06.02.2024 Справа №607/1228/24 Провадження №1-кп/607/631/2024
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі с/з ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, у м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024216040000001 від 1.01.2024 стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Підкамінь Бродівського району Львівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , судимого вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.08.2023 за ст. 126-1 КК України до покарання у виді 150 годин громадських робіт,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 ,-
1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.11.2023 у справі № 607/21950/23 стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 видано обмежувальний припис строком на три місяці, визначивши такі заходи тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов'язків: 1) заборонити ОСОБА_3 перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 ; 2) заборонити ОСОБА_3 вести телефонні переговори з ОСОБА_6 або контактувати з нею через інших осіб, або інші засоби зв'язку.
ОСОБА_3 03.12.2023 належним чином працівниками поліції ознайомлено із вказаним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.11.2023, яким щодо нього винесено обмежувальний припис.
В подальшому, 27.12.2023 у невстановлених місці та часі в ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на невиконання обмежувального припису, встановленого рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.11.2023 у справі № 607/21950/23.
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 , будучи належним чином ознайомленим із рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/21950/23 від 10.11.2023, яким щодо нього видано обмежувальний припис, усвідомлюючи, що згідно вказаного рішення суду йому заборонено протягом трьох місяців перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 та вести телефонні переговори з ОСОБА_6 або контактувати з нею через інших осіб, або інші засоби зв'язку, нехтуючи обов'язковими приписами та обмеженнями суду, переслідуючи умисел, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя із забезпечення виконання рішення суду, всупереч ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України, відповідно до яких видача обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання, 27.12.2023, точного часу не встановлено, прибув за місцем проживання ОСОБА_6 , що у АДРЕСА_1 , та перебував за вказаною адресою близько 21:30, чим порушив вимоги обмежувального припису.
Крім того, 05.01.2024, в обідній порі, точного часу не встановлено, ОСОБА_3 , продовжуючи свої протиправні дії, об'єднані єдиним умислом, будучи належним чином ознайомленим із рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/21950/23 від 10.11.2023, яким щодо нього видано обмежувальний припис, усвідомлюючи які, згідно вказаного рішення суду, йому встановлені заборони, прибув за місцем проживання ОСОБА_6 , що у АДРЕСА_1 , та, перебуваючи за вказаною адресою близько 13:30, вчинив з ОСОБА_6 словесний конфлікт, під час якого ображав останню, чим знову порушив вимоги обмежувального припису.
2. Позиція сторони обвинувачення.
Прокурор ОСОБА_4 підтримав обвинувачення в повному обсязі за ст.390-1 КК України, вважаючи всіма поданими доказами винуватість ОСОБА_3 у вчиненні даного кримінального правопорушення доведеною.
Також просив призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, передбачене санкцією ст.390-1 КК України, у виді арешту на строк 1 місяць.
На підставі ст. 71 КК України, із врахуванням вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області щодо ОСОБА_3 від 25.08.2023 просив призначити остаточне покарання у вигляді 1 місяця 18 днів арешту.
3. Позиція потерпілої.
Потерпіла ОСОБА_6 повідомила, що обставини викладені у обвинувальному акті повністю відповідають дійсності.
Повідомила, що протягом тривалого періоду часу проживає за адресою - АДРЕСА_1 , разом із сином - ОСОБА_3 .
Зазвичай він поводився добре, однак у подальшому почав поводити себе агресивно, кричати, висловлюватись нецензурними словами та зловживати алкогольними напоями.
З огляду на вказане, вона часто викликала працівників поліції, які декілька разів складати термінові заборонні приписи стосовно сина - ОСОБА_3
Повідомила, що у вересні - листопаді вона звернулась до суду із заявою про видачу обмежувального припису та рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.11.2023 було винесено обмежувальний припис та заборонено ОСОБА_3 перебувати в місці спільного проживання з нею, заборонено контактувати.
Однак, він порушив вимоги вказаного рішення суду та 27.12.2023 був у місці проживання матері та під час перевірки його виявили працівники поліції. У подальшому, 5.01.2024, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння він повторно з'явився додому та вчинив із нею конфлікт, тому вона викликала працівників поліції.
4. Позиція сторони захисту.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав.
Повідомив, що протягом тривалого періоду часу проживає за адресою - АДРЕСА_1 , разом із мамою - ОСОБА_6 .
Зазначив, що у вересні - листопаді матір звернулась до суду із заявою про видачу обмежувального припису та рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.11.2023 було винесено обмежувальний припис та заборонено йому перебувати в місці спільного проживання матері, заборонено контактувати із матір'ю.
Під час оголошення вказаного рішення суду він був присутній та у подальшому працівники поліції прибули за його місцем проживання та роз'яснили йому зміст вказаного рішення суду.
Однак, 27.12.2023 та 5.01.2024 він був у місці проживання матері, де під час перевірки його виявили працівники поліції.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_7 просив врахувати пом'якшуючі покарання підзахисного обставини, а саме визнання вини та щире каяття, визначивши мінімально можливий строк покарання.
5. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Суд повно, всебічно та неупереджено дослідивши всі обставини даного кримінального провадження, об'єктивно та за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на такому дослідженні, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов таких висновків.
Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.390-1КК України, окрім визнання вини та показань потерпілої підтверджується такими доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:
- протоколом огляду від 5.01.2024 документу - протоколу інформування особи стосовно якої винесено обмежувальний припис покладених на нього обов'язків та заборон від 3.12.2023;
- протоколом інформування особи про наявність рішення суду про винесення обмежувального припису, покладення певних обов'язків та заборон від 3.12.2023, з якого вбачається, що начальник СПДН ВП ПП Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_8 склала протокол про те, що о 15:30 3.12.2023 ОСОБА_3 роз'яснено обов'язки та обмеження покладені на нього рішенням суду Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.11.2023 про винесення обмежувального припису на строк 3 три місяці;
- рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.11.2023, у справі №607/21950/23, згідно якого видано обмежувальний припис відносно ОСОБА_3 строком на три місяці, визначивши такі заходи тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов'язків: 1) заборонити ОСОБА_3 перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 ; 2) заборони ОСОБА_3 вести телефонні переговори з ОСОБА_6 або контактувати з нею через інших осіб, або інші засоби зв'язку;
- протоколом огляду відеозапису від 9.01.2024 компакт - диску DVD, на якому міститься відеозапис події, що мала місце 3.12.2023 в коридорі, перед квартирою АДРЕСА_2 , по факту ознайомлення із обмежувальним приписом, №607/21950/23 від 10.11.2023 ОСОБА_3 ;
- протоколом огляду відеозапису від 9.01.2024 компакт - диску DVD, на якому міститься відеозапис події, що мала місце 28.12.2023 в квартирі АДРЕСА_2 по факту порушення обмежувального припису №607/21950/23 від 10.11.2023 ОСОБА_3 ;
- протоколом огляду відеозапису від 10.01.2024 компакт - диску DVD, на якому міститься відеозапис події, що мала місце 5.01.2024 в квартирі АДРЕСА_2 по факту порушення обмежувального припису №607/21950/23 від 10.11.2023 ОСОБА_3 ;
- протоколом огляду відеозапису від 11.01.2024 компакт - диску DVD, на якому міститься відеозапис події, що мала місце 5.01.2024 в квартирі АДРЕСА_2 по факту порушення обмежувального припису №607/21950/23 від 10.11.2023 ОСОБА_3 ;
- відповіддю із Тернопільського апеляційного суду із якої вбачається, що станом на 9.01.2024 апеляційна скарга ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.11.023 у справі №607/21950/23 до Тернопільського апеляційного суду не надходила.;
Як вбачається із повідомлення Тернопільського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Тернопільській області від 11.01.2024 №41/15/496-24, засуджений ОСОБА_3 з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт не ознайомлений та направлення на громадські роботи не видавалось, проводяться першочергові розшукові заходи.
6. Статті (частини статті) КК України, що передбачають відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ст. 390-1 КК України, як умисне невиконання обмежувального припису.
7. Мотиви призначення покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є кримінальним проступком, особу винного, який раніше судимий, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив кримінальне правопорушення, а тому вважає за доцільне призначити йому покарання у вигляді арешту.
Разом з тим, враховуючи обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 , до яких суд відносить визнання вини, суд не вбачає необхідності визначати покарання у максимальному розмірі.
Судом встановлено, що вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.08.2023 ОСОБА_3 засуджений за ст.126-1 КК України до покарання у виді 150 годин громадських робіт, які на час постановлення даного вироку не виконані.
Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ст. 390-1 КК України у цьому кримінальному провадженні вчинене ОСОБА_3 після постановлення вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.08.2023, ОСОБА_3 слід призначити покарання із застосуванням ст.71 КК України та за сукупністю вироків, частково приєднати невідбуте покарання за вказаним вироком у виді 150 годин громадських робіт.
При призначенні обвинуваченому покарання суд також враховує положення ч.4 ст.71 КК України, а також роз'яснення, що містяться в п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 (з наступними змінами), згідно яких при застосуванні правил ст.71 КК України судам належить ураховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.
При цьому судом враховується, що згідно ч.1 ст.72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню арешту відповідають вісім годин громадських робіт.
Отже, з урахуванням викладеного, обвинуваченому ОСОБА_3 остаточно слід призначити покарання у виді одного місяця вісімнадцять днів арешту.
8. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів, необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись наведеним, а також ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.390-1 КК України та призначити йому покарання у виді арешту на строк 1 (один) місяць.
Відповідно до ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного даним вироком, приєднати невідбуте покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.08.2023 у виді 150 годин громадських робіт та з урахуванням п.4 ч.1 ст.72 КК України, визначити ОСОБА_3 , за сукупністю вироків, остаточне покарання у виді 1(одного) місяця 18 (вісімнадцяти) днів арешту.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його затримання на виконання даного вироку.
Речові докази, після набрання вироком законної сили, а саме носії інформації - оптичні диски, із відеозаписами долучені до протоколів огляду, - залишити при матеріалах судового кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий суддя ОСОБА_1