604/1274/23
1-кп/604/28/24
06 лютого 2024 року сел. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Підволочиську Тернопільської області кримінальне провадження №12023211100000174 від 14 серпня 2023 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Скалат та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, не депутата, із середньою спеціальною освітою, військовослужбовця ЗСУ, раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 проходить військову службу на посаді оператора відділення управління командира батареї 3 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з вимогами п. 1 додатку № 1 до Постанови Верховної Ради України від 17 червня 1992 року № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна» зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку № 2, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси не може перебувати у власності громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 Цивільного Кодексу України, види об'єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких в цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом, встановлюються законом. Частина 1 статті 263 Кримінального кодексу України встановлює кримінальну відповідальність за носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї (крім гладко ствольної), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу. Враховуючи те, що спеціального закону, який регулює порядок придбання, зберігання та носіння зброї, вибухових припасів та вибухових речовин немає, дозвіл на володіння об'єктами, які обмежені в цивільному обороті, на законних підставах, фізичним особам-загального статусу, виданий бути не може.
Разом з тим, ОСОБА_3 у порушення вимог зазначеного законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на громадську безпеку, що супроводжувалось незаконним поводженням з бойовими припасами, вчинив їх незаконне придбання, носіння та зберігання за наступних обставин.
Так, в кінці травня 2023 року, точної дати не встановлено, близько 9 год ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу с. Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області, під час проходження військової служби, діючи з прямим умислом, протиправно, не маючи передбаченого законом дозволу на придбання, носіння та зберігання бойових припасів, посягаючи на громадську безпеку, придбав, шляхом привласнення знайденого, осколкову ручну гранату Ф-1, яка є бойовим припасом, та яку зберігав та носив при собі, перебуваючи на території Донецької області, до 03.08.2023 року.
ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, протиправно, не маючи передбаченого законом дозволу на придбання, носіння та зберігання бойових припасів, посягаючи на громадську безпеку, привіз оборонну осколкову ручну гранату Ф-1, яка є бойовим припасом, в господарство за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 .
Надалі, ОСОБА_3 , у період з 04.08.2023 по 19.08.2023, діючи з прямим умислом, протиправно, не маючи передбаченого законом дозволу на придбання, носіння та зберігання бойових припасів, посягаючи на громадську безпеку, незаконно зберігав за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 бойовий припас - оборонну осколкову ручну гранату Ф-1.
У подальшому, 19.08.2023 року під час проведення обшуку, що проводився на підставі ухвали слідчого судді Підволочиського районного суду від 17 серпня 2023 року, за адресою: АДРЕСА_1 , по місцю проживання ОСОБА_3 , виявлено та вилучено корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 та запал до ручних гранат УЗРГМ, які в сукупності є оборонною осколковою ручною гранатою Ф-1, яка є бойовим припасом.
Допитаний судом ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні за обставин, викладених в обвинувальному акті визнав. Пояснив суду, що дійсно знайшов гранату на території Луганської області та перевіз її додому. Про вчинене шкодує та розкаюється.
Оскільки ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та не оспорював фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, судом безсумнівно встановлено правильність розуміння обвинуваченим змісту цих обставин і добровільність його позиції, суд за згодою учасників судового провадження, роз'яснивши ОСОБА_3 положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, за виключенням документів, які характеризують обвинуваченого, тобто розглянув провадження за правилами, передбаченими ч. 3 ст. 349 КПК України.
За таких обставин, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд враховує те, що діяння, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, відноситься до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, конкретні обставини справи, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 1 ст. 263 КК України, та вважає необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів обрати покарання у вигляді позбавлення волі та звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, оскільки виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства.
Призначення іншого виду покарання, на думку суду, є недоцільним.
Цивільний позов не пред'являвся.
Строк запобіжного заходу спливає 10.02.2024 року, який продовжувати недоцільно.
Речові докази у справі знищено.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів за проведення експертиз склали 1912,00 гривень, а тому, за вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають до стягнення на користь держави з обвинуваченого.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 84, 91, 124, 349, 368, 370, 374, 376, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік та відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_3 покласти на командира військової частини за місцем проходження засудженим військової служби, а в разі його звільнення з військової служби - на орган пробації за місцем проживання засудженого.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 1912,00 грн судових витрат, пов'язаних із залученням експерта за проведення експертизи №СЕ-19/120-23/9200-ВТХ.
Запобіжний захід залишити в силі до 10.02.2024 року.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга через Підволочиський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1