Справа № 523/16830/21
Провадження №2-ві/523/3/24
"06" лютого 2024 р. м. Одеса
Суддя Суворовського районного суду міста Одеси Мурманова І.М., розглянувши заяву про відвід судді Суворовського районного суду м. Одеси Аліної С.С., у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, -
В провадженні судді Суворовського районного суду м. Одеси Аліної С.С. перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.
ОСОБА_3 02.02.2024 р (вх.512) звернулась із заявою про відвід судді Аліної С.С. від розгляду зазначеної справи. В обґрунтування заяви відповідач посилається на те, що головуючим у справі було проігноровано її клопотання про передачу справи до іншого суду. Крім того, на думку заявника «загальновідомим є факт, що Суворовський районний суд м. Одеси є одним із найкорумпованішим судом міста». З огляду на зазначене, у заявника виникли сумніви в об'єктивності, неупередженості та фінансової зацікавленості головуючого у справі, що є підставою для подання заяви про відвід.
Згідно з ч. 3 ст. 40 ЦПК України - якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси Аліної С.С., від 05.02.2024 року заявлений відвід головуючому судді визнано необґрунтованим. Заяву передано до канцелярії суду для визначення автоматизованою системою документообігу судді, який буде вирішувати питання про відвід судді по суті.
Суддю, із вирішення питання про відвід, було визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до вимог ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Відповідно до положення ч. 7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Відповідно до п. 8 статті 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Дослідивши заяву про відвід та матеріали цивільної справи за № 523/16830/21 суд встановив наступне.
Зміст заяви про відвід зводиться до незгоди із процесуальними рішеннями суду та не свідчить про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді Аліної С.С. під час розгляду справи.
Твердження відповідача про упереджене ставлення судді до учасників процесу та фінансову зацікавленість ґрунтуються лише на її власному припущенні та є лише суб'єктивною точкою зору та сприйняттям з цього приводу, оскільки доказів існування зазначених фактів заявником не надано.
Відповідно до п.4 ст.36 ЦПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічна думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Доводи наведені заявником не підпадають під критерії визначені зазначеними нормами процесуального закону, не свідчать про наявність ознак необ'єктивності судді, зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями судді під час розгляду справи, а тому відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України не можуть бути підставою для відводу.
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 46).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що заявником не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді Аліної С.С. при вирішенні даної цивільної справи, а доводи заявника про не направлення справи до іншого суду, не є обставинами, що дають можливість зробити висновок щодо упередженості судді або необ'єктивності з приводу вирішення даної справи.
Враховуючи викладене, передбачені ст. 36 ЦПК України підстави для відводу відсутні, у зв'язку з чим суддя вважає заяву про відвід необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 36, 37, 40, 260, 353 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді Аліної Сніжани Степанівни, по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: