВ «Ю-ГАЗ» про розірвання форвардних контрактів без поставки базового активу слід відмовити.
Щодо підстав та предмету зустрічного позову ТОВ «Ю-ГАЗ» до АТ «СЕНС БАНК» про стягнення сум результату за спірними форвардними контрактами, 3% річних та інфляційних втрат.
За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст.626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як було встановлено вище, 02.03.2020 року між Акціонерним товариством "Сенс Банк") (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ю-ГАЗ» укладено Генеральну угоду про загальні умови та порядок здійснення операцій на умовах форвард №Ф-29/2020 (надалі - Генеральна угода).
Згідно пункту 1.2. Генеральної угоди форвардні контракти, що укладаються згідно цієї Генеральної угоди, можуть укладатись щодо будь-яких пар валют, якщо інше не заборонено чинним законодавством на дату підписання форвардного контракту.
Форвардний контракт укладається Сторонами з поставкою базового активу (за формою, передбаченою в Додатку №1 до цієї Генеральної угоди) або без поставки базового активу (за формою, передбаченою в Додатку №2 до цієї Генеральної угоди) (п. 3.1. Генеральної угоди).
Форвардний контракт повинен містити всі погоджені Сторонами істотні умови операції на умовах «форвард». Попереднє погодження істотних умов форвардного контракту здійснюється шляхом переговорів уповноважених представників Сторін (п. 3.2. Генеральної угоди).
Відповідно до п. 6.1. Генеральної угоди при настанні Дати фіксингу, зазначеної в форвардному контракті без поставки базового активу, Банк розраховує Курс фіксингу, згідно якого розраховується сума еквіваленту базового активу угоди та розраховується позитивний або негативний результат за певним форвардним контрактом для кожної із Сторін.
Згідно розділу «ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ» Генеральної угоди в редакції додаткової угоди №1 від 08.07.2022р. до Генеральної угоди Курс фіксингу розраховується як спот-курс відповідних валют в Дату фіксингу. Спот курс гривні до долара США дорівнює довідковому значенню курсу гривні до долара США на 12:00, що публікується на сторінці Офіційного інтернет представництва Національного Банку України в дату переоцінки, а в разі його відсутності офіційний курс гривні до долару США на дату Фіксингу.
Відповідно до п. 13 Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» було припинено до окремого рішення розрахунок довідкового значення курсу гривні до долара США згідно з укладеними на валютному ринку України угодами станом на 12.00 та зафіксовано курс офіційний курс гривні до долара США на рівні 36,5686 гривні за один долар США починаючи з 9.00 21 липня 2022 року. Таким чином при розрахунках за форвардними контрактами має застосовуватись відповідно офіційний курс гривні до долару США.
Відповідно до п. 6.1. Генеральної угоди результатом за форвардним контрактом (R) є різниця між сумою еквіваленту базового активу угоди по ціні виконання (форвардному курсу) (EFrwd) і сумою еквіваленту базового активу угоди по Курсу фіксингу (Efix).
R = EFrwd-Efix
При купівлі Клієнтом базового активу (валюти):
R
-R > 0 - Клієнт оплачує Банку суму R.
Як зазначено вище, судом встановлено, що між АТ «СЕНС БАНК» та ТОВ «Ю-ГАЗ» були укладені:
- Форвардний контракт без поставки базового активу №Ф-29/2020-37/БП від 07.10.2021 року за умовами якого: Умови операції на умовах форвард: Валютна пара (код валюти / код валюти): USD/UAH; вид контракту - купівля; Базовий актив угоди (назва валюти) - долари США; Сума базового активу 5 000 000,00 доларів США; Ціна виконання - 28,6631; Сума еквіваленту базового активу угоди - 143 315 500,00 (сто сорок три мільйони триста п'ятнадцять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок; Дата фіксингу та дата валютування - 13.12.2022р.
