вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"24" січня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3444/23
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., за участю секретаря судового засідання Тимошенка Д.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом
Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (68001, Одеська обл., місто Чорноморськ, вулиця Праці, будинок 6, код: 01125672)
до
Дочірнього підприємства «Український термінал» (08033, Київська обл., Бучанський р-н, село Копилів, вул. Миру, будинок 4, код: 34692797)
про стягнення 1160797,54 гривень,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Чабан І.А.;
від відповідача: не з'явився;
До Господарського суду Київської області 14.11.2023 надійшла позовна заява Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (надалі по тексту - позивач/ДП «МТП «Чорноморськ») про стягнення з Дочірнього підприємства «Український термінал» (надалі по тексту - відповідач/ДП «Український термінал») заборгованості за договором про перевантаження імпортної і транзитної автотехніки від 03.02.2020 № 30/ит у загальному розмірі 1160797,54 гривень, з яких: 774749,67 гривень основний борг, 221925,03 гривень інфляційні втрати, 32775,62 гривень 3% річних, 131347,22 гривень пеня.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що стягувана сума утворилася внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань з оплати наданих позивачем послуг обумовлених договором, що стало підставою для додаткового нарахування та вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/3444/23, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 20.12.2023.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.12.2023 підготовче засідання відкладено на 10.01.2024.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.01.2024, з урахуванням ухвали від 24.01.2024, підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.01.2024.
В судовому засіданні 24.01.2024 представник позивача, що приймав участь в режимі відеоконференції, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач процесуальним правом на подання відзиву не скористався, хоча щодо розгляду справи повідомлявся належним чином.
Враховуючи те, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, а наявних у матеріалах справи доказів достатньо для правильного вирішення спору, у зв'язку з чим суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між ДП «МТП «Чорноморськ» (надалі також - виконавець/підприємство) та ДП «Український термінал» (надалі також - експедитор/замовник) 03.02.2020 укладено договір перевантаження імпортної і транзитної авто техніки № 30/ит (надалі - договір), згідно умов якого:
- підприємство вивантажує із суден типу РО-РО завезену експедитором, у погоджених з підприємством об'ємах, кількість вантажу, виділяє складську площу для зберігання вантажу експедитора, навантажує в залізничні вагони і/або автотранспорт та документально оформляє імпортну і транзитну автотехніку/трейлери, а експедитор планує до перевантаження 8000 одиниць автотехніки та зобов'язується оплатити надані йому підприємством послуги в погодженому цим договором порядку. Поквартальна розбивка: найменування вантажу - авто техніка/трейлери; І квартал 2022 року - 1500 од.; ІІ квартал 2022 року - 2000 од.; ІІІ квартал 2022 року 2250 од.; ІV квартал 2022 року - 2250 од. (пункт 1.1. договору, в редакції додаткової угоди від 30.12.2021);
- обов'язки підприємства (пункт 2.1. договору): підприємство: здійснює вивантаження вантажу із суден типу РО-РО і його прийом відповідно до діючих правил, звичаїв самотужки та по фактично витраченому часу обробки судна (пп. 2.1.1. пункту 2.1. договору); здійснює складування і зберігання вантажу на відкритих складських площах підприємства, без права користування вантажем, і приймає всі залежні від нього заходи щодо забезпечення схоронності вантажу при його перевалці і зберіганні. Квоти на зберігання автотехніки будуть розраховуватися щомісяця на кожний наступний місяць за результатами попереднього (пп. 2.1.2. пункту 2.1. договору); здійснює відвантаження вантажу по нарядам експедитора (пп. 2.1.3. пункту 2.1. договору); веде облік руху вантажів експедитора по коносаментам і судновим партіям (пп. 2.1.4. пункту 2.1. договору); по закінченні вивантаження судна направляє експедиторові або його представникові інформацію про результати вивантаження вантажу із судна і стану вантажу (пп. 2.1.5. пункту 2.1. договору); здійснює вантажні операції відповідно до Правил надання послуг у морських портах України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 05.06.2013 року № 348 (пп. 2.1.6. пункту 2.1. договору);
- обов'язки експедитора (пункт 2.2. договору): експедитор: направляє підприємству інформацію про фактичний підхід судна за 10 діб, 72 години, 48 годин, 24 години. Інформація повинна містити: найменування судна, його характеристики та осадку; дату подачі судна; найменування, кількість, особливості вантажу, порядок його приймання і перевантаження, і характеристики вантажних місць по кожному виду вантажу. Забезпечує подачу суден у погоджені з підприємством строки. Відповідальність за їхнє порушення несе експедитор. Вручає підприємству нотис готовності судна до вантажних операцій з 8 години 00 хвилин понеділка до 17 години 00 хвилин у суботу незалежно від того чи перебуває судно на зовнішньому рейді або в акваторії підприємства. Своєчасно надає підприємству попередню інформацію в електронному вигляді (інформація наряду, інформація коносаменту) по вантажах, які плануються до вивантаження (пп. 2.2.1. пункту 2.2. договору); видає підприємству не пізніше, ніж за 48 годин до підходу судна наряди на відвантаження вантажу. Наряд повинен містити повну адресу, транспортні і платіжні реквізити одержувача, спосіб визначення кількості вантажу, особливі вказівки експедитора і інші необхідні дані. Сторони договору здійснюють оформлення вантажних перевізних документів на перевезення морським транспортом відповідно до Правил оформлення вантажних перевізних документів на перевезення морським транспортом, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 13.12.2004 № 1098, за зразком наведеним у цьому пункті (пп. 2.2.5. пункту 2.2. договору); відшкодовує витрати підприємству за користування вагонами, які чекають на залізничній станції «Іллічівськ» навантаження, що прибули понад установлені норми одночасного зберігання, через несвоєчасне прибуття судна і/або неритмічного завезення (вивозу) вантажу (пп. 2.2.15. пункту 2.2. договору); зобов'язаний отримати у підприємства (особисто, факсом або електронною поштою на електронну адресу експедитора, вказану в розділі 8 договору) попередній (авансовий) та остаточний рахунки для здійснення оплат у строки визначені розділом 3 договору, акти приймання-здачі виконаних робіт на підпис та засвідчення власною печаткою (пп. 2.2.16. пункту 2.2. договору);
- експедитор ознайомлений з вільними тарифами підприємства, що існують на день укладання цього договору та застосовуються підприємством в процесі виконання цього договору і згодний з їхнім застосуванням (пп. 2.3.4. пункту 2.3. договору);
- експедитор оплачує послуги підприємства за діючими у підприємстві тарифами, у тому числі (пункт 3.1. договору, в редакції додаткової угоди від 30.12.2021): вартість вивантаження автотехніки із суден, і її навантаження на автотранспорт, залізничні вагони своїм ходом або буксируванням за діючими вільними тарифами підприємства на виконання НРР, а саме:
найменування вантажу - Автомобілі легкові; Імпортна автотехніка - 18,8 дол. США/од.; Транзитна автотехніка - 18,8 дол. США/од.;
найменування вантажу - Автомобілі вантажні та спеціальні з номінальною масою: до 5 тонн; Імпортна автотехніка - 37,3 дол. США/од.; Транзитна автотехніка - 37,3 дол. США/од.; з 5 до 10 тонн; Імпортна автотехніка - 45,5 дол. США/од.; Транзитна автотехніка - 45,5 дол. США/од.; з 10 до 20 тонн; Імпортна автотехніка - 82,8 дол. США/од.; Транзитна автотехніка - 82,8 дол. США/од.; з 20 до 30 тонн; Імпортна автотехніка - 113,9 дол. США/од.; Транзитна автотехніка - 113,9 дол. США/од.; понад 30 тонн; Імпортна автотехніка - 155,3 дол. США/од.; Транзитна автотехніка - 155,3 дол. США/од.;
найменування вантажу - Ролл-трейлери навантажені; Імпортна автотехніка - 46,6 дол. США/од.; Транзитна автотехніка - 46,6 дол. США/од.. Тариф діє до 09.01.2022 включно.
