про повернення заяви без розгляду
02 лютого 2024 року Справа № 915/447/22
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.
розглянувши матеріали заяви Державної служби України з безпеки на транспорті від 23.01.2024 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату наказу про примусове виконання рішення
за позовом заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва,
вул. Нікольська, 73, м. Миколаїв, 54001; електронна адреса: centr@myk.gp.gov.ua;
в інтересах держави
в особі Державної служби України з безпеки на транспорті,
пр. Перемоги, 14, м. Київ, 03135; електронна адреса: contact@dsbt.gov.ua;
до товариства з обмеженою відповідальністю “Югевротранс”,
пров. Очаківський, 42-а, м. Миколаїв, 54036;
про стягнення плати в сумі 111763 грн. 04 коп. за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 04.01.2023 задоволено позов заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва, стягнуто з ТОВ “Югевротранс” на користь Державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні в сумі 111763 грн. 04 коп. Також судом було стягнуто з ТОВ “Югевротранс” на користь Миколаївської обласної прокуратури грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 2481 грн.
На виконання указаного рішення 19.05.2023 судом видано накази.
Державна служба України з безпеки на транспорті звернулась до Господарського суду Миколаївської області з заявою від 23.01.2024, яка зареєстрована у суді 31.01.2024 за вх. № 1268/24 в якій просить суд:
- видати дублікат наказу Господарського суду Миколаївської області у справі № 915/447/22 щодо стягнення з ТОВ “Югевротранс” у дохід державного бюджету плату за проїзд у сумі 111763 грн. 04 коп.
- поновити строк для пред'явлення до примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області про примусове виконання рішення у справі № 915/447/22 до трьох місяців з дня постановлення ухвали щодо питань, порушених у даній заяві.
Заява обґрунтована положеннями ст. 119, 329 ГПУ України.
Розглянувши матеріали заяви суд дійшов висновку про повернення її без розгляду з огляду на наступне.
Так, відповідно до п. 19.4 розділу XI Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Положеннями ст. 7 Закону України Про державний бюджет України на 2024 рік встановлено, що прожитковий мінімум для працездатної особи з 1 січня 2024 року становить 3028,00 грн. Отже, за пред'явлення заяви про видачу дублікату виконавчого документу Державна служба України з безпеки на транспорті повинна була сплатити в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 90,84 грн. (3028,00 грн.* 0,03).
Проте, в порушення вимог п. 19.4 розділу XI Перехідних положень ГПК України заявником не було надано суду доказів сплати судового збору у розмірі 80,52 грн., який має бути сплачений на рахунок господарського суду Одеської області.
Також, суд зазначає, що заява про видачу дублікату судового наказу подана у паперовій формі та не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін по справі (до ч.1 статті 170 ГПК України).
Частиною 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
З огляду на викладене, враховуючи ненадання заявником доказів сплати судового збору, сплата якого за видачу дублікату виконавчого документу передбачена приписами п. 19.4 розділу XI Перехідних положень ГПК України, та відсутність відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін, Господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення заяви без розгляду згідно ч. 4 ст. 170 ГПК України.
При цьому, судом прийнято до уваги прецедентні рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28.10.98 та "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Разом з тим, суд вважає необхідним зазначити що заявником не надано до заяви доказів на підтвердження обставин, які спричинили втрату виконавчого документу.
Керуючись ст.ст. 170, 234, 337 Господарського процесуального кодексу України суд
Заяву Державної служби України з безпеки на транспорті про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату наказу про примусове виконання рішення (вх. № 1268/24 від 321.01.2024) разом з додатками повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 253-259 ГПК України.
Суддя Т.М. Давченко