вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"05" лютого 2024 р. м. Київ Справа № 911/3920/23
Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: Фізичної особи-підприємця Лозяна Віталія Олексійовича ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б. Фрут» (07301, Київська обл., м. Вишгород, пр-т Шевченка, буд. 3)
про стягнення 293874, 00 грн.
Фізична особа-підприємець Лозян Віталій Олексійович звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. №б/н від 21.12.2023 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б. Фрут» про стягнення 293874, 00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2023 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст. 164 ГПК України, що є підставою для залишення позовної заяви без руху відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у таких розмірах: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Однак, позивачем не додано до позовної заяви документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Водночас, позивач в прохальній частині позовної заяви просить суд відстрочити йому сплату судового збору, але не довше ніж до ухвалення рішення у справі.
Вказане клопотання мотивовано тим, що Фізична особа-підприємець Лозян Віталій Олексійович на даний час не здійснює господарської діяльності та не отримує відповідних доходів.
За результатами розгляду зазначеного клопотання, суд дійшов таких висновків.
Приписами ст. 1, ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” унормовано, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.
Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Тобто, вбачається що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан позивача.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Таким чином, обов'язковою умовою для відстрочення від сплати судового збору є наявність обґрунтованих обставин, що свідчать про неможливість сплати судового збору. При цьому, обов'язок по доведенню наявності таких обставин покладається на заявника.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи даний принцип, а також положення ст. ст. 5, 8 Закону України «Про судовий збір», господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення, відстрочення від сплати судового збору.
Вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених ст. 8 Закону України «Про судовий збір», призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
За змістом положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади).
Відтак, відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком. При цьому, це право суду закон пов'язує із встановленням обставин, які свідчать про дійсну складність фінансового становища сторони, яка звертається з відповідним клопотанням.
Водночас, законом не визначено обставин, які беззаперечно свідчать про наявність у суду обов'язку вчинення відповідних дій, а обґрунтування відповідних обставин покладається на заінтересовану сторону.
Дослідивши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що позивачем в підтвердження обставин того, що він на даний час не здійснює господарської діяльності та не отримує відповідних доходів, надано суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2020 року (станом на 05.03.2021).
Натомість, позивачем подано даний позов до суду у 2023 році. Будь-яких доказів на підтвердження складного фінансового становища позивача у 2023 році, останнім суду надано не було.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем існування передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір» підстав для відстрочення сплати судового збору, відтак клопотання Фізичної особи-підприємця Лозяна Віталія Олексійовича про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
З огляду на зазначене, позивачу за подання до господарського суду вказаної вище позовної заяви необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4408, 11 грн.
Реквізити для сплати судового збору за подання позовної заяви до Господарського суду Київської області вказані, зокрема, на офіційному веб-порталі судової влади України (court.gov.ua).
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виявлені судом недоліки позовної заяви є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати докази сплати судового збору в розмірі 4408, 11 грн.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 174, 234 ГПК України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Лозяна Віталія Олексійовича про відстрочення сплати судового збору, яке міститься в позовній заяві.
2. Позовну заяву за вих. №б/н від 21.12.2023 Фізичної особи-підприємця Лозяна Віталія Олексійовича залишити без руху.
3. Повідомити позивача про необхідність усунути зазначені недоліки у строк до 10 днів з дня отримання позивачем ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та подати до суду відповідні докази, а саме: докази сплати судового збору в розмірі 4408, 11 грн.
4. Роз'яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 05.02.2024 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.Г. Смірнов