Справа № 606/2296/23
06 лютого 2024 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Мельник А.В.
за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд через адвоката Ніколаєву Г.Г. з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.
В обґрунтування заявлених вимог вказує на те, що вони з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 13.08.2008. У сторін народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач вказала, що діти залишились проживати з нею. Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 25.03.2019 ухвалено стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн. на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до припинення нею навчання, та на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до досягнення найстаршим із цих неповнолітніх дітей повноліття, щомісячно, починаючи з 21.02.2019.
Позивач звернулася до державної виконавчої служби для примусового виконання рішення, було відкрито виконавче провадження №59052929. На сьогодні ОСОБА_3 виповнилося 23 роки, ОСОБА_4 18 років. ОСОБА_5 проживає з позивачем, знаходиться на її повному утриманні, навчається у 3 класі Микуленецької ЗОШ І-ІІІ ст. Відповідач не цікавиться життям дитини, не бере участі в його вихованні, утриманні, додаткових витратах. В зв'язку з настананням повноліття старших дітей, зміною віку ОСОБА_5 та збільшенням його потреб, розмір аліментів, що залишається на ОСОБА_5 є недостатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, дитина потребує значних витрат, які позивач не має можливості забезпечити за власні кошти та за присудженні аліменти. Розмір аліментів є меншим рекомендованого розміру аліментів згідно положень Сімейного Кодексу України.
Позивачу відомо, що відповідач отримує дохід у ПАП "Агропродсервіс", також у власності відповідача є земельна ділянка, що знаходиться у Теребовлянському районі, загальною площею 1,4578 га.
За таких підстав відповідно до ст. 181 СК Українипросить змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з твердої грошової суми на 1/4 частку заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ухвалою суду від 29.11.2023 було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 14.12.2023, яке в подальшому було відкладено на 17.01.2024 та 06.02.2024, у зв'язку з неявкою відповідачва.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала заявлені нею вимоги з підстав, зазначених у позові, заперечень щодо постановлення заочного рішення у справі не висловлювала, просила розгляд справи проводити за відсутності її представника.
Представник позивача адвокат Ніколаєва Г.Г. в судове засідання не з'явилась, однак від неї у матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом надіслання рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення за адресою його зареєстрованого місця проживання та розміщення оголошення про виклик на сайті суду, відзиву на позов не подав, про поважність причин неможливості прибуття його в судове засідання суд не повідомив. Тому судом, у відповідності до статті 280 ЦПК України, проведено розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановлено заочне рішення.
Дослідивши та оцінивши докази по справі суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який 13.08.2008 було розірвано, про що свідчить копія свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 .
У сторін ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , яке видано 15.12.2024 Микулинецькою селищною радою Теребовлянського району Тернопільської області України, актовий запис №49.
25.03.2019 Теребовлянським районним судом Тернопільської області винесено рішення, яким ухвалено стягувати із ОСОБА_2 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , в користь ОСОБА_1 , проживає в АДРЕСА_1 аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн. на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до припинення нею навчання, та на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до досягнення найстаршим із цих неповнолітніх дітей повноліття, щомісячно, починаючи з 21.02.2019.
На виконання вищевказаного рішення 25.03.2019 видано виконавчий лист у справі №606/440/19, який було подано до виконання. На підставі виконавчого листа відкрито виконавче провадження серії ВП №59052929 від 07.05.2019, боржником у якому зазначено ОСОБА_2 .
ОСОБА_5 проживає з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з реєстру Микулинецької територіальної громади №2023/009430691 від 17.11.2023 та Довідкою про реєстрацію місця проживання від 25.10.2021 від 2402.
Згідно довідки, виданої Микулинецьким опорним закладом ЗОШ І-ІІІ ст. Микулинецької селищної ради від 16.11.2023 за № 126, ОСОБА_5 , є учнем 3-а класу Микулинецького опорного закладу ЗОШ І-ІІІ ст. Микулинецької селищної ради.
Згідно декларації № 0000-КЕЕЗ-ТХ3К про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, ОСОБА_5 проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та має лікаря педіатра.
Згідно Інформації про нерухомість, земельна ділянка, кадастровий номер 6125055400:01:001:0640, площею 1,4578 га, перебуває у приватній власності та належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ336021, виданого Управлінням Держкомзему у Теребовлянському районі від 27.03.2009, ОСОБА_2 надав в оренду вищевказану земельну ділянку ПАП "Агропродсервіс" на 10 років. Згідно відповіді Державної фіскальної служби України від 18.02.2022 за РНОКПП НОМЕР_3 , який згідно матеріалів справи присвоєний відповідачу, останній отримує дохід у ПАП "Агропродсервіс".
До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до вимог статті 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною другою статті 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, враховуючи зміст статті 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним і може бути змінений за рішенням суду за наявності підстав, визначених вказаною нормою. Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
При цьому у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (зокрема, статті 182, 183 СК України).
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Такий висновок неодноразово наводив Верховний Суд у своїх постановах, зокрема, від 22.05.2019 у справі № 444/2619/16-ц; від 18.09.2019 у справі №127/12177/17-ц.
Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими статтею 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини, стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.
Частина друга статті 182 СК України визначає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Позовні вимоги позивача про зміну способу стягнення аліментів ґрунтуються на недостатності суми фактично стягуваних аліментів для забезпечення потреб дитини, його гармонійного розвитку. В будь-якому випадку, відповідно до частини третьої статті 181 СК України право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини належить їх стягувачу.
Діюче законодавство надає позивачу право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності змінювати його. Позивач скористалася своїм правом, визначивши способом стягнення аліментів їх присудження у частці від доходу батька.
Суд враховує, що з моменту ухвалення судового рішення від 29.03.2019 змінився вік дитини ОСОБА_5 , дитина підросла та для свого інтелектуального та соціального розвитку, а також для забезпечення належних умов проживання та навчання потребує більших витрат, розмір раніше визначених на утримання дитини ОСОБА_5 аліментів є недостатнім для забезпечення дитині належного життєвого рівня.
Відтак, зважаючи на зміну з часу ухвалення судового рішення від 29.03.2019 мінімально необхідного рівня матеріального забезпечення дитини відповідного віку, на збільшення витрат на утримання дитини, що впливає на майновий стан позивача, а також на рівний обов'язок батьків утримувати дітей, суд вважає, що достатніми та фінансово можливими для відповідача для забезпечення належного рівня життя дитини будуть аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно.
При цьому, відповідач не скористався правом на подання відзиву та правом бути присутнім у судовому засіданні і надавати пояснення, а також не надав заперечень щодо позовних вимог та докази на їх спростування.
За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до приписів пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3«Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Питання розподілу судових витрат суд вирішує в порядку статті 141 ЦПК України.
На підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору у всіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, а відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, визначеному КМУ.
Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору за вимогами щодо стягнення аліментів, то судовий збір у розмірі 1073, 60 грн підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись статтями 4, 12, 141, 247, 265, 430 ЦПК України, статтями 180, 182, 184, 191, 192 Сімейного кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 25 березня 2019 року у цивільній справі № 606/440/19.
Стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання даним рішенням суду законної сили, і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривень 60 коп. копійок на користь держави.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення суду складено 06 лютого 2024 року.
Суддя А.В.Мельник