Справа № 464/5062/23
пр.№ 1-кп/464/28/24
05 лютого 2024 року Колегія суддів Сихівського районного суду м.Львова в складі:
головуючої-судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
при секретарі судових засідань - ОСОБА_4
з участю прокурора - ОСОБА_5
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
обвинувачених - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові заяву про відвід у кримінальному провадженні за №12022141360000981,
в провадженні суду на розгляді перебуває кримінальне провадження №12022141360000981 про обвинувачення ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3 ст.307, ч.3 ст.15-ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_13 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3 ст.307 КК України, ОСОБА_14 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15-ч.2,3 ст.307 КК України.
Під час судового розгляду справи захисник обвинуваченого ОСОБА_13 - ОСОБА_15 звернувся до суду з заявою про відвід колегії суддів з мотивів упередженості складу суду, оскільки колегією суду в даному складі, 13 грудня 2023 року в межах даного кримінального провадження було затверджену угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_16 , постановлено вирок, відповідно до якого останнього визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, та призначено йому відповідне покарання. Вважає, що ухвалюючи обвинувальний вирок у даній справі обвинуваченому ОСОБА_16 , колегія суду в даному складі вже висловилася з приводу беззаперечного доведення стороною обвинувачення обставин, які в подальшому, на думку його думку, мають важливе значення для доведеності чи недоведеності вини інших обвинувачених у цій справі, зокрема ОСОБА_13 .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_13 підтримав заяву захисника про відвід.
Обвинувачений ОСОБА_12 та його захисник ОСОБА_17 зазначили, що не вбачають підстав для відводу колегії суддів.
Обвинувачений ОСОБА_14 та його захисник ОСОБА_18 при вирішенні заяви про відвід поклалися на розсуд суду.
Прокурор заяву про відвід заперечив, зазначивши, що при постановленні вироку, яким затверджено угоду про визнання винуватості між ним та ОСОБА_16 , колегія суддів не досліджувала жодних доказів, оскільки на суд був покладений обов'язок перевірити угоду на відповідність вимог КПК. При цьому, колегія суддів не вказувала про винуватість інших осіб, а виключно затвердила угоду про визнання винуватості ОСОБА_16 .
Заслухавши думку учасників судового процесу, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з положеннями ч.2 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст.ст.75-79 КПК України, слідчому судді, судді, присяжному, прокурору, слідчому, захиснику, представнику, експерту, спеціалісту, перекладачу, секретарю судового засідання, особам, які беруть участь у кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід.
Стаття 75 КПК України визначає обставини, які виключають участь судді в кримінальному провадженні, та підстави для його відводу, зокрема: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення, встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу, порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Відповідно до ч.5 ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Заявлений захисником ОСОБА_15 відвід колегії суддів з підстав існування сумнівів в неупередженості колегії судів, не містить достатніх даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені зазначеними нормами КПК України.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що 13 грудня 2023 року колегією суддів ухвалено вирок, яким затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 01 грудня 2023 року між прокурором Галицької окружної прокуратури міста Львова ОСОБА_19 та ОСОБА_16 у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_16 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України. Зазначений вирок суду набрав законної сили.
Вказаний вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості щодо ОСОБА_16 згідно із пред'явленим обвинуваченням містить твердження, що кримінальне правопорушення останній вчинив за попередньою змовою групою невстановлених осіб, матеріали стосовно яких виділено в окреме провадження, що підтвердила сторона обвинувачення.
Згідно з обвинувальним актом злочини, інкриміновані обвинуваченим ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , не містять спільних злочинних діянь з засудженим ОСОБА_16 і не є взаємопов'язаними.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ухвалений на підставі угоди стосовно однієї з декількох осіб, не має преюдиційного значення для кримінального провадження стосовно інших осіб, і визнання винуватості ОСОБА_16 не є доказом винуватості останніх з урахування відсутності взаємозв'язку діянь останнього із інкримінованими діяннями інших обвинувачених (відсутність співучасті у кримінальних правопорушеннях).
Така позиція узгоджується зі сталою судовою практикою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зокрема, викладеною у постановах від 19 листопада 2019 року у справі №759/10575/16-к, від 15 квітня 2020 року у справі № 344/2514/19, від 26 травня 2021 року у справі № 263/15273/17, згідно з якою вирок суду на підставі угоди не може мати преюдиціального значення в кримінальних провадженнях стосовно інших осіб.
Крім того, будь-яких ознак, за якими можна було б ідентифікувати невстановлених осіб, про співучасть з якими йдеться у вироку щодо ОСОБА_16 , цей вирок не містить.
Те, що у вироку зазначені такі фактичні обставини, як існування групи осіб, яка створила у всесвітній мережі інтернет за допомогою телеграм - каналу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », інтернет магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за допомогою вказані особи під вигаданими обліковими записами здійснювали розповсюдження наркотичних засобів, шляхом переписок між собою, не дозволяють ідентифікувати особисті дані цих осіб без проведення судового розгляду щодо них з дослідженням відповідних доказів.
Твердження захисника про те, що його підзахисного можна ідентифікувати при співставленні формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним у вироку щодо ОСОБА_16 , з даними, які містяться в обвинувальному акті, також є необґрунтованим.
З урахуванням наведеного, існування будь-яких переконливих обставин, що викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості колегії суддів, відсутні, заявлений відвід не містить достатніх даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу колегії суддів, що передбачені нормами КПК України, а тому в задоволенні заяви про відвід необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.75, 81 КПК України, колегія суддів -
відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_20 - ОСОБА_7 про відвід колегії суддів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧА ОСОБА_1
ОСОБА_3