Судом встановлено, що на дату фіксингу та на дату валютування 13.12.2022 курс фіксингу, згідно даних з сторінки Офіційного інтернет представництва Національного Банку України становив 36,5686 гривень за 1 долар США. Згідно умов Генеральної угоди позитивний результат від операції за Форвардним контрактом №Ф-29/2020-37/БП для ТОВ «Ю-ГАЗ» станом на 13.12.2022 склав суму 39 527 500,00 грн. Суд, здійснивши перерахунок, погоджується за наданим позивачем за зустрічним позовом розрахунком суми результату за форвардним контрактом без постави базового активу №Ф-29/2020-37/БП від 07.10.2021 року та підтверджує, що такий розрахунок відповідає умовам Генеральної угоди та умовам форвардного контракту, а саме Efix = 5 000 000,00 грн. х 28,6631 = 143 315 500,00 грн.; EFrwd = 5 000 000,00 грн. х 36,5686 = 182 843 000,00 грн. R = 182 842 000,00 грн. - 145 863 500,00 грн. = 39 527 500,00 грн.
Форвардний контракт без поставки базового активу №Ф-29/2020-38/БП від
11.10.2021 року за умовами якого умови операції на умовах форвард: Валютна пара (код валюти / код валюти): USD/UAH; Вид контракту - купівля; Базовий актив угоди (назва валюти) - Долари США; Сума базового активу - 5 000 000,00 доларів США; Ціна виконання (курс) - 28,7114 грн. Сума еквіваленту базового активу угоди - 143 557 000,00 грн. Дата фіксингу та дата валютування - 19.12.2022р. Судом також встановлено, що сторонами погоджено, що розмір максимального допустимого перевищення зміни між курсами валют - курсом переоцінки та ціною виконання (курсом виконання) не застосовується.
Судом встановлено, що на дату фіксингу та дату валютування - 19.12.2022 курс фіксингу, згідно даних з сторінки Офіційного інтернет представництва Національного Банку України становив 36,5686 гривень за 1 долар США. Згідно умов Генеральної угоди позитивний результат від операції за Форвардним контрактом №Ф-29/2020-38/БП для ТОВ «Ю-ГАЗ» станом на 19.12.2022 склав суму 39 286 000,00 грн. Суд, здійснивши перерахунок, погоджується за наданим позивачем за зустрічним позовом розрахунком суми результату за форвардним контрактом без постави базового активу №Ф-29/2020-38/БП від 11.10.2021 року та підтверджує, що такий розрахунок відповідає умовам Генеральної угоди та умовам форвардного контракту, а саме: EFrwd = 5 000 000,00 грн. х 36,5686 = 182 843 000,00 грн.; Efix = 5 000 000,00 грн. х 28,7114 = 143 557 000,00 грн.; R = 182 842 000,00 грн. - 143 557 000,00 грн. = 39 286 000,00 грн.
Форвардний контракт без поставки базового активу №Ф-29/2020-39/БП від 12.10.2021 року за умовами якого, Умови операції на умовах форвард Валютна пара (код валюти / код валюти) - USD/UAH; Вид контракту - купівля; Базовий актив угоди (назва валюти) - Долари США; Сума базового активу 5 000 000,00 доларів США Ціна виконання (курс) - 28,6243; Сума еквіваленту базового активу угоди - 143 121 500,00 грн.; дата фіксингу та дата валютування - 06.12.2022р. Судом також встановлено, що сторонами погоджено, що розмір максимального допустимого перевищення зміни між курсами валют - курсом переоцінки та ціною виконання (курсом виконання) не застосовується.
Судом встановлено, що на дату фіксингу та дату валютування 06.12.2022 курс фіксингу, згідно даних з сторінки Офіційного інтернет представництва Національного Банку України становив 36,5686 грн за 1 долар США. Згідно умов Генеральної угоди позитивний результат від операції за Форвардним контрактом №Ф-29/2020-39/БП від 12.10.2021 року для ТОВ «Ю-ГАЗ» станом на 06.12.2022р. становив 39 721 500,00 грн. Суд, здійснивши перерахунок, погоджується за наданим позивачем за зустрічним позовом розрахунком суми результату за форвардним контрактом без постави базового активу №Ф-29/2020-39/БП від 12.10.2021 року та підтверджує, що такий розрахунок відповідає умовам Генеральної угоди та умовам форвардного контракту, а саме: Efix = 5 000 000,00 грн. х 28,6243 = 143 121 500,00 грн.; EFrwd = 5 000 000,00 грн. х 36,5686 = 182 843 000,00 грн. R = 182 842 000,00 грн. - 143 121 500,00 грн. = 39 721 500,00 грн.
