Справа №: 671/242/24
06 лютого 2024 року суддя Волочиського районного суду Хмельницької області Ніколова С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Волочиську справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
30 січня 2024 року о 18 год. 35 хв. на автодорозі Р-48 Хмельницького району поблизу с.Богданівка ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував мотоблоком “Зубр”, чим порушив вимоги п.п. “а” п. 2.9. Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 подав до суду письмову заяву, в якій вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, визнав, просить застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.
Пунктом 1.3 Правил Дорожнього руху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно п.п.“а” п.2.9 Правил водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушенння, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 255202 від 30.01.2024 року (а.с. 1), результатами тестування на алкоголь ОСОБА_1 приладом “Drager-Alkotest 6810” від 30.01.2024 року (тест №148), згідно якого у ОСОБА_1 виявлено стан сп'яніння 1,51 проміле (а.с. 2), даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3), відеозаписом обставин правопорушення, що записаний на dvd-r диск (а.с. 4).
Вирішуючи дану справу, суд приймає до уваги також і ті обставини, що ОСОБА_1 не оскаржував результатів огляду на стан алкогольного спяніння, а в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів в графі “з результатами згоден” власноручно поставив підпис (а.с. 3).
Враховуючи викладене, з дотриманням закріплених в Конституції України принципів законності, гуманізму і справедливості, суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі, визначеному санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП України з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Суд враховує, що згідно бази даних ІПНП “Національний портал” ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, що підтверджується довідкою, виданою старшим інспектором СРПП відділу поліції №2 Хмельницкого РУП ГУНП в Хмельницькій області Самбором О.О.
Призначаючи ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік суд враховує наступне.
Статтею 33 КУпАП визначено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, передбачено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства (п. 20).
Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Підхід щодо неможливості призначення покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеним в постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20.
Суд визначає для правопорушника ОСОБА_1 дане адміністративне стягнення з метою запобігання вчинення ним нових правопорушень в майбутньому та спонукання його до правослухняності. На думку суду, дане адміністративне стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення.
Керуючись ст. ст. 10, 27, 30, 33, 40-1, 130 ч.1, 245, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп.
На постанову може бути подана скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 294 КУпАП.
Суддя: