154/4174/21
2/154/23/24
01 лютого 2024 року м. Володимир
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Кусік І.В.
за участю:
секретаря судового засідання Редько В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Володимирської міської ради Волинської області, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини.
У позовній заяві, уточненій під час розгляду справи, покликається на ту обставину, що проживав без реєстрації шлюбу з відповідачкою ОСОБА_2 з 2011 року по 2017 рік у м. Києві.
Під час спільного проживання у них народилась дитина, донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З часом стосунки між ними погіршилися і з березня 2017 року вони стали проживати окремо. Відповідачка разом з донькою переїхали проживати у м. Володимир Волинської області.
Між сторонами почали складатися неприязні стосунки, через що у відповідача виникли труднощі у побаченнях, спілкуванні та вихованні доньки.
Питання щодо його участі було предметом розгляду на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Володимир-Волинської міської ради, яка своїм рішенням від 20.07.2021 року визначила йому дні та години зустрічей з дитиною, а саме: з 21.08.2021 року з 10.00 год до 24.08.2021 року по місцю проживання батька (24.08.2021 року о 20.00 малолітня повинна перебувати по місцю свого проживання); 3-й тиждень кожного місця з п'ятниці 15.00 год до неділі 20.00 год по місцю проживання батька; першу половину осінніх, зимових, весняних, літніх канікул з перебуванням дитини по місцю проживання батька.
Однак відповідач без усяких вагомих причин відмовляється виконувати прийняте рішення комісії та ігнорує його. Вона не відповідає на дзвінки, щоб домовитися про час та місце зустрічі з дитиною, заявляє, що не дозволить ніяких побачень, вчиняє скандали та переховує дитину у незнайомих людей. Зауважив, що відповідач жодного разу не виконала рішення комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Володимир-Волинської міської ради.
Просить зобов'язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні та вихованні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановити його участь як батька у вихованні доньки у такий спосіб:
-необмежене спілкування з донькою особисто засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та донькою;
-побачення з донькою без присутності матері за місцем її проживання ( АДРЕСА_1 ) кожен третій тиждень місяця з п'ятниці 18:00 години до неділі 18:00 години за попереднім погодженням з матір'ю дитини ОСОБА_2 з можливістю відвідування культурних та інших закладів м. Володимира Волинської області у межах міста;
-ночівля доньки з батьком можлива у проміжку з 18:00 п'ятниці до 18:00 години неділі кожного третього тижня місяця за згодою матері.
У судовому засіданні:
Представник позивача ОСОБА_4 не з'явилася, подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, уточнені позовні вимоги підтримала повністю.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, подала відзив на позов, у якому зауважила, що нею не чиняться перешкоди у спілкуванні батька з дитиною під час його приїздів у м. Володимир. Заперечувала щодо поїздок доньки до відповідача у м. Київ, так як їй буде важко переносити таку далеку дорогу туди і назад протягом вихідних.
Представник третьої особи Сидорук Л.М. просила позов задовольнити в інтересах дитини, та визначити дні та години побачень батька з дитиною відповідно до уточнених позовних вимог.
Процесуальні рішення суду:
Дана справа надійшла до суду 08.11.2021 року і перебувала у провадженні судді Лященка О.В.
18.05.2022 року у справі здійснено повторний авторозподіл та справу передано у провадження судді Кусік І.В.
Ухвалою від 26.10.2022 року у справі було закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду.
Судом встановлено:
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року та яка набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Статтею 141 СК України встановлено, що мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Стаття 157 СК України передбачає, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до статті 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
У окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Стаття 158 СК України передбачає, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.
Судом встановлено, що сторони проживали без реєстрації шлюбу з 2011 року по 2017 рік у м. Києві. Під час спільного проживання у них народилась дитина, донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження.
Матерілами справи стверджується, що після припинення спільного проживання сторін донька залишилась проживати з матір'ю, відповідачем по справі ОСОБА_2 , з якою у позивача склались неприязні стосунки, через що у нього виникли труднощі у побаченнях, спілкуванні та вихованні доньки.
Питання щодо участі батька у вихованні доньки та спілкуванні з нею, за його заявою, було предметом розгляду на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Володимир-Волинської міської ради, яка своїм рішенням від 20.07.2021 року визначила йому дні та години зустрічей з дитиною, а саме: з 21.08.2021 року з 10.00 год до 24.08.2021 року по місцю проживання батька (24.08.2021 року о 20.00 малолітня повинна перебувати по місцю свого проживання); 3-й тиждень кожного місця з п'ятниці 15.00 год до неділі 20.00 год по місцю проживання батька; першу половину осінніх, зимових, весняних, літніх канікул з перебуванням дитини по місцю проживання батька, що стверджується копією вказаного рішення.
Кожна сторона, як це передбачає стаття 60 ЦПК України, зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
На думку суду, відповідач жодним чином не довела того, що вона не чинить позивачу будь-яких перешкод у спілкуванні із донькою та у її вихованні та не спростувала доводів позивача про те, що після вирішення питання про участь батька у спілкуванні з дитиною органом опіки та піклування вона жодного разу не виконала дане рішення, не забезпечує участь батька у спілкуванні з дитиною, на дзвінки не реагує, щоб домовитися про зустрічі з дитиною.
Визначаючи спосіб участі позивача у вихованні його малолітньої доньки, суд згідно з вимогами ч.2 ст.159 СК України враховує малолітній вік дитини, а тому визначає йому спосіб участі у її вихованні та спілкуванні з донькою у такий спосіб:
-необмежене спілкування з донькою особисто засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та донькою;
-побачення з донькою без присутності матері за місцем її проживання ( АДРЕСА_1 ) кожен третій тиждень місяця з п'ятниці 18:00 години до неділі 18:00 години (при цьому суд вважаєза потрібне виключити нічний час) за попереднім погодженням з матір'ю дитини ОСОБА_2 з можливістю відвідування культурних та інших закладів м. Володимира Волинської області у межах міста;
-ночівля доньки з батьком можлива у проміжку з 18:00 п'ятниці до 18:00 години неділі кожного третього тижня місяця за згодою матері.
При цьому суд зобов'язує відповідача не чинити позивачу перешкод у його особистому спілкуванні з донькою та вихованні ним дитини.
На підставі ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, ст.ст.141, 157-159 СК України ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст.ст.10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомий, АДРЕСА_1 ), третя особа: Виконавчий комітет Володимирської міської ради Волинської області служба у справах дітей (код ЄДРПОУ 04051282, вул. І.Франка, 8 м. Володимир Волинської області) про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини задовольнити повністю.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні та вихованні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити участь батька ОСОБА_1 у вихованні доньки ОСОБА_3 у такий спосіб:
-необмежене спілкування з донькою особисто засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та донькою;
-побачення з донькою без присутності матері за місцем її проживання ( АДРЕСА_1 ) кожен третій тиждень місяця з п'ятниці 18:00 години до неділі 18:00 години (за виключенням нічного часу) за попереднім погодженням з матір'ю дитини ОСОБА_2 з можливістю відвідування культурних та інших закладів м. Володимира Волинської області у межах міста;
-ночівля доньки з батьком можлива у проміжку з 18:00 п'ятниці до 18:00 години неділі кожного третього тижня місяця за згодою матері.
Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Повний текст рішення виготовлено 06 лютого 2024 року.
Головуюча Ірина КУСІК