Справа № 620/7711/23 Суддя (судді) першої інстанції: Заяць О.В.
02 лютого 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року (м. Чернігів, дата складання повного тексту - 16.10.2023) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 13.02.2023 року та не зарахування до страхового стажу на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за три місяці - період його безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях та період його участі в операції об'єднаних сил, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років від 13 лютого 2023 року, зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за три місяці служби: періоди безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях з 31.05.2016 по 31.07.2016, з 29.09.2016 по 29.11.2016, з 27.01.2017 по 30.05.2017, з 29.07.2017 по 29.09.2017, з 29.11.2017 по 25.01.2018, з 29.03.2018 по 30.04.2018, з 30.04.2018 по 30.05.2018, з 01.08.2018 по 29.09.2018, з 12.03.2019 по 13.05.2019, з 18.03.2019 по 13.05.2019, з 08.10.2019 по 08.02.2020, з 19.07.2020 по 03.12.2020, з 19.07.2020 по 03.12.2020, з 14.07.2021 по 16.11.2021; період безпосередньої участі в операціях об'єднаних сил у Донецькій області, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України з 15.01.2022 по 01.07.2022.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач протиправно прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії за вислугу років, адже позивач на день звільнення має вислугу більше 25 років.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт вказує, що у позивача відсутній необхідна вислуга для призначення пенсії за вислугу років, оскільки при призначенні пенсії враховується лише календарна вислуга років.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для касування рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.
Згідно з ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує його та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 08.10.2022 та отримує пенсію по 3 групі інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, відповідно до статті 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується листом відповідача від 03.02.2023 (а.с. 26).
13 лютого 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років (а.с. 27).
Листом за вих. №3329-2605/Л-02/8-2500/23 від 08.03.2023 Головне управління ПФУ в Чернігівській області відмовило позивачу у призначенні пенсії з посиланням на те, що оскільки на день звільнення з військової служби ОСОБА_1 має вислугу років 23 календарних років, із необхідних 25 років, тому призначити пенсію відповідно до пункту «а» статті 12 згідно Закону №2262-ХІІ немає законних підстав (а.с. 28-29).
Вважаючи, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у призначенні пенсії за вислугу років є протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходи з того, що зарахування часу проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, зараховується у трикратному розмірі незалежно від того, який вид пенсії та за яким законом вона призначається.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі, зокрема, в органах поліції визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Пунктом «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262-XII визначено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби (окрім іншого) з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Частиною 2 ст. 17 Закону № 2262-XII визначено, що до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Згідно ч. 2 ст. 12 Закону №2262-ХІІ до календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Відповідно до п. «б» статті 1-2 Закону № 2262-XIІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають, зокрема, звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України та поліцейські.
Згідно ст. 17-2 Закону № 2262-ХІІ обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи особи, яка має право на пенсію за цим Законом.
З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив службу в поліції згідно Закону України «Про Національну поліцію» на посаді старшого сержанта поліції поліцейського взводу №3 роти патрульної служби поліції особливого призначення «Чернігів» ГУНП.
Згідно Наказу №474 о/с від 04.10.2022 позивач був звільнений зі служби в поліції за пунктом 2 «за станом здоров'я (через хворобу) - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції» (а.с. 18).
Відповідно до вказаного наказу 474 о/с від 04.10.2022 вислуга років служби в поліції складає 23 роки 06 місяців 18 днів.
Згідно з довідкою за вих. №93/124/01/20-2022 від 25.08.2022 (а.с.19) позивач в період з 31.05.2016 по 31.07.2016, з 29.09.2016 по 29.11.2016, з 27.01.2017 по 30.05.2017, з 29.07.2017 по 29.09.2017, з 29.11.2017 по 25.01.2018, з 29.03.2018 по 30.04.2018, з 30.04.2018 по 30.05.2018, з 01.08.2018 по 29.09.2018, з 12.03.2019 по 13.05.2019, з 18.03.2019 по 13.05.2019, з 08.10.2019 по 08.02.2020, з 19.07.2020 по 03.12.2020, з 19.07.2020 по 03.12.2020, з 14.07.2021 по 16.11.2021, та в період з 15.01.2022 по 01.07.2022, що підтверджено довідкою вих. №101/124/01/20-2022 від 26.09.2022 (а.с.20) був відряджений до складу сил та засобів, які приймають безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях.
Відповідно до ст. 17-1 Закону № 2262-ХП порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов для призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 затверджено «Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі - Порядок №393).
Відповідно до абзацу 1 п. 1 Порядку № 393 для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб особам» з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, служба у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
На підставі пункту 2-1 Порядку № 393 для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.
Згідно пп. «а» п. 3 Порядку № 393 до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, зокрема, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Таким чином, на час звернення позивача про призначення пенсії з 13.02.2023 редакція пп. «а» п.3 Порядку № 393 зазнала змін, відповідно до яких зарахування строку на пільгових умовах до вислуги років застосовується виключно для визначення розміру пенсії, а не для призначення пенсії, як передбачала попередня редакція пп. «а» п.3 Порядку № 393.
Тобто, статтею 17 Закону № 2262-ХІІ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже, Законом № 2262-ХІІ передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
Порядком № 393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.
При цьому, Порядок № 393 (п.2-1) передбачає обчислення календарної вислуги років за пунктами 1 і 2 цієї постанови, тобто без пільгового врахування.
Оскільки за приписами ст. 17 Закону № 2262 при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення, а саме Порядком № 393 визначено обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262 і цей Порядок встановлює пільгове обчислення вислуги років так, як вважає позивач, тільки для визначення розміру пенсії, тому відсутні підстави для врахування позивачу пільгового періоду до календарної вислуги років.
Як свідчать матеріали справи вислуга років позивача на день звільнення 04 жовтня 2022 року в календарному обчисленні - 23 роки 06 місяців 18 днів, що недостатньо для призначення пенсії за вислугу років, тому відповідачем правомірно відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років в зв'язку із відсутністю календарної вислуги років.
Колегія суддів зауважує, що для призначення пенсії за вислугу років за Законом № 2262-ХІІ календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393 в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16 лютого 2022 року.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2023 року у справі № 200/4951/22.
Таким чином доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - задовольнити.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 02.02.2024.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
В.О. Аліменко
Н.В. Безименна