Найменування вантажу роботи (послуги) - 1) виконання вантажних робіт вантажу автотехніка, що навантажується на судна або розвантажується з суден своїм ходом або буксируванням: 1.1.) Автомобілі легкові; од виміру - дол. США/од; тариф - 47,00;
Найменування вантажу роботи (послуги) - 1.2) автомобілі вантажні та спеціальні з номінальною вагою: 1.3.) до 5 т; од виміру - дол. США/од; тариф - 63,41; 1.4.) з 5 до 10 т; од. виміру - дол. США/од; тариф - 72,8; 1.5.) з 10 до 20 т; од. виміру - дол. США/од; тариф - 132,48; 1.6.) з 20 до 30 т; од. виміру - дол. США/од; тариф - 182,24; 1.7.) понад 30 т; од. виміру - дол. США/од; тариф - 245,28;
2) Навантажувально-розвантажувальні роботи навантажених ролл-трейлерів; од. виміру - дол. США/од; тариф - 74,56.
Тариф діє з 10.01.2022.
У разі, якщо автотехніка, що навантажується на судна або розвантажується з суден своїм ходом або буксируванням (п. 1 Таблиці) знаходиться у стані б/в (були у використанні) до тарифу застосовується коефіцієнт 1,1. (пп. 3.1.1. пункту 3.1. договору, в редакції додаткової угоди від 30.12.2021);
- вартість зберігання імпортної та транзитної автотехніки та транспортних засобів, що навантажуються на судна чи розвантажуються з суден своїм ходом або буксируванням за вільними тарифами підприємства, а саме:
Строки зберігання - протягом 1 доби; Автомобілі легкові, спеціальні, вантажні, навантажені та порожні ролл-трейлери, причепи та півпричепи - технологічне зберігання;
Строки зберігання - за кожну добу з 2 по 5 добу; Автомобілі легкові, спеціальні, вантажні, навантажені та порожні ролл-трейлери, причепи та півпричепи - 22,65 грн/од. за добу;
Строки зберігання - за кожну добу з 6 по 15 добу; Автомобілі легкові, спеціальні, вантажні, навантажені та порожні ролл-трейлери, причепи та півпричепи - 25,29 грн/од. за добу;
Строки зберігання - за кожну добу з 16 по 60 добу; Автомобілі легкові, спеціальні, вантажні, навантажені та порожні ролл-трейлери, причепи та півпричепи - 47,82 грн/од. за добу;
Строки зберігання - за кожну добу з 61 доби і далі; Автомобілі легкові, спеціальні, вантажні, навантажені та порожні ролл-трейлери, причепи та півпричепи - 55,00 грн/од. за добу.
Тариф діє до 09.01.2022 включно.
Ставки тарифів на зберігання імпортної, експортної та транзитної автотехніки, що навантажується на судна або розвантажується з суден своїм ходом або буксируванням, на відкритих складах порту:
Вартість зберігання імпортної, експортної та транзитної автотехніки, що навантажується на судна або розвантажується з суден своїм ходом або буксируванням, грн./од/добу
1) Вантаж - Автомобілі легкові; Термін зберігання: 1 доба - 60,00, за кожну добу з 2 по 5 добу - 40,00, за кожну добу з 6 по 15 добу - 48,00, за кожну добу з 16 доби і далі - 50,00;
2) Автомобілі вантажні та спеціальні з номінальною масою: 2.1.) до 5 т, Термін зберігання: 1 доба - 66,00, за кожну добу з 2 по 5 добу - 44,00, за кожну добу з 6 по 15 добу - 52,80, за кожну добу з 16 доби і далі - 55,00; 2.2.) з 5 до 10 т, термін зберігання: 1 доба - 72,60, за кожну добу з 2 по 5 добу - 48,40, за кожну добу з 6 по 15 добу - 58,08, за кожну добу з 16 доби і далі - 60,50; 2.3.) з 10 до 20 т, термін зберігання: 1 доба - 79,86, за кожну добу з 2 по 5 добу - 53,24, за кожну добу з 6 по 15 добу - 63,89, за кожну добу з 16 доби і далі - 66,55; 2.4.) з 20 до 30 т, термін зберігання: 1 доба - 87,85, за кожну добу з 2 по 5 добу - 58,56, за кожну добу з 6 по 15 добу - 70,28, за кожну добу з 16 доби і далі - 73,21; 2.5.) понад 30 т, термін зберігання: 1 доба - 96,63, за кожну добу з 2 по 5 добу - 64,42, за кожну добу з 6 по 15 добу - 77,30, за кожну добу з 16 доби і далі - 80,53; 3) рол-трейлери навантажені, термін зберігання: 1 доба - 79,86, за кожну добу з 2 по 5 добу - 53,24, за кожну добу з 6 по 15 добу - 63,89, за кожну добу з 16 доби і далі - 66,55.
Тариф діє з 10.01.2022 (пп. 3.1.2. пункту 3.1. договору, в редакції додаткової угоди від 30.12.2021);
- вартість транспортно-експедиторського обслуговування, що здійснюється підприємством, за вільними тарифами підприємства, а саме: 0,09 дол. СІІІА за кожну тонну переробленого вантажу (пп. 3.1.3. пункту 3.1. договору, в редакції додаткової угоди від 30.12.2021);
- експедитор компенсує витрати підприємства за надані експедитору послуги сторонніми організаціями згідно виставлених рахунків підприємства (пп. 3.1.4. пункту 3.1. договору, в редакції додаткової угоди від 30.12.2021);
- використання інфраструктури підприємства вантажним або вантажопасажирським автотранспортом з/без вантажем(у), що прямує до підприємства для здавання/отримання вантажу, за перебування однієї автомашини на підприємстві стягується плата 8,26 дол. США за автомашину за добу. При розрахунках кожна неповна доба вважається за повну. Використання інфраструктури великовантажними автомашинами TІR, які не є вантажем та прибувають/убувають в/з підприємство (а) за вантажним маніфестом 8,26 дол США за автомашину за добу. При розрахунках кожна неповна доба вважається за повну. Тариф застосовується за кожну добу, починаючи з 25 години: перша доба технологічне зберігання, без оплати вартості (пп. 3.1.5. пункту 3.1. договору, в редакції додаткової угоди від 30.12.2021);
- буксирування транспортних засобів: послуга з буксирування причепів, напівпричепів великовантажних автомашин TIR - 52,00 дол США за од.; порожніх ролл-трейлерів - 32,05 дол. США/од. Примітка: незалежно від кількості ролл-трейлерів складених на одному візку плата стягується як за один візок (пп. 3.1.6. пункту 3.1. договору, в редакції додаткової угоди від 30.12.2021);
- вартість надання послуг при вивантаженні легкової автотехніки у несправному технічному стані з залученням додаткових сил та засобів - 30,00 дол. США за одиницю (пп. 3.1.7. пункту 3.1. договору, в редакції додаткової угоди від 30.12.2021);
- послуги з експедирування по виготовленню видаткового ордеру на спеціалізованому паромному комплексі - 20 дол. США/ за пакет (тариф діє з 10.01.2022) (пп. 3.1.8. пункту 3.1. договору, в редакції додаткової угоди від 30.12.2021);
- сторони дійшли згоди, що експедитор протягом 10 банківських днів з укладання цього договору (додаткової угоди), зобов'язаний внести одноразово у поточному році попередню оплату у розмірі 250 тисяч гривень на розрахунковий рахунок підприємства (у розділі 8 цього договору наявні відомості про рахунки підприємства), що в подальшому списується підприємством за фактом падання послуг та враховується при виставленні остаточного рахунку та формуванні Акту приймання-здачі наданих послуг. Акт приймання-здачі наданих послуг формується за результатами наданих послуг, та підтверджує факт надання підприємством послуг в повному обсязі, а з боку клієнта підтверджує факт їх належного отримання. При цьому, попередня оплата у розмірі 250 тисяч гривень є зарахуванням на майбутні платежі за надані послуги підприємством за цим договором, та поверненню не підлягає (пункт 3.4. договору, в редакції додаткової угоди від 30.12.2021);
- експедитор зобов'язаний не пізніше 8-го календарного дня після відвантаження суднової партії вантажу з підприємства направити до підприємства уповноваженого представника для отримання екземплярів акту приймання-здачі наданих послуг з рахунком на оплату та повернути підприємству підписаний та засвідчений власною печаткою належний підприємству екземпляр акту. Даний акт приймання-здачі наданих послуг зокрема, але не виключно містить інформацію про господарську операцію. Прийом-передача акту для підпису та рахунку на оплату здійснюється сторонами шляхом передачі уповноваженим представникам під особистий підпис у реєстрі пред'явлених рахунків. У разі невиконання експедитором зазначених зобов'язань акт приймання-здачі наданих послуг вважається прийнятим ним без зауважень і має силу документу, підписаного експедитором. При цьому, у разі неотримання експедитором за його вини акту приймання-здачі наданих послуг, належний йому екземпляр акту та рахунок надсилається підприємством на адресу експедитора рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Сторони погодились, що акт приймання-здачі всіх наданих за даним договором послуг, підписаний уповноваженими представниками сторін, є документом, що підтверджує факт надання підприємством послуг на користь експедитора. Остаточний розрахунок експедитор здійснює протягом 10 банківських днів з моменту надання підприємством послуг. Оплата здійснюється на банківські реквізити, вказані у рахунку підприємства. Фактичною датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок підприємства. Остаточний рахунок та Акт приймання-здачі оформляється підприємством на дату завершення обробки суднової партії - відвантажувального повідомлення або іншого документу, виданого морським перевізником. Сторони мають право щомісяця проводити акти звірок. У разі, якщо протягом 10-ти календарних днів підписані експедитором акти звірок не будуть надані, то сальдо взаєморозрахунків буде вважатися узгодженим (пункт 3.5. договору);
- при наявності технічної можливості сторони здійснюють оформлення актів надання послуг, у вигляді електронних документів із застосуванням до них електронного цифрового підпису (ЕЦП) засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу, за допомогою системи електронного документообігу. Документи, сформовані в електронному вигляді із застосуванням ЕЦП за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг, мають таку ж юридичну силу, як оригіналу у паперовій формі з підписами та печатками сторін. У разі використання сторонами різних систем електронного документообігу або ЕЦП повинні мати можливість взаємної роботи та верифікації ключів один з одним. При відсутності технічної можливості оформлення актів наданих послуг у вигляді електронних документів їх оформлення здійснюється у паперовій формі з підписами та скріпленням печатками Сторін (пункт 3.10. договору);
- вартість послуг підприємства, що встановлена в іноземній валюті, розраховується підприємством та оплачується експедитором у національній валюті України за курсом Національного банку України (НБУ) на день надання послуг (виконання робіт) (пункт 3.12. договору);
- зазначені в договорі ставки наведені без урахування ПДВ. ПДВ нараховується відповідно до діючого законодавства України (пункт 3.13. договору);
- за порушення строків сплати, передбачених у розділі 3 даного договору, підприємство має право нарахувати експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, а також інші штрафні санкції, передбачені чинним законодавством (пункт 6.6. договору).
Додатковими угодами від 28.12.2020 та від 30.12.2021 до договору сторонами погоджено внести зміни до умов договору, зокрема пункт 1.1., підпункти 3.1.1.-3.1.8. пункту 3.1., пункти 3.4. 3.11. викладено в редакціях погоджених додатковими угодами.
Так, на виконання умов укладеного договору ДП «МТП «Чорноморськ», зокрема, протягом лютого 2022 року, на підставі сформованих відповідачем нарядів на відвантаження вантажу, було надано ДП «Український термінал» послуги обумовлені договором на загальну суму 984749,67 гривень, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями актів надання послуг та відповідних їм рахунків, складених позивачем протягом спірного періоду.
Та, як вказує позивач, складені ним акти надання послуг та відповідні їм рахунки надіслані відповідачу на електронну адресу за допомогою програмного комплексу « 1С: Підприємство».
Вказані обставини в перебігу розгляду справи відповідачем не заперечувались.
Однак, відповідач всупереч умовам договору, за доводами позивача, взяте на себе зобов'язання по оплаті наданих позивачем у спірний період послуг в повному обсязі не виконав сплативши лише 210000 гривень, решта суми заборгованості у розмірі 774749,67 гривень відповідачем не погашена, що стало підставою для звернення позивача із розглядуваним позовом до суду із вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 774749,67 гривень.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
За змістом ст. ст. 11, 509, 627 Цивільного кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений договір за своїм змістом є договором надання послуг та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов'язків, обумовлених цим договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, факт належного виконання позивачем взятих на себе зобов'язань щодо надання послуг обумовлених пунктом 1.1. договору на користь відповідача на загальну суму 984749,67 гривень, що відповідачем в перебігу розгляду справи не заперечувалось.
Проте, відповідач своїх зобов'язань щодо здійснення оплати наданих позивачем послуг у повному обсязі не виконав, внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість у сумі 774749,67 гривень, доказів протилежного сторонами в перебігу розгляду справи не надано.
Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, доводи позивача про наявність у нього заборгованості не спростував, доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав.
Враховуючи викладене вище, суд вважає доведеним факт існування заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 774749,67 гривень за надані позивачем послуги, а вимога позивача про стягнення з відповідача існуючої заборгованості є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджена та належить до задоволення.
Щодо вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 131347,22 гривень пені, 32775,62 гривень 3% річних та 221925,03 гривень інфляційних втрат, розрахованих за загальний період з 18.02.2022 по 24.07.2023.
Відповідно до частини 2 статті 193, частини 1 статті 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Пунктом 6.6. договору встановлено, що за порушення строків сплати, передбачених у розділі 3 даного договору, підприємство має право нарахувати експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, а також інші штрафні санкції, передбачені чинним законодавством.
Вказаний пункт договору узгоджується з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», за змістом яких платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
За змістом ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тому період обчислення штрафних санкцій та додаткових нарахувань починається з наступного дня після дати, в якій зобов'язання з оплати мало бути виконано. При цьому, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що такий є необґрунтованим, адже при нарахуванні пені, 3% річних та інфляційних втрат за порушення відповідачем грошового зобов'язання, позивачем не взято до уваги, що початком для нарахування пені та 3% річних за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.
Тож, судом здійснено власний розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням вірно визначеного початку та кінцевого періоду нарахування, не виходячи за межі заявлених позивачем періодів, та встановлено, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат становить 131347,22 гривень, 32775,62 гривень, 215894,94 гривень, відповідно.
Відповідач в перебігу розгляду справи контррозрахунок заявлених позивачем до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат не надав, доводи позивача в цій частині не спростував.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
А саме суд приймає рішення про стягнення з ДП «Український термінал» на користь ДП «МТП «Чорноморськ» 774749,67 гривень основного боргу, 131347,22 гривень пені, 32775,62 гривень 3% річних та 215894,94 гривень інфляційних втрат.
Згідно приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору у розмірі 17361,30 гривень.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Український термінал» (08033, Київська обл., Бучанський р-н, село Копилів, вул. Миру, будинок 4, код: 34692797) на користь Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (68001, Одеська обл., місто Чорноморськ, вулиця Праці, будинок 6, код: 01125672) 774749,67 гривень основного боргу, 131347,22 гривень пені, 32775,62 гривень 3% річних, 215894,94 гривень інфляційних втрат та 17361,30 гривень судових витрат.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 06.02.2024
Суддя Р.М. Колесник