Справа № 587/3616/23
06 лютого 2024 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202320048003473 від 06 вересня 2023 року по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Сад, Сумського району, Сумської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, непрацюючого, військовозобов'язаного, одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
Органами досудового розслідування встановлено, 06.09.2023 в ході несення служби згідно графіку чергувань нарядів у Сумському районі поліцейський сектору реагування патрульної поліції ВП №4 СРУП ГУНП в Сумській області сержантом поліції ОСОБА_6 разом з поліцейським сектору реагування патрульної поліції ВП №4 СРУП ГУНП в Сумській області сержантом поліції ОСОБА_7 , о 13:14 отримали повідомлення на службовий планшет про «Підозріле або покинуте авто», у якому йшлось, що транспортний засіб (далі ТЗ) з написом «Дари моря» завантажується дровами з двору будинка, що знаходиться у Сумському районі, с. Малий Бобрик, по вул. Луки, без відповідних документів на дозвіл перевезення вищевказаних дров. В подальшому, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 діючи відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» та своїх посадових інструкцій близько 13:30 год. зупинили на автодорозі «Суми-Полтава», а саме на ділянці дороги «Обхід м. Суми» схожий ТЗ з метою перевірки вантажу та дозвільних документів на нього.
При перевірці працівниками поліції документів, встановлено, що транспортний засіб «MAN» з державним номерним знаком - « НОМЕР_1 » знаходився під керуванням ОСОБА_5 .
Разом з тим при перевірці наданих водієм документів, виявлено, що згідно свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу власником є ОСОБА_8 . В ході огляду ТЗ, встановлено, що у кузові містилось близько 3 кубів деревини, разом з тим водій повідомив, що він при собі підтверджуючих правомірність придбання та перевезення деревини не має, тому надати відповідні документи він не може. Вказані обставини дали розумну підозру вважати, що вказаний ТЗ може перевозити фрагмент стовбоура дерева без дозвільних документів та в свою чергу містить ознаки можливого правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 ККУ. Внаслідок чого поліцейські зробили виклик на лінію «102» з метою виклику слідчо-оперативної групи, про що повідомили ОСОБА_5 .
Усвідомлюючи, що працівники поліції здійснили виклик на лінію «102» для залучення СОГ, яка в свою чергу, в силу своїх повноважень, на підставі реєстрації на лінію «102» здійснить документування місце зупинки ТЗ та всіх обставин події, ОСОБА_5 звернувся до працівника поліції ОСОБА_6 , з метою відміни реєстрації події виклику на лінії «102» за для уникнення ймовірних юридичних наслідків та подальшого документування події працівниками СОГ, після чого перебуваючи біля службового ТЗ працівника поліції ОСОБА_6 на узбіччі автодороги «Обхід м. Суми» о 14:03 год. реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на пропозицію надання неправомірної вигоди службовим особам органів Національної поліції України, які в той час безпосередньо виконували свої службові обов'язки, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, неодноразово запропонував неправомірну вигоду у сумі 1000 грн з метою відміни реєстрації події виклику на лінії «102» за для уникнення ймовірних юридичних наслідків та подальшого документування події працівниками СОГ, за що неодноразово попереджений працівником поліції про настання кримінальної відповідальності, за пропозицію надання неправомірної вигоди службовій особі. Проігнорувавши попередження та роз'яснення поліцейського, об 14:04 ОСОБА_5 запропонував вже 2000 грн з метою відміни реєстрації події виклику на лінії «102» за для уникнення ймовірних юридичних наслідків та подальшого документування події працівниками СОГ та знову отримав роз'яснення про настання кримінальної відповідальності, за пропозицію надання неправомірної вигоди службовій особі.
Здійснюючи вказані дії, ОСОБА_5 будучи неодноразово попередженим про кримінальну відповідальність за пропозицію надання неправомірної вигоди службовій особі, усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав суспільно-небезпечні наслідки і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.
Усвідомлюючи, що в діях ОСОБА_5 є склад кримінального правопорушення, поліцейський сектору реагування патрульної поліції ВП №4 СРУП ОСОБА_6 здійснив дзвінок на лінію «102», з метою виклику слідчо-оперативної групи та фіксації вказаної події.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 органами досудового слідства кваліфіковані за ч.1 ст. 369 КК України, як пропозиція надання неправомірної вигоди службовій особі за не вчинення в її інтересах дій з використання наданого службового становища.
22 грудня 2023 року між обвинуваченим ОСОБА_5 за участю його захисника ОСОБА_4 та прокурором Сумської окружної прокуратури ОСОБА_9 укладено Угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст. ст. 469, 472 КПК України.
Зі змісту даної угоди слідує, що сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 369 КК України. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_5 .
Так, відповідно до умов угоди, сторони враховуючи тяжкість злочину, який відноситься до нетяжких злочинів та пом'якшуючі покарання обставини: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, раніше несудимий, має на утриманні неповнолітню дитину 2016 року народження, одружений, відсутність обтяжуючих покарання обставин, погодили покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.
В угоді про визнання винуватості передбачені наслідки її укладення, затвердження, а також наслідки її невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів, може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним або обвинуваченим.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Обвинувачений в судовому засіданні вказав, що він розуміє надані законом права, розуміє наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження даної угоди, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 також просив затвердити угоду про визнання винуватості, оскільки вона не суперечить вимогам закону.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що угода відповідає вимогам Кримінально-процесуального законодавства, тому може бути затверджена і обвинуваченому слід призначити узгоджене в угоді покарання.
Суд шляхом проведення опитування прокурора, обвинуваченого, його захисника, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим та цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Умови угоди не суперечать вимогам КПК та/або закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення правильна, умови угоди не порушують інтересів суспільства, прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, відсутні, наявні фактичні підстави для визнання обвинуваченим винуватості.
Оскільки укладена сторонами угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим кримінальним законом, враховує ступінь тяжкості та обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, пом'якшуючі покарання обставини, суд дійшов висновку про можливість його затвердження.
Процесуальні витрати у справі відсутні, цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з положеннями ст. 100 КПК України.
Під час досудового розслідування та провадження в суді запобіжний захід до ОСОБА_5 не застосовувався, підстави для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 22 грудня 2023 року укладену між обвинуваченим ОСОБА_5 , з участю його захисника ОСОБА_4 з одного боку, та прокурором Сумської окружної прокуратури, з іншого.
Визнати винним ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000(сімнадцять тисяч) гривень.
Речові докази: автотранспортний засіб марки«MAN» з державним номерним знаком « НОМЕР_1 » з деревиною у кузові, ключі від ТЗ та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_8 , які були передані під розписку відповідальній особі ОСОБА_5 - залишити у розпорядження їх володільцю.
Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляції, а в разі подачі апеляції - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення має право звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку.
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до встановленої законом відповідальності.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1