Згідно п. 6.3. Генеральної угоди при настанні дати валютування (дати розрахунків) за певною операцією на умовах «форвард» без поставки базового активу: в разі позитивного результату від операції для Клієнта, Банк перераховує Клієнту на вказаний у форвардному контракті поточний рахунок, суму результату за форвардним контрактом (R).
Відповідно до ч.1 ст. 173 ГКУ господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 179 ГКУ майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Частиною 1 ст. 193 ГКУ передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Приписами ст. 610 ЦК порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ч.1 ст. 612 ЦК боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 626 ЦКУ передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 629 ЦКУ Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно норм ст. 526 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) зобов'язання мають виконуватися сторонами належним чином згідно з умовами договору, вимогами кодексів та інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту чи інших вимог, які традиційно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх необхідних заходів для належного виконання нею зобов'язань.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Крім того, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).
Згідно ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням
Позивачем зобов'язання за форвардними контрактами без поставки базового активу не виконано, в тому числі не перераховано на поточний рахунок ТОВ «ЮГ-ГАЗ» суму результату за форвардними контрактами, у зв'язку з чим зустрічні позовні вимоги ТОВ «Ю-ГАЗ» до АТ "СЕНС БАНК" про стягнення суми результату за форвардним контрактом без поставки базового активу №Ф-29/2020-37/БП від 07.10.2021 р. у загальному розмірі 39 527 500,00 грн, суми результату за форвардним контрактом без поставки базового активу №Ф-29/2020-38/БП від 11.10.2021 р. у загальному розмірі 39 286 000,00 грн, суми результату за форвардним контрактом без поставки базового активу №Ф-29/2020-39/БП від 12.10.2021 р. у загальному розмірі 39 721 500,00 грн підлягають задоволенню.
Виходячи з системного аналізу законодавства, обов'язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.
Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши запропоновані відповідачем розрахунки 3% річних (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), а також інфляційних втрат, суд вважає їх правильними та обґрунтованими, у зв'язку з чим зустрічні позовні вимоги в частині стягнення з позивача на користь відповідача 1 091 608,77 грн 3% річних та 1 850 125,31 грн інфляційних втрат, нарахованих за прострочення виконання зобов'язань за форвардним контрактом без поставки базового активу №Ф-29/2020-37/БП від 07.10.2021р., 1 065 565,48 грн 3% річних та 1 552 949,01 грн інфляційних втрат, нарахованих за прострочення виконання зобов'язань за форвардним контрактом без поставки базового активу №Ф-29/2020-38/БП від 11.10.2021 р., 1 119 819,82 грн 3% річних та 1 859 205,68 грн інфляційних втрат, нарахованих за прострочення виконання зобов'язань за форвардним контрактом без поставки базового активу №Ф-29/2020-39/БП від 12.10.2021 р., підлягають задоволенню.
Щодо позиції АТ «СЕНС БАНК», викладеної у відзиві на зустрічну позовну заяву та запереченнях, суд зазначає наступне.
Так, АТ «СЕНС БАНК» зазначив, що в рамках своєї регуляторної функції Національний Банк України прийняв Рішення від 27.02.2023р. «Про обмеження здійснення окремих видів здійснюваних АТ «СЕНС БАНК» операцій. Відповідно до вказаного було АТ «СЕНС БАНК» обмежено на строк до 01.03.2024 року здійснення операцій в тому числі із перерахування коштів Банку на користь пов'язаних осіб та надано до матеріалів справи копію вказаного рішення НБУ.
До того ж, АТ «СЕНС БАНК» вказує, що на виконання «Положення про визначення пов'язаних з банком осіб» затвердженого постановою Правління НБУ від 12.05.2015р. №315 на засіданні правління АТ «СЕНС БАНК» 10.05.2023 своїм рішенням затвердив перелік пов'язаних з банком осіб станом на 01.05.2023 року у відповідності до Додатку №1. За твердженням банку вказаним рішенням було включено до переліку пов'язаних з банком осіб - ТОВ «Ю-ГАЗ» (порядковий №1111 в Додатку №1 до Рішення Правління.
