Справа № 503/1149/23
Провадження № 2/503/126/24
05 лютого 2024 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:
головуючого-судді Вороненка Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Вдовиченко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Кодимської міської ради Подільського району Одеської області до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,
встановив:
Позивач подала до суду вище вказаний позов в інтересах малолітнього онука - ОСОБА_2 посилаючись на ті обставини, що вона є бабою малолітнього онука - ОСОБА_2 , який останні шість років проживає в її сім'ї і саме вона займається його вихованням, доглядом та утриманням. В свою чергу відповідач ОСОБА_3 є матір'ю останнього. При цьому, батько малолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , який є сином позивача, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_3 , яка від іншого чоловіка має ще двох дітей, не спілкується ні з малолітнім ОСОБА_2 , який має вади здоров'я, а ні з нею, не цікавиться розвитком дитини, не виховує його та не займається його лікуванням. Таким чином відповідач не підтримує зв'язок із своїм малолітнім сином та фактично усунулась від виконання щодо нього своїх батьківських обов'язків. Водночас відповідач ОСОБА_3 , як мати дитини, отримує соціальну допомогу на неї, але використовує її самостійно на власний розсуд. Водночас не є законним представником малолітнього ОСОБА_2 , що перешкоджає їй забезпечувати здійснення його інтересів, зокрема приймати рішення щодо застосування для нього лікування, якого потребує. У зв'язку з чим позивач пред'явила до відповідачів відповідний позов шляхом подання до суду позовної заяви, в якій просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
13.09.2023 року ухвалою суду (а.с.24-25) у даній справі відкрито провадження та призначено проведення розгляду в порядку загального позовного провадження. Одночасно роз'яснено відповідачу її право у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Кодимського районного суду Одеської області відзив на позов. Копію ухвали надіслано сторонам. Також судом витребувано від органу опіки та піклування Кодимської міської ради Одеської області, у відповідності до положень ст. 19 СК України, письмовий висновок щодо розв'язання спору у даній справі, а з метою захисту прав і інтересів малолітнього від Балтського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у відповідності до положень ст. 13 ч.2, 81 ч.7 ЦПК України, було витребувано копію актового запису або повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою перевірки і підтвердження родинного зв'язку позивача ОСОБА_1 з малолітнім ОСОБА_2 , як між бабою і онуком.
У встановлений судом строк відповідач ОСОБА_3 не скористалася своїми процесуальним правом учасника справи, відзив на позовну заяву не подала.
02.11.2024 року ухвалою суду (а.с.57-58) у даній справі закрито підготовче провадження та призначено її розгляд по суті.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього онука - ОСОБА_2 , не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час і місце судового засідання була своєчасно повідомлена належним чином у відповідності до вимог ч.2, 4-5, 13 ст. 128 ЦПК України та Порядку надсилання повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.01.2023 року № 28, шляхом надіслання судової повістки у вигляді SMS-повідомлення, про що свідчить довідка про доставку 26.12.2023 року SMS (а.с.71). При цьому, позивач подала до суду письмову заяву від 05.02.2024 року про розгляд справи за її відсутності, в якій просила суд подану нею позовну заяву задовольнити в повному обсязі та зазначила, що не заперечує проти заочного розгляду справи.
Малолітній ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був своєчасно повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч.2, 4-5, 8 п.3 ст. 128 ЦПК України, про що свідчить рекомендоване поштове відправлення № 0600240402200 із судовою повісткою, яке надсилалася на адресу його фактичного місця проживання разом із позивач ОСОБА_1 , яке останньою було зазначене у змісті своєї позовної заяви на виконання вимог пункту 2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, та яке 05.01.2024 року було повернуто врученим відділенням поштового зв'язку АТ «Укрпошта» до суду не врученим із відміткою в довідці про причини невручення (Ф.20), що адресат відсутній за вказаною адресою.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час і місце судового засідання була своєчасно повідомлена належним чином у відповідності до вимог ч.2, 4-5, 8 п.4 ст. 128 ЦПК України, про що свідчить рекомендоване поштове відправлення № 0600240402308 із судовою повісткою, яке надсилалася на адресу її зареєстрованого у встановленому законом порядку місцем проживання, згідно відповідної довідки Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 11.09.2023 року № 03-17/2974 (а.с.23), отриманої судом на виконання вимог ч.6 ст. 187 ЦПК України, але 05.01.2024 року було повернуто не врученим відділенням поштового зв'язку АТ «Укрпошта» до суду не врученим із відміткою в довідці про причини невручення (Ф.20), що адресат відсутній за вказаною адресою.
Представник третьої особи - органу опіки та піклування Кодимської міської ради Подільського району Одеської області не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання орган опіки та піклування був своєчасно повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч.2, 4-5 ст. 128 та ч.5 ст. 130 ЦПК України, про що свідчить відповідна розписка представника від 27.12.2023 року (а.с.75). При цьому, 05.02.2024 року представник за довіреністю третьої особи - Рожко О.М. подала до суду заяву про розгляд справи без представника органу опіки та піклування, в якій зазначила, що підтримує в повному обсязі заявлені позивачем позовні вимоги, а також просила при ухваленні рішення врахувати висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача.
Згідно положень ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Водночас із цим п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України передбачає, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, відповідачем не подано відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зі згоди позивача суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явились, враховуючи положення ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні фактичні обставини.
Батьками малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про що свідчить копія свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області 08.04.2010 року (а.с.7), актовий запис № 01.
При цьому, 02.08.2011 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, у зв'язку з чим остання змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 », що підтверджує копія свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області 02.08.2011 року (а.с.19), актовий запис 03.
Батько малолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджує копія свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_3 , виданого Кодимським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 06.05.2016 року (а.с.20), актовий запис № 205.
