05.02.2024 Справа №607/2623/24 Провадження №1-кс/607/826/2024
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_3., ознайомившись із матеріалами скарги ОСОБА_1 на рішення старшого інспектора Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 04.01.2024 року № к-318/52,-
03.02.2024 на адресу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від ОСОБА_1 надійшла скарга на рішення старшого інспектора Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 04.01.2024 року № к-318/52, у якій просить визнати протиправним та скасувати вищенаведене рішення та зобов'язати орган досудового розслідування скласти адміністративні матеріали щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 173 та 184 КУпАП. Покликається у своїй скарзі на те, що 06.12.2023 він звернувся до Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області із заявою про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП та 184 КУпАП, проте, старший інспектор Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області жодної перевірки за вказаним повідомленням не провів, натомість виніс рішення, згідно якого вказано, що в ході проведення перевірки, в діях ОСОБА_2 ознак адміністративних правопорушень, передбачених ст. 184 чи 173 КУпАП виявлено не було та за його зверненням складено довідку про відсутність кримінального правопорушення.
Ознайомившись зі змістом скарги та доданими до неї документами, слідчий суддя дійшов до такого висновку.
Частиною 3 ст. 8 Конституції України гарантується звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України.
Відповідно до положень ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді як судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Водночас, згідно приписів ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Зазначений перелік не підлягає розширеному тлумаченню, оскільки скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не охоплюються вищенаведеною нормою, не розглядаються під час досудового розслідування.
Процитованим вище п. 1 ч. 1 ст. ст. 303 КПК України встановлено, що нездійснення процесуальних дій слідчим, дізнавачем чи прокурором може бути оскаржене у випадку одночасного існування сукупності обставин, а саме: дізнавач, слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; така процесуальна дія має бути вчинена у визначений Кримінальним процесуальним кодексом України строк; відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Як вбачається із додатків, долучених до скарги, 06.12.2023 ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області із заявою про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП та 184 КУпАП., листом від 04.01.2024 за вих. № к-318/52 ОСОБА_1 начальник Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 повідомив, що в ході проведення перевірки в діях ОСОБА_2 ознак адміністративних правопорушень, передбачених ст. 184 чи 173 КУпАП, виявлено не було. По зверненню складено довідку про відсутність кримінального правопорушення.
Будь-яких інших питань у цій заяві ОСОБА_1 не порушував, зокрема, про вчинення слідчих /розшукових/, чи інших процесуальних дій під час досудового розслідування не клопотав.
Разом з тим, норми чинного КПК України не регулюють порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час розгляду звернень осіб щодо притягнення до адміністративної відповідальності уповноваженими службовими особами органів Національної поліції України.
Так, процесуальний порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення регулюється нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, а оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльністю органу державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), їх посадової чи службової особи здійснюється за правилами КАС України.
Відповідно до ч.4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Слідчий суддя приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 не є скаргою в розумінні ст. 303 КПК України та заявлені вимоги не підлягають вирішенню слідчим суддею під час досудового розслідування.
Таким чином у відповідності до вимог ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 .
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 309 КПК України, -
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення старшого інспектора Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 04.01.2024 року № к-318/52.
Копію ухвали про відмову у відкритті скарги невідкладно надіслати ОСОБА_1 разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіОСОБА_3