79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
30.01.2024 Справа № 914/3406/23
Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.
за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: фізичної особи - підприємця Никона Зеновія Михайловича, с. Вузлове, Львівська обл.,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів», с. Кустин, Львівська обл.,
про: стягнення 42 299,69 грн
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Хід розгляду справи.
Фізична особа - підприємець Никон Зеновій Михайлович звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів» про стягнення 42 299,69 грн.
Ухвалою від 20.11.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.
05.12.2023 директором ТОВ «Агро Радехів» подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (Вх. № 29681/23).
07.12.2023 представником відповідача подано клопотання про надання йому доступу до електронної справи в системі «Електронний суд» (Вх. № 29942/23).
Таким чином, суд констатує, що сторони є належним чином повідомлені про розгляд їхньої справи у суді та мали можливість передбачену законом на реалізацію своїх прав та законних інтересів, з урахуванням сформованої позиції судів вищих інстанцій щодо належного повідомлення учасників процесу.
Ухвалою від 19.01.2024 суд ухвалив перейти від спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін до розгляду справи №914/3406/23 за правилами спрощеного позовного провадження із викликом представників сторін та призначив розгляд судового засідання на 30.01.2024.
В судове засідання 30.01.2024 представники сторін не з'явились, причин не явки не вказали, хоча були належним чином повідомлення про розгляд даної справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Правова позиція сторін.
Позовна заява обґрунтована тим, що рішенням Господарського суду Львівської області від 21.06.2023 у справі № 914/1256/23 присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів» на користь фізичної особи - підприємця Никона Зеновія Михайловича 242' 000,00 грн основного боргу, 25' 526,03 грн пені, 1' 531,56 грн 3% річних, 5' 349,41 грн інфляційних втрат та 4' 116,11 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.
На виконання зазначеного рішення суд видав відповідний виконавчий документ.
Оскільки рішення суду фактично станом на 10.11.2023 не виконано, позивач за прострочення виконання грошового зобов'язання просить стягнути з відповідача 34 476,71 грн пені, 3% річних в розмірі 4 176,99 грн та 3 645,99 грн інфляційних втрат.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, проти позову в установленому порядку не заперечив.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.06.2023 у справі №914/1256/23 присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів» на користь фізичної особи - підприємця Никона Зеновія Михайловича 242' 000,00 грн основного боргу, 25' 526,03 грн пені, 1' 531,56 грн 3% річних, 5' 349,41 грн інфляційних втрат та 4' 116,11 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.
Позивач посилаючись на прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за рішенням суду у справі № 914/1256/23, заявив до стягнення штрафні санкції, а саме: 34 476,71 грн пені нарахованої за період з 14.04.2023 по 26.07.2023, 3% річних в розмірі 4 176,99 грн за період з 14.04.2023 по 10.11.2023 та 3 645,99 грн інфляційних втрат за період з 14.04.2023 по 30.06.2023.
Оцінка суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.06.2023 у справі №914/1256/23, яке набрало законної сили 09.11.2023 року, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів» на користь фізичної особи - підприємця Никона Зеновія Михайловича 242' 000,00 грн основного боргу, 25' 526,03 грн пені, 1' 531,56 грн 3% річних, 5' 349,41 грн інфляційних втрат та 4' 116,11 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.
Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Вищевказане рішення станом на 10.11.2023 відповідачем не виконано, відтак, позивач за прострочення виконання грошового зобов'язання просив стягнути з відповідача на його користь штрафні санкції.
За порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 34 476,71 грн пені, 3% річних в розмірі 4 176,99 грн та 3 645,99 грн інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд здійснивши перевірку нарахування 3 % річних та інфляційних втрат за вказаними позивачем періодами зазначає, що такі здійснено вірно, відтак до стягнення з відповідача підлягає 3% річних в розмірі 4 176,99 грн та 3 645,99 грн інфляційних втрат.
Щодо стягнення 34 476,71 грн пені суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, правовими наслідками порушення зобов'язання є, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п.п.1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Пунктом 8.3 Договору встановлено, що за прострочення остаточного строку оплати робіт, вказаного у пункті 6.1 цього договору, замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі 0,5% від вартості робіт, за кожен день прострочення.
Судом здійснено перевірку нарахування позивачем пені, та встановлено що остання підлягає до стягнення у повному обсязі в розмірі 34 476,71 грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України, вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У зв'язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі в розмірі 42 299,69 грн.
Щодо встановлення порядку виконання рішення суд зазначає наступне.
У позовній заяві позивач просить суд зазначити в рішення про нарахування 3 % річних від прострочених непогашених сум до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Нараховувати за формулою: сума 3 % річних = Сх3хД/365/100, де С - сума основного боргу, Д - кількість днів прострочення, починаючи з 11.11.2023 до моменту виконання рішення.
Стаття 238 ГПК України визначає зміст судового рішення та встановлює, що саме повинно/може бути зазначено в судовому рішенні.
Згідно приписів ч.10 ст.238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Правовий аналіз наведених вище норм чинного законодавства свідчить про те, що остання передбачає право, а не обов'язок суду зазначити про нарахування відсотків або пені у рішенні про стягнення боргу, і таке право надано суду для нарахування відсотків, або для нарахування пені, тобто за вибором позивача один з видів відповідальності.
Відповідно до ч.ч.11, 12 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
Враховуючи вищевикладене, оскільки в даній справі не вирішувався спір про стягнення боргу (стягнення основного боргу було предметом спору у справі № 914/1256/23), а лише було досліджено зміст позовних вимог щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, то суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача в порядку ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України. Станом на дату прийняття рішення у суду відсутні відомості про наявність основної заборгованості, відтак нарахування 3 % річних буде суперечити ст. 238 ГПК України.
Судові витрати.
Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір, відповідно до ст.129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно задоволених вимог.
Відтак до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 2684,00 грн сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів» (80242, Львівська область, Радехівський район, село Кустин, вулиця Данилюка, будинок 1А; ідентифікаційний код 35307623) на користь фізичної особи - підприємця Никона Зеновія Михайловича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 34 476,71 грн пені, 4 176,99 грн 3% річних, 3 645,99 грн інфляційних втрат та 2684,00 грн судового збору.
Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 05.02.2024 року.
Суддя Запотічняк О.Д.