В свою чергу позивач ОСОБА_1 є бабою малолітнього ОСОБА_2 по батьківській лінії, про що в сукупності свідчить вище зазначена копія свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області 08.04.2010 року (а.с.7), та копія запису акту про народження № 16 від 01.11.1987 року (а.с.36), складений виконавчим комітетом Петрівської сільської Ради народних депутатів Кодимського району Одеської області та наданий суду Балтським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у відповідності до положень ст. 13 ч.2, 81 ч.7 ЦПК України супровідним листом від 14.09.2023 року № 1457/24.18-21 (а.с.35).
Згідно змісту копій характеристик на відповідача ОСОБА_3 (а.с.11) та позивача ОСОБА_1 (а.с.12), складених головним спеціалістом Н.Пастух 21.08.2023 року та зареєстрованих виконавчим комітетом Кодимської міської ради Подільського району Одеської області за № 535-536, а також копії акту № 35 від 21.08.2023 року обстеження матеріально-побутових умов сім'ї (а.с.14), близько року тому ОСОБА_3 виїхала за кордон із малолітніми дітьми - ОСОБА_8 , 2019 року народження, та ОСОБА_9 , 2021 року народження, а в с. Петрівка залишився інший її малолітній син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає разом зі своєю бабою - ОСОБА_1 (і дідусем - ОСОБА_10 ) протягом останніх шести років та перебуває на повному її вихованні та утримані за власні кошти, а мати ОСОБА_3 малолітнім сином ОСОБА_2 не цікавиться, участі у його вихованні не приймає, зв'язку із дитиною, яка хворіє і потребує постійного догляду, не підтримує. Кошти, які нараховуються на утримання малолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 використовує для власних потреб. Дід і баба малолітнього створили для нього належні умови, а баба ОСОБА_1 піклується про його здоров'я, проходить з дитиною медичний огляд. _
Згідно копії епікризу КНП «ООМЦПЗ» ООР (а.с.15), копії медичного висновку № 30 про дитину-інваліда від 12.08.2021 року (а.с.16) та копії направлення на госпіталізування КУ «Кодимська лікарня» від 02.08.2023 року (а.с.18), малолітній ОСОБА_2 має відповідний розлад здоров'я.
Висновком органу опіки та піклування, затвердженим рішенням виконавчого комітету Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 07.11.2023 року № 786, позбавлення відповідача ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано доцільним, про що свідчать копії відповідного висновку та рішення (а.с.64-65).
Нормативно-правове застосування:
У відповідності до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III, сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно ч.2 і 5 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
А частиною 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Схожі за своєю суттю принципи закріплені у пунктах 6-7 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, відповідно яких дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Якнайкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто відповідає за її освіту і навчання; ця відповідальність лежить насамперед на її батьках.
В свою чергу, згідно до пункту 2 ч.1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини.
Згідно до абзацу другого пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року № 3, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Свідченням втрати відповідачами інтересу до своїх малолітніх дітей є їх ігнорування судових засідань, незважаючи на належне повідомлення про час його проведення, та не подання до суду будь-яких заперечень проти позбавлення батьківських прав, які за змістом п.58 рішення Європейського Суду з прав людини, прийнятого у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, могли б бути свідченням її інтересу до своїх дітей.
У відповідності до ч.1 ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років..
Крім того, згідно до положень ч.4-5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Відповідно до ч.4 ст. 164 СК України, під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Згідно вимог ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятою 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року і підписаною Українською РСР 21 лютого 1990 року, ратифікованою постановою Верховної Ради УРСР 27 лютого 1991 року № 789-XII передбачено, що батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Висновки суду
Обставини справи свідчать про небажання відповідача ОСОБА_3 займатися вихованням своєї дитини - малолітнього ОСОБА_2 та її самоусунення від виконання батьківських обов'язків щодо цієї своєї дитини, тобто наявна підстава для позбавлення батьківських прав, передбачена пунктом 2 ч.1 ст. 164 СК України. Доказів щодо спростування таких обставин в матеріалах справи немає.
Відповідачем ОСОБА_3 проігноровано її судові виклики у даній справі, остання не з'явилася в жодне підготовче та судове засідання, які призначалися судом у даній справі, а також не подала відзиву на позовну заяву та ніякої заяви або клопотання, тобто фактично виявила ігнорування судового розгляду.
Водночас суд зауважує, що обставини того, що відповідач ОСОБА_3 не надає матеріальної допомоги на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_2 , жодним чином не впливає на вирішення предмету спору у даній справі, оскільки ч.1 ст. 164 СК України не передбачає таких підстав для позбавлення батьківських прав.
Ураховуючи встановлені судом фактичні обставини суд приходить до висновку про наявність підстав позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_3 відносно малолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки відповідач, як мати, ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання цієї своєї дитини.
Ураховуючи зазначене вище, а також те, що відповідач не надала відзив на позовну заяву та доказів, які б спростовували обґрунтованість вимоги позивача, то суд вважає, що позовна вимога обґрунтована, а тому підлягає задоволенню.
- щодо судових витрат
Приймаючи до уваги, що позивач діючи на захист інтересів малолітньої дитини при пред'явленні позову не сплачувала сплати судового збору на підставі п.14 ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», то на виконання вимог ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. 223, 258, 259, 264, 265, 280 ЦПК України, ст. 19, 150, 164, 165 СК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 , в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_2 ; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Кодимської міської ради Подільського району Одеської області; місцезнаходження: місцезнаходження: Одеська область, Подільський район, м. Кодима, пл. Перемоги, 1-1, до ОСОБА_3 ; зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_6 , про позбавлення батьківських прав задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили, згідно вимог ч.6 ст. 164 СК України, надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте Кодимським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя Д.В. Вороненко