Справа № 766/5800/23
н/п 2/766/1537/24
05 лютого 2024 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Іванцової Н.К.,
за участю секретаря Березняк А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні за правилами загального провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача Підодвірного Тараса Івановича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», треті особи, яка не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець Виконавчого округу Херсонської області Манікін Дмитро Сергійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
Представник позивача Підодвірний Тарас Іванович, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», треті особи, яка не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець Виконавчого округу Херсонської області Манікін Дмитро Сергійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 15 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем вчинено виконавчий напис № 10260, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованості у розмірі 37904,00 грн. за договором №1601570 від 28.01.2021 року. За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» про примусове виконаня вказаного виконавчого документа, приватним виконавцем Виконавчого округу Херсонської області Пирожком Євгенієм Віталійовичем відкрито виконавче провадження № 67844507, за яким відбувається стягнення вказаної суми боргу. 03.05.2023 року виконавче провадження № 67844507 на підставі Договору про заміщення приватного виконавця від 23.02.2023 року та керуючись вимогами частини 4 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» прийняте приватним виконавцем Виконавчого округу Херсонської області Манікіним Дмитром Сергійовичем. Представник позивача вважає вказаний виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки він не відповідає вимогам ЗУ "Про нотаріат", а саме приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович не вчинив жодного заходу для з'ясування того, чи є заборгованість безспірною. Просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 10260 вчинений 15 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованості у розмірі 37904,00 грн. за договором №1601570 від 28.01.2021 року та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 6073,60 грн., з яких: 1073,60 грн. судовий збір, 5000,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 18.09.2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25.10.2023 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання позивач та його представник не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, просили розглянути справу у їх відсутність, проти винесення заочного рішення суду не заперечували.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомляв. Представник відповідача відзив не подавав. Надав до суду заяву про зменшення розміру судових витрат і витрат на правову допомогу. Зазначив, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу не підтверджений та неспівмірний, просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 2000,00 грн.
Треті особи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомляли.
За наявності умов, визначених у ч. 1 ст.280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, письмові докази, які містяться в матеріалах справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 15 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем вчинено виконавчий напис № 10260, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованості у розмірі 37904,00 грн. за договором №1601570 від 28.01.2021 року.
Згідно виконавчого напису нотаріуса, стягнення заборгованості проводиться за період з 09.09.2021 по 27.10.2021 року. Сума заборгованості складає 37104,00 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою позики становить 12000,00 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування позикою становить 19104,00 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за прострочення позики становить 6000,00 грн. За вчинення виконавчого напису на підставі ЗУ «Про нотаріат» нотаріусом стягнуто зі стягувача плату в розмірі 800,00 грн. , які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню 37904,00 грн.
09.12.2021 року приватним виконавцем Виконавчого округу Херсонської області Пирожком Євгенієм Віталійовичем відкрито виконавче провадження № 67844507, за виконавчим написом № 10260 від 15 листопада 2021 року.
03.05.2023 року виконавче провадження № 67844507 на підставі Договору про заміщення приватного виконавця від 23.02.2023 року та керуючись вимогами частини 4 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» прийняте приватним виконавцем Виконавчого округу Херсонської області Манікіним Дмитром Сергійовичем.
Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 87 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.88 ЗаконуУкраїни "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до ст. 89 Закону України "Про нотаріат" у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб) строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса", для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі статей 87-91 ЗУ «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
З огляду на викладене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис, як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
На підставі наявних в матеріалах справи доказів та повідомлених у заявах по суті справи обставин суд встановив, що на момент вчинення виконавчого напису діяла редакція Постанови КМУ №1172, котра не передбачала можливість стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів з підстав, що випливають з Кредитних договорів, а тому відповідач безпідставно звернувся до приватного нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, а нотаріус без правових підстав такий напис видав.
Доказів того, що відповідач направляв на адресу позивача повідомлення про погашення заборгованості і таке повідомлення було отримано останнім, та як наслідок, за спливом 30 днів з дня його отримання позивачем не було погашено заборгованості, матеріали справи не містять, що свідчить про невиконання вимог підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Крім того, суд зауважує, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Проте відповідачем на підтвердження безспірності заборгованості, вказаної у оскаржуваному виконавчому написі розрахунку заборгованості або виписки з особового рахунку позивача не надано.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
У зв'язку з викладеним вище, враховуючи, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем, з порушенням приписів діючого законодавства, суд дійшов висновку про порушення прав та інтересів позивача з боку відповідача та обґрунтованість позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати в розмірі 1073,60 грн.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно з ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт(надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Постановою Великої Палати Верховного суду від 27 червня 2018 року (справа № 826/1216/16) визначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Представник позивача, заявляючи вимогу про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, на підтвердження цих обставин надав суду:
- договір про надання правничої допомоги № б/н, укладений 19.05.2023 року між адвокатом Підодвірним Тарасом Івановичем та ОСОБА_1 ;
- акт виконаних робіт по договору про надання правової допомоги від 19.05.2023 року, у якому зазначено, що адвокатом Підодвірним Т.І. підготовлено позовну заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса, таким, що не підлягає виконанню(виконавчий напис №10260 вчинений 15.11.2021 року приватним нотаріусом Золотих О.О. та виконавчий напис №2581 вчинений 14.01.2021 року приватним нотаріусом Бригідою В.О.), вартість підготовки однієї позовної заяви 5000,00 грн., а загалом 10000,00 грн.;
- копія платіжного доручення від 22.05.2023 року, відповідно до якого клієнт ОСОБА_1 сплатила на рахунок ОСОБА_2 5000,00 грн., призначення платежу - на підставі договору про надання правової допомоги від 19.05.2023 року.
Згідно з правовою позицією ВС, викладеною у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року (справа № 826/841/17), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат(у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості, як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідно до п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» зазначається: «відповідно до практики Суду заявнику відшкодовуються тільки ті судові витрати, які були доведені, що вони були необхідними та фактично понесеними, а також обґрунтованими щодо розміру».
Аналогічні висновки зазначені й у п. 34, п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 10 грудня 2009 року у справі «Гімадуліна та інші проти України» та у п. 95 рішення Європейського суду з прав людини від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України».
Враховуючи проведення судових засідань у відсутність сторін, тобто в судові засідання сторона позивача не з'являлась, додаткових заяв до суду не подавали, немайновий характер справи, суд вважає, що вимоги сторони позивача в цій частині слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 4 000 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», ст. ст.12,13,89,133,137,141,258-259,263-265,274-279,355 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву представника позивача представника позивача Підодвірного Тараса Івановича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», треті особи, яка не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець Виконавчого округу Херсонської області Манікін Дмитро Сергійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №10260, вчинений 15 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції»(код ЄДРПОУ 40966896) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 5073,60 грн., з яких: 1073,60 грн. витрати на сплату судового збору, 4000,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу.
В решті вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Суддя Н.К.Іванцова