Враховуючи вищевикладене, АТ «СЕНС БАНК» наголошує, що він на сьогоднішній день обмежений актами НБУ у можливості виконання зобов'язань перед ТОВ «Ю-ГАЗ».
Представник ТОВ «Ю-ГАЗ» в судовому засіданні наголосив, що АТ «СЕНС БАНК» до матеріалів справи не надано жодного належного та допустимого доказу, що підтверджує визнання ТОВ «Ю-ГАЗ» пов'язаною особою з АТ «СЕНС БАНК». На наданому до матеріалів справи листу з табличкою-переліком товариств відсутні будь-які ідентифікуючи ознаки, що цей документ є додатком до будь-якого рішення правління АТ «СЕНС БАНК». Крім того, представник ТОВ «Ю-ГАЗ» вказує, що якщо ТОВ «Ю-ГАЗ» і було визнано пов'язаною з банком особою, то в порушення норм Положення №315 від 12.05.2015р. та Постанови Правління Національного банку України №346 від 17.08.2012 р АТ «СЕНС БАНК» не повідомив про таке визнання пов'язаною з Банком особою а також не повідомляв про введення будь-яких обмежень введених НБУ на здійснення операцій з ТОВ «Ю-ГАЗ». Крім того, ТОВ «Ю-ГАЗ» наголошує, що будь-якому випадку наявність тимчасових обмежень на здійснення операцій з пов'язаними особами введеними НБУ на є та не може бути саме по собі підставою для відмови у позові.
При розгляді вказаного суд виходить з наступного.
Згідно із нормами Положенням про визначення пов'язаних із банком осіб, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України №315 від 12.05.2015 р. Банк визначає пов'язаних із банком осіб відповідно до вимог статті 52 Закону та з урахуванням цього Положення. Особа є пов'язаною з банком із моменту виникнення підстав для визначення такої особи пов'язаною з банком відповідно до вимог зазначеної статті закону.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського кодексу України).
Банк у своїх доводах по даній справі посилається на дію мораторію запровадженого рішенням Національного банку України від 27.02.2023 року, як на підставу для неможливості виконання взятих на себе зобов'язань за спірними форвардними контрактами, в тому числі через обмеження здійснення операцій у вигляді перерахування коштів Банку на користь пов'язаних осіб.
Мораторій (певне обмеження) - це відстрочення виконання зобов'язань, що встановлюються урядом та/або іншим уповноваженим органом на певний термін або до закінчення яких-небудь надзвичайних подій (наприклад, війни, стихійних лих). Поширюється на всі зобов'язання (загальний мораторій) або лише на деякі їх види, або на окремі категорії боржників.
Банк визначає пов'язаних осіб із банком відповідно до вимог статті 52 Закону України «Про банки та банківську діяльність» та з урахуванням Положення про визначення пов'язаних із банком осіб, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України №315 від 12.05.2015 р. особа є пов'язаною з банком із моменту виникнення підстав для визначення такої особи пов'язаною з банком відповідно до вимог статті 52 Закону України «Про банки та банківську діяльність».
Банк не пізніше наступного робочого дня після визначення особи пов'язаною з банком у письмовій формі повідомляє про це таку особу. Банк забезпечує актуальність інформації про пов'язаних із банком осіб на підставі змін інформації щодо особи, визначеної пов'язаною з банком, визначення нових осіб пов'язаними з банком особами тощо.
Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів належного повідомлення ТОВ «Ю-ГАЗ» стосовно визнання останнього пов'язаним з АТ «СЕНС БАНК».
Згідно з положеннями п.5.13 Постанови Правління Національного банку України №346 від 17.08.2012 р., Банк з дня отримання рішення Національного банку про зупинення/обмеження або припинення окремого виду здійснюваних банком операцій: а) протягом трьох робочих днів письмово повідомляє клієнтів, з якими укладені договори про здійснення операцій, які: обмежені або зупинені згідно з цим рішенням, - про надання послуг з установленими Національним банком обмеженнями;
Банком, також не було надано жодних підтверджуючих документів щодо повідомлення про це ТОВ «Ю-ГАЗ».
Таким чином, АТ «СЕНС БАНК» у випадку визнання ТОВ «Ю-ГАЗ» пов'язаною з Банком особою було порушено встановлені чинним законодавством норми, а саме: не повідомлено ТОВ «Ю-ГАЗ» про факт визнання пов'язаною із АТ «СЕНС БАНК» особою; не повідомлено ТОВ «Ю-ГАЗ» про вжиття Національним банком будь-яких обмежувальних заходів стосовно операцій із ТОВ «Ю-ГАЗ».
Окремо суд відзначає, що стаття 52 Закону України «Про банки банківську діяльність» визначає, що для цілей цього Закону пов'язаними з банком особами є: 1) контролери банку; 2) особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку; 3) керівники банку, керівник підрозділу внутрішнього аудиту, головний ризик-менеджер, головний комплаєнс-менеджер, керівники та члени комітетів ради банку та правління банку; 4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи; 5) власники істотної участі у споріднених та афілійованих особах банку; 6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб; 7) асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1-6 цієї частини; 8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі; будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині. Особа вважається пов'язаною з банком з моменту виникнення підстав для визначення такої особи пов'язаною з банком відповідно до вимог цієї статті.
Банк зобов'язаний з'ясовувати пов'язаність особи до встановлення договірних відносин та/або проведення з такою особою операції, яка може змінити обсяг операцій банку з пов'язаними особами та/або може бути здійснена не на поточних ринкових умовах. Банк зобов'язаний здійснювати постійний моніторинг проведених банком операцій, що можуть змінити обсяг операцій банку з пов'язаними особами.
Банк зобов'язаний подавати Національному банку України інформацію про пов'язаних із банком осіб у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.
Угоди, що здійснюються з пов'язаними з банком особами, не можуть передбачати умови, що не є поточними ринковими умовами.
Національний банк України має право встановлювати обмеження на операції банків із пов'язаними з банком особами.
При цьому, Положенням про визначення пов'язаних із банком осіб передбачено, що банк визначає пов'язаних із банком осіб відповідно до вимог статті 52 Закону та з урахуванням цього Положення. Особа є пов'язаною з банком із моменту виникнення підстав для визначення такої особи пов'язаною з банком відповідно до вимог зазначеної статті закону.
Банк не пізніше наступного робочого дня після визначення особи пов'язаною з банком у письмовій формі повідомляє про це таку особу.
Банк забезпечує актуальність інформації про пов'язаних із банком осіб на підставі змін інформації щодо особи, визначеної пов'язаною з банком, визначення нових осіб пов'язаними з банком особами тощо. Банк зобов'язаний уживати заходів для відповідності операцій з пов'язаними особами вимогам законодавства з моменту виникнення ознак пов'язаності фізичної або юридичної особи із банком. Банк має право відмовитися від здійснення операцій з особами, щодо яких визначити існування чи відсутність пов'язаності із банком складно чи неможливо.
Банк зобов'язаний надавати Національному банку інформацію (звітність) про пов'язаних із банком осіб за формою та в строки, визначені нормативно-правовим актом Національного банку з питань організації статистичної звітності, що подається до Національного банку.
Правління банку забезпечує актуальність інформації (звітності) про пов'язаних із банком осіб, що надається банком Національному банку.
При цьому, суд звертає увагу, що Додатком до постанови Правління Національного банку України 12.05.2015 № 315 визначено форму та зміст Переліку пов'язаних із банком осіб станом на відповідну дату (надалі Перелік).
Суд зауважує, що системний аналіз наведених вище норм вказує на те, що такий Перелік є динамічним, він постійно оновлюється на підставі зміни інформації щодо особи, визначеної пов'язаною з банком або у разі змін у акціонерах Банку.
Матеріалами справи підтерджується та не заперечується сторонами по справі, що в липні 2023 року акціонери АТ «СЕНС БАНК» були змінені та єдиним акціонером Банку наразі є держава Україна, в особі Міністерства фінансів України.
Суд звертає увагу, що за формою та змістом документ, наданий АТ «СЕНС БАНК» на підтвердження факту того, що ТОВ «Ю-ГАЗ» визнано пов'язаною з банком особою не відповідає формі та змісту «Переліку пов'язаних із банком осіб станом на відповідну дату», який затверджений постановою Правління Національного банку України 12.05.2015 № 315. До того ж, вказаний документ з переліком юридичних та фізичних осіб з порядковими номерами з 1040 по 1117 не містить будь яких реквізитів чи надписів, крім підпису секретаря правління Чабан Т.А. Суд також враховує, що будь-яких інших доказів, як то повідомлення ТОВ «Ю-ГАЗ» про визнання останнього пов'язаною з банком особою, повідомлення про вжиття Національним банком будь-яких обмежувальних заходів стосовно операцій із ТОВ «Ю-ГАЗ», Переліку пов'язаних осіб з банком або належним чином оформленого витягу з нього, що надається АТ «СЕНС БАНК» до НБУ АТ «СЕНС БАНК» до матеріалів справи не надано.
Окремо суд зауважує, що наявність Рішення НБУ прийнятого відповідно до його повноважень про строкове обмеження операцій із пов'язаними особами саме по собі не є та не може бути підставою для відмови у позові про стягнення з банку результатів за форвардними контрактами. Таке рішення може відтермінувати виконання форвардного контракту АТ «СЕНС БАНК» на користь пов'язаної особи, зокрема у разі наявності такої заборони на день валютування та виконання.
В той же час, суд звертає увагу, що дати виконання за спірними форвардними контрактами припадають на грудень 2022 року, а рішення НБУ «Про обмеження здійснення окремих видів здійснюваних АТ «СЕНС БАНК» операцій було прийнято в лютому 2023 року.
Згідно з статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Статтею 79 ГПК України передбачає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи, суд ґрунтується на висновках Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З урахуванням приписів ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подачу первісного позову, а також витрати по сплаті судового збору за подачу зустрічного позову покладаються на АТ "СЕНС БАНК".
Керуючись ст.ст. 73-80, 86, 98, 101, 123, 124, 126, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" (03150, м. Київ, вул. В. Васильківська. 100; код ЄДРПОУ 23494714) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю-ГАЗ" (65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 19; приміщення № 103; код ЄДРПОУ 30194498) про розірвання договорів - відмовити.
2. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю-ГАЗ" (65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 19; приміщення № 103; код ЄДРПОУ 30194498) до Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" (03150, м. Київ, вул. В. Васильківська. 100; код ЄДРПОУ 23494714) про стягнення 127 074 274,07 грн - задовольнити.
3. Стягнути з Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" (03150, м. Київ, вул. В. Васильківська. 100; код ЄДРПОУ 23494714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю-ГАЗ" (65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 19; приміщення № 103; код ЄДРПОУ 30194498):
- суму результату за форвардним контрактом без поставки базового активу №Ф-29/2020-37/БП від 07.10.2021 р. у загальному розмірі 39 527 500,00 грн., 3% річних 1 091 608,77 грн; інфляційні втрати 1 850 125,31 грн.
- суму результату за форвардним контрактом без поставки базового активу №Ф-29/2020-38/БП від 11.10.2021 р. у загальному розмірі 39 286 000,00 грн., 3% річних 1 065 565,48 грн., інфляційні втрати 1 552 949,01 грн.
- суму результату за форвардним контрактом без поставки базового активу №Ф-29/2020-39/БП від 12.10.2021 р. у загальному розмірі 39 721 500,00 грн., 3% річних 1 119 819,82 грн.; інфляційні втрати 1 859 205,68 грн.
4. Стягнути з Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" (03150, м. Київ, вул. В. Васильківська. 100; код ЄДРПОУ 23494714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю-ГАЗ" (65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 19; приміщення № 103; код ЄДРПОУ 30194498) 939 400,00 грн витрат по сплаті судового збору.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено у судовому засіданні 26 січня 2024 р. Повний текст рішення складено та підписано 05 лютого 2024 р.
Суддя Р.В. Волков